Рішення

від 21.09.2007 по справі 12/300пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/300пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.07                                                                                 Справа № 12/300пн.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Норд-Сервіс», м. Луганськ

до малого приватного підприємства «Норд-Пиво», м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю «Луганські тенісні корти», м. Луганськ

про визнання права власності

за участю представників:

від позивача:                     Юрченко А.В. за дов. від 08.06.2007;

від відповідача:             Савченко В.Ю. –директор, паспорт, рішення від 01.02.2000;

від 3-ї особи:                    Старецький В.В. за дов. від 07.08.2007.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в, зокрема на:

-          господарський корпус стадіону «Авангард»загальною площею 654,3 м2 (А-1);

-          окремо розташоване складське приміщення.  

Заявою від 23.07.2007 № 43 позивач змінив предмет позову та заявив вимоги про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за іншою адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-р (первісно були заявлені вимоги щодо об'єктів розташованих на вул. Оборонній, 4-в) зокрема на:

-          господарський корпус стадіону «Авангард»загальною площею 654,3 м2 (А-1);

-          окремо розташоване складське приміщення.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він купив вказані об'єкти у відповідача за договором купівлі-продажу від 17.06.2002.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що право власності на спірні об'єкти за позивачем в БТІ не зареєстроване.

Третя особа проти позову заперечує частково (в частині визнання за позивачем права власності на окремо розташоване складське приміщення) посилаючись на те, що вказане складське приміщення розташоване на її земельній ділянці (яка орендується нею у Луганської міської ради останні 2 роки) і ні у позивача ні у відповідача немає законних прав на це приміщення.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          17.06.2002 між сторонами за позовом був укладений договір купівлі-продажу будівлі № 28 згідно якому, відповідач продав позивачу:

-          господарський корпус стадіону «Авангард»загальною площею 654,3 м2 (А-1);

-          окремо розташоване складське приміщення,

які розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в.

          У вказаному договорі зазначено, що обидві будівлі йменуються у договорі як «об'єкт»(п. 1.1. договору).

          Пунктом 1.2. договору встановлено, що право власності на об'єкт (тобто на обидві будівлі) належить продавцю (відповідачу) на підставі нотаріально завіреного договору купівлі-продажу від 13.11.1998 (реєстровий № 1875).

          17.06.2002 сторонами за позовом був складений акт приймання-передачі двох вказаних об'єктів нерухомості, який підписаний керівниками підприємств.

          Позивач вказав, що згідно ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на дату укладення вказаного договору) до нього перейшло право власності на куплені об'єкти нерухомості з моменту передачі їх за актом приймання-передачі.

          На підставі викладеного, позивач заявив вимоги про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в, зокрема на:

-          господарський корпус стадіону «Авангард»загальною площею 654,3 м2 (А-1);

-          окремо розташоване складське приміщення.  

Заявою від 23.07.2007 № 43 позивач змінив предмет позову та заявив вимоги про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за іншою адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-р (первісно були заявлені вимоги щодо об'єктів розташованих на вул. Оборонній, 4-в) зокрема на:

-          господарський корпус стадіону «Авангард»загальною площею 654,3 м2 (А-1);

-          окремо розташоване складське приміщення.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що право власності на спірні об'єкти за позивачем в БТІ не зареєстроване.

Третя особа проти позову заперечує частково (в частині визнання за позивачем права власності на відокремлено розташоване складське приміщення) посилаючись на те, що вказане складське приміщення розташоване на її земельній ділянці (яка орендується нею у Луганської міської ради останні 2 роки) і ні у позивача ні у відповідача немає законних прав на це приміщення.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та 3-ї особи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

          В договорі купівлі-продажу, на який позивач посилається, як на підставу позовних вимог, вказано, що продавцю (відповідачу) право власності на обидва об'єкти нерухомості належало на підставі нотаріально завіреного договору купівлі-продажу від 13.11.1998 (реєстровий № 1875).

          В судовому засіданні за участю представників сторін судом був досліджений вказаний договір, наданий суду відповідачем (завірена відповідачем копія).

          Дослідженням встановлено, що вказаний договір укладено між відповідачем та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області 30.11.1998; договір посвідчено приватним нотаріусом Луганського нотаріального округу Мясніковою Ю.О. 13.11.1998 (реєстровий № 1875).

          За вказаним договором (реєстровий № 1875) відповідачу була продана одна окремо розташована будівля –господарський корпус стадіону «Авангард» загальною площею 654,3 м2 (А-1), яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в.

          За відповідачем, на підставі реєстраційного посвідчення (виданого управлінням комунального майна Луганської міської ради) 02.02.1999 було зареєстроване на праві  приватної власності окремо розташована будівля господарського корпусу стадіону «Авангард» загальною площею 654,3 м2 (А-1), яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в.

          За вищевказаним договором (реєстровий № 1875) крім господарського корпусу стадіону «Авангард»відповідачу більше нічого не продавалося (у тому числі не продавалося окремо розташоване складське приміщення).

          Таким чином, в договорі купівлі-продажу будівлі від 17.06.2002 № 28, укладеному між сторонами за позовом, на який позивач посилається, як на підставу виникнення права власності, вказані недостовірні (неправдиві) дані відносно права власності продавця (відповідача) на окремо розташоване складське приміщення.

          Тобто насправді, відповідач не набував права власності на окремо розташоване складське приміщення за договором купівлі-продажу від 13.11.1998 (реєстровий № 1875), так як регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області не продавало відповідачу це приміщення.

          Таким чином, відповідач не мав права продавати позивачу вказане складське приміщення.

          Суд вважає, що одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником або уповноваженим ним органом.

          Позивач не довів, що окремо розташоване складське приміщення передане йому власником цього майна або уповноваженим ним органом.

          Крім того, право власності на вказане складське приміщення взагалі не може бути визнане, так як цей об'єкт нерухомості не має ніяких індивідуально-визначених ознак (ні адреси, ні площі, взагалі нічого).

          За адресою, яка первісно була вказана у позовній заяві (м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в), був розташований господарський корпус стадіону «Авангард» загальною площею 654,3 м2 (А-1), який був куплений відповідачем у регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області (про що вказано в нотаріально завіреному договорі купівлі-продажу від 13.11.1998 (реєстровий № 1875).  

          Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 11.07.2007 № 197 об'єкту нерухомості –господарському корпусу стадіону «Авангард» загальною площею 654,3 м2, присвоєно нову адресу: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-р.

          Свідчення або які-небудь офіційні документи, які б підтверджували присвоєння будь-якої адреси окремо розташованому складському приміщенню, відсутні.

          Судом, з урахуванням вищевказаних обставин (про невідповідність дійсності деяких положень договору купівлі-продажу від 17.06.2002 № 28) не виключається можливість того, що вказане складське приміщення було самочинно побудоване відповідачем або іншою особою, і йому взагалі ніякої адреси не може бути присвоєно.

          Після з'ясування в судовому засіданні факту невідповідності дійсності вищевказаних положень договору купівлі-продажу від 17.06.2002 № 28, який зазначений позивачем як підстава набуття права власності (про те, що відповідач набув право власності на окремо розташоване складське приміщення на підставі нотаріально завіреного договору купівлі-продажу від 13.11.1998), відповідач усно вказав, що це складське приміщення було придбане ним за іншим договором купівлі-продажу від 16.09.1999 у ЗАТ «Іскра», яке в свою чергу придбало його за договором купівлі-продажу від 03.04.1994 у Луганського тепловозобудівного заводу ПО «Луганськтепловоз».

          У зазначених відповідачем договорах купівлі-продажу предмет договору є різним.

          За договором від 03.04.1994 Луганський тепловозобудівний завод ПО «Луганськтепловоз»продає ЗАТ «Іскра»об'єкт незавершеного будівництва загальною площею 308 м2, розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в.

          За договором від 16.09.1999 ЗАТ «Іскра»продає відповідачу окремо розташоване складське приміщення, розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в.

          При чому, як вказано в рішенні виконавчого комітету Луганської міської ради від 11.07.2007 № 197 усі будівлі та споруди стадіону «Авангард»мають (і відповідно мали) однакову адресу: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в.

          Таким чином, окремо розташоване складське приміщення, щодо якого позивачем заявлено позовні вимоги, неможливо ідентифікувати, і відповідно неможливо встановити його власника.

          Технічна інвентаризація вказаного приміщення не проводилася; право власності на нього ні за ким не зареєстроване; технічний паспорт на нього відсутній; коли та яким чином виникло це приміщення, сторонам по справі невідомо; право користування землею (на якій розташоване складське приміщення) ні за позивачем, ні за відповідачем не оформлялося (вказана земельна ділянка знаходиться у користуванні 3-ї особи по справі).

          З урахуванням викладеного суд вважає, неможливим визнання права власності на об'єкт нерухомості (складське приміщення), який не має ніяких індивідуально-визначених ознак (відокремленої адреси, площі, тощо).

До того ж ні продавець (відповідач) ні покупець (позивач) не мали законного права на користування земельною ділянкою на якій розташоване вказане складське приміщення.

          За таких обставин, вимоги про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості –окремо розташоване складське приміщення, задоволенню не підлягають в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

          Вимоги про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості –господарський корпус стадіону «Авангард» загальною площею 654,3 м2 (А-1), розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-р, підлягають задоволенню, так як вказані вимоги ґрунтуються на законі (ст. 128 Цивільного кодексу УРСР) та підтверджуються матеріалами справи.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що право власності на спірні об'єкти за позивачем в БТІ не зареєстроване) не приймаються судом до уваги, в зв'язку з їх безпідставністю.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 42,50 грн. (пропорційно кількості задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. (пропорційно кількості задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати право власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Норд-Сервіс»(м. Луганськ, вул. Херсонська 22-а, ідентифікаційний код 24188511) на об'єкт нерухомості –господарський корпус стадіону «Авангард» загальною площею 654,3 м2 (А-1), розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-р.

3.          Стягнути з малого приватного підприємства «Норд-Пиво» (м. Луганськ, кв. Зарєчний, 16, ідентифікаційний код 23486695) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Норд-Сервіс»(м. Луганськ, вул. Херсонська 22-а, ідентифікаційний код 24188511) витрати на державне мито в сумі 42,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.; наказ видати.

4.          В решті позову відмовити.

21 вересня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 26 вересня 2007 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                   В.В. Корнієнко