Рішення

від 11.07.2022 по справі 400/1553/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2022 р. № 400/1553/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", вул. Кооперативна, 21,Врадіївка,Врадіївський район, Миколаївська область,56300,вул. Садова, 1, оф.206,Миколаїв,54001

до відповідача:Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, вул. Заводська,1,Кам`яний Міст,Первомайський район, Миколаївська область,55232,

треті особи:ОСОБА_1 , Федорівка,Врадіївський район, Миколаївська область,56322,

про:про зобов`язання виправити помилку у кадастровому номері земельної ділянки,ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро», звернувся до суду з позовом до Ком`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про зобов`язання державного реєстратора виправити помилку в кадастровому номері земельної ділянки з 4822380800:03:000:0006 на 4822382600:03:000:0006, номер запису про інше речове право 8824126 від 20.02.2015, 11:11:14.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 25.02.2015 Державним реєстратором Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області була проведена державна реєстрація речового права оренди земельної ділянки та при її проведенні було допущено технічну помилку у кадастровому номері земельної ділянки. Оскільки Реєстраційну службу Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області ліквідовано, позивач звернувся до Ком`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Відповідач відзив суду не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 пояснення суду не надала.

Ухвалою від 16.05.2022 суд прийняв справу до свого провадження .

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.262КАС України без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд встановив:

Позивач уклав договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 від 16.08.2006 та додаткову угоду від 01.12.2011 про продовження дії договору до 01.12.2021 та зміну розміру орендної плати.

25.02.2015 Державним реєстратором Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області була проведена державна реєстрація речового права оренди земельної ділянки та при проведенні державної реєстрації державним реєстратором допущено технічну помилку у кадастровому номері земельної ділянки зазначена 4822380800:03:000:0006, а необхідно 4822382600:03:000:0006, номер запису про інше речове право 8824126 від 20.02.2015, 11:11:14.

28.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, на земельну ділянку 4822382600:03:000:0006.

02.09.2021 державний реєстратор Ком`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області відмовив у реєстрації права, оскільки подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Реєстратором встановлена неоднозначність відомостей про власника земельної ділянки, що зумовлена збігом інформації за наведеним вище кадастровим номером в програмному забезпечення ДЗК. Оскільки заявником не надано довідки про зміну кадастрового номеру чи іншого документа, що спростовує такий збіг відомостей ДЗК, державний реєстратор не має законодавчо обґрунтованої можливості провести державну реєстрацію іншого речового майна. Також встановлено факт смерті фізичної-особи орендодавця та прийняття спадщини спадкоємцями. Додаткова угода була підписана при житті орендодавця, але не була зареєстрована, тому права та обов`язки згідно такої угоди починають діяти з моменту реєстрації договору.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку.

У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав (ст.2 Закону №1952).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (ч.1 ст.37 ЗУ №1952).

Позивач у позові зазначає, що рішення впливає на права ОСОБА_1 - особи, з якої укладено договір оренди землі. Але у рішенні реєстратора від 02.09.2021 зазначено, що орендодавець- померла, тому ніяке рішення не може вже вплинути на її права.

Також у ст.26 Закону №1952 розписаний алгоритм дій в разі допущення реєстратором технічної помилки , а саме така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку.

Відповідно до визначених термінів ЗУ №1952 заявник: це власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Відтак, позивач, як сторона правочину, повинен був звернутись до реєстратора із заявою про виправлення технічної помилки, але матеріали справи всупереч ст.77 КАС України не містять доказів , що позивач звертався до відповідача із такою заявою.

Для того, щоб виникли підстави для звернення до суду відповідно до ч.1 ст.37 ЗУ №1952 між сторонами повинні виникнути спірні правовідносини, а в даному випадку вони відсутні.

Додатковою угодою від 01.12.2021 продовжено строк дії договору до 01.12.2021

Відтак, строк дії договору закінчився до того, як позивач звернувся до суду з позовом.

У позові позивач також посилається на ч.2 ст.26 ЗУ №1952, в якій передбачено, що у разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Але у позові не зазначено, на які права позивача впливає технічна помилка, допущена реєстратором.

Ухвалою від 16.05.2022 суд запропонував позивачу надати суду пояснення стосовно того, як права його порушені, в зв`язку із допущеною реєстратором технічної помилки у кадастровому номері земельної ділянки. Ухвала була доставлена позивача та отримана через е-суд 16.05.2022. Позивач ухвалу не виконав.

За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Основного Закону України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (п. 4.1 мотивувальної частини вказаного Рішення).

За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Позивач не зазначив, які його права порушені та наявність між сторонами спірних правовідносин.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги .

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що між сторонами виникли спірні правовідносини та його права порушені та підлягають судовому захисту, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко