Рішення

від 03.07.2022 по справі 761/5223/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5223/22

Провадження № 2/761/8013/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Бондар О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український бізнес хаб» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2022 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 52 731,06 грн..

Вимоги позову обгрунтовані тим, що з 02.11.2018 року по 26.02.2021 року позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем. Як зазначає позивач, при звільненні йому не було виплачено заборгованість по заробітній платі в сумі 52 731,06 грн. А тому для захисту власного порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.

В судове засідання позивач не з`явився, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність та зазначив, що станом на 04.07.2022 року заборгованість по заробітній платі не виплачено.

Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не надав.

А тому у відповідності до положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 в період з 02.11.2018 року по 26.02.2021 року працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український бізнес хаб» на посаді водія автотранспортних засобів адміністративно-технічного відділу редакції газети «Бізнес» та 26.02.2021 року був звільнений за угодою сторін.

Як зазначив позивач та підтверджується копією довідки від 18.03.2021 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Український бізнес хаб», станом на 18.03.2021 року заборгованість по заробітній платі складає 52 731,06 грн.

Відповідач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин та сплати заборгованості по заробітній платі.

У відповідності до положень статті 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Стаття 94 КЗпП України визначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч.1 ст.115 КЗпП України).

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український бізнес хаб» (ЄДРПОУ 41475792, адреса: м.Київ, вул.Зоологічна, буд.4А оф.139) про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український бізнес хаб» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 52 731 (п`ятдесят дві тисячі сімсот тридцять одна) гривна 06 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український бізнес хаб» на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула