Рішення

від 15.06.2022 по справі 910/19199/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2022Справа № 910/19199/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/19199/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім"

до Акціонерного товариства "АЛЬПАРІ БАНК"

про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

За участю представників сторін:

від позивача: Тараскіна К.О., Жук А.М.;

від відповідача: Гаврилюк О.О. (в режимі відеоконференції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім" з позовом до Акціонерного товариства "АЛЬПАРІ БАНК" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами Договором про відступлення права вимоги № В-0907 від 09.07.2021 відповідач відступив право вимоги за зобов`язанням, яке припинилося на момент укладення договору, що відповідно суперечить положенням ст. 514 ЦК України та є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/19199/21, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.01.2022.

24.12.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.

В підготовчому засіданні 13.01.2022 судом оголошено перерву до 10.02.2022 для надання позивачу часу ознайомитись з відзивом, який на його адресу не надходив, та підготувати відповідь на відзив.

21.01.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

09.02.2022 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

10.02.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

В підготовчому засіданні 10.02.2022 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/19199/21 до судового розгляду по суті на 24.02.2022.

За наведених обставин, призначене на 24.02.2022 о 12:00 год. судове засідання з розгляду справи № 910/19199/21 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежали від суду.

Водночас, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Згідно з указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 відкладено судове засідання без визначення дати наступного судового засідання.

Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З метою виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, та зважаючи на обставини, які свідчать про появу можливості більш безпечного здійснення правосуддя у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою його місцезнаходження, 16.05.2022 суд постановив ухвалу про призначення судового засідання у справі № 910/19199/21 на 02.06.2022.

31.05.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів понесених витрат у справі № 910/19199/21.

01.06.2022 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні.

Присутній у судовому засіданні 02.06.2022 представник позивача заперечив щодо відкладення розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 202 ГПК України, невручення відповідачу ухвали суду від 16.05.2022 та наявність клопотання останнього про відкладення розгляду справи, з метою дотримання прав всіх учасників судового провадження, суд частково задовольнив клопотання відповідача та відклав судове засідання у справі №910/19199/21 на 16.06.2022.

Присутні в судовому засіданні 16.06.2022 представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з посиланням на доводи, наведені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 16.06.2022, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

15.11.2019 року між АТ «АЛЬПАРІ БАНК» та АТ «МІСТО БАНК» було укладено Договір про надання міжбанківського кредиту №41/980 з наступними змінами та доповненнями, відповідно до умов якого АТ «АЛЬПАРІ БАНК» надав АТ «МІСТО БАНК» кредит у розмірі 50 млн. грн.

Виконання АТ «МІСТО БАНК» умов кредитного договору забезпечувалось Договором поруки від 15.11.2019, укладеного між АТ «АЛЬПАРІ БАНК», ПАТ «МІСТО БАНК» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язався солідарно з ПАТ «МІСТО БАНК» відповідати перед АТ «АЛЬПАРІ БАНК» за виконання усіх зобов`язань позичальника, за Договором №1/980 про надання міжбанківського кредиту від 10.09.2019, укладеного між АТ «АЛЬПАРІ БАНК» та ПАТ «Місто Банк», зі всіма змінами та доповненнями до нього, що можуть бути внесені протягом його дії, як існуючих на момент укладення цього Договором так і тих, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

Також з метою забезпечення виконання кредитного договору між АТ «МІСТО БАНК» та АТ «АЛЬПАРІ-БАНК» було укладено відповідний Іпотечний договір від 15.11.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.ІІ. за реєстровим № 453, яким забезпечувалося іпотекою, належної АТ «МІСТО БАНК» нерухомості, а саме (далі - Нерухомість): нежилі приміщення №№1,2 (групи приміщень №57), №1 (групи приміщень №58), №№ 1,2 (групи приміщень №59), з №1 по №13 (групи приміщень №60). з №1 по № 15 (групи приміщень №61), №1 по № 15 (групи приміщень №62), з №1 по №32 (групи приміщень №63), з №1 по №43 (групи приміщень №64) - БАНК загальною площею 2512,60 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Правління Національного банку України від 26 січня 2021 року №25-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Miсто Банк» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 січня 2021 року №85 «Про початок процедури ліквідації AT «Місто Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» в установі ПАТ «Місто Банк» розпочато процедуру ліквідації, строком на три роки, з 27 січня 2021 року до 26 січня 2024 року включно.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. З Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч. 1 ст. 4 Закону №4452-VI).

Частина 2 ст. 4 Закону № 4452-VI передбачає, що на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, окрім іншого, такі функції: проведення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, у тому числі шляхом виконання плану врегулювання, здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку (абз. 2 п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI).

Фонд здійснює інші функції в межах своїх повноважень, визначених цим Законом, іншими актами законодавства (ч. З ст. 4 Закону № 4452-VІ).

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду здійснює, окрім іншого, такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статі і 37 цього Закону (ст. 48 Закону № 4452-VI).

Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет (ч. 1 ст. 45 Закону № 4452-VI).

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку (ч. 2 ст. 45 Закону № 4452-VI).

Частина 5 наведеної статті Закону № 4452-V1 (ст. 45) визначає, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду (абз. 2 ч. 5 ст. 45 Закону № 4452-VI).

Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (ч. 1 ст. 49 Закону № 4452-VI).

Частина 2 ст. 49 вищевказаного Закону встановлює, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону № 4452-VI).

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури (ч. 4 ст. 49 Закону № 4452-VI).

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними (ч. 8 ст. 49 Закону № 4452-VI).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на момент запровадження в АТ «МІСТО БАНК» процедури ліквідації первісний позивач - АТ «АЛЬПАРІ-БАНК» виступав кредитором Банку, чиї вимоги базувались на Договорі про надання міжбанківського кредиту №41/980 від 15.11.2019.

При цьому, виконання договірних зобов`язань за вказаним Договором забезпечувалось порукою фізичної особи - ОСОБА_1 згідно договору поруки 15.11.2019р. та іпотекою належної АТ «МІСТО БАНК» нерухомості, а саме (далі - Нерухомість): нежилі приміщення №№1,2 (групи приміщень №57), №1 (групи приміщень №58), №№ 1,2 (групи приміщень №59), з №1 по №13 (групи приміщень №60). з №1 по № 15 (групи приміщень №61), №1 по № 15 (групи приміщень №62), з №1 по №32 (групи приміщень №63), з №1 по №43 (групи приміщень №64) - БАНК загальною площею 2512,60 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, про що між АТ «МІСТО БАНК» та АТ «АЛЬПАРІ-БАНК» було укладено відповідний Іпотечний договір від 15.11.2019р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.ІІ. за реєстровим № 453.

За приписами ч. 1 ст. 50 Закону № 4452-VI з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об`єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл (ч. 2 ст. 50 Закону № 4452-VI).

Майно неплатоспроможного банку, включене до складу ліквідаційної маси, підлягає подальшій реалізації у визначеному ст. 51 Закону № 4452-VI порядку з метою проведення задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру акцептованих вимог кредиторів неплатоспроможного банку, в порядку, визначеному ст. 52 Закону № 4452-VI.

Для цього, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 51 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об`єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об`єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації.

Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк (ч. 2 ст. 51 Закону № 4452-VI).

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації (ч. 3 ст. 51 Закону № 4452-VІ).

Так, у встановлений Законом № 4452-VI строк АТ «АЛЬПАРІ-БАНК» було заявлено, а Банком в повному обсязі визнано та включено до Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «МІСТО БАНК», затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 286 від 25.03.2021р. «Про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів АГ «МІСТО БАНК»», вимоги первісного позивача на суму 50 106 557.38 грн. як такі, що забезпечені заставою Нерухомості (7-ма черга).

За результатами формування ліквідаційної маси АГ «МІСТО БАНК» нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення №№1.2 (групи приміщень №57), №1 (групи приміщень №58), №№ 1,2 (групи приміщень №59), з №1 по №13 (групи приміщень №60), з №1 по № 15 (групи приміщень №61), №1 по № 15 (групи приміщень №62), з №1 по №32 (групи приміщень №63), з №1 по №43 (групи приміщень №64) - БАНК, загальною площею 2512,60 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, було включене до складу ліквідаційної маси, що затверджена рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 12 від 01.04.2021 р.

На виконання встановлених Законом № 4452-УІ процедур (ст. 50, 51) рішенням виконавчої дирекції Фонду № 463/21 від 21.04.2021 було затверджено умови продажу активів неплатоспроможного АТ «МІСТО БАНК», в т.ч. заставної нерухомості.

20 травня 2021 року на відкритих електронних торгах в електронній торговій системі Рrozorro було реалізовано лот G22N019631: Нерухоме майно та основні засоби, а саме: Нежилі приміщення №№1.2 (групи приміщень №57). №1 (групи приміщень №58). №№ 1.2 (групи приміщень №59), з №1 по №13 (групи приміщень №60), з №1 по № 15 (групи приміщень №61), №1 по № 15 (групи приміщень №62). з №1 по №32 (групи приміщень №63), з №1 по №43 (групи приміщень №64) - БАНК загальною площею 2512,60 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, далі - Нерухомість. Основні засоби в кількості 411 одиниць. Основні засоби в кількості 1 7 одиниць. Переможець торгів - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК СІЧ".

Ціна реалізації лоту - 84 000 001,00 грн. з ПДВ. з них: 82 963 726,78 грн. - ціна реалізації Нерухомості.

За приписами ч. 3 ст. 52 Закону № 4452-УІ майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

Норма абзацу 2 ч. 3 ст. 52 Закону 4452-VI встановлює, що у разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов`язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат па утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.

У відповідності до п. 6.6. розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012р. за № 1581/21893 (далі - Положення № 2), Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює задоволення вимог кредиторів кожної черги за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду.

Розрахунок витрат Фонду на утримання та продаж майна здійснюється у відповідності до вимог Положення про порядок здійснення та розрахунку витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на утримання та продаж заставленого майна, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 138 від 11.02.2016. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2016р. за № 353/28483.

Після проведення торгів з реалізації заставної нерухомості, на виконання вимог Положення № 2 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МІСТО БАНК» було розраховано, а Фондом погоджено та затверджено суму витрат на утримання нерухомості, розмір якої склав 5706180.19грн.

08.07.2021 між АТ «МІСТО БАНК» та переможцем торгів - АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "БАНК СІЧ" було укладено договір купівлі-продажу нерухомості, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапчук Х.В. за реєстровим № 309 та в цей же день, у відповідності та на виконання прийнятого Фондом рішення №509 від 26.05.2021 за рахунок виручених від реалізації заставної нерухомості коштів було проведено повне задоволення кредиторських вимог АТ «АЛЬПАРІ-БАНК» в сумі 50 106 557,38 грн. Для цього з накопичувального рахунку АТ «МІСТО БАНК» на поточний рахунок АТ «АЛЬПАРІ-БАНК» було перераховано кошти в сумі 44 400 377,19 грн., без ПДВ.

Розмір витрати на утримання та продаж заставленого нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, становить 5 706 180,19 грн. та визначений згідно законодавства в порядку і по формулі, що встановлені Положенням про порядок здійснення та розрахунку витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на утримання та продаж заставленого майна, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.02.2016 р. №138.

Витрати в процесі ліквідації банків законом покладаються на кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, що прямо передбачено ч.2 п.3 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п.1) п.2 р. II Положенні про порядок здійснення та розрахунку витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на утримання та продаж заставленого майна, затвердженому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 11.02.2016 №138, та підлягають відшкодуванню Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок заставодержателя: «У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов`язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна.»

Згідно ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється на підставах встановлених договором або законом.

Відповідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Оскільки в порядку, визначеному ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», АТ «Місто банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Місто Банк» належним чином виконало свої зобов`язання перед заставним кредитором АТ «Альпарі Банк» за договором міжбанківського кредиту в повній сумі 50106557,38 грн, відповідно зобов`язання за договором міжбанківського кредиту, який був забезпечений додатково порукою та іпотекою, є припиненими.

З огляду на те, що основне зобов`язання припинилося, припинилися і похідні від нього зобов`язання у вигляді поруки, наданої ОСОБА_1 згідно з договором поруки від 15.11.2019 та іпотеки.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 31.08.2021 у справі № 916/1015/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 01.11.2021 та постановою Верховного Суду від 15.12.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, як вбачається з рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2021 у справі № 916/1015/21, 12.07.2021 АТ «Альпарі Банк» подало до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та повернення надмірно сплаченого судового збору та просило стягнути з відповідача - поручителя ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання міжбанківського кредиту №41/980 від 15.11.2019 з наступними змінами та доповненнями, яка станом на 09.07.2021 складала 5 706 180,19 грн, з яких: основний борг - 5 706 180,19 грн; заборгованість за процентами - 0,00 грн.

Дана заява була прийнята господарським судом до розгляду та позовні вимоги вирішувалися саме в межах ціни позову 5 706 180,19 грн.

Також, ухвалою від 03.08.202 Господарський суд Одеської області замінив позивача по справі № 916/1015/21 з Акціонерного товариства "АЛЬПАРІ БАНК" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс ТІМ".

Вказані обставини також не оспорювалися і учасниками справи під час розгляду справи №910/19199/21.

За приписами ч. 1 статті 75 ГПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

При цьому, під час розгляду справи № 916/1015/21 суд не прийняв до уваги, укладений між ТОВ „Фінансова компанія „Фінанс Тім" та АТ „Альпарі Банк" договір про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09.07.2021, оскільки на момент його укладення основне зобов`язання по кредиту позичальником (АТ «МІСТО БАНК») було погашено і припинилося. Тобто, зобов`язання, яке нібито передав АТ „Альпарі Банк" Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Тім» - вже не існувало.

Отже, позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Тім», звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09.07.2021, укладеного з АТ «Альпарі Банк», оскільки на момент укладення спірного договору зобов`язання за основним кредитним договором і відповідно за договорами поруки та іпотеки припинилося.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

08.07.2021 між АТ «Альпарі Банк» та ТОВ «ФК «Фінанс ТІМ» було укладено Попередній договір відступлення права вимоги, згідно з умовами якого АТ "Альпарі Банк", як первісний кредитор, зобов`язався відступити ТОВ «ФК «Фінанс ТІМ», як новому кредитору, право грошової вимоги, що належить АТ "Альпарі Банк" до АТ «Місто Банк», яке виникло на підставі договору про надання міжбанківського кредиту №41/980 від 15.11.2019 (включаючи всі зміни та доповнення до нього), за яким АТ "Альпарі Банк" набув право грошової вимоги до АТ «Місто Банк», включаючи права вимоги до правонаступників АТ «Місто Банк», страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки АТ «Місто Банк» або які зобов`язані виконати обов`язки АТ «Місто Банк». Сума грошової вимоги, яка відступлена АТ "Альпарі Банк" на користь ТОВ «ФК «Фінанс ТІМ» складає 5 706 180,19 грн.

На виконання п. 2.1. Попереднього договору від 08.07.2021 ТОВ «ФК «Фінанс ТІМ» (позивач) згідно платіжного доручення № 1 від 08.07.2021 сплатило на користь Банку забезпечувальний (гарантійний) платіж у розмірі 5 706 180,19 грн, що дорівнює сумі грошової вимоги, яка підлягає відступленню.

Відповідно до п. 5.1. Попереднього договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до настання однієї з наступних подій, в залежності від того, яка з них сталася раніше: укладення Основного договору; розірвання Попереднього договору за угодою сторін.

09.07.2021 між АТ "Альпарі Банк" та ТОВ «ФК «Фінанс ТІМ» було укладено Договір про відступлення права вимоги №В-0907/21 на умовах, викладених у розділі 3 Попереднього договору.

Також, 09.07.2021 сторонами було підписано Акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09 липня 2021 року.

Відтак, Попередній договір відступлення права вимоги від 08.07.2021, укладений між АТ "Альпарі Банк" та ТОВ «ФК «Фінанс ТІМ», припинив свою дію з моменту укладення Договору про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09.07.2022.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 31.08.2021 у справі № 916/1015/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 01.11.2021 та постановою Верховного Суду від 15.12.2021, було відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Фінанс ТІМ» про стягнення з поручителя ОСОБА_1 5 706 180,19 грн, оскільки 08.07.2021 АТ «Місто Банк» належним чином виконало свої зобов`язання перед заставним кредитором АТ «Альпарі Банк» за договором міжбанківського кредиту в повній сумі 50106557,38 грн, відповідно зобов`язання за договором міжбанківського кредиту, який був забезпечений додатково порукою та іпотекою, є припиненими.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст. 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Отже, виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Разом з тим , зазначене положення є диспозитивним, отже інші правила можуть бути встановлені договором або законом. Суб`єкти зобов`язання можуть провести заміну кредитора лише в певній частині, тобто передати новому кредитору тільки частину прав старого кредитора, проте це є можливим в разі подільності права вимоги кредитора.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 у справі № 925/1204/15.

Однак, судом встановлено, що на момент укладення Договору про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09.07.2021 між АТ «Альпарі Банк» та ТОВ «ФК «Фінанс Тім» зобов`язання АТ «Місто Банк» за договором міжбанківського кредиту №41/980 від 15.11.2019 були виконані.

Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.

Виходячи зі змісту наведеної норми, за загальним правилом, первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за те, що вимога, яку він передає, є дійсною. За умови, що відступлена вимога не є дійсною, то тягар негативних наслідків повинен покладатися на первісного кредитора - якщо в результаті цього в нового кредитора виникли збитки, то їх має відшкодувати йому первісний кредитор.

Недійсною є вимога, яка не має правової підстави: яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, який визнано судом недійсним; яка не належала цедентові (зокрема, якщо раніше була відступлена іншій особі) чи на момент відступлення вже припинила своє існування (на підставі належного виконання боржником свого обов`язку, новації, зустрічного зарахування однорідної вимоги тощо).

Відповідно до положень ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання правочину недійсним.

Таким чином, враховуючи, що АТ «Альпарі Банк» відступило ТОВ «ФК «Фінанс ТІМ» вимогу, яка припинила своє існування, у зв`язку з належним виконання боржником свого обов`язку, що суперечить положенням ст. 514, 519 ЦК України, суд визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім" про визнання Договору про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09.07.2021 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, за загальним правилом, наслідком недійсності правочину є повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану (двостороння реституція). Такий наслідок недійсності правочину зумовлює дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом, які у цьому випадку полягають у недопущенні можливості порушення імперативних приписів актів цивільного законодавства, та інтересів учасників недійсного правочину - у збереженні кожним із них того, що було ним передано на виконання такого правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09.07.2021 позивач на підставі платіжного доручення № 1 від 08.07.2021 сплатив на користь Банку забезпечувальний (гарантійний) платіж у розмірі 5 706 180,19 грн.

Враховуючи, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків та сторона зобов`язана повернути іншій стороні все, що вона отримала на виконання недійсного правочину, суд також визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 5 706 180,19 грн.

Відносно заперечень відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає про безпідставність посилань Банку на положення Попереднього договору, укладеного між сторонами 08.07.2021, оскільки за умовами п. 5.1. Попереднього договору, останній припинив свою дію з моменту укладання сторонами Договору про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09.07.2021.

Крім того, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 31.08.2021 у справі № 916/1015/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 01.11.2021 та постановою Верховного Суду від 15.12.2021 щодо припинення зобов`язання за кредитним договором, договором поруки та іпотечним договором, свідчать про неможливість позивача набути прав нового кредитора в грошових зобов`язання та отримати задоволення майнових вимог на суму 5 706 180,19 грн, сплаченої відповідачу за придбання права вимоги. Дії відповідача щодо передачі позивачу права вимоги на суму 5 706 180,19 грн також суперечили вимогам ст. 203 ЦК України, якою визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім".

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, у позовній заяві позивачем було заявлено до стягнення орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 500 000,00 грн.

09.02.2022 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн.

31.05.2022 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення доказів понесених витрат у справі № 910/19199/21, в якому позивач просить покласти на відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 87 862,70 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 615 600,00 грн.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано:

- Договір № 87/1/21 про надання правової допомоги від 17.11.2021, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Фінанс Тім" та Адвокатським об`єднанням «Джастлікторз»;

- Додаткову угоду № 1 від 17.11.2021 до Договору № 87/1/21 про надання правової допомоги від 17.11.2021, у п. 2 якої сторони визначили, що за комплексне ведення господарської справи щодо визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та стягнення коштів з Акціонерного товариства «Альпарі банк» розмір гонорару за ведення справи в суді першої інстанції становить 500 000,00 грн;

- Договір про внесення змін і доповнень від 17.02.2022 до Додаткової угоди № 1 від 17.11.2021 до Договору № 87/1/21 про надання правової допомоги від 17.11.2021, яким сторони внесли зміни до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 17.11.2021 та визначили, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги Клієнту у господарській справі № 910/19199/21 в суді першої інстанції становить 615 600,00 грн;

- платіжне доручення № 665 від 21.02.2022, на підставі якого ТОВ "Фінансова компанія "Фінанс Тім" перерахувало Адвокатському об`єднанню «Джастлікторз» гонорар у сумі 615 600,00 грн;

- Акт про надання правової допомоги № 1 від 21.02.2022 відповідно до Договору № 87/1/21 про надання правової допомоги від 17.11.2021;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокати АО «Джастлікторз» в рамках надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінанс Тім» у справі № 910/19199/21 відповідно до Договору № 87/1/21 про надання правової допомоги від 17.11.2021, Додаткової угоди № 1 від 17.11.2021 (із змінами) станом на 26.05.2022.

Також до матеріалів справи долучені ордери, видані Адвокатським об`єднанням «Джастлікторз» на підставі Договору № 87/1/21 про надання правової допомоги від 17.11.2021, на ім`я адвоката Воробйова О.В., адвоката Тараскіної К.О., адвоката Жука А.М., які представляли інтереси ТОВ «ФК «Фінанс Тім» під час розгляду справи №910/19199/21.

Дослідивши надані позивачем докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, є доведеним, проте надмірно завищеним.

З огляду на відсутність в умовах Договору № 87/1/21 про надання правової допомоги від 17.11.2021 та Додатковій угоді № 1 від 17.11.2021 вартості однієї години роботи адвоката АО «Джастлікторз», а також не зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокати АО «Джастлікторз» в рамках надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінанс Тім» у справі № 910/19199/21, витраченого адвокатами часу на надання послуг з правничої допомоги позивачу, а також приймаючи до уваги підстави заявленого позову, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми 285 309,01 грн, що становить 5% від суми задоволених майнових вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами розгляду справи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінанс Тім» задоволено повністю, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката підлягають віднесенню на відповідача в сумі 285 309,01 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09.07.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім" (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, офіс 304/5; ЄДРПОУ 38985417) та Акціонерним товариством "АЛЬПАРІ БАНК" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 19; ЄДРПОУ 38377143).

3. Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з Акціонерного товариства "АЛЬПАРІ БАНК" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 19; ЄДРПОУ 38377143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім" (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, офіс 304/5; ЄДРПОУ 38985417) сплачені за Договором про відступлення права вимоги №В-0907/21 від 09.07.2021 року кошти у розмірі 5 706 180 грн. 19 коп.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "АЛЬПАРІ БАНК" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 19; ЄДРПОУ 38377143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім" (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, офіс 304/5; ЄДРПОУ 38985417) 87 862 грн 70 коп. витрат по сплаті судового збору та 285 309 грн 01 коп. витрат на правничу допомогу.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.07.2022.

Суддя А.І. Привалов