Постанова

від 10.10.2007 по справі 15/300н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/300н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10.10.07                                                                                 Справа № 15/300н-ад.

          Колегія у складі суддів:

Пономаренко Є.Ю. –головуючий, Мінська Т.М., Яресько Б.В.,

при секретарі Подколзіній С.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф», м. Луганськ  

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, м. Луганськ                

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

За участю представників сторін:

від позивача - Петриченко А.В. –директор;

від відповідача – Паталаха К.В. - держ. податк. інсп. юр. від., довіреність № 8689/10 від 20.03.07,  Буркова О.М. - гол. держ. податк. інсп. юр. від., довіреність № 39590/10 від 27.12.06;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- визнати не чинним п. 2.5 розділу 2 (стор. 8 -12) та висновок 1) та 3) розділу 3 (стор. 13) акту № 695/23/31444820 від 22.06.2004 р. «Про результати комплексної позапланової документальної перевірки вимог податкового законодавства ТОВ «Алеф», код ЄДРПОУ 31444820, за період з 07.05.2001 р. по 31.03 2004 р.»в частині порушення ТОВ «Алеф»п. п. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (зі змінами та доповненнями) та п. п. 9.5.2 п. 9.2 ст. 9 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 від 22.05.2003 р. зі змінами та доповненнями;

- визнати не чинними:

- податкове повідомлення - рішення № 0001282310/0 від 24.06.2004 р,;

- податкове повідомлення - рішення № 0001282310/2 від 30.08.2004 р.;

- податкове повідомлення - рішення № 0001282310/3 від 28.10.2004 р.;

- податкове повідомлення - рішення № 0003262310/3 від 28.10.2004 р.;

- першу податкову вимогу № 1/1782226/24-31 від 24.01.2005 р.;

- другу податкову вимогу № 2/448/7408 від 18.03.2005 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

З даним адміністративним позовом позивач звернувся до Артемівського районного суду м. Луганська 08.05.2007р. До Господарського суду Луганської області за підсудністю справа надійшла 29.05.2007р.

Представники відповідача проти позову заперечують з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 10.08.2007р., а також подав заяву про застосування річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та у зв'язку з пропущенням якого просить відмовити у позові повністю.

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Оспорювані позивачем у даній справі податкові повідомлення-рішення винесені за висновками складеного податковим органом відповідача акту від 22.06.2004р. № 695/23/31444820  «Про результати комплексної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства  ТОВ «Алеф»за період з 07.05.2001р. по 31.03.2004р.».

Перша податкова вимога № 1/1782226/24-31 від 24.01.2005 р. та друга податкова вимога № 2/448/7408 від 18.03.2005 р. винесені на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач вказує на пропуск позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та як наслідок наполягає на відмові у позові повністю відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів.

Вказаний строк був пропущений позивачем враховуючи що він повинен був дізнатися про порушення його прав оскаржуваними актом перевірки, податковими повідомленнями-рішеннями та податковими вимогами у строк понад одного року до звернення з даним позовом до суду, що зокрема підтверджується наступним.

Керівник підприємства позивача був ознайомлений з оскаржуваним актом перевірки  22.06.2004р., що підтверджується його підписом на акті.

Оскаржувані повідомлення-рішення були винесені ще у 2004 році. Керівник позивача, що представляв інтереси підприємства у судовій справі не заперечив одержання даних повідомлень-рішень та повідомив про їх оскарження до податкових органів.

На підставі таких податкових повідомлень-рішень відповідачем були винесені позивачу перша та друга податкові вимоги відповідно 24.01.2005 р. та 18.03.2005 р. на суму з податку на прибуток  804 093 грн.

Той факт, що відповідач знав про винесення таких податкових вимог та відповідно повідомлень-рішень на підставі яких вони прийняті підтверджується листами ТОВ «Алеф», підписаними директором Петриченко А.В., від 23.03.2005р. №14 та від 28.03.2005р. №16, адресованих податковому органу відповідача. В цих листах позивач зазначає про одержання ним першої та другої податкових вимог відповідно та вказує на свою незгоду з фактом узгодження податкового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи позивача про те, що він не отримав рішення ДПА України за результатами його скарги на повідомлення-рішення не впливають на факт пропуску ним строку звернення до суду враховуючи, що було винесено та одержано позивачем повідомлення рішення з позначкою «3»та у зв'язку з винесенням податковим органом на підставі повідомлень-рішень податкових вимог, одержаних позивачем більше року до подачі позову.

Таким чином, одержавши податкові вимоги позивач мав можливість оскаржити до суду повідомлення –рішення та податкові вимоги, але не зробив цього вчасно. Навіть з моменту набрання законної сили Кодексу адміністративного судочинства України до подачі позовної заяви що розглянута судом у даній справі минуло більше року і весь цей час позивач знав про наявність оскаржуваних ним за позовом акту перевірки, повідомлень-рішень та податкових вимог.

Крім того, слід зазначити, що Господарським судом Луганської області розглядалася справа № 8/200 за позовом Ленінської МДПІ у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф» про звернення стягнення на активи на суму 804 093 грн. з податку на прибуток.

Підставами позову у зазначеній справі були обставини щодо наявності у ТОВ «Алеф»податкового боргу з податку на прибуток у сумі 804 093 грн., який був визначений податковим органом на підставі порушень зафіксованих в акті перевірки від 22.06.2004р. № 695/23/31444820  «Про результати комплексної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства  ТОВ «Алеф»за період з 07.05.2001р. по 31.03.2004р.», з винесенням податкових повідомлень-рішень № 0001282310/0 від 24.06.2004 р.; № 0001282310/2 від 30.08.2004 р.; № 0001282310/3 від 28.10.2004 р.;  № 0003262310/3 від 28.10.2004 р., а також першої податкової вимоги № 1/1782226/24-31 від 24.01.2005 р. та другої податкової вимоги № 2/448/7408 від 18.03.2005 р.

Так, обставини щодо наявності оскаржуваних за позовом ТОВ «Алеф», що розглядається у даній справі, акту перевірки від 22.06.2004р. № 695/23/31444820, податкових повідомлень-рішень № 0001282310/0 від 24.06.2004 р.; № 0001282310/2 від 30.08.2004 р.; № 0001282310/3 від 28.10.2004 р.;  № 0003262310/3 від 28.10.2004 р., а також першої податкової вимоги № 1/1782226/24-31 від 24.01.2005 р. та другої податкової вимоги № 2/448/7408 від 18.03.2005 р. були відомі ТОВ «Алеф»при розгляді в Господарському суді Луганської області справи №8/200.

Директор ТОВ «Алеф»Петриченко А.В. брав участь у розгляді справи №8/200та був присутній у судових засіданнях 04.04.2006р. та 25.04.2006р., що підтверджується ухвалами від зазначених дат по справі № 8/200.

Крім того, при розгляді даної справи  №15/300н-ад, в судовому засіданні 10.10.2007р. на запитання суду Директор ТОВ «Алеф»Петриченко А.В. підтвердив той факт, що при розгляді справи № 8/200 йому було відомо про наявність податкових повідомлень рішень та податкових вимог, що оскаржуються у справі №15/300н-ад.

Так, позивач повинен був знати та знав про наявність оскаржуваних за позовом акту перевірки, податкових повідомлень-рішень та податкових вимог у строк понад одного року до звернення з даним позовом до суду.

Тому, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку.

Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову з підстав пропущення позивачем річного строку звернення до суду.

Поважні причини пропуску строку звернення до суду відсутні.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України, у зв'язку з пропуском позивачем встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України річного строку звернення до суду та наполяганні на цьому відповідачем.

Судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду у складі судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. покладаються на нього.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду у складі судового збору у сумі 03 грн. 40 коп. покласти на позивача.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 15.10.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (головуючий)

Суддя

Суддя

Є.Ю. Пономаренко

Т.М. Мінська

Б.В. Яресько