Рішення

від 07.02.2022 по справі 160/24427/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року Справа № 160/24427/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Імпорт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служба України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-Імпорт" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1024637/37452931 від 14.12.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2018 р. подану ТОВ "Дельта-Імпорт";

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.12.2018 р. подану ТОВ "Дельта-Імпорт".

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Товариством було направлено на реєстрацію податкову накладну №1 від 03.12.2018 , але її реєстрація податковим органом була зупинена з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 4063 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1. п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку ПН/РК, відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 року відкрито провадження у справі №160/24427/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

28.12.2021 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області і Державної податкової служби України надійшли відзиви на позовну заяву.

Відповідач-1 вказує на необхідність підтвердження Товариством господарських операцій первинними документами відповідно до п.п.1.2 п. 1, пп.2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов"язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Відповідач вважає, що при направленні квитанції дотримався вимог абзацу 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246. У платника податку після отримання квитанції виникає право на подання документів, що були складені ним відповідно до Закону України №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та які можуть вважатися первинними та пітвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Податковий орган не зобов"язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами.

На переконання відповідача, оскільки у платника податків є обов"язок вести бухгалтерський облік господарських операцій, шляхом складання первинних документів, позивач вважається обізнаним з тим, які первинні документи в силу вимог Закону №996 підтверджують факт здійснення господарської операції.

Відповідачем звертається увага на те, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб"єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Відповідач-2 у відзиві на позов вказує на те, що для ухвалення рішення про зобов"язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п. 12 Порядку №1246 і її можливо зареєструвати в ЄРПН. При цьому, така перевірка здійснюється податковим органом автоматично і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов"язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб"єкта владних повноважень (відповідача), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-Імпорт" (код ЄДРПОУ 37452931) здійснює наступні види господарської діяльності за кодами КВЕД:

46.18. діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (основний);

46.19. діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

46.33. оптова торгівля молочними продуктамаи, яйцями, харчовими оліями та жирами.

З матеріалів справи вбачається, що за договором комісії №26-12 від 26.12.2016 ТОВ «Дельта-Імпорт» (Комісіонер) зобов"язалось за дорученням ТОВ «Дельта-Трейдинг» (Комітент) за винагороду укласти від свого імені відповідні договори і здійснити за рахунок і в інтересах Комітента наступні угоди: зовнішньоекономічні угоди купівлі-продажу, договори доручення з підприємствами-декларантами, договори зберігання комісійного товару з власниками ліцензійних митних складів, здійснювати всі дії необхідні для проведення нетарифних видів контролю, отримання дозвільних документів та інші договори з третіми особами, необхідні для виконання Комісіонером своїх обов"язків.

На виконання вказаних умов для придбання товару (сири польські в асортименті) 25.06.2018 ТОВ «Дельта-Імпорт» з LACTIMA Spolka z.о.о. був укладений контракт №6/2018.

ТОВ «Дельта-Імпорт» на виконання умов договору комісії, Специфікації №6 від 13.11.2018 придбало для ТОВ «Дельта-Трейдинг» відповідно до ВМД (форма МД-2) від 03.12.2018 №UA110150/2018/233936 сири в асортименті (код товару 0406303100).

Платіжними дорученнями №177 від 29.11.2018 і №178 від 30.11.2018 сплачено 1235000,00 грн. предоплати за митне оформлення.

Актом прийому-передачі №252 від 03.12.2018 підтверджується передача товару ТОВ «Дельта-Імпорт» до ТОВ "Дельта-Трейдинг".

Транспортування товару відбувалося на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №01/02/2018 від 01.02.2018, укладеного між ТОВ «Дельта-Трейдинг» і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Факт перевезення товару підтверджується копією міжнародної товарно-транспортної накладної СМR №0089535 від 29.11.2018.

За поясненнями позивача Товариство використовує у своїй діяльності офісні і складські приміщення відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2013 №1/13 і додаткової угоди до нього №6 від 01.12.2018, договору суборенди №27/12 від 27.12.2017 і додаткової угоди до договору №1 від 01.01.2019, укладених з ТОВ «Дельта-Трейдинг».

На дату виникнення податкових зобов"язань по факту передачі на виконання вищевказаного договору комісії імпортованого товару комітенту ТОВ «Дельта-Імпорт» була складена і направлена на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №1 від 03.12.2018 на загальну суму 2385960,30 грн., з яких ПДВ 20% -397660,05 грн.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9270947744 від 05.12.2018 свідчить, що податкова накладна була прийнята, проте її реєстрація була зупинена з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 4063 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1. п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Платнику податку запропоновано надати пояснення.

Для поновлення реєстрації податкової накладної до податкового органу позивачем в електронному вигляді були направлені:

-таблиця даних платника податку №1 від 10.12.2018 (Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) з зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД 0406303100, який на постійній основі придбавається та постачається Товариством;

-пояснення щодо дійсності господарських операцій №1/10-12-18 від 10.12.2018 та копії документів на підтвердження;

повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 12.12.2018.

10.12.2018 податковим органом прийнято рішення №1018662/37452931 про врахування таблиці даних платника податків від 10.12.2018 №1.

Проте, рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації ПН/РК коригування в ЄРПН Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №1024637/37452931 від 14.12.2018 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2018 на загальну суму з ПДВ 2385960,30 грн. у зв"язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вказане рішення було оскаржено позивачем до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України №31/37452931/2 від 02.01.2019 скаргу залишено без задоволення та рішення Комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, з метою його скасування та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного:

Пунктом 44.1 Податкового кодексу України на платників податків покладено обов"язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов"язаних з визначенням об"єктів оподаткування та/або податкових зобов"язань, на підставі первинних документів, рігістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов"язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством. Крім того, платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій з даних, не підтверджених первинними документами.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об"єктом оподаткування визначено операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання, яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об"єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об"єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 цього кодексу.

Датою виникнення податкових зобов"язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

За п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, база опадаткування операції з постачання товарів/послуг визначається виходячи із договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг .До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом201.1статті201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт201.7статі201 Податкового кодексу України).

Відповідно допункту201.10статті201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (даліПорядок № 1246).

За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За змістом п. 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно п. 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом201.16ст.201 Податкового кодексуУкраїнипередбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстраціїподаткової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на прийняття податковим органом спірного рішення про відмовутв реєстрації податкової накладної був врегульований Порядком зупинення реєстраціїподаткової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 (Порядок №117).

За п.12. Порядку №117 разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно зУКТЗЕД/ послуги згідно зДержавним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 13 Порядку №117).

Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно допідпункту 4пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Положеннями пп. 3 п. 13 Порядку №117 передбачено зазначення у квитанції як критеріїв ризиковості платника податку, так і критеріїв ризиковості здійснення операцій.

В листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 визначені критерії ризиковості платника податку і критерії ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 листа ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 передбачено, що у разі виявлення, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У свою чергу п. 1.6 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 містить 7 критеріїв, за якими комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Відповідно до п. 2 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є встановлення невідповідності: платника податку - критеріям ризиковості платника податку, а податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. У разі встановлення невідповідності платника податку одному з критеріїв, що перелічені у п. 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначити, який саме із критеріїв було виявлено.

Пунктом 1.6. листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 комісії головнихуправлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

-платник податку зареєстрований (перереєстрований)за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

-дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

-платник податкуюридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

-платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

-платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

-платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);

-наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

У квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою зупинено реєстрацію податкової накладної в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2018 року зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, проте квитанція не містить посилання на те, який саме із передбачених пп. 1.6 критеріїв було встановлено контролюючим органом.

Як встановлено судом реєстрація податкової накладної була також зупинена на підставі пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що викладені в листі ДФС України від 21 .03.2018 року № 959/99-99-07-18.

Відповідно до пп.2.1. п. 2 вказаного листа обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює абоперевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, в ній в порушення пп.3 п. 13 Порядку №117 відсутні розрахункові показники за кожним ризиковим критерієм,якому відповідає платник податку.

Відповідно до п. 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингуподаткова накладна/ розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За даними електронного сервісу «електронний кабінет платника» в розділі «Показники СМКОР» підрозділ «Розрахунок показників позитивної податкової історії» ТОВ «Дельта-Імпорт» відповідає 4 критеріям позитивної податкової історії платника.

Крім того, рішенням комісії ДФС від 10.12.2018 №1018662/37452931 враховано таблицю даних платника податку №1 від 10.12.2018 (Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) з зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД 0406303100, який на постійній основі придбавається та постачається Товариством.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30.01.2020 року у справі № 300/148/19, яка полягає у тому, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій нормативно-правовим актом визначені не були. Наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 червня 2017 року № 67 втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України 06 квітня 2018 року № 409 (дата набрання чинності 25 травня 2018 року).

Враховуючи вказану обставину, Верховний Суд прийшов до висновку, що за відсутності нормативно-правового акту, яким визначалися критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, не мало правового підґрунтя.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року у справі № 300/183/19 вказав, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Контролюючий орган повинен конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

У п. 14. Порядку №117 наведений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно допункту 15цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункти 18, 19 Порядку №117).

При цьому, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, який міститься у п. 14 Порядку, є загальним, а отже при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, податковий орган зобов`язаний був враховувати особливості господарської операції позивач , у зв`язку з вчиненням якої складено податкову накладну та застосувати індивідуальний підхід до вирішення питання про те, чи є надані платником податків документи достатніми для прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивачем в підтвердження господарської операції надані як первинні так і інші документи, складенівідповідно до вимог законодавства та які засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов`язань.

Відповідачем-1 не надано пояснень з приводу неможливості прийняти надані підприємством документи на підтвердження здійснення господарської операції, не наведені мотиви відхилення таких документів.

За правовою позицією Верховного Суду у постановах від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. від 03.11.2021, у справі №360/2460/20 можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до відповіді Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в листі №104/119/ЗПІ-04-36-07-03 від 20.05.2019 на запит позивача повідомлено, що ТОВ «Дельта-Імпорт» за рішенням Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації виключено з відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що не відповідає критеріям ризиковості відповідно до протоколу від 15.05.2019.

Щодо зобов"язання Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну №1 від 03.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку № 1246встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

-прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

-набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

-неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі вказану податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи встановлені факти і наведені правові норми суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №131 від 01.12.2021року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 257-262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Імпорт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1024637/37452931 від 14.12.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2018 р. подану ТОВ "Дельта-Імпорт".

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м.Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.12.2018 р. подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта-Імпорт" (вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 424, м. Дніпро,49005, код ЄДРПОУ 37452931).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Імпорт" (вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 424, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 37452931) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) витрати зі сплати судового збору у сумі 1135,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Імпорт" (вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 424, м. Дніпро,49005, код ЄДРПОУ 37452931) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) витрати зі сплати судового збору у сумі 1135,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона