Вирок

від 13.07.2022 по справі 581/211/22

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/211/22

Провадження № 1-кп/581/28/22

В И Р О К

ім ен ем У кр аї ни

13 липня 2022 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому розгляді в залі суду в сел. Липова Долина кримінальне провадження №12021205500000078, внесене до ЄРДР 19 березня 2021 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки села Берестівка Липоводолинського району Сумської області, українки, громадянки України, із середньою загальною освітою, офіційно не працюючої, розлученої, проживаючої із чоловіком однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима: 28 грудня 2021 року Липоводолинським районний судом за ч. 1 ст.185 КК України до 90 годин громадських робіт (громадські роботи виконані частково, 33 години не відбуто), ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

1. На виконанні у Недригайлівському міжрайонному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження АСВП № 63930357 від 16 грудня 2020 року по виконавчому листу № 581/571/20 від 15 грудня 2020 року щодо стягнення аліментів із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 20 липня 2020 року і по досягнення дітьми повноліття, згідно з виконавчим листом № 581/571/20 від 15 грудня 2020 року, який видано Липоводолинським районним судом Сумської області (рішення Липоводолинського районного суду від 10 вересня 2020 року (справа № 581/571/20).

16 грудня 2020 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, копії постанов направлено боржнику до виконання та стягувачу до відома.

Згідно з повідомленнями Управління Пенсійного фонду України та Державної податкової служби за боржником відсутні джерела отримання доходів, як отримувач пенсії дана особа не значиться, відкритих рахунків в установах банку не має, за цивільно-трудовими договорами доходи не отримує.

10 червня 2021 року державним виконавцем відповідно до ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» та п.5 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень - боржниці ОСОБА_4 внесено до реєстру боржників та відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» прийняті наступні постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» 10 червня 2021 року на кошти боржника накладено арешти. Відповідні постанови направлено до банківських установ.

На виклики державного виконавця боржниця ОСОБА_4 до вищезазначеного відділу державної виконавчої служби не з`являлася. 10 червня 2021 року ОСОБА_4 надіслані реквізити для сплати коштів, але оплати не здійснила та розрахунок за період із 20 липня 2020 року по 31 травня 2021 року. Окрім цього, 10 червня 2021 року боржнику надіслані виклики до Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) для проведення роз`яснювальної роботи та отримання інформації про джерела доходів боржника та порядок погашення заборгованості, але ОСОБА_4 до відділу не з`явилась.

Перевіркою майнового стану боржниці ОСОБА_4 шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державного реєстру прав на рухоме майно встановлено, що ОСОБА_4 з 09 липня 2021 року набула у власність 1/4 частину земельної ділянки кадастровий номер 5923281200:01:004:0413, площею 4,6735 га, 1/4 частину земельної ділянки 5923281200:02:002:0719 площею 1,0158 га та 1/4 частину земельної ділянки 59232891200:02:001:0266 площею 0,1448 га, які остання 23 липня 2021 року передала в оренду ФГ «Якименко Я.Г.» (код ЄДРПОУ:42670668) та отримувала у 2021 році та 2022 році орендну плату в розмірі по 1000 гривень.

У період із 20 липня 2020 року по 08 червня 2022 року загальна сума заборгованості по аліментам складає 55192 грн. 29 коп. Указана заборгованість призвела до виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно складає суму виплат більшу ніж за три місяці відповідних платежів. ОСОБА_4 , грубо порушуючи вимоги чинного законодавства України та обов`язок утримання своїх дітей до їх повноліття, що покладається на батьків відповідно до ст.21, ч.3 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними та що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття, будучи безпосередньою матір`ю своїх неповнолітніх дочок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконуючи вимог Липоводолинського районного суду Сумської області про стягнення аліментів із ОСОБА_4 щодо утримання зазначених двох неповнолітніх дочок, у період часу із 20 липня 2020 року по 08 червня 2022 року, будучи фізично здоровою, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань за станом здоров`я, заходів по працевлаштуванню не вживала, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, ніяких відрахувань та іншої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, кошти з випадкових заробітків у добровільному порядку не сплачує, участі у вихованні дітей не приймає, чим посягнула на нормальний розвиток і здоров`я та майнові інтереси своїх дітей.

У результаті злісного та систематичного ухилення від свого батьківського обов`язку щодо утримання та виховання своїх неповнолітніх дочок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та не виплатила аліментів, унаслідок чого за ОСОБА_4 утворилась заборгованість із виплати аліментів станом на 08 червня 2022 року становить 55192 грн. 29 коп. Указана заборгованість призвела до виникнення заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно складають суму виплат більшу ніж за три місяці відповідних платежів.

Позиція обвинуваченої та потерпілої щодо сутності обвинувачення

2. Допитана обвинувачена ОСОБА_4 під час судового розгляду винуватість у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення визнала повністю, розкаялася у вчиненому та погодилася з всіма фактичними обставинами, викладеними в обвинувальному акті, та із кваліфікацією сформульованого обвинувачення. Додатково суду пояснила про те, що вона була обізнаною про ухвалене рішення суду про стягнення з неї аліментів на утримання двох її дітей, отримувала його копію, попереджалася про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів державним виконавцем, вона офіційно не працювала та не вживала заходів для офіційного працевлаштування протягом липня 2020 року і по червень 2022 року, працювала у фізичних осіб-підприємців та приватних осіб і, маючи тимчасовий заробіток, проте без поважних причин не надавала будь-якої матеріальної допомоги на утримання двох дочок, у вищевказаний період часу вона тяжко не хворіла, тривалий час у тимчасовій непрацездатності не перебувала, статусу особи з інвалідністю у вказаний період часу вона не набувала, була працездатною особою і не перебувала на обліку в центрі зайнятості як особа, яка шукала підходящу роботу, жодних проплат на виконання рішення суду за останні майже роки вона не здійснювала, вона неодноразово викликалася до державного виконавця з приводу невиконання рішення суду про стягнення з неї аліментів, проте вона до нього за викликами не з`являлася, однак державний виконавець їй у листуванні письмово роз`яснював про кримінально-правові наслідки тривалої несплати нею аліментів; зазначала про те, що вона протягом 2020-2022 років від власних неофіційних заробітків могла б періодично сплачувати від 50 до 100 грн. на утримання цих дочок, проте цього не робила, бо витрачала ці кошти на продукти харчування, із неофіційного доходу за одномісячну роботу охоронником восени 2020 року вона відвідала дочок, придбала їм гостинці, проте жодних грошових коштів в якості аліментів через їх батька не передавала, у цьому році вона планує орендну плату за успадкований пай передати на потреби дітей для їх підготовки до навчального року. Підтвердила те, що були відсутні будь-які непереборні обставини, які б перешкоджали їй сплачувати аліменти на утримання двох дочок у вищевказаний період часу.

3. Потерпілий ОСОБА_5 показань суду не надавав, погодився із думкою прокурора до виду та обсягу ініційованого для призначення покарання.

Висновки суду щодо сутності сформульованого обвинувачення

4. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд дійшов висновку про недоцільність досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження (сторони кримінального провадження), які підтвердили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, зокрема, обвинувачена та потерпілий, розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому суд визначив спрощений порядок дослідження доказів шляхом проведення допиту обвинуваченої.

5. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження в межах спрощеного порядку дослідження доказів, керуючись законом, оцінюючи досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, у даному провадженні вважає, що стороною обвинувачення доведена:

подія кримінального правопорушення та всі елементи об`єктивної сторони складу вищевказаного проступку, об`єкту та предмету кримінального правопорушення (право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток, а також розмір несплачених коштів, які за рішенням суду підлягають сплаті на утримання дітей), також установлено час, місце, спосіб й дії обвинуваченої по невиконанню рішення суду про стягнення аліментів на утримання двох дітей сукупно протягом більш ніж трьох місяців без поважних причин на її стороні, що встановлені судом із показань обвинуваченого та змісту обставин, відображених в обвинувальному акті (п.1,2 даного вироку);

винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, форму провини у виді прямого умислу, особу обвинуваченої, як спеціального суб`єкта нижченаведеного складу кримінального правопорушення (обвинувачена є матір`ю двох неповнолітніх дітей, яких вона зобов`язана утримувати на підставі рішення суду про стягнення з неї аліментів на їх користь), а також корисливий мотив у вищевказаному діянні (при наявності в обвинуваченої можливості періодично сплачувати аліменти на утримання двох дочок, вона їх не сплачувала витрачаючи їх на інші потреби).

6. Ураховуючи зізнавальні показання обвинуваченої, співставивши їх з фактичними обставинами справи, викладеними в обвинувальному акті, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким із учасників справи не оспорюються, пересвідчившись в істинності такої позиції сторін кримінального провадження, та одночасно формують у суду висновок про доведеність факту вчинення ОСОБА_4 вищенаведеного кримінального правопорушення, а її дії, які полягали у злісному ухиленні від сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання двох неповнолітніх дочок на підставі рішення суду протягом періоду часу з липня 2020 року і по червень 2022 року, суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення

7. При призначенні покарання ОСОБА_4 обставинами, які його пом`якшують, судом розглядаються щире каяття (воно пов`язується із визнанням винуватості в інкримінованому їй діянні, надання детальних зізнавальних показань по справі, висловлення дійсного жалю з приводу вчиненого), а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (надання зізнавальних показань в ході досудового розслідування та судового розгляду).

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, є рецидив кримінального правопорушення.

8. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що санкція частини 1 статті 164 КК передбачає три альтернативних види основних покарань, та відповідно до статті 65 КК України суд ураховує:

- ступінь тяжкості вчиненого проступку, який не призвів до настання тяжких наслідків, форму вини у виді прямого умислу, а також наявність корисливого мотиву у вищевказаному діянні;

- наслідки та обставини вчиненого проступку (вони пов`язуються із триваючим виникненням боргу по аліментам на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 55192 грн. 29 коп., що призвело до порушення майнових інтересів неповнолітніх дітей в частині їх належного утримання із задоволенням їх поточних й нагальних потреб у зазначений період часу);

- особу винуватої (інвалідності не має, є раніше судимою, є громадянкою України), матеріальний та сімейний стан (є офіційно непрацевлаштованою, є розлученою, проживає із чоловіком однією сім`єю без реєстрації шлюбу), стан здоров`я (інвалідності не має, не перебуває на «Д» обліках у лікаря нарколога, не перебуває на обліку у лікаря психіатра);

- наявність у обвинуваченої постійного місця фактичного проживання в с. Московське Роменського району Сумської області, а також зареєстрованого місця проживання в с. Суха Грунь Роменського району Сумської області, негативної характеристики за місцем свого проживання та реєстрації (зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, на території ради не працює, догляд за двома дітьми не проводить), відсутність державних нагород і почесних звань;

- наявність вищевказаних обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, наявність у неї однієї непогашеної судимості за вчинення кримінального проступку.

9. У зв`язку із чим, суд уважає, що обвинуваченій з метою її подальшого виправлення та переосмислення власної протиправної поведінки і для попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень слід остаточно призначити покарання за сукупністю вироків із застосуванням принципу часткового складання невідбутого покарання за вироком Липоводолинського райсуду від 28 грудня 2021 року у виді 33 годин невідбутих громадських робіт із покаранням, призначеним у даній справі за вчинений новий проступок, сукупно у виді арешту.

На думку суду, вищенаведені висновки суду узгоджуються із нормами п.1 ст.7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, висновків цієї судової установи, сформульованих у п.п.54-56 рішення від 07 лютого 2002 року у справі «Е.К. проти Туреччини», у п.61 рішення від 3 жовтня 2002 року у справі «Бемер проти Німеччини».

Підстав для обрання більш м`якого покарання при встановленні відсутності підстав, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого діяння, суд не вбачає. Суд також не вбачає підстав для призначення покарання обвинуваченій у виді громадських робіт, оскільки цей вид покарання не забезпечив перевиховний вплив на неї під час виконання вироку місцевого суду від 28 грудня 2021 року, так як громадські роботи відбувалися з порушенням відповідного графіку, при цьому в цей час обвинуваченою вчинялися дії по скоєнню іншого кримінального правопорушення. Покарання у виді обмеження волі за установлених судом обставин справи є занадто суворим.

На думку суду, призначене за даним вироком ОСОБА_4 основне покарання є співмірним із протиправними діяннями, є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів й не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи суворості, чи недостатнім для досягнення мети самого покарання. Аналогічний за своєю суттю висновок суду також узгоджується із мотивом Європейського суду з прав людини з приводу подвійної мети кримінального покарання, згідно з яким «кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів (п.102 рішення цього суду у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09 жовтня 2003 року).

Інші процесуальні рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

10. Цивільний позов по справі не заявлявся. Заходи процесуального примусу та запобіжний захід обвинуваченій на стадії досудового розслідування та судового розгляду не обиралися, а тому при ухваленні вироку не вбачає підстав для їх обрання відносно обвинуваченої за ініціативою суду. Речові докази по справі та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 368,370, 373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбачених частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання за цим законом у виді арешту на строк два місяці.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до вищепризначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 28 грудня 2021 року у виді громадських робіт на строк 90 годин, і остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 до відбування покарання у виді арешту на строк два місяці чотири дні.

2. На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченій, прокурору та потерпілом після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1