Постанова

від 01.10.2007 по справі 3/339-10/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/339-10/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

01.10.07                                                                                           Справа№ 3/339-10/181

Позивача-1: Української Автокефальної Православної Церкви, м. Київ,

Позивача-2: Релігійної громади Української Автокефальної Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, м. Рудки, Самбірський район, Львівська область,

Відповідача-1: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів,

Відповідача-2: Управління з питань внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спрору: Української Православної Церкви –Київський Патріархат, м. Рудки, Самбірський район, Львівська область

про часткове скасування розпорядження Представника Президента України у Львівській області, зобов'язання поновити реєстраційну справу релігійної громади та видати свідоцтво про державну реєстрацію релігійної громади, скасування державної реєстрації юридичної особи-релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Рудки церкви Різдва Пресвятої Богородиці та визнання недійсними свідоцтва про  державну реєстрацію цієї громади її круглої печатки та кутового штампу.

                                                                                    Головуючий суддя Довга О.І.

                                                                                                           Судді  Гриців В.М.

                                                                                                                       Судова-Хомюк   Н.М.

                                                                                     Секретар  Яремчук С.М.                                                                                     

за участю представників:

від позивача-1: -  Марцинів В.,- представник ;  Подоляк Б.Р. – адвокат ;

від позивача-2: -  Ковалик О.В., Босак Л.О. –представники;

від відповідача-1:  не з‘явився ;

від відповідача-2:   не з‘явився ;

від третьої особи: Кадай М.А., Скварко С.Л., Павляк М.В., Гавриляк Г.Л., Щур М.М. –представники

 За ініціативою суду  здійснювалась технічна фіксація  судового  процесу.  

 Представникам сторін та третьої особи, роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49,54 КАС України.

Суть спору:  

             На розгляд господарського суду Львівської області надійшов адміністративний позов Української Автокефальної Православної Церкви, м. Київ, Резиденції Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви у Західному регіоні, Вікарний Деканат у Львівській області, м. Львів, Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, м. Рудки, Самбірський район, Львівська область до Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів, Управління з питань внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів про скасування пункту 5.3.1 розпорядження Представника Президента України у Львівській області від 04.06.1993р. №459 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель», зобов'язання Львівську обласну державну адміністрацію: поновити реєстраційну справу релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви (надалі-УАПЦ) церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки; видати релігійній громаді УАПЦ церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки свідоцтво про державну реєстрацію, а також скасувати державну реєстрацію юридичної особи-релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату ( надалі -УПЦ КП) церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки та визнати недійсним: свідоцтво серії АОО № 464562, видане державним реєстратором Самбірської райдержадміністрації Вісьтак В.І. про державну реєстрацію релігійної громади УПЦ КП в м. Рудки церкви Різдва Пресвятої Богородиці, номер запису 1 406 105 0001 000224; круглої печатки релігійної громади УПЦ КП м. Рудки (ід. № 23977640) та кутового штампу релігійної громади УПЦ КП м. Рудки (ід. № 23977640).

              Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.06.2007р.  відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє засідання на 26.06.2007р.

              Представниками позивачів в порядку ст.51 КАС України подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останні просять визнати недійсним протокол зборів громади Церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки від 16.05.1993р.

              Також, суду подано заяву  від церковного комітету УПЦ КП церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки про залучення релігійної громади УПЦ КП м. Рудки церкви Різдва Пресвятої Богородиці до участі в справі в якості третьої особи, та клопотання від Дрогобицько-Самбірської Єпархії УПЦ КП про її залучення до справи в якості відповідача у справі.

             Обґрунтування  причин відкладення попереднього судового засідання та висновки суду з приводу поданих заяв та заявлених клопотань вказано в  попередніх  ухвалах суду .

             В продовженому судовому засіданні 09.08.2007р. з'ясовано, що позивач  - Резиденція Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви у Західному регіоні, Вікарний Деканат у Львівській області, м. Львів не має статусу юридичної  особи, а відтак  суд дійшов висновку про виключення  його  з числа позивачів  у даній справі. При цьому суд виходить з наступного.

             Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних судів, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідно місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

            У відповідності  до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених  або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

             Підвідомчість господарських спорів господарським судам визначена статтею 12 ГПК України, яка, в контексті  зі статтею 1 цього ж Кодексу, відмежовує цю підвідомчість від підвідомчості інших юрисдикційних органів, яка, в свою чергу, визначається на підставі правових ознак.

             Такими ознаками є характер спірних правовідносин, суб'єктивний склад учасників спору, їх місцезнаходження. Виходячи із суб'єктивного складу право на звернення до господарського суду мають особи, визначені в ст. 1 ГПК України.

             Також, відповідно до ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обо'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Тобто, адміністративна процесуальна правоздатність у юридичних осіб виникає з моменту їх створення у встановленому законом порядку.

             Резиденцією Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви у Західному регіоні, Вікарний Деканат у Львівській області, м. Львів ,  не представлено доказів, які б підтверджували  статус  юридичної особи згідно чинного законодавства, а відтак з урахуванням вказаних вище норм закону Резиденція Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви у Західному регіоні, Вікарний Деканат у Львівській області, м. Львів не може бути позивачем у даній адміністративній справі.

             Щодо наявності у позивачів 1 та 2 процесуальних прав у сфері розгляду адміністративних справ,  то суд вважає, що у вказаних осіб наявна адміністративна процесуальна правосуб'єктність  у даній справі з огляду на приписи п.6 Прикінцевих та перехідних положень та ст. 49 КАС України, а також ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», якою, зокрема, встановлено, що релігійна організація визначається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту та релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту.

             Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, копії Свідоцтва про державну реєстрацію статуту релігійної громади від 27.04.2003р. №4, 27.04.2003р. було зареєстровано статут (у новій редакції) Української Автокефальної Православної Церкви, згідно з рішенням ради (дорадчого органу) Управління у справах релігійних організацій від 05.06.1995р. (протокол №5) Міністерства України у справах національностей, міграції та культів і затверджено наказом Міністра №176 від 06.06.1995р.

              Крім того, згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві від 26.07.2007р. №495 Позивач 1- значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

              Також, в матеріалах справи наявна копія Свідоцтва про реєстрацію релігійної громади від 15.10.1991р. №552/218, в якому зазначено, що 15.10.1991р. було зареєстровано статут Української Автокефальної Православної Церкви в місті Рудки Самбірського району Львівської області. Доказів, які б підтверджували факт визнання недійсними, скасування чи відміну вказаних вище Свідоцтв суду не представлено.

              За таких обставин, та беручи до уваги приписи ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», суд дійшов висновку, що позивачі 1 та 2 наділені адміністративною процесуальною  правоздатністю, а відтак мають право на захист своїх прав, свобод та інтересів в суді шляхом заявлення відповідних позовних вимог.

             В судовому засіданні 17.08.2007р. вирішено необхідні для розгляду справи питання та у відповідності до  ст. 121 КАС України  закінчено  підготовче  провадження  у справі  та призначено  справу до судового  розгляду  на  28.09.2007  р.

             В судовому засіданні  28.09.2007 року  оголошувалась  перерва  до 01.10.2007 року .

             Представники позивачів позов, з урахуванням збільшених позовних вимог, підтримують повністю.

             Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав,  викладених у запереченні на позов від 13.07.2007р. №5/6-3689/1-2, та додаткових  пояснень, які надавались під час   розгляду спору.

             Відповідач -2, явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. У своїх  поясненнях за № 796/16 від 19.09.2007 року  проти  позову  заперечує, просить в  задоволенні  адміністративного  позову  відмовити  за безпідставністю.

              Представники третьої особи усно проти позову заперечують в своїх поясненнях, які  надавались   в  процесі   розгляду судового спору,  та просять в позові відмовити.

              В судовому засіданні  01.10.2007 року  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

              Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.10.2007р.

              Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивачів, відповідачів, третіх осіб, свідків та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено.

              08 липня 1991року керуючим Львівсько-Галицькою Метрополією –єпископом Данилом було затверджено статут парафії м. Рудки церкви Різдва Пресвятої Богородиці, благочиння Самбірське, Львівської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.

              Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 15.10.1991р. №552 «Про реєстрацію статутів релігійних громад»було зареєстровано статут релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Рудки (надалі-Статут).

              На виконання вказаного рішення виконавчим комітетом Львівської обласної ради народних депутатів видано Свідоцтво про реєстрацію релігійної громади від 15.10.1991р. №552/218., яким  зареєстровано статут релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Рудки, Самбірського району Львівської області.

              Відповідно до довідки Львівського обласного управління статистики від 18.07.1996р. №1433 релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви Різдва Пресвятої Богородиці була включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на підставі рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних від 15.10.1991р. №552/218 ; вказаній громаді  присвоєно ідентифікаційний код 23976407.

              Пунктом 5 розпорядження Представника Президента України у Львівській області від 04.06.1993р. №459 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель»зареєстровано зміни до статутів релігійних громад, замінивши слова «Українська Автокефальна Православна Церква», «Українська Православна Церква»на «Українська Православна Церква Київського Патріархату», зокрема по Самбірському районі (п.п.5.3.1) УПЦ-КП, м. Рудки (зареєстровано статут УАПЦ рішенням облвиконкому від 15.10.91р. №552).

             Як вбачається з преамбули вказаного розпорядження Представника Президента України у Львівській області від 04.06.1993р. №459 підставою для його прийняття були документи, подані релігійними громадами, пропозиції міської і районних державних адміністрацій та вимоги чинного на той час законодавства.

              У відповідності до заперечення відповідача-1 та документів, долучених останнім до справи, підставою для проведення реєстрації змін до статуту релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Рудки Самбірського району були: заява 10-ти громадян від 19.05.1993р., адресована виконкому Львівської обласної ради народних депутатів, де зазначено, що останніми подається на реєстрацію зміни і доповнення до статуту Української Автокефальної Правовославної Церкви в м. Рудки, Самбірського району, зміни до цього статуту та протокол зборів громади церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки від 16 травня 1993р. за підписом 10-ти осіб - членів релігійної громади.

             Аналіз вищевказаного протоколу від 16 травня 1993р. дає суду підстави дійти висновку, що останній оформлений з порушенням порядку, встановленого статутом  парафії м. Рудки церкви Різдва Пресвятої Богородиці, благочиння Самбірське, Львівської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 15.10.1991р. №552 та затвердженого керуючим Львівсько-Галицькою Метрополією –єпископом Данилом 08.07.1991р. При цьому, суд виходить з наступного.

            Відповідно до п.5.9 Статуту парафіяльні збори складаються з членів, які утворюють дану парафію: кліриків, мирян, які досягли 18-річного віку, перебувають у церковному спілкуванні та відзначаються християнською мораллю.

            Пунктом 5.12 цього ж Статуту визначено, що копію протоколу парафіяльних зборів потрібно подати своєму Благочинному та пунктом 5.13  Статуту встановлено, що протокол засідання парафіяльних зборів підписує голова зборів і секретар. Крім того, пунктом 6.1 Статуту передбачено, що право внесення змін і доповнень до даного Статуту мають парафіяльні збори в тому ж порядку, що і реєстрація Статуту згідно ст.14 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації».

            Як вбачається із протоколу зборів громади церкви Різдва Пресвятої Богородиці м Рудки від 16 травня 1993р. на парафіяльних зборах було присутні 500 парафіян, однак списку цих осіб до вказаного протоколу не долучено та до матеріалів справи не додано. Крім того, вказаний протокол не вміщує даних, які конкретні зміни та доповнення до Статуту прийняті парафіяльними зборами релігійної громади УАПЦ м. Рудки, а також згаданий протокол  не містить рішення щодо визначення кола осіб, які  уповноважуються зборами парафії на представлення інтересів релігійної громади церкви Різдва Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви м. Рудки у взаємовідносинах з органом, який здійснює реєстрацію змін та доповнень до Статуту та протокол не підписано головою та секретарем парафіяльних зборів, що є  порушенням п. 5.13 Статуту.

             В матеріалах справи знаходяться заяви мешканців м. Рудки: Лебединського Ярослава Йосиповича від 10.06.2007р., Олеш Михайла Михайловича від 16.06.2007р. та Хім'як Олени Іванівни від 18.06.2007р., чиї прізвища та підписи вказані у протоколі зборів громади церкви Різдва Пресвятої Богородиці м Рудки від 16 травня 1993р. та заяві на реєстрацію змін та доповнень до статуту релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Рудки від 19.05.1993р, в яких останні стверджують, що  згаданих вище зборів не проводилось та вони не підписували  як вказані вище протокол, так і заяву, а підписи в протоколі і заяві навпроти їхніх прізвищ не відповідають дійсності та є сфальсифікованими.

             Судом, в порядку ст. 141 КАС України, було допитано в якості свідків Хім'як О.І. та Лебединського Я.О., які підтвердили вищевказане та додатково пояснили, що   протокол зборів громади церкви Різдва Пресвятої Богородиці м Рудки від 16 травня 1993р. та заяву на реєстрацію змін та доповнень до статуту релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Рудки від 19.05.1993р,  не підписували, і , як на той час не мали, так і на сьогодні не мають бажання змінювати конфесійну приналежність УАПЦ на УПЦ Київського патріархату та  їхні прізвища, ім'я та по-батькові, які вказані у вищезазначених протоколі та заяві є перекручені та не відповідають фактичним, зокрема, у протоколі від 16.05.1993р. вказано прізвище Хімняк О.М., в заяві від 19.05.1993р. - Хім'як Оля Михайлівна, а фактично її прізвище Хім'як Олена Іванівна.

             Також, судом допитано в якості свідків Іванишин М.П., Заплатинська А.І., Вігор Р.П., Гренах О.Н., Ковальчук М.В., Ігнатенко О.О., Крамаренко О.В., Лісінкова М.Б., Шимчак П.І., Либа С.П., Пукало Г.Д., Дільма М.І. (  покази зафіксовано  технічними засобами  ).

             Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані суду докази, як на підставу   заперечень, так і на   обґрунтування  позовних вимог, заслухавши свідків,  суд  визнав  позов  таким, що підлягає до задоволення  частково,  виходячи з наступного :

             Протокол зборів громади церкви Різдва Пресвятої Богородиці м Рудки від 16 травня 1993р., який, згідно Статуту релігійної громади  повинен бути основним документом для прийняття рішення про внесення змін до статуту цієї релігійної організації, оформлено з порушенням процедури та порядку, передбаченого статутом релігійної громади УАПЦ церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки.

            За приписом ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.

            Статут (положення) релігійної організації повинен містити, крім інших, положення про порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації.

             Відповідно до ст.14 цього ж Закону, який діяв на момент видання розпорядження Представника Президента України  від 04.06.1993р. №459 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель», для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до виконавчого комітету обласної, Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів, а у Республіці Крим –до Уряду Республіки Крим. Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення  і не пізніше як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

              Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

              Як вбачається з п.6.1 статуту парафії м. Рудки церкви Різдва Пресвятої Богородиці, благочиння Самбірське Львівської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 15.10.1991р. №552 та затвердженого керуючим Львівсько-Галицькою Метрополією – єпископом Данилом 08.07.1991р., право внесення змін і доповнень до цього статуту мають парафіяльні збори в тому ж порядку і в той же термін, що і реєстрація статуту згідно ст. 14 вищевказаного Закону.

              Згідно преамбули оспорюваного п.5.3.1 розпорядження Представника Президента України у Львівській області  від 04.06.1993р. № 459 однією із підстав для його прийняття були документи, подані релігійними громадами. Такими документами, крім передбачених ст.14 вказаного вище Закону, повинні бути інші документи, на підставі яких фіксується прийняття змін і доповнень до статуту релігійної організації у відповідності до статутних положень цієї релігійної організації, які, в свою чергу, встановлюють процедуру та порядок оформлення прийнятого рішення в цій частині.

              З урахуванням наведеного, суд вважає, що орган, який здійснює реєстрацію змін та доповнень до статуту релігійної організації, повинен був пересвідчитись дотримання релігійною громадою порядку прийняття рішення про внесення змін та доповнень до статуту та правильність оформлення цього рішення з дотриманням вимог, передбачених статутом відповідної релігійної організації.

             Даючи правову оцінку підпункту 5.3.1  пункту 5.3 частини 5  розпорядження Представника Президента України у Львівській області  від 04.06.1993р. №459, в контексті з документами, які слугували його прийняттю, судом встановлено, що відповідачем-1 не було з'ясовано та перевірено необхідні факти, які б слугували законному прийняття цього Розпорядження в частині реєстрації змін до статутів релігійних громад шляхом заміни слів «Українська Автокефальна Православна Церква», «Українська Православна Церква»на «Українська Православна Церква Київського Патріархату», зокрема по Самбірському районі (п.п.5.3.1) УПЦ-КП, м. Рудки.

            Так, органом реєстрації не взято до уваги, що до протоколу зборів громади парафіян  церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки від 16 травня 1993р.  не додано списку парафіян, які брали участь у цих зборах, а відтак невідомо чи збори є повноважними, протокол не містить положення які саме зміни і доповнення до Статуту релігійної громади прийняті парафіяльними зборами та результати голосування, протокол підписано з порушенням п.п. 5.4 та 5.13 Статуту парафії м. Рудки церкви Різдва Пресвятої Богородиці, благочиння Самбірське Львівської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, де зазначено, що настоятель завжди є головуючим на парафіяльних зборах і протокол засідання парафіяльних зборів підписує голова та секретар, відсутнє рішення парафіяльних зборів про уповноваження відповідних осіб на представлення інтересів громади в реєструючому органі, в тому числі з наданням права підписувати та подавати заяву для реєстрації змін і доповнень до статуту релігійної громади УАПЦ церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки.

               За таких обставин суд дійшов висновку, що підпункт 5.3.1 пункту 5.3 частини 5  розпорядження Представника Президента України у Львівській області  від 04.06.1993р. №459 прийнято без урахування статутних положень  релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Рудки Самбірського району Львівської області, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 15.10.1991р. №552/218 та перевірки легітимності парафіяльних зборів, достовірності прийнятого цими зборами рішення про внесення змін і доповнень до статуту цієї релігійної організації, а також дотримання порядку оформлення необхідних документів, на підставі яких органом реєстрації приймається рішення про реєстрацію змін і доповнень до статутів релігійних організацій.

             В матеріалах справи знаходиться копія статуту релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату церкви Різдва Пресвятої Богородиці у м. Рудки Самбірського району, затвердженого керуючим Дрогобицько-Самбірською Єпархією архієпископом Феодосієм 21 лютого 2006р., та зареєстрованого розпорядженням Львівської облдержадміністрації №459 від 04.06.1993р. На титульному листі вказаного Статуту міститься відмітка державного реєстратора Самбірської районної державної адміністрації Вісьтак В.І, з відтиском його печатки та відміткою дати і номеру запису про заміну свідоцтва про державну реєстрацію вказаної релігійної організації.

              Відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців»об'єднання громадян (у тому числі професійні спілки), партії, благодійні організації, релігійні організації реєструються в порядку і органами, визначеними відповідно до законів, яким регулюються особливості їх створення та державної реєстрації.

              Особливості реєстрації релігійної організації регламентується ст.ст. 13, 14  Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», які визначають набуття нею статусу юридичної особи з моменту реєстрації  статуту відповідної релігійної громади.

               Таким чином, релігійні організації, які зареєстрували статут в порядку ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»звертаються до державного реєстратора для включення їх до єдиного державного реєстру та отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Дані про реєстрацію релігійної організації у відповідному органі реєстрації підтверджуються оригіналом свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної організації.

                Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи  реєстрації статуту релігійної громади УАПЦ м. Рудки Самбірського району, в останній (справі) відсутнє свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади УПЦ КП у м. Рудки Самбірського району церкви Різдва Пресвятої Богородиці, а міститься лише зміни до статуту парафії м. Рудки Самбірського району Львівсько-Дрогобицької єпархії Української  Автокефальної Православної Церкви в частині зміни назви парафії з УАПЦ на УПЦ- Київський Патріархат, зареєстрованих розпорядженням Представника Президента України у Львівській області №459 від 04.06.1993р. та яке оспорюється у даній адміністративній справі.

               Водночас, на титульному листку згаданого вище статуту релігійної громади УПЦ Київського Патріархату у м. Рудки Самбірського району церкви Різдва Пресвятої Богородиці міститься запис про його реєстрацію на підставі вищевказаного Розпорядження Представника Президента України у Львівській області  від 04.06.1993р. №459.

               За таких обставин та з огляду на зміст розпорядження Представника Президента України у Львівській області №459 від 04.06.1993р., суд дійшов висновку, що реєстрація статуту релігійної громади УПЦ Київського Патріархату у м. Рудки Самбірського району церкви Різдва Пресвятої Богородиці у встановленому ст. 14 Закону України ««Про свободу совісті та релігійні організації»не проводилась, а відтак має місце порушення, які були допущені при створенні юридичної особи та відсутність правових підстав для державної реєстрації вказаної релігійної громади в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»шляхом внесення  до єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи та видачі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

               Відповідно до п.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

                Спір про  припинення  діяльності релігійної організації  порядком  позовного  провадження,  суд розглядає в порядку, передбаченому  Цивільним  процесуальним  кодексом України, за заявою  органу,  уповноваженого  здійснювати  реєстрацію статуту  конкретної  релагайної організації, або прокурора.

                 За вказаних обставин   суд в цій  частині закриває провадження  у справі.

                 Підпунктом 1 п.1 ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

                 Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладення та виконання адміністративних договорів, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, спори щодо правовідносин, пов'язаним з виборчим процесом, чи процесом референдуму.

                 З урахуванням вищевказаних норм закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним протоколу зборів громади парафіян  церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки від 16 травня 1993р, свідоцтва про державну реєстрацію релігійної громади УПЦ КП в м. Рудки церкви Різдва Пресвятої Богородиці, серії АОО № 464562, номер запису 1 406 105 0001 000224, видане державним реєстратором Самбірської райдержадміністрації Вісьтак В.І., круглої печатки релігійної громади УПЦ КП м. Рудки (ід. № 23977640) та кутового штампу релігійної громади УПЦ КП м. Рудки (ід. № 23977640), виходячи із суб'єктивного складу учасників спору та правового характеру спірних правовідносин, згідно з п.1 ст.17 КАС України не належать до категорії адміністративних справ, розгляд яких  відносяться до компетенції адміністративних судів.

               Статтею 35 Конституції України закріплено норму прямої дії, яка передбачає, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

                 Здійснення цього права може бути обмежено законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

                 Відповідно до ст. 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»держава захищає права та законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій.

                   За приписом ст. 7 цього ж Закону релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституцької структури.

                   Пунктом 5.3.1 розпорядження Представника Президента України у Львівській області  від 04.06.1993р. №459 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель»у відсутність на те правових підстав та документально підтвердженої згоди релігійної громади УПАЦ  церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Рудки Самбірського району фактично було змінено її віросповідну (конфесійну) приналежність, що в організаційній структурі Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви в Україні має наслідком порушення прав, свобод та законних інтересів цієї релігійної організації та релігійної громади, яка перебуває під  православною юрисдикцією УАПЦ.

                    Відповідно до  ч. 2  ст. 99 КАС України  для звернення до адміністративного  суду за захистом прав, свобод та інтересів особи  встановлюється  річний строк, який, якщо не  вставнолено  інше, обчислюється з дня, коли  особа  дізналася  або повинна  була дізнатися  про порушення  своїх прав, свобод чи інтересів.

                   Судом встановлено, що в матеріалах справи достатньо належних та допустимих доказів, які дають  суду підстави вважати, що  позивачем  не пропущено  строк звернення  до адміністративного  суду  з позовом,  оскільки останній  дізнався про  порушення  свого права  лише у 2006 році, що зокрема підтверджується  довідкою Головного  управління  статистики у Львівській області від 18.06.2007 року № 20-09/1644.

                    При цьому, суд зазначає, що з огляду на наявні у справі письмові докази, релігійна громада УАПЦ церкви Різдва Пресвятої Богородиці у м. Рудки Самбірського району не знала про прийняття розпорядження Представника Президента України у Львівській області  від 04.06.1993р. №459 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель», фактично надалі функціонувала як релігійна організація Української Автокефальної Православної Церкви, що підтверджується  зверненнями до голови Львівської ОДА від 10.04.2006р., голови Львівської обласної ради від 25.10.2006р., відповіддю управління з питань внутрішньої політики Львівської ОДА від 05.05.2006р. №378/10 на звернення релігійної громади УАПЦ церкви Різдва Пресвятої Богородиці, а також тим, що  стосовно неї та на її звернення приймались рішення органів місцевого самоврядування, зокрема: рішення Рудківської міської ради від 31.05.1994р. №5 «Про узаконення будівництва церкви Різдва пресвятої Богородиці»; від 31.08.1994р. №6 «Про дозвіл будівництва стайні і літньої кухні на земельній ділянці по вул. Набережна № 147»; від 27.10.1994р. №55 «Про дозвіл будівництва церкви Різдва Пресвятої Богородиці»; від 25.07.1996р. №396 «Про передачу земельної ділянки у постійне користування громаді УАПЦ Різдва Пресвятої Богородиці» видача Державного Акту на право постійного користування землею від 29.08.1996р.

                    Також, вказаній громаді видавались грамоти Метрополита Львівського і Галицького з нагоди Храмового празника церкви Різдва Пресвятої Богородиці УПАЦ від 11.09.1997р.(копії знаходяться в матеріалах справи).

                    Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                   Відповідачем -1 при наданому йому праві та можливостях не подано належних і допустимих доказів, які підтверджують дотримання встановленого порядку прийняття рішення про внесення змін до статуту парафії м. Рудки Самбірського району Львівсько-Дрогобицької єпархії Української  Автокефальної Православної Церкви. Натомість, в матеріалах справи наявні докази, які спростовують доводи відповідача -1 про законність прийняття  розпорядження Представника Президента України у Львівській області  від 04.06.1993р. №459 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель».

                    Суд також не бере до уваги пояснення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, щодо відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наявні у справі письмові докази та відсутність документально підтверджених матеріалів, які б спростовували вимоги позивачів.

                    Керуючись  Конституцією  України , ст. ст. 17, 18, 49, 51, 53, 65, 69, 70, 71, 100, 101, 118, 122-124, 126-128, 130, 134, 135, 138, 139, 143, 151-154, 157-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, ст.ст.12, 13, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»,  суд, -

                        П О С Т А Н О В И В  :

1.           Позов задоволити частково.

2. Визнати нечинним  та скасувати підпункт 5.3.1 пункту 5.3 частини 5 розпорядження Представника Президента України у Львівській області  від 04.06.1993р. № 459 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель».

3.  В частині  припинення юридичної особи –релігійної громади  Української Православної  Церкви Київського  Патріархату в м. Рудки  церкви Різдва Пресвятої Богородиці , визнання  недійсним запису до Єдиного  державного реєстру юридичних  осіб та фізичних осіб-підприємців  про проведення державної  реєстрації (перереєстрації)  та  що стосується зобов‘язання  поновити  реєстраційні документи релагаійної громади Української  Автокефальної  церкви  Різдва Пресвятої Богородиці в м.Рудки, Самбірського  району, Львівської області  - закрити провадження  у справі.

4.   В решті позовних вимог  відмовити.

6. Судові витрати розподілити порівно між відповідачем -1 та відповідачем -2.

       Головуючий суддя                                                                 Довга О.І.   

       Суддя                                                                                        Гриців  В.М.

       Суддя                                                                                        Судова-Хомюк  Н.М.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова вступає в законну силу відповідно до ст.254 КАС України, після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Главою І „Апеляційне провадження” Розділу ІV КАС України.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти  днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення у повному обсязі.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                       Довга О.І.