Вирок

від 13.07.2022 по справі 338/510/22

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/510/22

13 липня 2022 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю : прокурора: ОСОБА_3 , обвинуваченого: ОСОБА_4 захисника: ОСОБА_5

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів приміщенніБогородчанського районногосуду Івано-Франківськоїобласті кримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза N 22022090000000524від 22червня 2022року,яке надійшлодо судуз Івано-Франківськоїобласної прокуратуриз обвинувальнимактом таугодою провизнання винуватостівід 22червня 2022року, заобвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Манява Богородчанського району

Івано-Франківської області, освіта повна загальна середня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, пенсіонера, інваліда 3 групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 246 КК України ,

в с т а н о в и в :

Відповідно до ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

У відповідності до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України та перебувають під захистом держави.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність запорушення лісовогозаконодавства несутьособи,винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу (ст.246 КК) настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Відповідно до п. «з» ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Упродовж грудня 2021 року січня 2022 року невстановлені особи вчинили незаконну рубку 8 дерев породи «бук» в урочищі Бабче Державного підприємства «Солотвинське лісове господарство» Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі ДП«Солотвинське ЛГ»), які знаходяться в межах населеного пункту с.Манява на території Солотвинської об`єднаної територіальної громади.

02 лютого 2022 року ОСОБА_4 у с.Манява Солотвинської об`єднаної територіальної громади зустрівся з невстановленою під час досудового розслідування особою, яка запропонувала йому придбати в нього 4 колоди деревини породи «бук» довжиною 3 м кожна, загальною кубомасою 1,56м3, які були незаконно зрубані в урочищі Бабче ДП «Солотвинське ЛГ». ОСОБА_4 , знаючи, що вказану деревину незаконно зрубано, товарно-транспортна накладна, яка підтверджує законність її придбання відсутня, погодився на пропозицію невстановленої особи.

У подальшому, ОСОБА_4 та невстановлена під час досудового розслідування особа прослідували до річки Манявка, розташованої в с.Манява Солотвинської ОТГ, де ОСОБА_4 оглянув незаконно зрубану деревину породи «бук» та провів оплату за її придбання в сумі 2000 грн.

02 лютого 2022 року ОСОБА_4 , знаючи, що у власності його знайомого ОСОБА_6 перебуває автомобіль марки «КАМАЗ», держаний номерний знак НОМЕР_1 , попросив останнього надати йому його в користування для перевезення вантажу. ОСОБА_6 , не знаючи, що вказаним автомобілем буде перевозитись незаконно зрубана деревина, не перебуваючи у змові з ОСОБА_4 , надав його в користування останньому.

Того ж дня, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , приїхав до річки Манявка в с.Манява Солотвинської ОТГ та завантажив незаконну зрубані 4 колоди деревини породи «бук», кубомасою 1,56 м3, на кузов автомобіля. Продовжуючи злочинну діяльність, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що він здійснює перевезення незаконно зрубаної деревини, ОСОБА_4 умисно транспортував 4 колоди деревини породи «бук» довжиною 3 м кожна, кубомасою 1,56м3, до власного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , де на подвір`ї її складував та незаконно умисно зберігав упродовж до 03.02.2022 року.

У подальшому, 03 лютого 2022 року ОСОБА_4 вантажним автотранспортом марки «КАМАЗ», держаний номерний знак НОМЕР_1 , перевіз указану деревину для подальшого зберігання на територію земельної ділянки із кадастровим номером 2620485201:01:001:0438, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» з урахуванням індексу інфляції 110% у 2022 році, внаслідок незаконної рубки до ступеня припинення росту 4 дерев породи «бук», загальною кубомасою 1,56м3, державним інтересам у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме Солотвинській ОТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області спричинено шкоду на загальну суму 27921,45грн, що, відповідно до примітки 1 до ст. 246 КК України, є істотною шкодою.

Таким чином, внаслідок перевезення та зберігання незаконно зрубаних дерев породи «бук» в кількості 4 шт, загальною кубомасою 1,56м3, отриманих внаслідок незаконного відділення від кореня до ступеня припинення росту, ОСОБА_4 заподіяв матеріальну шкоду Солотвинській ОТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області на загальну суму 27921,45грн, що, відповідно до примітки 1 до ст. 246 КК України, є істотною шкодою.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністюта безумовновизнав себевинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення тане оспорювавфактичних обставинсправи.

В судовому засіданні сторони повідомили про, те що 22 червня 2022 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37КПК України надані повноваження прокурора та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , який діє на підставі свідоцтва про право на зняття адвокатською діяльністю N 001029 виданого 25 вересня 2015 року, на підставі ст.ст. 468-470, 472-473 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно якої обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, що ставиться йому у вину, зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в суді. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього в разі укладення угоди та виключні підстави оскарження вироку розуміє.

Захисник зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам закону, при укладенні даної угоди було дотримано положення КПК України та КК України, просив затвердити угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим.

Прокурор вважає угоду про визнання винуватості такою, яка відповідає вимогам закону, зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані положення КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання у виді штрафу в розмір 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Представник потерпілого Солотвинської ОТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився.

Заслухавши думку учасників підготовчого провадження, розглянувши питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.468КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, відповідно до ст.12КК України класифікується, як нетяжкий злочин.

Отже в даному кримінальному провадженні можливе укладення угоди про визнання винуватості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені абз. 1, 3, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам держави та суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Дана угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України щодо змісту угоди про визнання винуватості. Обставин, які би перешкоджали затвердженню угоди не встановлено.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості за ч. 1 ст. 246 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив перевезення та зберігання незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.

Узгоджене сторонами угоди покарання за видом та розміром відповідає вимогам ст.65КК України і не виходить за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

З врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суспільної небезпеки вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, а також обставин, що пом`якшують його покарання, таких як щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 27921,45 грн., відсутність обтяжуючих обставин тому обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмір 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Дане покарання, визначене в угоді про визнання винуватості, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором в кримінальному провадженні та обвинуваченим та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлені.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувались.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 174, 314, 373, 374,468-470,472- 476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 червня 2022 року по кримінальному провадженні N 22022090000000524, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37КПК України надані повноваження прокурора та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн.

Речові докази:

1)транспортний засіб автомобіль марки «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 , повернути (залишити) останньому, як власнику.

2)4 колоди деревини породи «бук», об`ємом 1,56 м.куб., які зберігаються на території нижнього складу ДП «Солотвинське лісове господарство» в Івано-Франківській області, за адресою: Івано-Франківський район с. Солотвин вул.Черемшини,1, повернути (залишити) Державному підприємству «Солотвинське лісне господарство».

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчаснький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: