Постанова

від 30.08.2007 по справі ас-42/245-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-42/245-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" серпня 2007 р.  10:00              Справа № АС-42/245-07

вх. № 6715/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін :

позивача - Шкодін Я.В. (дов.)

відповідача - Войтенко В.В. (дов.),Колесник С.В. (дов.)

по справі за позовом  Тавільжанського сільського споживчого товариства, с. Тавільжанка Дворічанського району Харківської області   

до  Куп'янської ОДПІ Харківської області, м. Куп'янськ Харківської області  

про скасування рішення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд скасувати рішення Куп*янської ОДПІ Харківської обл. №0002112330/0 від 04.05.07р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 619781,25 грн. за порушення п.1 ст.3, ст.10 Закону України "Про застосування РРО...", як таке, що суперечить чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2007 року представниками Державної податкової адміністрації у Харківській області було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу Тавільжанським сільським споживчим товариством  та складено акт б/н від 25 квітня 2006 року. Перевірка проводилася у кафе «Зустріч», що розташоване за адресою Харківська область, Дворічанський район, с. Тавільжанка, вул. Центральна, 2. Перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій за період з 23.11.2005 року по 25.04.2007 року у сумі 123956,25 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки Куп'янською ОДПІ було прийнято спірне рішення від 04 травня 2007року №0002112330/0, у якому зазначено про порушення позивачем п. 1 ст.З, ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2 Постанови КМУ від 23.08.2000 р. №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Постанови КМУ від 07.02.2001 р. №212 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності  на облік розрахункових операцій у готівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій"  на підставі пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та згідно з п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 619781,25 грн.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що  працівники ДПА в Харківській області не мали повноважень проводити таку перевірки, оскільки його підприємство  стоїть на податковому обліку в Куп'янській ОДПІ, а також вказує на те, що дана перевірка була планова, але його не повідомляли про проведення такої перевірки за 10 днів у відповідності до вимог ч.4 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу України".

Стосовно донарахування самої суми штрафу зазначає, що його підприємство  є підприємством споживчої кооперації та здійснює діяльність - громадське харчування у кафе "Зустріч"  на території села, а тому у відповідності до ст.10  Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п.2 Постанови КМУ від 23.08.2000 р. №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" має право здійснювати розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (книг ОРО).

Позивач зазначає, що він проводив розрахункові операції з використанням книги обліку розрахункових операцій №2010000074/2 від 18 травня 2006року.

Також позивач зазначає, що розрахунок граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, в розумінні Постанови №1336 та Закону про РРО повинен здійснюватись і розраховуватись з 01.01. кожного року по 31.12. цього ж року. Тобто, якщо перевищення у СТ "Тавільжанське" і було, то його потрібно було б розраховувати з 01.01.05 р. по 31.12.05 р.; з 01.01.06 р. по 31.12.06 р., а не з середині року, як було здійснено перевіряючими.

Такі дії відповідача суперечать встановленим законодавством та нормативними актами строкам, які повинні підпадати під перевірку, так як охоплюють період не календарного року, а й додаткові періоди з 23.11.05р. до 31.12.05р. та з 01.01.07р. по 25.04.07р. що дорівнює 487 днів, і з яких період 2005 року вже був перевірений у 2006 році, проти чого відповідач не заперечує.

Відповідно до рішення про стягнення штрафу у розмірі 619781,25 грн., то відповідачем на загальну суму грошового обороту за період з 25.11.05р. до 25.04.07р. застосований 5 кратний розмір, передбачений п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування РРО..". Але такий розрахунок штрафу не відповідає вимогам діючого законодавства.

Згідно первинних документів позивача, його загальний товарообіг з 01.01.06р. по 26.11.06р. складає 74508,79грн.

Тобто перевищення 75 тис. грн. річного товарообігу сталося з 27.11.06 р. так як  сума   товарообігу за 27.11.06 р. становила 995 грн., а загального товарообігу з 01.01. 06р. - 75 503,79 грн. З 27.11.06 р. по 27.12.06 р. позивач мав право працювати без РРО згідно Постанови КМУ про терміни переведення на роботу з РРО. Таким чином, у відповідності до п. 1. ст. 17 ЗУ "Про РРО", згідно якої 5-кратний розмір штрафу застосовується до вартості проданих товарів, на які виявлена невідповідність, то такий розмір штрафу повинен бути застосований до суми перевищення 75 тис. грн. річного товарообігу, тобто з 28.12.06 р. по 31.12.06 р., на суму товарообігу за ці дні у розмірі 1253,50 грн. Таким чином сума штрафу може бути у розмірі 1253,50 грн. х 5 = 6 267,50 грн.

А з 01.01.07р. позивач вважає, що він знову може не застосовувати РРО, а продовжувати обліковувати розрахункові операції з використанням книги обліку розрахункових операцій.

Відповідач в обгрунтування своїх заперечень по суті позову вказує на те, що відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон 265) перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України і Державної податкової адміністрації України.

Постановою КМУ "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 23.08.2000 року за № 1336 із змінами та доповненнями (далі -Постанова 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі -Перелік).

Пунктом 2 Постанови 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим для деяких форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку. Цей розмір становить 200 тисяч гривень на один суб'єкт господарської діяльності, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, 75 тисяч гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Законодавець, як вважає Куп'янська ОДПІ, в  Законі 265 не визначає поняття строку "річний обсяг", а лише вживає як вже визначений. Загальне ж визначення та обчислення строків дає глава 18 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦКУ строком є певний  період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи  подія, яка має юридичне значення.  Відповідно до  ч.1 ст. 252  ЦКУ строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦКУ строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число строку. Таким   чином,   строк,   що   визначений   роками,   не   починає  відлік з 1 січня відповідного року та не закінчується 31 грудня цього ж року.

Відповідну правову позицію висловлено в листі ДПА України "Стосовно визначення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій" від 23.12.2004 року № 11643/6/23-2119, де, зокрема, зазначено, що при перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій протягом будь-якого періоду, що складає 12 місяців, суб'єкти підприємницької діяльності на підставі постанови КМУ від 07.02.2001 року № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" протягом місяця повинні перейти на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Стосовно перевірок суб'єктів, які застосовують реєстратори розрахункових операцій або книгу обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки. Закон №265, на відміну від перевірок фізичних осіб-підприємців, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування є платниками фіксованого податку, суб'єктів підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент, не встановлює порядку та періодичності проведення планових та позапланових перевірок, а лише визначає, що планові та позапланові перевірки таких осіб проводяться в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Враховуючи, що правові відносини з проведення перевірок дотримання законодавства при здійсненні розрахункових операцій регулюються одночасно і Законом №265 і Законом №509, то у питаннях порядку та періодичності проведення таких перевірок ДПА вважає за можливе надання пріоритету положенням Закону №265, як спеціального законодавчого акту. Таким чином положення Закону України №509 підлягають застосуванню тільки щодо правовідносин, не врегульованих Законом №265.

Отже, посадові особи податкового органу мають право приступити до перевірки СГД з питання дотримання Закону №265 за умови додержання, у першу чергу, приписів ст. ст. 15, 16 Закону №265. При цьому, Куп'янська ОДПІ звертає увагу, що перевірки органами ДПС суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог Закону №265 мають певну специфіку в предметі перевірки та процедурі її проведення, внаслідок чого можливо дійти висновку про те, що деякі вимоги ст. ст. 11-1 та 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на такі перевірки не поширюються. До такого висновку можна дійти, оскільки, перевірки, про які йде мова в ч. 7 ст. 11-1 Закону №509, законодавцем не ототожнюються із "позаплановими виїзними перевірками" своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 вказаного закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

В цьому ж Законі дано визначення позапланової перевірки, згідно якого позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.

Суд зазначає, що проведена перевірка була передбачена в плані роботи ДПА в Харківській області, отже проведена перевірка є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

Суд не приймає посилання позивача на те, що йому письмово не було повідомлено про проведення планової перевірки за 10 днів до начала проведення перевірки, оскільки таке повідомлення надсилається, в разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), що не стосується предмету спірної перевірки.

Оспорювана перевірка проводилась з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до плану здійснення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Згідно з ч. 1 ст. 8 цього ж Закону Державна податкова адміністрація України здійснює безпосередньо функції, пов'язані зі здійсненням контролю за додержанням законодавства про  податки, інші  платежі,  валютні  операції,  порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності.

Аналіз вказаних норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" свідчить про те, що органи державної податкової служби (в т.ч. і ДПА у Харківській області) є уповноваженими державою органами для здійснення функцій контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, порядку проведення розрахунків із споживачами.

Враховуючи викладене суд вважає необгрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності проведеної спірної перевірки.

Суд також вважає необхідним зазначити, що порушення порядку проведення перевірки не може бути підставою визнання недійсним рішення, яке прийнято на підставі висновків такої перевірки, без з'ясування обставин чи мали місце викладені в такому акті факти порушень законодавства.

Стосовно виявлених порушень суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними  особами  -  суб'єктами  підприємницької  діяльності або юридичними    особами    (їх    філіями,    відділеннями,   іншими відокремленими  підрозділами)  (далі  -  суб'єкти  підприємницької діяльності),  які  здійснюють  операції з розрахунків у готівковій та/або  в  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних  чеків,  жетонів  тощо)  при  продажу  товарів  (наданні послуг)  у  сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг, а також  уповноваженими   банками   та  суб'єктами  підприємницької діяльності,  які  виконують  операції  купівлі-продажу  іноземної валюти.  

Встановлення норм  щодо   застосування   або   незастосування реєстраторів   розрахункових   операцій   в   інших   законах   не допускається.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України і Державної податкової адміністрації України.

Постановою КМУ "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 23.08.2000 року за № 1336 із змінами та доповненнями  затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі -Перелік).

Пунктом 2 Постанови 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим для деяких форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку. Цей розмір становить 200 тисяч гривень на один суб'єкт господарської діяльності, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, 75 тисяч гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Пунктом 4 даного переліку визначено - роздрібна  торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які  використовують продукцію власного виробництва.

Як встановлено в судовому засіданні підприємство позивача є підприємством споживчої кооперації та здійснює діяльність - громадське харчування у кафе «Зустріч»  на території села, тому на нього розповсюджується дія п.4 Переліку затвердженого Постановою КМУ №1336, в зв'язку з чим у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів у сумі 75 тисяч гривень, він зобов'язаний був протягом місяця у відповідності до Постанови КМУ від 07.02.2001 року №121 перейти на розрахунки із застосуванням РРО.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач для визначення річного строку, протягом якого було встановлено перевищення обсягу продажу товарів у 75 тисяч грн., визначив період з 23.10.04р. по 22.10.04р., посилаючись на те, що законодавець в Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"  чітко не визначив термін "річний обсяг" або "календарний рік", а тому він вважає, що при перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій протягом будь-якого періоду, що складає 12 місяців, суб'єкти підприємницької діяльності на підставі постанови КМУ від 07.02.2001 року № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" протягом місяця повинні перейти на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Таку позицію відповідача стосовно визначення періоду, за який вираховується загальна сума виручки, суд вважає помилковою, оскільки в даному випадку необхідно застосовувати термін "календарний рік", тобто з 01.01. року до 31.12. цього ж року на підставі того, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності - платником податків, для податкової звітності і контролю яких, в т.ч. і для звіту по РРО чинним законодавством встановлено податкові (звітні) періоди: календарний місяць, календарний квартал, календарний рік. Платники податків не звітують перед контролюючими органами за довільний проміжок часу, а тільки за встановлені періоди, тому і період, за який повинен вираховуватись об'єм виручки є календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, перевищення граничного розміру виручки за рік відбулося тільки у 2006 році за період з 01.01.06р. по 27.11.06р. у загальній сумі 75503,79грн., тому згідно Постанови КМУ №121 позивач повинен був застосовувати РРО з 28.12.06р., але не тільки до 01.01.07р., як вважає позивач, а постійно, оскільки вищевказаними Постановами КМУ передбачено, що у разі перевищення граничного річного  обсягу  розрахункових операцій  з  продажу товарів (надання послуг)  застосування   реєстраторів   розрахункових   операцій   є обов'язковим, та не зазначено, що тільки на відповідний рік, в якому виникло таке перевищення.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, з 28.12.06р. коли позивач зобов'язаний був застосовувати РРО, про що не заперечує і позивач, та по 25.04.07р. (дата перевірки) обсяг  розрахункових операцій   з  продажу товарів в кафе "Зустріч" склав 33954,16грн.

П.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"  передбачено фінансові санкції у 5-кратному розмірі від вартості проданих товарів без застосування РРО, тобто відповідач правомірно застосував фінансові санкції у розмірі: 33954,16 х 5 = 169770,80грн., решту суму фінансових санкцій у розмірі 450010,45грн. застосовано неправомірно, в зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд не приймає посилання позивача на постанову Дворічанського районного суду Харківської області від 18.06.2007 року по справі № 3-484/07 про адміністративне правопорушення відносно Токар І.М., провадження по якій закрито за відсутністю події і складу правопорушення, як на беззаперечний доказ правомірності своїх позовних вимог, оскільки дана справа була закрита в зв'язку з тим, що у протоколі, який було складено відповідачем на реалізатора Токар І.М. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155 ч.1 КУпАП, не зазначено час вчинення правопорушення та відсутня суть правопорушення, що не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, і тому згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП суд закрив дану справу.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, форма протоколу розроблена та затверджена ДПА України, і в ньому немає місця для деталізації виявленого порушення. Така деталізація зазначається в акті перевірки, а Дворічанським судом такий акт не витребувався та не досліджувався.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В даному випадку обставини скоєння правопорушення Дворічанським районним судом не з*ясовувалися та не встановлювалися.

Крім того, в даному випадку, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно Токар І.М. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 155-1 КУпАП, Дворічанським судом Харківської області, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, з'ясовувалися  питання  щодо  скоєння  адміністративного  правопорушення,  наявності вини суб'єкта правопорушення тощо. Таким чином, для притягнення платника податків до адміністративної відповідальності у порядку, передбаченому КУпАП, не достатньо лише факту порушення норм чинного законодавства (вчинення правопорушення), а і необхідністю наявності вини.

Спірним рішенням до позивача були застосовані фінансові санкції, як до суб'єкта підприємницької діяльності, а не фізичної особи, а для застосування фінансової відповідальності платників податків відсутня необхідність з'ясовувати питання щодо наявності вини особи. Єдиною підставою для фінансової відповідальності є сам факт порушення вимог закону.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині скасування рішення відповідача № 0002112330/0 від 04.05.2007р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 450010,45 грн.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати рішення Куп'янської ОДПІ у Харківській області № 0002112330/0 від 04.05.2007р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 450010,45 грн.

Стягнути з держбюджету на користь Тавільжанського сільського споживчого товариства (62731 Харківська область, Дворічанський район, с.Тавільжанка, вул.Центральна, 2, код 30039477) держмито в сумі 1,70 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 04.09.2007р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.