Постанова

від 04.10.2007 по справі ас-27/206-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-27/206-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" жовтня 2007 р.  

10 год. 30 хвил.              Справа № АС-27/206-07

вх. № 6763/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

позивача – Даншина Г.О. – завідуюча сектором (за дорученням)

першого відповідача – Вакуленко Л.І. – представник (за дорученням)

другого відповідача – не з'явився

по справі за позовом  ДПІ у Зміївському районі, м. Зміїв   

до  ТОВ "Торговий дім "Вега", с. Коропове

та до ПП "Райдуга-М", м. Київ  

про визнання недійсним господарського зобов'язання  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Зміївському районі Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним господарське зобов'язання ТОВ „ТД „Вега” та ПП „Корал і К”, яке виникло на підстав правочину, укладеного згідно з договором № 2-01 від 04.01.2006 р. на загальну суму 960000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 160000,00 грн.   

Перший відповідач в судове засідання з'явився, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує. Також перший відповідач надав клопотання про судовий розгляд колегією у складі трьох суддів. Але ухвалою заступника голови від 17.07.2007 р. було відмовлено першому відповідачу в задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи.

Також перший відповідач надав заяву про фіксування судового розгляду справи технічними засобами, яке задоволено судом.

Другий відповідач в судові засідання не з'являвся. Повістки про виклик в судові засідання, які направлялись поштою, повертались з поміткою: „не значиться”.  

Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

ТОВ „Торговий дім „Вега” зареєстровано рішенням Зміївської РДА 12.10.2004 р. за № 14581020000000031. На обліку в ДПІ у Зміївському районі Харківській області як платник податків та зборів знаходиться ТОВ „Торговий дім „Вега” з 19.10.2004 р. за № 37 та має свідоцтво платника ПДВ № 27780478 від 25.11.2004 р.

Приватне підприємство „Корал і К” (22.02.2006 р. назва змінена на „Райдуга-М”) зареєстровано Голосіївською районною радою 12.04.2000 р. 27.04.2000 р. взято на податковий облік як платник податків за № 333. Засновник та власник Гудименко Людмила Андріївна.

Судом встановлено, що ДПІ у Зміївському районі Харківській області було проведено перевірку ТОВ „ТД „Вега”, на підставі якої був складений акт № 484/23-022/33143708 від 11.04.2007 р. В ході перевірки позивачем було встановлено, що перший відповідач мав господарські взаємовідносини з ПП „Корал і К” (ПП „Райдуга-М”). Позивач направив запит до ДПІ у Голосіївському районі щодо проведення зустрічної перевірки по зазначеним взаємовідносинам. Відповідно до відповіді та окремих документів вбачається, що ПП „Корал і К” (ПП „Райдуга-М” не мало взаємовідносин з ТОВ „ТД „Вега”) у період жовтень-грудень 2005 р., січень-липень 2006 р.

Також було встановлено, що ДПІ у  Голосіївському районі звернулось до суду з позовом про визнання недійсними установчих документів ПП „Корал і К” з моменту втрати печатки підприємства 28.01.2005 р. та свідоцтва платника ПДВ, виданого 21.02.2002 р. Суд замість ДПІ притягнув до участі у справі в якості належного позивача Кудименко Л.А.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.07.2006 р. визнано Кудименко Л.А. непричетною до господарської діяльності ПП „Корал і К”, а також будь-яких угод, укладених з використанням втраченої печатки ПП „Корал і К” з моменту втрати печатки – 28.01.2005 р. Таким чином, реєстрація другого відповідача здійснена на підставних осіб з порушенням діючого законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.01.2006 р. між ПП „Корал і К” та ТОВ „ТД „Вега” був укладений договір № 2/01, згідно якого другий відповідач зобов'язаний поставити, а перший відповідач повинен прийняти та сплатити вартість виробів згідно накладних. Сума, яка зазначена в договорі складає 960000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 160000,00 грн.

Даний договір був укладений від імені директора ПП „Корал і К” Федорова С.М., але відповідно до документів та пояснень засновника підприємства Кудименко Л.А. , директором приватного підприємства окрім Кудименко Л.А.  була Іванова Л.О.

Згідно договору були виписані податкові накладні. Оскаржуваний договір був складений на загальну суму 960000,00 грн., а податкові накладні, які виписувались ПП „Корал і К” на загальну суму 4654363,00 грн.

Матеріалами перевірки було встановлено, що укладаючи оскаржувану угоду, підприємство мало на меті отримання неконтрольованих державою доходів, яке призводить до ухилення від оподаткування та протиправного зменшення податкових зобов'язань контрагентів такої особи.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Згідно ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом порядку.

Статтями 2,4,9 Закону України „Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків, яким зокрема є і суб'єкт підприємницької діяльності, сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

У відповідності до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами внесеними відповідно постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 р. та № 15 від 25.05.1998 р) до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема належать угоди, приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

При цьому, відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056 доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Таким чином, угода між ТОВ „ТД „Вега" та ПП „Корал і К" укладена (з боку ПП "Корал і К") з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Укладена угода була спрямована на приховування ПП "Корал і К" прибутку від оподаткування, посадові особи підприємства прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету сум податків.

Статтею 208 Господарського кодексу України передбачається, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами, в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також: все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Укладений договір № 2/01 від 04.01.2006 р. завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки веде до неправомірного ухилення від сплати обов'язкових платежів до державного бюджету та завищення податкового кредиту і завдає шкоди державі.

Оскільки, пунктом 4 розділу IX Господарського кодексу України (Прикінцеві положення) встановлюються, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положення відповідно до цього розділу, а спірний договір укладено між відповідачами 06.04.2005 р., то спірні правовідносини по даній справі повинні розглядатися з застосуванням Господарського кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004 р.

За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного,

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 94, 161- 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним господарське зобов'язання ТОВ „ТД „Вега” та ПП „Корал і К”, яке виникло на підставі правочину, укладеного згідно з договором № 2/01 від 04.01.2006 р. на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського Кодексу України.

2. Стягнути з ПП „Райдуга-М" (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 128, код ЄДРПОУ 30856628, р/р 2600703254 „Синтез”, МФО 322711) на користь ТОВ „ТД „Вега” (63437, Харківська область, с. Коропове, код 33143708, р/р 260090102699 в ЗАО „ПроКредитБанк” м. Києва, МФО 320984) грошові кошти в розмірі 960000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 160000,00 грн.

3. Стягнути з ТОВ „ТД „Вега” (63400, Харківська область, с. Коропове, код 33143708, р/р 260090102699 в ЗАО „ПроКредитБанк” м. Києва, МФО 320984) на користь держави товаро-матеріальні цінності, отримані від ПП "Райдуга-М" (ПП "Корал і К") за договором № 2/01 від 04.01.2006 р.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 09.10.2007р. о 10-00 год.

Суддя                                                                                            Мамалуй О.О.