Постанова

від 12.07.2022 по справі 910/15805/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2022 р. Справа№ 910/15805/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022

у справі №910/15805/21 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електропром ЛТД»

про стягнення 13 112,67 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» (далі, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електропром ЛТД» (далі, відповідач) про стягнення 13 112,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки №22/03-21 від 22.03.2021 не здійснив реєстрації податкової накладної по господарській операції за договором, у зв`язку з чим позивач зазнав збитків у розмірі 13 112,67 грн неотриманого податкового кредиту на суму ПДВ.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/15805/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд зазначив, що враховуючи положення податкового законодавства, якими урегульовані питання адміністрування податку на додану вартість, у даній справі необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, а саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних; зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути заява із скаргою на відповідача, подана позивачем з податковою декларацією до контролюючого органу, акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки. Позаяк, матеріали справи не містять, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» таких доказів не надано, а отже позивачем не доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Водночас, суд наголосив, що нереєстрація податкової накладної в ЄРПН не є правопорушенням у сфері господарювання, що виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 09.02.2022 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/15805/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що ДПС комісією ухвалила рішення №27689974/43115516 від 15.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної на підставі ненадання відповідачем копій документів, необхідних для її реєстрації і таке рішення не було оскаржено відповідачем у порядку адміністративного судочинства. Зупинення органами ДПС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органам ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. Тому той факт, що відповідач не подав копій документів фактично призвів до відмови органами ДПС у реєстрації податкової накладної, що унеможливило отримання позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6. статті 198 Податкового кодексу України.

Із наведеного, на переконання скаржника, вбачається причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача, що полягає у невиконанні ним визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну і невиконанні вимог податкового органу надати копії первинних документів задля усунення підстав відповідати пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, які зазначалися у квитанції №9088192999 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.04.2021 для проведення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та неможливості включення суми ПДВ до складу податкового кредиту позивача, що призвело до збільшення податкового зобов`язання на суму 13 112,67 грн, яка фактично є збитками скаржника.

Подання до ДПС декларації зі скаргою на постачальника є правом позивача, а не його обов`язком, а тому посилання суду першої інстанції на це як на підставу відмови у позові є помилковими.

Також позивач наголосив на безпідставності посилання суду першої інстанції на умови пункту 5.6. Договору поставки, оскільки позивачем у даній справі заявлено позов про стягнення збитків, а не штрафних санкцій на підставі умов договору.

Також позивач звернув увагу суду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21 в аналогічних правовідносинах.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/15805/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.

Апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15805/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/15805/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

28.04.2022 матеріали справи №910/15805/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/15805/21; розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення 13 112,67 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасника справи строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

Повідомлення із електронною копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 про відкриття апеляційного провадження, засвідченою електронно-цифровими підписами суддів, було надіслане судом на електронні адреси сторін у справі (zuev_r@kbm.ua, elpromltd@gmail.com), зазначені в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 строків на подання сторонами документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

22.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електропром ЛТД» (далі - продавець) укладено Договір поставки №22/03-01 (далі - Договір), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця кабельно-провідникову, електротехнічну продукцію та вентиляційне обладнання (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Умовами пунктів 2.1. та 2.2. Договору визначено, що товар вказаний у пункті 1.1. договору поставляється покупцю партіями. Асортимент, кількість, ціна товару передбачаються в рахунках-фактурі, що є невід`ємною частиною договору та підписуються сторонами на кожну партію товару.

Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, які випливають із умов цього договору (пункт 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору визначено, що партія товару, узгоджена у відповідному рахунку-фактурі, повинна бути поставлена покупцю, якщо інше не зазначено в рахунку-фактурі, на умовах DDP, ТОВ «Завод Харківські будматеріали» за адресою склад покупця.

Поставка вважається здійсненою коли товар завантажений на транспортний засіб перевізником, що призначений покупцем чи на транспортний засіб покупця (пункт 3.3. Договору).

Умовами пунктів 4.1., 4.2. та 4.3. Договору сторони визначили, що вартість товару вказується в рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною даного договору і діє на момент відвантаження товару. Зазначена вартість товару є базовою і може бути змінена за згодою сторін при зміні втрат на виробництво по незалежним від постачальника причинам. Після проведення передплати вартість товару подальшій зміні не підлягає.

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що вказаний в даному договору у формі 100% передплати.

Умовами пункту 5.1. Договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У пункті 5.6. Договору визначено, що у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, постачальник зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з моменту граничного терміну реєстрації повернути на розрахунковий рахунок покупця грошові кошти в сумі 20% від суми незареєстрованої податкової накладної. Сума, що підлягає поверненню, є штрафом за невиконання зобов`язань постачальника за договором і відшкодуванню не підлягає.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору (пункт 7.1. Договору).

За платіжним дорученням №3930 від 31.03.2021 позивачем оплачено товар за виставленим рахунком-фактурою №ЕП-0110 від 18.03.2021 на суму 78676,00 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 13 112,67 грн).

На виконання умов даного Договору відповідачем було поставлено позивачу узгоджений товар на загальну суму 78 676,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №ВН-0056 від 05.04.2021, яка підписана уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплена печатками.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електропром ЛТД» було сформовано та подано в електронному вигляді податкову накладну №54/1 від 31.03.2021 з обсягом постачання (база оподаткування без ПДВ) на суму 65 563,33 грн та сумою ПДВ у розмірі 13 112,67 грн.

Однак, реєстрація вказаної податкової накладної відповідно до квитанції №9088192999 від 15.04.2021 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 6 Критерію ризикованості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням комісії №2768974/43115516 від 15.06.2021 відмовлено у реєстрації податкової накладної №54/1 від 31.03.2021 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Оскільки реєстрація податкової накладної належним чином так і не була здійснена, позивач звернувся до відповідача з претензією №2-27/07 від 27.07.2021, в якій вимагав повернути на його розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 20% від суми незареєстрованої податкової накладної, а саме 13 112,67 грн.

Втім, вказана претензія була повернута позивачу відділом поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення збитків у розмірі 13 112,67 грн, так як позивач через бездіяльність відповідача позбавлений можливості включити відповідну суму ПДВ до податкового кредиту.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Спір у даній справі стосується наявності підстав для стягнення збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Так, в силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Таким чином, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Як стверджує позивач, відповідач не виконав свого обов`язку щодо реєстрації податкової накладної по факту отриманих ним 31.03.2021 коштів за товар, що позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» можливості отримати податковий кредит на відповідну суму податку на додану вартість у розмірі 13 112,67 грн.

Відповідно до п.14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп. «а» п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця.

Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є правом, а не обов`язком покупця та не надає йому права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідно до абз.15 п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електропром ЛТД» порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН не позбавляє скаржника права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлює її нарахування необхідністю долучення до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з долученням певного пакета документів.

Враховуючи зазначене, відсутність у матеріалах справи акту (довідки) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, не свідчить про відсутність такого елементу складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка відповідача та не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в даній справі.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електропром ЛТД» було сформовано та подано в електронному вигляді податкову накладну №54/1 від 31.03.2021 з обсягом постачання (база оподаткування без ПДВ) на суму 65 563,33 грн та сумою ПДВ у розмірі 13 112,67 грн.

Відповідно до п.201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку про зупинення).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації та містить, в тому числі, пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункти 10-11 Порядку).

Так, матеріалами справи підтверджується, що реєстрація податкової накладної №54/1 від 31.03.2021 відповідно до квитанції №9088192999 від 15.04.2021 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 6 Критерію ризикованості платника податку, запропоновано відповідачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Пунктом 13 названого Порядку передбачено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, рішенням комісії №2768974/43115516 від 15.06.2021 відмовлено у реєстрації податкової накладної №54/1 від 31.03.2021 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вказане рішення комісії не було оскаржене відповідачем, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що зупинення органами ДФС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДФС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. Тому той факт, що відповідач не подав копій документів фактично призвів до відмови органами ДФС у реєстрації податкової накладної.

Отже, із матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав вимог статті 201 Податкового кодексу України та Порядку про зупинення, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних. У зв`язку з цим скаржник був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 13 112,67 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Враховуючи зазначене, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про відсутність у позивача права на стягнення збитків у зв`язку з порушенням відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкової накладної, а позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні даного спору судом апеляційної інстанції у відповідності до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховані актуальні висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 10.01.2022 у справі №910/3338/21 в аналогічних правовідносинах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/15805/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/15805/21 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електропром ЛТД» (03069, м. Київ, вул. Дежнєва, буд. 34; код ЄДРПОУ 43115516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківські будматеріали» (61009, м. Харків, провулок 3-й Рудниковий, буд. 6; код ЄДРПОУ 41892690) 13 112 (тринадцять тисяч сто дванадцять) грн 67 коп збитків, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп судового збору за подання позовної заяви та 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/15805/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

І.М. Скрипка