Постанова

від 11.07.2022 по справі 480/2646/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 р. Справа № 480/2646/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Конотопська оптова база № 1" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 (головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець) по справі № 480/2646/21

за позовом Приватного підприємства "Конотопська оптова база № 1"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Конотопська оптова база №1» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 16.03.2021:

- № 00018000706 на суму 10 000 грн 00 коп.;

- № 00018010706 на суму 5 100 грн 00 коп.

Обґрунтовуючи позов, підприємство зазначило, що перевірка підприємства проведена незаконно, без правових підстав, оскільки наказ податкового органу від 03.02.2021 про проведення фактичної перевірки складений з порушення вимог закону, не містить жодної інформації стосовно того, в рамках яких заходів податковим органом встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів встановленні факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій встановлена податковим органом.

Також вважало, що порушення вимог податкового законодавства, виявлені під час фактичної перевірки відповідачем у позивача відсутні, отже податкові повідомлення рішення від 16.03.2021 є протиправними.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В апеляційній скарзі вказує на помилковість застосування судом першої інстанції підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, неврахування судом, що фактична перевірка підприємства проведена податковим органом без наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

На думку позивача, суд першої інстанції не надав оцінку правомірності наказу на проведення перевірки, залишив поза увагою те, що у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом.

Натомість, посилаючись на практику Верховного Суду, вважає, що оскільки фактична перевірка призначена та проведена податковим органом за відсутності правових підстав, отже матеріали отримані за результатами такої перевірки не можуть нести жодних правових наслідків.

По суті порушень, зазначає, що акт перевірки не містить міцність алкогольних напоїв, які були продані, у зв`язку з чим відповідачем невірно визначено їх мінімальну роздрібну ціну; невірно відображено об`єм проданих алкогольних виробів по двум чекам. Вказані обставини, на думку апелянта, є такими, що свідчать про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Проте, судом першої інстанції безпідставно не враховано зазначені доводи позивача.

Головне управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач) не подало відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 03.02.2021 ГУ ДПС у Сумській області з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 ПК України видало наказ № 170-кп «Про проведення фактичної перевірки», яким наказано провести фактичну перевірку за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських об`єктів (зокрема каси, місць здійснення розрахунків, відділів магазинів за адресами: Сумська область, м. Конотоп, вул. Залізнична, 14, вул. Ніжинська, 52, АДРЕСА_1 ; Конотопський район, с. Чорноплатове, вул. Шевченка, 14 та с. Присеймів`я, вул. Лікарівка, 22), через які здійснює діяльність ПП «Конотопська оптова база №1», юридична адреса: Сумська область, м. Конотоп, вул. Залізнична, 14 (а.с. 37).

В період з 11.02.2021 по 18.02.2021 ГУ ДПС у Сумській області на підставі наказу від 03.02.2021, направлень від 03.02.2021, проведено фактичну перевірку позивача за місцем здійснення господарської діяльності, за наслідками якої складено акт від 18.02.2021 № 754/18/20/РРО/32325372 (а.с. 5-16).

За висновками акту встановлено порушення ПП «Конотопська оптова база №1» пунктів 44.1, 44.3 ст. 43 ПК України; п. 14.19 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; п. 1 постанови КМ України № 878 від 29.09.2010 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів»; п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування підакцизних товарів (пива) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД; ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»; пунктів 1, 2 постанови КМ України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

16.03.2021 відповідачем прийняті щодо ПП «Конотопська оптова база №1» податкові повідомлення рішення:

- № 00018000706, яким застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 10 000,00 грн;

- № 00018010706, яким застосовано суму штрафних санкцій за порушення норм регулювання обіг та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 5 100, 00 грн (а.с. 17, 20).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган, як суб`єкт владних повноважень при проведенні фактичної перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством України. Також суд першої інстанції, зважаючи на обставини викладені в оскаржуваному рішенні, дійшов до висновку, що факт порушення законодавства позивачем є доведеним, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, прийнятими в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстав їх призначення, регламентовано статтею 80 ПК України.

Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Як з`ясовано судом першої інстанції, підставою для проведення фактичної перевірки в наказі від 03.02.2021 зазначено підпункти 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Також вказано, що перевірка проводитиметься з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

У ході судового розгляду позивач наполягав на відсутності визначених у ПК України підстав для проведення фактичної перевірки та звертав увагу на відсутність у наказі зазначених чітких підстав її проведення, як-от: встановлення невідповідності діяльності платника податків вимогам чинного законодавства з посиланням на підставі яких відомостей або документів було встановлено факти сумнівності.

Суд першої інстанції, відхиляючи доводи скаржника щодо відсутності у контролюючого органу підстав для призначення та проведення фактичної перевірки, зазначив про те, що наказ від 03.02.2021 та дії податкового органу не є предметом позову.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, зробленими без врахування правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладену у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, яка зазначила, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

Колегія суддів зазначає, що однією з підстав позову була незгода позивача з податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на порушення контролюючим органом процедури призначення та проведення фактичної перевірки.

З урахуванням наведеного, питання дотримання відповідачем процедури призначення та проведення фактичної перевірки згідно з наказом від 03.02.2021 є істотним для правильного вирішення цієї справи, а обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору й підлягають першочерговому дослідженню.

Також, суд першої інстанції вважав, що підставою для проведення контролюючим органом фактичної перевірки була доповідна записка управління податкового аудиту від 25.01.2021 р. про можливі порушення позивачем вимог чинного законодавства, тому в ГУ ДПС у Сумській області були законодавчо обґрунтовані підстави для винесення наказу від 03.02.2021.

Як зазначено вище, підставою для проведення фактичної перевірки в наказі від 03.02.2021 зазначено підпункти 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

За приписами підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Колегія суддів зазначає, що стаття 80 Податкового кодексу України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Разом з тим, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав конкретну мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Вказана позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.09.2021 року у справі №120/1431/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а.

Посилання суду першої інстанції на доповідну записку управління податкового аудиту від 25.01.2021 як на підставу правомірності Наказу колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Так, доповідною запискою управління податкового аудиту № 146/18-28-07-06-16 від 25.01.2021 повідомлено начальника ГУ ДПС у Сумській області, що за результатами проведеного аналізу встановлено ймовірні порушення ПП «Конотопська оптова база № 1» вимог чинного законодавства (а.с. ___).

Колегія суддів зазначає, що вказана доповідна записка не може бути обґрунтованою причиною правомірності Наказу, оскільки, податковим органом не доведено, що саме ця доповідна записка та наявна в ній інформація слугували підставою для прийняття спірного наказу.

Крім того, відповідачем не доведено, що в даному випадку податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки.

Посилання суду першої інстанції на постанови Верховного Суду від 26.03.2019 № 821/204/16 та від 10.04.2020 № 815/1978/18 колегія суддів відхиляє, оскільки згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 по справі 755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.

Таким чином, за встановлених апеляційним судом обставин справи, колегія суддів вважає, що відповідач не довів наявності підстав у розумінні підпунктів 80.2.2., 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки ПП «Конотопська оптова база № 1».

Зазначені обставини вказують на те, що спірний наказ не відповідає положенням ПК України щодо його змісту.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги відсутність в наказі Головного управління ДПС в Сумській області будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, враховуючи, що наведені в наказі підстави проведення перевірки в ході розгляду справи не підтвердилися та не доведені відповідачем як суб`єктом владних повноважень, колегія суддів приходить до висновку, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача здійснено незаконно.

Колегія суддів звертає увагу, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

За встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що недотримання відповідачем вимог ст.ст. 80, 81 ПК України, які визначають порядок фактичної перевірки, є самостійним наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у контролюючого органу підстав для включення позивача до переліку суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок.

Таким чином, оскільки допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення фактичної перевірки ПП «Конотопська оптова база № 1» призводять до відсутності правових наслідків такої, колегія суддів дійшла висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення від 16.03.2021 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Натомість, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, невірно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ПП «Конотопська оптова база № 1» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2 270,00 грн та апеляційної скарги 6 810, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Проте, відповідно до п.п.1,2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги до сплати підлягав судовий збір у розмірі 3 405,00 грн.

Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5 675,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Сумській області.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Конотопська оптова база № 1" - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 по справі № 480/2646/21 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства «Конотопська оптова база №1» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 16.03.2021 № 00018000706 та № 00018010706.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43144399, вул. Іллінська, м. Суми, 40009) на користь Приватного підприємства «Конотопська оптова база №1» (ЄДРПОУ 32325372, вул. Залізнична, 14, м. Конотоп, Сумська область, 41600) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова