Постанова

від 07.07.2022 по справі 533/748/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року

м. Київ

справа № 533/748/20

провадження № 51 - 5682 км 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Полтавського апеляційного суду від 15вересня 2021 року стосовно

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Бондарі Кременчуцького району

Полтавської області, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Полтавський апеляційний суд 15 вересня 2021 року вирок суду першої інстанції вчастині призначеного покарання скасував, ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі настрок5років, виправив помилку в даті винесення вироку, зазначивши дійсним 2021 рік замість 2020 року.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 10 липня 2020року приблизно о 22:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння поблизу магазину «Маркет ОПТ» на вул. Остроградського у селищі Козельщина Полтавської області, наявним при ньому ножем наніс три удари в грудну клітину, обличчя, праве плече ОСОБА_7 , спричинивши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_6 , не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просить вирок суду апеляційної інстанції змінити, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільнивши від його відбування на підставі ст. 75 КК України.

Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок суду першої інстанції в частині його звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, не врахував усіх пом`якшуючих покарання обставин, зокрема, активного сприяння розкриттю злочину, з`явлення із зізнанням, добровільне відшкодування завданих збитків, а також поведінку потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп`яніння та був ініціатором бійки разом зі свідком ОСОБА_8 . Вказує на те, що призначене покарання є явно несправедливим.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив залишити вирок суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_6 без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання засуджений, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, прикасаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить ізфактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.

У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із вироком суду апеляційної інстанції, вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі,неврахування судом апеляційної інстанції ряду обставин, що пом`якшують покарання, зокрема, активного сприяння розкриттю злочину, з`явлення із зізнанням, добровільного відшкодування завданих збитків, та які, на його думку, є підставами для застосування ст. 75 КК України.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що засуджений фактично порушує питання про недотримання судом апеляційної інстанції визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані з суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно зі статтею 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Так, суд першої інстанції, обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, наявність обтяжуючої покарання обставини вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, дані про особу винного.

Прокурор і потерпілий,не погоджуючись із таким рішенням, подали апеляційні скарги, в яких просили його скасувати та ухвалити новий вирок, призначивши обвинуваченому більш суворе покарання у виді реального позбавлення волі.

Суд апеляційної інстанції задовольнив апеляційні скарги сторони обвинувачення, скасував вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання й ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Як убачається з його мотивувальної частини, суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання ОСОБА_6 , врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, наявність обтяжуючої покарання обставини вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, дані про його особу, зокрема, те, що він характеризується негативно.

При цьому суд апеляційної інстанції вказав на те, що суд першої інстанції не врахував належним чином, як того вимагають положення ст. 75 КК України, тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини справи, які свідчать про підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину, зокрема те, що ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, наніс ножове поранення малознайомій особі, а також зауважив про те, що мотивувальна частина вироку суду першої інстанції взагалі не містить будь-яких висновків суду щодо можливості призначення обвинуваченому іспитового строку.

Водночас суд апеляційної інстанції визнав часткове відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_7 у розмірі 15 000 грн та повне відшкодування витрат на лікування потерпілого Комунальному некомерційному підприємству «Козельщинська центральна районна лікарня» Козельщинської районної ради Полтавської області обставинами, що пом`якшують покарання.

Тобто, врахувавши всі обставини, які за законом мають правове значення, суд апеляційної інстанції, належно умотивувавши своє рішення, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвалений вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 420 КПК України.

З огляду на викладене доводи засудженого про те, що суд не взяв до уваги, зокрема, всіх пом`якшуючих покарання обставин, не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції й, за встановлених судом обставин, даних, які б вказували на явну несправедливість призначеного ОСОБА_6 покарання та безпідставне скасування звільнення його від відбування покарання з випробуванням, не вбачається.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, Суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення скарги та застосування стосовно ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Полтавського апеляційного суду від 15вересня 2021 року стосовно ОСОБА_6 без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3