Рішення

від 29.08.2007 по справі 37/222-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/222-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2007 р.                                                            Справа № 37/222-07

вх. № 7652/4-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Белевцової О.С. за довіреністю № б/н від 20.02.2007 р.

1-го  відповідача - Холодкової О.С. за довіреністю № 1/2106 від 05.06.2007 р., Ткаченко О.В. за довіреністю № 1/2107 від 05.06.2007 р.

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПП "Золота нива 1", с. Забавне  

до  1. Куп'янської митниці, м. Куп'янськ та 2. Управління Державного казначейства у Харківської області  

про стягнення 84441,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Золота нива 1” (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Куп'янської митниці (1-й відповідач) та Управління Державного казначейства у Харківської області (2-й відповідач), про стягнення з відповідачів на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 84441,90 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що безпідставне надання запитів щодо проведення досліджень заявленого до митного оформлення позивачем товару першим відповідачем, підвищення митної вартості товару першим відповідачем та неодноразова відмова у митному оформленні товарів позивача, вчинене першим відповідачем у порушення вимог чинного законодавства України. Зазначені дії призвели до затягування митного оформлення товару позивача до двох місяців та до спричинення позивачу майнової шкоди. Позивач вважає, що внаслідок безпідставної численної відмови позивачу у митному оформленні товару першим відповідачем, позивачем не виконано умови договору постачання товару і сплачено контрагенту штрафні санкції.

Позивач та 1-й відповідач до початку судового засідання надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

2-й відповідач про судове засідання був повідомлене належним чином, в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Позивач, через канцелярію господарського суду 27.08.2007 р. за вх. № 18525, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

            Позивач, через канцелярію господарського суду 29.08.2007 р. за вх. № 18739, надав клопотання про залучення до матеріалів справи документів вказаних в клопотанні, яке господарським судом задовольняється та надані документи залучаються до матеріалів справи.

1-й відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що вважає факти, викладені у позовній заяві, надуманими і не відповідаючими дійсності, а дії працівників Куп'янської митниці відповідають нормам чинного митного законодавства.

Представник позивача  в судовому засіданні  підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники першого відповідача у судовому засіданні заперечують проти задоволення позову у повному обсязі, оскільки вважають, що позивачем не доведено фактів, що дії відповідача є протиправними та не наведено доказів щодо безпідставного не здійснення митного оформлення товару позивача, не доведено наявності складу правопорушення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача, розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши наявні докази, встановив наступне.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту №050207 від 05.02.2007р., укладеного позивачем з Компанією «В & В» Agroservice GmbH», ПП «Золота нива 1» імпортувало комбайни зернозбиральні Саsе 2388 та здійснювало митне оформлення цих товарів в зоні митного контролю Куп'янської митниці.

За умовами цього контракту, згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №0084279 від 23.03.07р. за Попереднім повідомленням №304000000/7/005622 від 26.03.2007р. на адресу ПП „Золота нива 1” в митному режимі „Імпорт” надійшов вантаж - бувший у використанні комбайн зернозбиральний Саsе 2388 1999р.в., з.н. 188850, згідно рахунку-фактури №R-103 від 14.02.2007р. вартістю 35000євро.

26.03.2007р. позивач уклав договір постачання №187 з приватним підприємством «Торгівельний Будинок Аркада» про поставку у строк до 01.04.2007р. товару -  комбайну зернозбирального Саsе 2388, який імпортувався ПП «Золота нива 1» у Компанії «В & В» Agroservice GmbH» згідно контракту №050207 від 05.02.2007р.

29.03.2007р. позивачем було здійснено оформлення і подання вантажної митної декларації №804000001/7/000395 до Куп'янської митниці та сплачено митних платежів: 496,56грн.- митний збір та 49652,56грн. – податок на додану вартість.

30.03.2007р. першим відповідачем було направлено запит до Харківської служби з експертного забезпечення митних органів про проведення досліджень. Харківською службою з експертного забезпечення митних органів надано лист, який отримано першим відповідачем 13.04.2007р., однак першого відповідача не задовольнила інформація, викладена в листі і у зв'язку з цим Куп'янською митницею 17.04.2007р. було направлено запит до Харківської торгово-промислової палати.

Не отримавши відповіді на запит від Харківської торгово-промислової палати, 25.04.2007р. першим відповідачем було оформлено і видано позивачу «Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №804000001/2007/000027 з посиланням не невірне заповнення графи 31 ВМД, а саме: невірно вказаний заводський номер комбайну та не вказано країну виробництва.

Як пояснив представник позивача заводський номер був зазначений у графі 31 ВМД, але не повністю, оскільки відомості зовнішньоекономічного контракту, додатків до нього, інвойсу та інших товару супровідних документів не містили іншої інформації. Згідно документів, за якими декларувався товар, країну походження товару неможливо було встановити, оскільки товар декларантом не може бути оглянутий до подання ВМД до митного оформлення і сумнівів у достовірності інформації в наданих імпортером документів у декларанта не виникало, так як раніше – у лютому 2007року позивачем був імпортований аналогічний зернозбиральний комбайн за тим же зовнішньоекономічним контрактом.

Згідно п.2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом ДМС України від 09.07.1997р. №307 в графі 31 «Вантажні місця та опис товару» зазначаються точні дані про товар: країна виробника, номери моделей, типи, маркування, необхідні для його ідентифікації, однак в графі 34 «Код країни походження» ВМД визначено, якщо країна походження невідома, то в графі проставляється код «000». Зазначені вимоги Інструкції і були виконані декларантом позивача.

Відповідно  до ст.78 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.

Одним з основних принципів діяльності митних органів України є принцип оперативності. Згідно приписів ст.80 МК України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

У зв'язку з відмовою першим відповідачем у митному оформленні товару, 23.05.2007р. позивачем було подано до Куп'янської митниці ВМД №804000001/7/000630. Першим відповідачем 23.05.2007р. було ознайомлено директора позивача із запитом про надання додаткових документів для підтвердження інформації, викладеної у ВМД, копія якого не була надана позивачу. Перший відповідач заперечує проти цього, оскільки з декларацією митної вартості позивач був ознайомлений під розпис 23.05.2007р., копію якого позивач отримав 24.05.2007р., про що свідчить його особистий підпис на картці відмови №804000000/2007/000033.

Суд вважає доводи першого відповідача не складеними, бо запит про надання додаткових документів і декларація митної вартості є різними по своїй природі документами, та копія цього документу повинна надаватися позивачу, для правильного виконання вимог митного законодавства та митного оформлення товару у повному обсязі. Окрім того, чинним митним законодавством України, не передбачено надання митним органом декларанту декларації митної вартості. Із поняття декларації митної вартості, визначеного п.6 ст.1 Митного кодексу України, випливає, що це є заява особи митному органу по встановленій формі відомостей про митну вартість товарів.

При цьому, директором ПП «Золота нива 1» зазначені документи були надані позивачем митному органу 24.04.2007р. Першим відповідачем було видано позивачу довідку №1 від 24.05.2007р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) щодо підвищення митної вартості із заявленої вартості 36818,38євро до визначеної митним органом вартості 57563,88євро. Відповідно до цього, 24.05.2007р. Куп'янською митницею оформлено картку відмови №804000000/2007/000033 згідно якої позивачеві рекомендовано визначити митну вартість товару згідно з довідкою №2 від 24.05.2007р.

Як зазначено першим відповідачем у відзиві на позовну заяву підставою підвищення митної вартості та оформлення картки відмови від 24.05.2007р. постав висновок спеціаліста Харківської торгово-промислової палати №Н1-454 від 20.04.2007р., отриманий Куп'янською митницею 28.04.2007р., згідно якого вартість зернозбирального комбайну в комплекті з додатковим обладнанням може складати 75000у.о. При цьому, першим відповідачем не зазначено яка грошова одиниця товару приймається за умовну та не зазначено, що вартість саме бувшого у використанні комбайну зернозбирального може складати зазначену. Куп'янською митницею також необґрунтовано чому за підставу підвищення митної вартості товару прийнято висновок ХТБ, а не цінову базу даних ДМСУ.

Окрім того, першим відповідачем не було надано позивачу довідку №2 від 24.05.2007р. згідно якої рекомендовано визначити митну вартість у картці відмови. Першим відповідачем не надано інформації щодо цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах імпортерах, які б обґрунтовували встановлену ним митну вартість товару.

25.05.2007р. позивач був змушений подати до митного оформлення комбайну зернозбирального вантажну митну декларацію із зазначенням митної вартості товару в розмірі 57563,88євро, яка також не була прийнята до митного оформлення Куп'янською митницею через невідповідність інформації щодо митного збору, внесеної до електронної копії ВМД, інформації, внесеній декларантом до оригіналу, тому 25.05.2007р. була оформлена картка відмови в митному оформленні.

Позивачем також неодноразово зазначалося, що час подання ВМД до митного органу не співпадав з відомостями, викладеними митним органом у відривних талонах Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД, тобто першим відповідачем час подання ВМД зазначався значно пізнішим, ніж було у дійсності, на що першим відповідачем не було надано пояснень.

29.05.2007р. позивачем знов була подана до митного оформлення ВМД №804000001/7/000653 та визначені законодавством товару супровідні документи і тільки на цей раз першим відповідачем було здійснене митне оформлення товару позивача.

Згідно з ч.2 ст.45 Митного кодексу України перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до «Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006р. №80, визначено документи, обов'язкові для подання: митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення, зовнішньоекономічний договір, рахунок, декларація митної вартості, облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів, документи, що визначають країну походження товарів, документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, платіжні доручення про сплату податків і зборів, векселі та інші документи.

Пунктом 2 «Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314, встановлено перелік документів, що застосовуються при здійсненні митних процедур, а саме: документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів, товару супровідні документи, дозволи й сертифікати вповноважених державних органів, декларацію митної вартості та її електронну копію, документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів. Згідно п.п.25 п.2 цього Порядку ініціювання проведення митного огляду можливе, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються.

За п.6.6. Порядку за наявності достатніх підстав, встановлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, встановленому законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано першому відповідачу всі необхідні та обов'язкові документи для здійснення митного оформлення товару – комбайну зернозбирального, передбачені законодавством України.

Відповідно до п.7 «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів виключно у випадках, передбачених законодавством України, після завершення процесу прийняття ВМД для оформлення.

Позивачем надано до матеріалів справи докази безперешкодного здійснення митного оформлення ідентичного товару – комбайну зернозбирального бувшого у використанні на протязі однієї доби за тими ж товару супровідними документами згідно ВМД №804000001/7/000234  від 26.02.2007р. без здійснення огляду товару з боку митниці, без підтвердження коду заявленого до митного оформлення товару і за заявленою декларантом митною вартістю згідно декларації про визначення митної вартості, тобто без підвищення митницею митної вартості товару. Суд вважає зазначений факт свідченням порушення вимог митного законодавства з боку першого відповідача та вини останнього.

У відповідності до ст.4 Митного кодексу України митне регулювання здійснюється на основі принципів: законності, системності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб, гласності та прозорості.

Отже, першим відповідачем, всупереч приписів ст.78 Митного кодексу України, не було здійснене належне митне оформлення товару приватного підприємства «Золота нива 1» – бувшого у використанні комбайну зернозбирального Саsе 2388. У період з 29.03.2007р. по 29.05.2007р. позивач, будучи сільськогосподарським товаровиробником, внаслідок неналежного виконання посадовими особами Куп'янської митниці вимог митного законодавства України, не мав можливості здійснити митне оформлення належної йому сільськогосподарської техніки.

Внаслідок довготривалого митного оформлення товару і бездіяльності першого відповідача позивачу нанесено майнову шкоду у вигляді сплати митного збору першому відповідачу за зберігання товару «під митним контролем» в загальній сумі 8986,71грн., про що свідчать дані наданих до матеріалів справи платіжних доручень, зазначених у ВМД № 804000001/7/000653 від 29.05.2007р.

Вищезазначеними незаконними діями першого відповідача позивачу була спричинена матеріальна шкода, оскільки позивач не зміг належним чином виконати перед приватним підприємством «Торгівельний Будинок Аркада» зобов'язання за договором постачання №187 від 26.03.2007р.

14.05.2007р. ПП «Торгівельний Будинок Аркада» виставило претензію позивачу про сплату неустойки за порушення умов договору постачання – строку постачання товару відповідно до умов договору та чинного законодавства України. Позивач визнав вимоги контрагента правомірними та обґрунтованими і згідно платіжного доручення №213 від 04.06.2007р. позивачем було сплачено на користь контрагента суму неустойки 75 455,19 грн.

Як встановлено господарським судом, позивачем було належним чином виконано приписи чинного в Україні митного та податкового законодавства щодо митного оформлення імпортованого товару, а перший відповідач припустив численне порушення вимог законодавства щодо належного митного оформлення товару позивача, що стало наслідком понесення позивачем майнової шкоди - сплати неустойки контрагенту за порушення строку постачання товару.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок  порушення зобов'язання  другою стороною.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.5 ст.19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю забороняється. За приписами ст.20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між діями державного органу (першого відповідача) і збитками, заподіяними позивачу, є безпосередній причинний зв'язок, оскільки вище зазначені збитки позивача у розмірі 84441,90грн. були неминучими та мають обов'язковий характер і причинний зв'язок між протиправною поведінкою (дією чи бездіяльністю)  з боку посадових осіб першого відповідача щодо численних відмов у митному оформленні товару, підвищення митної вартості товару, які не відповідають вимогам чинного законодавства і порушують законні права підприємства, тобто є протиправними і завданою позивачу майнової шкоди.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення 1-м відповідачем умов чинного митного законодавства України, з вини якого неправомірними діями позивачу було завдано шкоду у вигляді понесених збитків (додаткових витрат), суд приходить к висновку в частковому задоволенні позивних вимог, а саме стягнення з 1-го відповідача на користь позивача збитків у розмірі 84441,90грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», що становить 844,42 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. слід покласти на 1-го відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1,4, 45, 78, 80 Митного кодексу України, ст.ст. 22, 1166, 1173, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 19, 20, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 33-34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Куп'янської митниці (63700, Харківська обл., м. Куп'янськ вул. Харківська, б.7, код ЄДРПОУ 22614085, р/р 2603162 в ХОД АППБ «Райффайзен банк Аваль», МФО 350589) на користь приватного підприємства «Золота нива 1» (64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Забавне, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 33897138, р/р 26007035575502 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) - збитки у розмірі 84441,90 грн., державне мито у розмірі 844,42 грн. та судові витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повний текст рішення підписано 31.08.2007 року.

Суддя                                                                                            Доленчук Д. О.