Ухвала

від 06.07.2022 по справі 295/5511/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/5511/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року колегія суддів палати в кримінальних справах Житомирського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

прокурора: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 17 червня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019060310000260,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019060310000260.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим не надано відомостей щодо пред`явлення цивільного позову із обґрунтованим розміром у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , а саме на:

- земельну ділянку кадастровий номер: 1825884400:02:000:0069, загальною площею 3,9236 га;

- частку 1/1 земельної ділянки кадастровий номер: 1825687401:07:002:0020, загальною площею 0,1138 га;

- частку 1/1 земельної ділянки кадастровий номер: 1825687401:07:001:0024, загальною площею 0,3771 га;

- частку 1/1 земельної ділянки кадастровий номер: 1825687401:07:002:0013, загальною площею 0,24 га;

- транспортний засіб марки «ВАЗ 2109» 1991 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб серії НОМЕР_2 .

Вказує, що у провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12019060310000260 від 18.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_8 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, становить 438 145,88 грн., що є тяжкими наслідками, а тому з метою відшкодування заподіяної шкоди, забезпечення майбутнього цивільного позову є підстави для накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідача, пояснення прокуратора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення захисника на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 173 КПК України повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів допускається за умови доведення слідчим, прокурором існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотання слідчого і може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий звернувся з клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, відмовляє в задоволенні клопотання про арешт майна якщо особа, яка його подала не доведе необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (відшкодування шкоди (цивільний позов)), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді про те, що слідчим не надано відомостей щодо пред`явлення цивільного позову із обґрунтованим розміром у даному кримінальному провадженні та прокурором не доведено необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді про, що вказує в апеляційній скарзі прокурор, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 17 червня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019060310000260 - без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: