Ухвала

від 12.07.2022 по справі 922/4042/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 липня 2022 року м. Харків Справа № 922/4042/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Фоміна В.О.

дослідивши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Харківводоканал" (вх. № 740 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/4042/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жельне С.Ч., повний текст складено 16.02.2022,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА МАСТЕРС СЕРВІС", м.Харків,

до Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків,

про стягнення коштів 476030,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА МАСТЕРС СЕРВІС", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення заборгованості з Комунального підприємства "Харківводоканал" за договором про закупівлю робіт від 11.08.2020 №13/8-ПД/20 у сумі 476030,14 грн, з яких сума основного боргу у розмірі 400000,00 грн, 3% річних за період з 01.11.2020 по 25.10.2021 у розмірі 16130,14 грн, інфляційні збитки у розмірі 59900,00 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.01.2022 вх. №551, яка прийнята протокольною ухвалою суду від 12.01.2022).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/4042/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА МАСТЕРС СЕРВІС" заборгованість за договором про закупівлю робіт від 11.08.2020 №13/8-ПД/20 у сумі 400000 грн, 3% річних за період з 01.11.2020 по 25.10.2021 у розмірі 16121,92 грн, інфляційні збитки 59900,00 грн та витрати по сплаті судового збору 7140,46 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 по справі № 922/4042/21 в частині стягнення нарахування індексу інфляції.

Водночас, заявник апеляційної скарги просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду на підставі статті 256 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного рішення отримано 21.02.2022, а також враховуючи введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, що призвело до зміни організації роботи підприємства, як об`єкта критичної інфраструктури, та вжиття останнім невідкладних заходів щодо усунення руйнувань (наслідків бойових дій) для забезпечення громадян послугами питного водопостачання та водовідведення. Наведені обставини також вплинули на організацію здійснення кваліфікованого правового супроводу справ, що перебували та перебувають на розгляді у судах, у тому числі справи №922/4042/21.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 6 вказаного закону, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З викладеного вбачається, що розрахунок суми судового збору, яка підлягає сплаті, в тому числі, за подання апеляційної скарги, залежить від характеру позовних вимог та обсягу оскарження судового рішення, прийнятого за результатами їх розгляду.

Як вбачається із мотивувальної частини апеляційної скарги, відповідач не погоджується з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову, посилаючись на необґрунтований розрахунок санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а саме на невірний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Проте, в прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/4042/21 лише в частині стягнення нарахування індексу інфляції.

Суд звертає увагу скаржника, що у разі оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі як тільки в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення інфляційних збитків, так й з урахуванням вимоги про стягнення 3% річних, належною до сплати сумою судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку є 3405,00 грн (2270*150%), оскільки пропорційно визначена сума судового збору від розміру оскаржуваної суми є меншою від встановленого підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" мінімального розміру судового збору. (Така правова позиція щодо розрахунку суми судового збору за подання апеляційної скарги викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 905/105/19).

Втім, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, заявнику апеляційної скарги необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/4042/21 у розмірі 3405,00 грн.

Крім того, суддя-доповідач зазначає, що відповідно до вимог частини другої статті 258 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема рішення або ухвала, що оскаржується; у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Разом з тим, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду апеляційної інстанції, передбаченими положеннями статті 275 ГПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

Проте подана апеляційна скарга зазначеним вимогам не відповідає.

Як вже було зазначено в прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/4042/21 лише в частині стягнення нарахування індексу інфляції, тоді як в мотивувальній частині не погоджується з вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

При цьому, скаржником в апеляційні скарзі не обґрунтовано розміру тих вимог, в частині яких він не погоджується з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у цій справі, а суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями доповнювати апеляційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.

До того ж, невизначеність вимог скарги унеможливлює не тільки належне встановлення меж апеляційного перегляду у розумінні статті 269 Господарського процесуального кодексу України, але й порушує права іншої сторони щодо формулювання заперечень відносно апеляційних вимог, що є складовим елементом права на ефективний доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

З огляду на те, що правильність оформлення апеляційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника апеляційної скарги, відповідачу необхідно уточнити свої вимоги в частині розміру вимог, з якими не погоджується скаржник та, виходячи з такого розміру, надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору, а також в частині повноважень, які саме суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з частиною другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно частини 6 та 7 Розділу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях від 22.06.2015 № 736/27181, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. У посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 року № 144 прийнято національні стандарти з наданням чинності з 01 вересня 2021 року ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" - на заміну ДСТУ 4163-2003 (далі - ДСТУ 4163:2020).

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 ДСТУ 4163:2020, згідно якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Апеляційна скарга від представника КП "Харківводоканал" надійшла до Східного апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку та засвідчена електронним цифровим підписом Жаворонкової Г.С., як адвокатом відповідача на підставі довіреності.

На підтвердження своїх повноважень адвокат Жаворонкова Г.С. додала до апеляційної скарги в електронному вигляді засвідчену власним цифровим підписом копію довіреності від 17.12.2021 № 01-01-23/6319-21.

Проте зазначена довіреність від 17.12.2021 № 01-01-23/6319-21 складена генеральним директором КП "Харківводоканал" Пановим В.В. є копією документа, яка засвідчена головним бухгалтером підприємства Абраменко О.С., за відсутності такого обов`язкового елементу засвідчення копії документа як дата засвідчення копії.

Крім того, матеріали апеляційної скарги не містять документу (довіреності, розпорядження, посадової інструкції), які підтверджують повноваження головного бухгалтера КП "Харківводоканал" Абраменко О.С. на вчинення зазначеної дії та на підставі якого Абраменко О.С. має право засвідчувати копію довіреності представника та/або документів.

Враховуючи те, що представник додав до апеляційної скарги копію довіреності, яка не відповідає вищезазначеним вимогам щодо порядку засвідчення копій документів (відсутня дата засвідчення копії; довіреність засвідчена особою, без надання до суду документів на підтвердження надання повноважень щодо засвідчення документів та їх копій), отже зазначена довіреність не може вважатися таким документом, що підтверджує повноваження Жаворонкової Г.С. на підписання апеляційної скарги.

Вказані висновки також згоджуються із позицією Верховного Суду наведеною в ухвалах від 11.12.2019 по справі №910/5562/19, від 31.10.2019 по справі №922/416/19.

Для приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог пункту 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, скаржнику необхідно надати оригінал або належним чином засвідчену копію довіреності від 17.12.2021 № 01-01-23/6319-21 особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Відтак, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху у відповідності до приписів статті 260 ГПК України.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Комунального підприємства "Харківводоканал" (вх. № 740 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/4042/21 без руху на підставі частини 3 статті 260 ГПК України з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи у господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" (вх. № 740 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/4042/21 залишити без руху.

2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

4. Витребувати у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4042/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О. Фоміна