Ухвала

від 07.07.2022 по справі 127/14215/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/14215/22

Провадження №1-кс/127/5899/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступник начальника слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого, на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020020000000016 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України, 06 липня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого, на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020020000000016 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України, 06 липня 2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до наказу №2/1/1-кп від 27.04.2020 ОСОБА_7 перебував на посаді начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області (далі РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області), у подальшому відповідно до наказу №2/1/23-кп від 01.03.2022 у зв`язку з мобілізацією та призовом до лав Збройних Сил України, у період з 26.02.2022 до дня звільнення з військової служби, увільнений від виконання посадових обов`язків начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області зі збереженням займаної посади.

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа №127/35377/21, де позивачем виступає ОСОБА_8 , а відповідачем РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області, щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні транспортним засобом марки Subaru, моделі Legaсy, тип легковий седан-В, номер кузова НОМЕР_1 , колір синій, рік 1996, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом звільнення транспортного засобу від розшуку оголошеного відповідно до постанови №1389/5 від 29.08.2012 винесеної ВДВС Голосіївського РУЮ м. Києва (ВП№33302563). Та звільнення від арешту накладеного відповідно до постанови №1675/5 від 13.09.2012 винесеної ВДВС Голосіївського РУЮ м. Києва та відповідно до постанови №1389/5 від 29.08.2012 винесеної ВДВС Голосіївського РУЮ м. Києва (ВП№33302563)

На початку лютого 2022 (точну дату та час досудовим розслідування не встановлено) до ОСОБА_7 звернувся керівник Громадської організації «Комітет безпеки руху» (ЄДРПОУ 39571130, юридична адреса Вінницька область, Вінницький район, село Лука-Мелешківська, вулиця Северина Наливайка, будинок 1, офіс 7) ОСОБА_5 з проханням дати вказівку начальнику сектору юридичного забезпечення ввіреного йому підрозділу Рогозянській Ксенії Миколаївні, про те, щоб вона у ході судового розгляду цивільної справи №127/35377/21 приховала перед судом інформацію щодо наявності факту арешту накладеного у рамках досудового розслідування кримінального провадження №12020020000000016.

ОСОБА_7 усвідомлюючи, що дана вказівка є незаконною, відмовив у даному проханні ОСОБА_5 , у результаті чого, начальник сектору юридичного забезпечення РСЦГСЦ МВС у Вінницькій області ОСОБА_9 , у ході розгляду вказаної цивільної справи надала суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому повідомила суд про наявність арешту вказаного транспортного засобу у рамках кримінального провадження.

У подальшому, починаючи з лютого 2022 року ОСОБА_5 як керівник громадської організації, що займається висвітленням в засобах масової інформації, у тому числі, проблем діяльності органів Національної поліції, почав чинити тиск на ОСОБА_7 , шляхом публікацій в соціальній мережі Facebook та інших засобах масової інформації, статей, які дискредитують та негативно висвітлюють діяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області, у тому числі його керівництво та працівників.

При цьому, ОСОБА_5 систематично висловлював на адресу ОСОБА_7 вимогу про те, що останній повинен відшкодувати йому транспортний засіб, оскільки в результаті, вищеописаних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_5 втратив можливість зареєструвати вказаний транспортний засіб та використовувати його у власних цілях, в противному випадку він буде продовжувати негативно висвітлювати діяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області, у тому числі його керівництво та працівників.

Після чого, ОСОБА_5 , будучи керівником громадської організації «Комітет безпеки руху», тобто службовою особою юридичної особи приватного права, 25.06.2022 о 10.56 шляхом надіслання повідомлення ОСОБА_7 в особистий чат в месенджері WhatsApp висловив потерпілому ОСОБА_7 вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою протиправного збагачення, 25.06.2021 о 11.51 ОСОБА_5 створив «секретний чат» в месенджері Telegram та надіслав ОСОБА_7 повідомлення із зазначенням платіжних реквізитів, для перерахування неправомірної вигоди.

У подальшому, 25.06.2022 12.54 ОСОБА_7 перебуваючи по вул. Миколаївській у м. Вінниця, діючи під контролем правоохоронних органів, шляхом використання мобільного додатку Privat24, з особистого рахунку НОМЕР_3 перерахував кошти у сумі 80 000 гривень (що еквівалентно 2 500 доларів США) на рахунок НОМЕР_4 , який вказав ОСОБА_5 у своєму повідомленні.

У результаті чого, ОСОБА_5 будучи службовою особою юридичної особи приватного права, 25.06.2022, вимагав та діючи під контролем правоохоронних органів одержав від начальника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області (який станом на 25.06.2022 відповідно до наказу №2/1/23-кп від 01.03.2022 у зв`язку з мобілізацією та призовом до лав Збройних Сил України, увільнений від виконання посадових обов`язків зі збереженням займаної посади) неправомірну вигоду у розмірі 80 000 гривень (еквівалент 2 500 доларів США) для третьої особи, за припинення подальших публікацій, які негативно висвітлюють та дискредитують діяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області, у тому числі його керівництво та працівників.

На даний час, у ході досудового розслідування, зібрано достатньо доказів обґрунтовано підозрювати у вчиненні злочину,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого, на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020020000000016 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України, 06 липня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, тобто вимагання та одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для третьої особи за вчинення бездіяльності з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 28.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 01.07.2022; матеріалах виконаного доручення прокурора Вінницької окружної прокуратури від 24.06.2022; розсекреченими матеріалами НСРД; протоколами оглядів від 01.07.2022; іншими матеріалами кримінального провадження.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На даний час, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч. ст. 368-3 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, та санкція статті передбачає покарання від 3 до 7 років позбавлення волі.

Проаналізувавши всі обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, вважаємо що у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На даний час досудове розслідування триває, у рамках якого заплановано проведення ряду слідчих (розшукових) дій, у тому числі пов`язаних з отриманням інформації та документів з ряду джерел. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_5 який веде активну громадську діяльність, шляхом використання своїх особистих знайомств та зв`язків матиме змогу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також -перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - п. 3 - незаконного впливу підозрюваного на потерпілого чи свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

ОСОБА_5 є керівником громадської організації «Комітет безпеки руху», що займається висвітленням в засобах масової інформації, у тому числі, проблем діяльності органів Національної поліції, починаючи з лютого 2022 року шляхом навмисної публікацій в засобах масової інформації негативних статей, які дискредитують та негативно висвітлюють діяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області, у тому числі його працівників та керівництво чинив тиск на потерпілого ОСОБА_7 , який являється діючим начальником вказаного відомства.

Крім того, ОСОБА_5 достовірно відомо, що потерпілий ОСОБА_7 на даний час мобілізований та призваний до лав Збройних Сил України та в умовах воєнного часу, виконує обов`язок перед своєю країною, як військовозобов`язаний та законослухняний громадянин. Однак незважаючи на це, ОСОБА_5 допускав використовувати вказані обставини з метою дискредитації ОСОБА_7 як керівника Сервісного центру та військовослужбовця, що є неприпустимим в умовах воєнного часу, та широкомасштабного вторгнення рф на територію України.

Там самим, вважаємо, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, матиме можливість і буде продовжувати вчиняти незаконний впливу на потерпілого та свідків з метою створення сприятливих для себе умов або ж його залякування - п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даний час, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, при цьому відносно нього, на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020020000000016 за обвинуваченням у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України, що

Застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки: особисте зобов`язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв`язки; домашній арешт, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі матиме реальну можливість, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також чинити тиск та незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. В зв`язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При визначені застави, звертаю увагу суду, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, згідно встановлений обставин, підозрюваний будучи керівником громадської організації, використовуючи свої можливості висвітлення негативних публікацій в засобах масової інформації на широку аудиторію, з метою реалізації свого злочинного умислу на отримання неправомірної вигоди, не тільки вчиняв тиск на потерпілого ОСОБА_7 як керівника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області, а і як на військовослужбовця Збройних Сил України, що є неприпустимим в умовах воєнного часу, та широкомасштабного вторгнення рф на територію України.

Вважаю, що вказані обставини є виключними та застава у межах, визначених Законом у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов`язків, тому є необхідність у призначені ОСОБА_5 застави у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив клопотання задовольнити з підстав викладених у ньому, а також під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти клопотання, з підстав необґрунтованості підозри.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування задопомогою технічнихзасобів кримінальногопровадження підчас розглядупитань слідчимсуддею,крім вирішенняпитання пропроведення негласнихслідчих (розшукових)дій,та всуді підчас судовогопровадження єобов`язковим.У разінеприбуття всудове засіданнявсіх осіб,які берутьучасть усудовому провадженні,чи вразі,якщо відповіднодо положеньцього Кодексусудове провадженняздійснюється судомза відсутностіосіб,фіксування задопомогою технічнихзасобів кримінальногопровадження всуді нездійснюється.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пункт 4 ч.2 ст. 183 КПК України регламентує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 є особою раніше не судимою, проте на розгляді в суді перебуває обвинувальний акт відносно нього, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави для вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 . саме у вигляді взяття під варту.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, на час розгляду клопотання обгрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допитупотерпілого ОСОБА_7 від 28.06.2022;протоколом допитусвідка ОСОБА_9 01.07.2022;матеріалах виконаногодоручення прокурораВінницької окружноїпрокуратури від24.06.2022;розсекреченими матеріаламиНСРД;протоколами оглядіввід 01.07.2022;іншими матеріаламикримінального провадження.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, враховує матеріальний стан, стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

В судовому засіданні прокурором було доведено ризиків, передбачених п.п.. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

На даний час досудове розслідування триває, у рамках якого заплановано проведення ряду слідчих (розшукових) дій, у тому числі пов`язаних з отриманням інформації та документів з ряду джерел. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_5 який веде активну громадську діяльність, шляхом використання своїх особистих знайомств та зв`язків матиме змогу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_5 є керівником громадської організації «Комітет безпеки руху», що займається висвітленням в засобах масової інформації, у тому числі, проблем діяльності органів Національної поліції, починаючи з лютого 2022 року шляхом навмисної публікацій в засобах масової інформації негативних статей, які дискредитують та негативно висвітлюють діяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області, у тому числі його працівників та керівництво чинив тиск на потерпілого ОСОБА_7 , який являється діючим начальником вказаного відомства.

Крім того, ОСОБА_5 достовірно відомо,що потерпілий ОСОБА_7 на данийчас мобілізованийта призванийдо лавЗбройних СилУкраїни тав умовахвоєнного часу,виконує обов`язокперед своєюкраїною,як військовозобов`язанийта законослухнянийгромадянин.Однак незважаючина це, ОСОБА_5 допускав використовувативказані обставиниз метоюдискредитації ОСОБА_7 як керівникаСервісного центрута військовослужбовця,що єнеприпустимим вумовах воєнногочасу,та широкомасштабноговторгнення рфна територіюУкраїни. Крім того, на даний час, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, при цьому відносно нього, на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020020000000016 за обвинуваченням у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ОСОБА_5 , переслідуючи власні незаконні інтереси, як керівник громадської організації, що займається висвітленням в засобах масової інформації, у тому числі, проблем діяльності органів Національної поліції, шляхом публікацій в соціальній мережі Facebook та інших засобах масової інформації, статей, які дискредитують та негативно висвітлюють діяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області, у тому числі його керівництво та працівників, здійснював підрив довіри населення до роботи органів державної влади. Крім цього, суд наголошує, що вказана діяльність здійснювалась в умовах воєнного часу, та широкомасштабного вторгнення рф на територію України. Додатково суд наголошує, що ОСОБА_5 було відомо, що потерпілий ОСОБА_7 на даний час мобілізований та призваний до лав Збройних Сил України та в умовах воєнного часу, виконує обов`язок перед своєю країною, як військовозобов`язаний та законослухняний громадянин. Однак незважаючи на це, ОСОБА_5 здійснював дискредитацію ОСОБА_7 як керівника Сервісного центру та військовослужбовця.

Вказані дії підозрюваного прямо зачіпають соціальні інтереси та цінності суспільства, а тому вимагають від суду більшої суворості в їх оцінці.

Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч.3 ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість)Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвнесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, суд встановлює, що застава у зазначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, керуючись ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити заставу у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 520000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступник начальника слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_5 тобто з 10:30 год 07.07.2022 р. до 10:30 год 04.09.2022р.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 200 (двухсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 520000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, Рахунок UA 688201720355219002000000401, код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницкій області, МФО 820 172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування зі свідками, іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на неї обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя