Ухвала

від 11.07.2022 по справі 160/9646/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 липня 2022 року Справа 160/9646/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ПЛЮС УКРАЇНА» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ПЛЮС УКРАЇНА», в якій позивач просить стягнути податковий борг з ТОВ «НАФТА ПЛЮС УКРАЇНА», ЄДРПОУ 37724433 до бюджету у розмірі 6 882 481,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За правилами частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частин 1, 3 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

На підставі частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно з частиною 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

В ухвалах Верховного Суду в адміністративних справах №820/4389/17, №822/2974/17 викладена правова позиція, згідно з якою звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави вважати, що повноваження особи, як керівника юридичної особи, діяти від її імені, у тому числі підписувати позовні заяви, завіряти копії документів, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені позивача підписано начальником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганною, на підтвердження повноважень цієї особи діяти від імені позивача до суду надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на якій лише міститься відтиск печатки «Для документів».

У відповідності до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).

Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів Згідно з оригіналом, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа Підпис.

Враховуючи викладене, засвідчення копії документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів Згідно з оригіналом, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.

Проте, надана суду копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не засвідчена у встановленому порядку.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору ГУ ДПС у Дніпропетровській області долучено до позовної заяви:

- платіжне доручення про сплату судового збору від 07.10.2021 року №3966 на суму 22700,00 грн.;

- платіжне доручення про сплату судового збору від 27.06.2022 року №1374 на суму 2110,00 грн.

08.07.2022 року начальником відділу аналітики та судової статистики Т. Семенко складено довідку в тому, що матеріали справи № 160/9646/22 (суддя Бондар М.В.), за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ПЛЮС УКРАЇНА» про стягнення податкового боргу, містять платіжне доручення про сплату судового збору від 07.10.2021 року №3966 Держказначейської служби України м. Києва на суму 22700,00 грн. за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Станом на 08.07.2022 року зазначене вище платіжне доручення прикріплено та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №160/47/22, яка перебуває в провадженні судді Бухтіярової М.М.

Таким чином, платіжне доручення від 07.10.2021 року №3966 про сплату судового збору в розмірі 22700,00 грн. обліковується як доказ сплати судового збору за надання до суду позовної заяви у справі №160/47/22 та не може вважатись доказом сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №160/9646/22.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Отже, чинним законодавством передбачено певний порядок повернення сплаченого збору в разі повернення позовної заяви. Сплачений позивачем судовий збір у справі №160/47/22 має бути повернутий позивачу за його заявою на підставі відповідної ухвали суду.

Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачений механізм зарахування сплаченого судового збору, який обліковується за однією справою, провадження по якій не відкрито, до іншої справи за позовом того ж позивача.

За таких обставин, суд позбавлений права у справі №160/6946/22 зарахувати як доказ сплати судового збору платіжне доручення від 07.10.2021 року №3966.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481, 00 грн.), і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (24810, 00 грн.).

Враховуючи ту обставину, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області сплачено судовий збір за подання цього позову до суду в розмірі 2110,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1374 від 27.06.2022 року, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 22700,00 грн. за подання позову майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:

- засвідчених належним чином доказів на підтвердження повноважень Ганни Чуб щодо підписання позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- документу про сплату судового збору у розмірі 22700,00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ПЛЮС УКРАЇНА» про стягнення податкового боргу залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- засвідчених належним чином доказів на підтвердження повноважень Ганни Чуб щодо підписання позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- документу про сплату судового збору у розмірі 22700,00 грн.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Бондар