Постанова

від 04.07.2022 по справі 522/10530/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1576/22

Справа № 522/10530/18

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Зеніної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Моя Одеса» про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Моя Одеса» про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей щодо позивача. Позовна заява мотивована тим, що 19 березня 2018 року редакцією інтернет-видання «Думская» було опубліковано на офіційному сайті статтю під назвою «В Одессе СБУ заподозрило оператора телефонной связи в сотрудничестве с терористами и ФСБ». Авторами цієї статті є журналісти «dumskaya.net» Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Моя Одеса», які безпідставно звинувачують позивача у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ст..258-3 КК України. Позивач зазначає, що публічне звинувачення його у злочині та розповсюдження завідомо неправдивої інформації щодо вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із сприянням у здійсненні терористичної діяльності через місцеві ЗМІ є цілеспрямованим актом направленим на знищення честі, гідності та ділової репутації позивача, такі висловлювання спричиняють обурення серед його колег, знайомих, членів сім`ї, тощо, що стало підставою його звернення до суду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, 30.06.2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2020 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.07.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю його апеляційної скарги вимогам ст..356 ЦПК України та у зв`язку з несплатою судового збору. Апелянту надавався строк 10 днів з моменту отримання ухвали на усунення вказаних недоліків та сплатити судовий збір у розмірі 1057,20 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2021 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 09.04.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду в режимі відеоконференції на 02.11.2021 року на 14.00 годину.

Вподальшому, судове засідання з 02.11.2021 року відкладено на 19.04.2022 року на 14.30 годину в режимі проведення через відеоконференц зв`язок.

В судовому засіданні 19.04.2022 року ОСОБА_1 заявив клопотання про забезпечення його безоплатною правничою допомогою (адвокатом), оскільки він тримається під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та у зв`язку з цим не має можливості оплатити адвокатські послуги.

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 19.04.2022 року клопотання ОСОБА_1 задоволено та доручено Регіональному центруз наданнябезоплатної вторинноїправової допомогив Одеськійобласті та Одеському місцевомуцентру знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги призначити ОСОБА_1 адвоката для здійснення захисту його прав та інтересів. Відкладено судове засідання на 17.05.2022 року на 14.00 годину в режимі подальшого проведення через відеоконференцію.

Разом з тим, ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.04.2022 року залучено до участі у справі перекладача з української на російську мову та навпаки з метою забезпечення прав та законних інтересів ОСОБА_1 під час розгляду апеляційної скарги. Доручено ФОП ОСОБА_2 призначити для ОСОБА_1 перекладача.

05.05.2022 року ФОП ОСОБА_2 повідомив, що не має можливості надати відповідного перекладача у зв`язку з його виїздом за кордон України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.05.2022 року колегією суддів було вирішено залучити до участі у справі у якості перекладача з української на російську мову та навпаки консультанта Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 , яка володіє українською та російською мовою та може здійснити їх переклад.

13.05.2022 року на виконання ухвали суду про забезпечення ОСОБА_1 адвокатом, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області повідомив, що даний центр забезпечує безоплатною вторинною правовою домогою лише осіб, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт та особам у кримінальних провадженях. Надання безоплатної вторинної правової допомоги всім іншим категоріям осіб, зазначеним у ст..14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», забезпечується місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги та передбачає інший порядок призначення адвоката. За таких обставин, у Регіонального центра з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області не вбачається правових підстав для призначення ОСОБА_1 адвоката. З метою забезпечення надання ОСОБА_1 безоплатної правової допомоги, ухвалу від 19.04.2022 року направлено за належністю до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (а.с.153-155, том 2).

17.05.2022 року на виконання ухвали суду про забезпечення ОСОБА_1 адвокатом, Одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги надіслав на адресу суду листа, в якому повідомив, що «ст..14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» визначено суб`єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу. Відповідно до частини першої статті 18 Закону, звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. Крім того частиною четвертою статті 18 Закону, разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону. Одночасно, Законом передбачено порядок подання та розгляду звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги. Згідно з частиною першою статті 19 Закону, Центр зобов`язаний протягом 10 днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги. Після чого відбувається призначення адвоката. Порядок розгляду ухвал суду, прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі ухвал суду та призначення адвокатів Законом не визначено. Враховуючи викладене, Центр позбавлений можливості виконати вищезазначену ухвалу суду. Одночасно центр повідомив, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Центру з метою отримання безоплатної правової допомоги. За результатами розгляду звернень заявнику було надано безоплатну первинну правову допомогу та роз`яснено положення Закону щодо суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу та порядку подання та розгляду звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги» (а.с.157-158, том 2).

17.05.2022 року ОСОБА_1 в судове засідання, яке повинно було відбутись в режимі відеоконференції на зв`язок не вийшов, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 31.05.2022року на14.00годину в режимі проведення через відеоконференц зв`язок.

19.05.2022 року ОСОБА_1 апеляційний суд в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» направив судову повістку з викликом до суду на 31.05.2022 року на 14.00 годину, дві ухвали суду про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та про залучення до участі у справі перекладача, а також два листа-повідомлення від Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області та Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Одночасно, ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.05.2022 року доручено ДУ «Одеський слідчий ізолятор» здійснити вручення ОСОБА_1 листів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 13.05.2022 року та Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової від 16.05.2022 року для ознайомлення та разом з тим повідомити Одеський апеляційний суд за допомогою електронної пошти до 13-00 г. 31.05.2021 року актуальну на зазначену дату інформацію:

- про дату вручення вищезазначених листів ОСОБА_1 ;

- чи звертався ОСОБА_1 до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Коблевська, 40, м.Одеса, 65023) з приводу надання йому безоплатної правової допомоги в суді апеляційної інстанції в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Моя Одеса» про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей. Якщо так, то за якою саме правовою допомогою звертався ОСОБА_1 та чи була вона йому надана у повному обсязі?

Одеський апеляційний суд в цій ухвалі та окремо в листі-повідомленні від 19.05.2022 року роз`яснив ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбаченіпунктами 1і3частини другої статті 13 цього Закону, це зокремазахисттаскладення документівпроцесуальногохарактеру. Вказана правова допомога здійснюється за заявоюзаявника безпосередньо до Одеського місцевогоцентру знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги (вул.Коблевська,40,м.Одеса,65023)(а.с.173-174,175том 2).

20.05.2022 року ОСОБА_1 отримано повідомлення апеляційного суду від 19.05.2022 року щодо порядку надання безоплатної правової допомоги з посиланням на листи Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області та Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якому апеляційний суд роз`яснив, що для отримання безоплатної правової допомоги, яка передбачена позивачу відповідно до п.1,3 ч.2 ст.13 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» ОСОБА_1 повинен самостійно звернутися з відповідною заявою до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Коблевська, 40, м.Одеса, 65023) (а.с.177, том 2).

24.05.2022 року ОСОБА_1 отримав судову повістку на 31.05.2022 року на 14.00 годину та ухвали апеляційного суду про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та про залучення до участі у справі перекладача (а.с.179).

При цьому, ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до якої ухвалою суду від 19.05.2022 року звертався суд з питанням чи звертався ОСОБА_1 до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Коблевська, 40, м.Одеса, 65023) з приводу надання йому безоплатної правової допомоги в межах розгляду його апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2020 року по вказаній справі відповіді не надало.

В судовому засіданні 31.05.2022 року ОСОБА_1 підтвердив про отримання ним листів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області та Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з роз`ясненням порядку звернення за безоплатною правовою допомогою за його особистою заявою до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. При цьому пояснив, що ще не звертався до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за безоплатною правовою допомогою у зв`язку з чим просив відкласти судове засідання.

Судове засідання з 31.05.2022 року було відкладено апеляційним судом на 21.06.2022року на14.00годину для надання можливості ОСОБА_1 вирішити питання щодо безоплатної правової допомоги (а.с.188-189, том 2).

10.06.2022 року ОСОБА_1 отримано судову повістку з викликом до суду на 21.06.2022 року на 14.00 годину, яке відбудеться в режимі відеоконференції (а.с.197, том 2).

В судовому засіданні 21.06.2022 року ОСОБА_1 просив знову відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що він досі не вирішив питання з безоплатною правовою допомогою, але при цьому зауважив, що не має наміру затягувати розгляд справи і з цих підстав не проти розглянути справу в цьому судовому засіданні без участі представника його інтересів.

Судова колегіяповідомила апелянтупро необхідністьдотримання строкурозгляду справи,продовжила строкдля наданняможливості ОСОБА_1 вирішити питаннящодо безоплатноїправової допомогита здійснила відкладеннясудового засіданнядо 05.07.2022 року на 14.00 годину (а.с.199-200, том 2) в режимі відеоконференції.

24.06.2022 року ОСОБА_1 отримав судову повістку з викликом до суду на 05.07.2022 року на 14.00 годину (а.с.210, том 2).

В судовому засіданні 05.07.2022 року ОСОБА_1 пояснив, що він звертався до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за безоплатною правовою допомогою, однак йому відповіли, що місцевий центр не представляє інтереси в суді по цивільним справам. Разом з тим, просив суд вирішити питання щодо надання йому безоплатної правової допомоги.

Однак, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_4 неодноразово роз`яснювався порядок надання безоплатної правової допомоги, зокрема, що відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбаченіпунктами 1і3частини другої статті 13 цього Закону, це зокремазахисттаскладення документівпроцесуальногохарактеру. Вказана правова допомога здійснюється за заявоюзаявника безпосередньо до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Коблевська, 40, м.Одеса, 65023).

Таким чином ОСОБА_1 не був позбавлений звернутися за безкоштовним захистом в порядку, передбаченомупунктами 1і3частини другої статті 13 цього Закону, для викладення письмових доповнень чи заперечень.

Однак, ОСОБА_1 таким правом не скористався незважаючи на неодноразове відкладення апеляційним судом судового розгляду справи за його апеляційною скаргою та надання таким чином йому достатнього часу для вирішення питання щодо реалізації права на безоплатну правову допомогу.

В судовому засіданні 05.07.2022 року ОСОБА_1 не заперечував розгляд справи без участі представника своїх інтересів та просив допитати у якості свідків головного редактора «Думська» ОСОБА_5 та реєстранта доменного імені «dumskaya.tv» та « ОСОБА_6 , пояснивши це тим, що суд першої інстанції відмовив йому у позові через незалучення ним до участі у справі ОСОБА_7 , як реєстранта доменного імені.

Апеляційний суд протокольною ухвалою відмовив ОСОБА_8 у задоволенні цього клопотання, пояснивши ОСОБА_4 , що відповідачем по даній справі є Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Моя Одеса» і виклик ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у якостісвідків не усуває недолік суб`єктного складу пов`язаного з незалученням в якості співвідповідача реєстранта доменного імені.

У зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про виклик вказаних осіб у якості свідків, ОСОБА_1 було заявлено головуючому судді відвід.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.07.2022 року клопотання ОСОБА_1 про відвід залишено без задоволення та продовжено розгляд справи по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст..375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що звернення до суду з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у його задоволенні. Крім того, суд також виходив з недоведеності позивачем належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду.

Так, звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_1 посилається на те, що:

- 19 березня 2018 року редакцією інтернет-видання «Думская» було опубліковано на офіційному сайті статтю під назвою: «В Одессе СБУ заподозрило оператора телефонной связи в сотрудничестве с террористами и ФСБ»;

- авторами цієї статті є журналісти «dumskaya.net» TOB «Телерадіокомпанія «Моя Одеса»;

- працівники ТОВ «Телерадіокомпанія «Моя Одеса» безпідставно звинувачують ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками передбаченими ст. 258-3 КК України, оскільки відповідних доказів не мають;

- вказана інформація є неправдивою, носить стверджувальний характер та не містить оціночних суджень;

- судами України не було винесено вироку відносно позивача, що давало б підстави вважати його винним у вчиненні кримінального правопорушення, тому поширена інформація журналістами інтернет-видання «Думская» відносно ОСОБА_1 є неправдивою та принижує його честь, гідність та ділову репутацію;

- 20 квітня 2018 року на адресу інтернет-видання «Думская» (TOB «ТРК «Моя Одеса») позивачем було направлено вимогу про здійснення спростування даної інформації, однак відповідачем вона проігнорована, що стало підставою його звернення з цим позовом до суду.

Судом встановлено, що:

- 19 березня 2018 року редакцією інтернет-видання «Думская» було опубліковано на офіційному сайті статтю під назвою: «В Одессе СБУ заподозрило оператора телефонной связи в сотрудничестве с террористами и ФСБ»;

- сторонами підтверджено, що зазначена спірна публікація розповсюджена на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_1 », позивач вважає недостовірною всю статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

- стаття розміщена на вказаному сайті 19.03.2018 року у 15:11 год. вміщує наступний текст:

«Сотрудники Службы безопасности Украины под процессуальным руководством прокуратуры уличили одесского международного оператора телефонной связи в сотрудничестве с российскими спецслужбами.

Как говорится в сообщении СБУ, правоохранители установили, что собственник компании, гражданин России, дал указание работникам маршрутизировать трафик с временно оккупированных территорий Луганской области в сети российских операторов мобильной связи. Для этого бил задействован специальный программно-аппаратный телекоммуникационный комплекс.

Оперативники украинской спецслужбы задокументировали, что через этот незаконный канал связи боевики так называемой «ЛНР» свободно общались между собой и российскими кураторами. Спецслужбы РФ получили контроль над персональными данными и телефонными разговорами украинских граждан и организаций, которые пользовались услугами этого оператора.

Во время обысков в офисе и технических помещениях провайдера, а также по месту проживания собственника сотрудники СБ Украины обнаружили специальное телекоммуникационное оборудование стоимостью больше 500 тысяч гривен, которое использовалось для незаконной маршрутизации трафика. Правоохранители изъяли переписку и документы, которые подтверждают оказание услуг телефонной связи представителям террористической организации «ЛНР» и сотрудничестве с ФСБ РФ.

В рамках открытого уголовного производства по части 1 ст. 258-3 УК Украины гражданину России сообщили о подозрении в содействии террористической организации. Суд избрал ему меру пресечения в виде содержания под стражей. Продолжаются неотложные следственно-оперативные действия.

Далі під заголовком «ОБНОВЛЕНО» В 15:39 год наявний текс «Как выяснилось, речь идет о компании «Супер телеком» дочке российского «Флагман телекома». Собственник обеих фирм гражданин РФ ОСОБА_10 . Очевидно, именно его и задержали сотрудники СБУ.»;

- ТОВ ТРК «Моя Одеса» зареєстрована та здійснює свою діяльність відповідно до діючого законодавства, відомості про це знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ: 31068509;

- ТОВ ТРК «Моя Одеса» відповідно до ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» є телерадіоорганізацією та здійснює свою ліцензійну діяльність відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 01253-м від 24.01.2018 року. Згідно ліцензійних умов Телерадіокомпанія використовує логотип «Думская.ТВ». Ці обставини підтверджуються інформацією, що міститься в Державному реєстрі суб`єктів інформаційної діяльності, який створено та функціонує відповідно до ст. 38 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1709 від 28.11.2007 року «Про затвердження правил ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України»;

- офіційний логотип відповідача «Думская. ТВ» не відповідає логотипу «Думская» на сайті «dumskaya.net»;

- ТОВ «ТРК «Моя Одеса» не реєструвало доменне ім`я «dumskaya.net»;

- наданими позивачем Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 115\2019Д від 30.08.2019 року та Експертним висновком за результатами проведеної фіксацій і дослідження змісту веб-сторінки у мережі інтернет № 162\2019 ЕВ від 16.09.2019 року не містять висновків згідно яких ТОВ «ТРК «Моя Одеса» є власником інтернет сайту «dumskaya.net». Встановлений зазначеними дослідженнями власник інтернет сайту «dumskaya.net» ОСОБА_11 , позивачем до справи не був залучений.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та інтими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 9, 12 Постанови від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснює, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Статтею 1 Закону України «Про телекомунікації» передбачено: домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; доменне ім`я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.

Поняття «веб-сайт» міститься у наказі Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 року № 327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади», згідно з яким веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб`єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім`я. Доменне ім`я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того щоб сайт був позначений конкретним доменним ім`ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім`я у відповідному домені.

При цьому,матеріали справине містятьдоказів,що реєстрантомдоменного імені« ІНФОРМАЦІЯ_1 »є TOB«ТРК «МояОдеса», а представлений позивачем експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет № 162/2019-ЕВ від 16.09.2019 року (а.с.151-153, том 1) не надає підстав вважати, що TOB «ТРК «Моя Одеса» є власником веб-сайту dumskaya.net.

Таким чином позивачем не надано жодних доказів того, що ТОВ ТРК «Моя Одеса» є реєстрантом (власником) доменного імені https://dumskaya.net/, або власником домену.

Разом зтим,відповідно довідкивід 30.08.2019року №115/2019-Двбачається,що реєстрантомдоменного імені« ІНФОРМАЦІЯ_1 » в службі WHOIS станом на 19.03.2018 року значиться ОСОБА_12 ( АДРЕСА_1 ), до якого позивач вимог не пред`являв, визначивши в якості відповідача TOB «ТРК «Моя Одеса» (а.с.207-213, том 1).

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У пункті 6.5. постанови Великої Палати Верховного Суду 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) зроблено висновок, що «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

При зверненні з позовом ОСОБА_1 вказав відповідачем TOB «ТРК «Моя Одеса», яке не є рестрантом доменного імені «dumskaya.net», клопотань про залучення в якості співвідповідача дійсного на час публікації статті «В Одессе СБУ заподозрило оператора телефонной связи в сотрудничестве с террористами и ФСБ» реєстранта доменного імені «dumskaya.net»- ОСОБА_13 позивач не заявляв. За таких обставин, суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справу в якості співвідповідача особу, яка не була в такому статусі при розгляді справи в суді першої інстанції.

Разомз тим, з заявлених позовних вимог можливо зробити висновок, що позивач вважає недостовірною всю статтю під назвою «В Одессе СБУ заподозрило оператора телефонной связи в сотрудничестве с террористами и ФСБ» від 19.03.2018 року.

Стаття вміщує наступний текст:

15:11год. «Сотрудники Службы безопасности Украины под процессуальным руководством прокуратуры уличили одесского международного оператора телефонной связи в сотрудничестве с российскими спецслужбами.

Как говорится в сообщении СБУ, правоохранители установили, что собственник компании, гражданин России, дал указание работникам маршрутизировать трафик с временно оккупированных территорий Луганской области в сети российских операторов мобильной связи. Для этого был задействован специальный программно-аппаратный телекоммуникационный комплекс.

Оперативники украинской спецслужбы задокументировали, что через этот незаконный канал связи боевики так называемой «ЛНР» свободно общались между собой и российскими кураторами. Спецслужбы РФ получили контроль над персональными данными и телефонными разговорами украинских граждан и организаций, которые пользовались услугами этого оператора.

Во время обысков в офисе и технических помещениях провайдера, а также по месту проживания собственника сотрудники СБ Украины обнаружили специальное телекоммуникационное оборудование стоимостью больше 500 тысяч гривен, которое использовалось для незаконной маршрутизации трафика. Правоохранители изъяли переписку и документы, которые подтверждают оказание услуг телефонной связи представителям террористической организации «ЛНР» и сотрудничество с ФСБ РФ.

В рамках открытого уголовного производства по части 1 ст. 258-3 УК Украины гражданину России сообщили о подозрении в содействии террористической организации. Суд избрал ему меру пресечения в виде содержант под стражей. Продолжаются неотложные следственно-оперативные действш.

ОБНОВЛЕНО в15:39. Каквыяснилось,речь идето компании«Супер телеком» дочке российского«Флагман телекома».Собственник обеихфирм - гражданин РФ ОСОБА_10 . Очевидно, именно его и задержали сотрудники СБУ.»

При цьому, матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 13год.40хв. на офіційному веб-сайті https://ssu.gov.ua/ Служби безпеки України (надалі - СБУ) було оприлюднено повідомлення (новину) під назвою «В Одесі СБУ викрила оператора телефонного зв`язку на співпраці з російськими спецслужбами». Інформація про оприлюднення зазначеної новини знаходиться в переліку новин за ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 на сайті СБУ. Текст самої новини з п`ятьма фотоілюстраціями знаходиться за посиланням

https://ssu.gov.Ua/ua/news/l/category/21/view/4519#.L6peQJAC.dpbs.

Повідомлення СБУ вміщує наступний текст:

В Одесі СБУ викрила оператора телефонного зв`язку на співпраці з російськими спецслужбами

13:40, 19-03-2018

Співробітники Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури викрили в Одесі міжнародного оператора телефонного зв`язку на співпраці з російськими спецслужбами.

Правоохоронці встановили, що власник компанії, який є громадянином РФ, дав вказівку працівникам маршрутизувати трафік з тимчасово окупованих територій Луганщини у мережі російських операторів мобільного зв`язку. Для цього був задіяний спеціальний програмно- апаратний телекомунікаційний комплекс.

Оперативники спецслужби задокументували, що через цей незаконний канал зв`язку бойовики «ЛНР» вільно спілкувалися між собою та російськими кураторами. Спецслужби РФ отримали контроль над персональними даними і телефонними розмовами українських громадян і організацій, які користувались «послугами» цього оператора.

Під час обшуків в офісі і технічних приміщеннях оператора, місці проживання власника співробітники СБ України виявили спеціальне телекомунікаційне обладнання вартістю понад півмільйона гривень, яке використовувалося для незаконної маршрутизації трафіку. Правоохоронці вилучили листування і документи, що підтверджують надання послуг телефонного зв язку представникам терористичної організації «ЛНР» та співпраці з ФСБ РФ.

У рамках відкритого кримінального провадження за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України громадянину Росії оголошено про підозру у сприянні діяльності терористичної організації. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тривають невідкладні слідчо-оперативні дії.

Прес-центр СБ України

https://ssu.gov.Ua/ua/news/l/category/21/view/4519#.L6peQJAC.dpbs

Аналіз тексту повідомлення прес-центру СБУ від 19.03.2018 року, опублікованого о 13 год. 40 хв. та статті, що опублікована в 15год.11хв. 19 березня 2018 року на інтернет сайті dumskaya.net під назвою «В Одессе СБУ заподозрило оператора телефонной связи в сотрудничестве с террористами и ФСБ» дозволяє стверджувати, що стаття з оприлюдненими фотоілюстраціями є передруком повідомлення СБУ, про що є посилання в статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.

Статтею 1 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» встановлено, що офіційна інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування (далі - офіційна інформація) - офіційна документована інформація, створена в процесі діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка доводиться до відома населення в порядку, встановленому Конституцією України, законами України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.

Відповідно до ст. 2. Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну таємницю", не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.

Розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями засобу масової інформації або журналістом не допускається.

Право висвітлення і коментування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, подій державного життя в Україні гарантується Конституцією, цим Законом, іншими законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування може отримуватися засобами масової інформації від цих органів безпосередньо або через їх інформаційні служби чи бути зібрана працівниками засобів масової інформації. Інформаційні служби (інформаційні управління, інформаційно- аналітичні підрозділи, прес-служби, прес-центри, управління і центри громадських зв`язків, прес-бюро, прес-секретарі та прес-аташе з відповідним апаратом) органів державної влади та органів місцевого самоврядування збирають, аналізують, обробляють та оперативно надають інформацію про діяльність цих органів у повному обсязі засобам масової інформації, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну таємницю". Для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх інформаційні служби мають право використовувати такі форми підготовки та оприлюднення інформації: випуск і поширення бюлетенів (спеціальних бюлетенів), прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників, експрес-інформацїї тощо; проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв`ю з керівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування для працівників вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації; підготовка і проведення теле- і радіопередач; забезпечення публікацій (виступів) у засобах масової інформації керівників або інших відповідальних працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування; створення архівів інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що Служба безпеки України інформує про свою діяльність через засоби масової інформації, шляхом надання відповідей на запити на доступ до публічної інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку.

Таким чином,інформація прес-центруСБУ від19.03.2018року під заголовком «В Одесі СБУ викрила оператора телефонного зв`язку на співпраці з російськими спецслужбами» є офіційною, публічною інформацією, що розповсюджена відповідно та на підставі Законів України «Про інформацію», «Про Службу безпеки України», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про доступ до публічної інформації».

На підставі аналізу інформації, отриманої з різних джерел, в тому числі і з ЄДРФОП та порталу «Судова влада України» на якій була розміщена інформація про оголошення про підозру ОСОБА_1 за ст.. ст..258-3 КК України та обрання йому запобіжного захисту, журналістами о 15:39годині,шляхом оновленнястатті і наведено припущення, що саме ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Супер телеком», було затримано працівниками СБУ.

Крім того, в судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що на час публікації спірної статті у 15:11 годині та її оновлення о 15:39 годині він вже був затриманий працівниками СБУ.

В даній публікації ОБНОВЛЕНО в 15:39 посилання на позивача зроблене через припущення «Очевидно..», а також у тексті спірної статті з урахування їх оновлень мова йде про відкрите кримінальне провадження, оголошення про підозру та обрання запобіжного захисту тримання під вартою, тобто будь-яких тверджень про встановлення винності особи позивача та доведення скоєння ним кримінального злочину у зазначеній статті не має.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення та викладеного у ньому остаточного висновку про відмову у задовленні заявлених вимог не впливають, та зводяться лише до незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2020 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 1057,20 гривень, відстрочений за ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 12.07.2022 року

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова