Ухвала

від 11.07.2022 по справі 160/1882/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2022 року

м. Київ

справа № 160/1882/20

адміністративне провадження № К/990/16831/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 160/1882/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЛОЛОМ-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2022 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 01.07.2022.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 30.09.2021, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження з урахуванням вихідних днів було 01.11.2021, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 01.07.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга була подана у жовтні 2021 року, проте, Верховний Суд ухвалою від 10.11.2021 її повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Наступні касаційні скарги також були повернуті Верховним Судом з мотивів відсутності викладенні у них підстав для касаційного оскарження судових рішень, а також роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду. Звертає увагу, що повторну касаційну скаргу подано в місячний строк з дня отримання копії ухвали Верховного Суду. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними. При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник просить врахувати, що не сплинув рік з моменту складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 29.10.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 10.11.2021 її повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки у цілому доводи зводилися до цитування норми права, що регулюють спірні правовідносини із вказівкою на постанови Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту без будь-якого обґрунтування подібності. Верховний Суд звернув увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на цій підставі, недостатньо лише зазначення постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у яких викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. При цьому, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 22.11.2021.

Аналогічні за змістом касаційні скарги ГУ ДПС подало 13.12.2021, 18.01.2022, 24.03.2022, 24.05.2022 які Верховний Суд повернув ухвалами від 17.12.2021, 16.02.2022, 21.04.2022, 31.06.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України. Так, усуваючи недоліки попередньо поданих касаційних скарг на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником наведено ті ж самі постанови Верховного Суду та додатково інші. Натомість, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить. Копії цих ухвал ГУ ДПС отримало 29.12.2021, 22.02.2022, 28.04.2022, 06.06.2022 відповідно.

Вшосте касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 01.07.2022, тобто майже через місяць з дня отримання копії ухвали про повернення вп`яте поданої касаційної скарги, однак, зміст якої є ідентичним до попередньо поданої касаційної скарги, що свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним мотивів суду касаційної інстанції, з яких подані касаційні скарги було повернуто.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Посилання скаржника на те, що повторну касаційну скаргу подано в місячний строк з дня отримання копії ухвали Верховного Суду є безпідставними, оскільки строк у тридцять днів встановлений КАС України для оскарження судового рішення і він обчислюється з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі.

Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у вісім місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що майже сплинув на момент подання касаційної скарги вшосте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність у цій справі відповідних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2020 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 32527290 грн, відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром, в сумі 21020 грн.

Отже, сплаті за подання касаційної скарги у цій справі підлягає судовий збір в сумі 42040 грн (21020 грн * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101; 22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, поданій вшосте, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.07.2020 у справі №804/3439/16.

Верховний Суд в ухвалах про повернення попередніх касаційних скарги неодноразово роз`яснював скаржникові, що обов`язковою умовою при оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, у яких викладено висновок Верховного Суду і якому, за позицією скаржника, оскаржені ним судові рішення не відповідають. Також суд роз`яснював, що саме слід розуміти під подібними правовідносинами і зазначав про необхідність викладення у касаційній скарзі обґрунтування, чому на переконання скаржника, правовідносини у справі, у якій подано касаційну скаргу, та у справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, є подібними.

Однак, таких роз`яснень скаржник не врахував.

Так, усуваючи недоліки попередніх касаційних скарг, поданих на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник лише змінив постанову Верховного Суду, проте, так і не зазначає, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справою, яка була предметом розгляду касаційним судом.

Отже, обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду та не відповідає правовому змісту пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 160/1882/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко