Рішення

від 03.07.2022 по справі 525/907/20

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/907/20

Номер провадження 2/525/7/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2022 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

представника відповідача Гавриленка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА" про визнання договору оренди землі недійсним, -

встановив:

В липні 2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ТОВ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА" з вимогою визнати договір оренди землі від 20.10.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА" щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 2,2328 га, кадастровий номер 5320283600:00:003:1105.

В обґрунтування свого позову позивач вказує на те, що на підставі державного акту про право приватної власності на землю серія ІІ-ПЛ № 026463, виданого 01.07.2003 року Остап`ївською сільською радою народних депутатів, у власності позивача знаходиться земельна ділянка площею 2,2328 га, кадастровий номер 5320283600:00:003:1105, яка розташована на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. У листопаді 2019 року позивач звернувся із запитом до Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області з метою встановлення підстав користування ТОВ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА" вище вказаною земельною ділянкою. У відповідь на запит позивачем отримано оригінал договору надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:003:1105 відповідачу, а також акт приймання-передачі земельної ділянки. Позивач вважає договір недійсним, так як ані договір оренди, ані акт приймання-передачі земельної ділянки позивачем особисто не підписувався. Також позивач зазначає, що в договорі некоректно визначений строк дії договору, умови та строки передачі земельної ділянки орендарю. Оскільки договір оренди позивачем не підписувався, а сам договір укладено з порушенням законодавства, чинного на дату його укладання, тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання зазначеного вище договору оренди землі недійсним.

22.10.2020 року відповідачем ТОВ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА" подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з огляду на те, що позивачем не доведено: 1) факту невиконання вимог ст. 203 ЦК України при укладенні 20.10.2014 року договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:003:1105; 2) яким саме нормам чинного на момент укладення договору законодавства суперечить оспорюваний договір. Також позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, оскільки заявляючи про недійсність правочину, позивач посилається на те, що він не підписував договір оренди землі і даний договір не відповідає волі позивача. Однак у випадку не підписання стороною договору, він є таким, що не вчинений (неукладений) (том 1 а.с. 58-60).

29.10.2020 року стороною позивача направлено до суду відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначено, що позивач заперечує проти всіх аргументів відповідача, наведених у відзиві, через їх необґрунтованість, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (том 1 а.с. 89-91).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивач по справі ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 19.01.2021 року (том 1 а.с. 114).

Ухвалою суду від 05.05.2021 року провадження по справі № 525/907/20 зупинено до залучення до участі у справі правонаступника (том 1 а.с. 135).

Ухвалою суду від 10.12.2021 року відновлено провадження по справі № 525/907/20 (том 1 а.с. 152).

Ухвалою суду від 14.12.2021 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 (том 1 а.с. 169).

Ухвалою суду від 23.12.2021 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1 а.с. 193).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, представник позивача направив до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві (том 2 а.с. 10).

Представник відповідача Назаревич І.Р. в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ПЛ № 02463, ОСОБА_2 на підставі рішення п`ятої сесії двадцять четвертого скликання Остап`ївської сільської Ради народних депутатів від 05 лютого 2003 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 824, передано у приватну власність земельну ділянку площею 2.23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Остап`ївської сільської ради (том 1 а.с. 9).

Відповідно до Договору оренди землі б/н від 20 жовтня 2014 року орендодавець ОСОБА_2 передав у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 2,2328 га, кадастровий номер 5320283600:00:003:1105, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (том 1 а.с. 10-13). Згідно п. 11 даного договору, орендна плата вноситься до 01 квітня наступного року. Даний договір підписаний як орендодавцем ОСОБА_2 , так і орендарем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА".

Відповідно до Акту приймання-передачі від 27.05.2015 року, складеного між ОСОБА_2 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА", орендодавцем передано орендарю в строкове, платне володіння та користування земельну ділянку площею 2,2328 га, кадастровий номер 5320283600:00:003:1105, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (том 1 а.с. 14). Даний акт підписаний орендодавцем ОСОБА_2 , так і орендарем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА".

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 22 травня 2015 року державним реєстратором Морозом В.В. зареєстровано вид іншого речового права: а саме право оренди земельної ділянки площею 2,2328 га між орендодавцем ОСОБА_2 , так і орендарем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА", індексний номер 21643604 (том 1 а.с. 15-16).

Орендар ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА" за договором оренди землі б/н від 20 жовтня 2014 року на ім`я орендодавця ОСОБА_2 здійснювало нарахування та виплату орендної плати, як грошовими коштами так і передачею продукції в період часу з 2014 року по 2019 рік включно, що не заперечується стороною позивача (а.с. 62-83).

Суд приймає до уваги той факт, що стороною позивача не надано суду доказів того, що позивач (орендодавець) звертався до сторони відповідача (орендаря) зі зверненнями, що стосуються змісту договору оренди землі, в тому числі, які стосуються строку дії договору, так і із інших питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що "підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами".

Досліджена в судовому засіданні копія оспорюваного договору оренди землі б/н від 20.10.2014 року містить у відповідних графах підписи як позивача (орендодавця), так і відповідача (орендаря). Стороною позивача в обґрунтування недійсності правочину, тобто укладення договору, зазначено, що позивач не підписував особисто даний договір.

На підтвердження даного факту стороною позивача заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи (том 1 а.с. 40). Проте, в той же час, стороною позивача відкликане дане клопотання, що унеможливлює спростування факту, що підпис на оспорюваному договорі виконано іншою особою, яка не мала на це відповідних повноважень від орендодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими й електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на предмет і підстави заявленого ОСОБА_2 позову, твердження позивача про те, що підпис у оскаржуваному договорі оренди землі виконано не ним, а іншою особою, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису в оспорюваному договорі при проведенні судової почеркознавчої експертизи має визначальне значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Обов`язок доказування невідповідності підпису ОСОБА_2 на оспорюваному договорі процесуальний закон покладає на позивача, а тому саме він зобов`язаний це доводити, зокрема в спосіб, визначений ним та законом, шляхом проведення в справі судової почеркознавчої експертизи.

Оскільки стороною позивача відкликано клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, тому визнання договору оренди землі у зв`язку із тим, укладення опорюваного договору суперечило внутрішній волі позивача, судом не розглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України, визначено вимоги, які є необхідними для чинності правочину, а сааме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: 1) об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) дата укладення та строк дії договору оренди; 3) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Суд дослідивши зміст підписано сторонами договору оренди землі приходить до висновку, що оспорюваний договір оренди землі б/н від 20.10.2014 року відповідає вимогам закону, укладений між ОСОБА_2 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА", складений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Посилання сторони позивача, що строк на який укладено договір оренди є незрозумілим/невизначеним суд не приймає, як зміст договору так і відомості державної реєстрації, які містяться в державному реєстрі, дають змогу визначити момент закінчення дії договору, а тому суд не знаходить законних підстав визнати зазначений вище договір оренди землі недійсним з підстав його незрозумілості щодо строку дії договору.

Крім того, суду не надавалися жодні докази того, що між орендодавцем та орендарем виникали суперечки з приводу питання, що стосувалося строку дії договору оренди.

Щодо оцінки обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що «нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що: "визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину".

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стороною позивача не доведено факту що правочин, який був укладений від імені його учасника, але підписаний іншою особою, є таким, що не був вчинений (договір, який не укладено), тому суд не розглядає досліджуваний договір оренди, як нікчемний.

Щодо твердження сторони позивача, що державна реєстрація договору оренди землі здійснена не у визначений п. 20 оскаржуваного договору, а саме у п`ятиденний термін, то суд зазначає, що дана обставина не розглядається судом як така, що суперечить нормам чинного законодавства на момент укладення договору.

В свою чергу, законних підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійним суд не знаходить.

Інші досліджені в судовому засіданні письмові докази не спростовують висновків суду.

З огляду на вище зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284, 352 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРООБ`ЄДНАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ "ЕЛІТА", місцезнаходження юридичної особи: село Бакай Решетилівського району, Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи 24389445, про визнання договору оренди землі недійсним, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Повний текст рішення виготовлено 12.07.2022 року.

Суддя Ю.І. Ячало