Постанова

від 12.07.2022 по справі 705/2673/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Черкаси

Справа № 705/2673/21Провадження № 22-ц/821/857/22категорія: 302090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Стамбула Віталій Михайлович

відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Черповоди»

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стамбули Віталія Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 через свого представника адвоката В.М.Стамбула в червні 2021 року звернулась до суду з позовом до СВК «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.01.2016 р. між нею та СВК «Черповоди» було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,44 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0321, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району. Вказаним договором встановлено, що СВК «Черповоди» сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою. Незважаючи на досягнуті домовленості, СВК «Черповоди» систематично не виконує свій обов`язок орендаря земельної ділянки, а саме не сплачує орендну плату за період з 2018 по 2020 року. Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити орендну плату, а саме: за 2018 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 125484,46 грн. 12548,44 грн.; за 2019 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 112477,37 грн. 11247,74 грн.; за 2020 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 112477,37 грн. 11247,74 грн., в загальній сумі 35043,92 грн. Крім того, позивач вважає, що у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, він повинен сплатити 3% річних від невиконаного зобов`язання за період з 01.01.2019 р. по 05.05.2021 р., що становить 1450,38 грн., а також інфляційні збитки за період з 01.01.2019 р. по 05.05.2021 р. в розмірі 3141,10 грн.

Просить розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,44 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0321, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району, укладений 01.01.2016 року між ОСОБА_1 та СВК «Черповоди»; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік у розмірі 12548,45 грн., за 2019 рік у розмірі 11247,74 грн., за 2020 рік у розмірі 11247,74 грн., 3 % річних у розмірі 1450,38 грн., інфляційні нарахування у розмірі 3141,10 грн., а всього 39635,40 грн.; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 26816 грн., з яких 25000 грн. витрати на правову допомогу, 1816 грн. судовий збір за подання позовної заяви.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2022 року у задоволені позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати відмовлено.

Рішення суду1інстанції мотивованотим,що яквбачається ізнаданих відповідачемдокументів,позивач отримувалаорендну платута станомна деньзвернення зцим позовомдо судуу відповідачавідсутня заборгованістьперед позивачемпо оренднійплаті заземлю завказаний упозові період,при цьомусистематичного порушенняДоговору орендиземельної ділянкине встановлено,тому підставдля йогодострокового розірваннясуд невбачає. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У травні 2022 року представник ОСОБА_1 адвокатСтамбула ВіталійМихайлович подав апеляційну скаргу на рішення суду 1 інстанції в частині відмови у розірванні договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 1718,56грн., в якій просить, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду 1 інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати за період 2018 2020 роки у розмірі 1718,56грн., стягнути судові витрати.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвокатаСтамбули ВіталіяМихайловича мотивована тим, судом встановлено, що СВК «Черповоди» за період з 2018-2020 роки мало сплатити на користь позивача 25795,56грн., а саме по 8598,52грн. орендної плати за кожен рік. Разом з тим, СВК «Черповоди» систематично порушувало свої зобов`язання щодо сплати орендної плати, що підтверджується наступним: за 2018 рік СВК «Черповоди» взагалі не сплачувало орендну плату. За 2019 рік СВК «Черповоди» сплатило орендну плату в розмірі 13560,00грн., з них 8598,52грн. погашення заборгованості по сплаті орендної плати за 2018 рік та 4961,48грн. в якості часткової оплати орендної плати за 2019 рік. За 2020 рік СВК «Черповоди» сплатило орендну плату у розмірі 2517грн. При цьому, у 2021 році СВК «Черповоди» було сплачено 8000грн. Враховуючи наведене, СВК «Черповоди» за період з 2018 по 2020 рік заплатило орендної плати в розмірі 24077грн., що підтверджує саме СВК «Черповоди» у наданому відзиві та доказах. Таким чином, заборгованість СВК «Черповоди» по сплаті орендної плати за 2018-2020 роки становить 1718,56грн.

Стверджує, що цілком очевидним є факт систематичного невиконання відповідачем умов договору оренди, а саме неповної та невчасної сплати орендної плати за період 2018-2020 роки, наявності заборгованості у розмірі 1718,56грн., а тому спірний договір оренди є таким, що підлягає розірванню.

А тому, просить скасувати рішення 1 інстанції в частині відмови у розірванні договору оренди земельної ділянки та ухвалити нове рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути з СВК «Черповоди»

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

27 травня 2022 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Стамбулу Віталія Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бородійчук В.Г., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.

Супровідним листом №705/2673/21/7670/2022 від 27.05.2022 матеріали цивільної справи №705/2673/21 витребувано з суду 1 інстанції.

03 червня 2022 року матеріали цивільної справи №705/2673/21 отримано Черкаським апеляційним судом.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 07 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2022 року справу призначено в порядку письмового провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом 1 інстанції встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧР № 043806 від 06.03.2003 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 7124389200:02:000:0321, площею 3,44 га, з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка знаходиться на території Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

01 січня 2016 року між ОСОБА_1 як орендодавцем, та СВК «Черповоди», як орендарем, було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років. При укладені вказаного Договору сторони погодили та прийняли його умови, в тому числі п. 7 Договору оренди землі, з якого вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн. Крім того, відповідно до п. 8 вказаного Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексації інфляції.

Згідно п.2 Договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,44 га. Пунктом 3 вказаного Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 106813,92 гривень.

Судом встановлено, що сторони Договору оренди землі погодили, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн. без урахування індексів інфляції.

На підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань по виплаті орендної плати відповідачем надано копії видаткових касових ордерів.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 10 січня 2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 4500,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 28.03.2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 5360,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 04.11.2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 3700,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 16.09.2020 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 1080,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 150,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 15 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 1287,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 30 червня 2021 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 8000,00 грн., що підтверджується її підписом.

Тобто, позивач ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в загальній сумі 24077,00 грн.

Відповідно до довідки про видачу орендної плати за 2018-2020 роки станом на 01.01.2018 року заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складає 4599,00 грн. Сума нарахованого доходу (без врахування податків) становить 25795,56 грн., а сума виплаченого доходу становить 24077,00 грн., тобто станом на 01.07.2021 заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складає 2880,44 грн.

Відповідно до п.п. 170.1.1. п.170.1 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно п.п. 170.1.4. п.170.1 ст. 170 Податкового кодексу України доходи, зазначені упідпунктах 170.1.1-170.1.3цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеноюпунктом 167.1статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, сума таких доходів оподатковується ПДФО за ставкою 18%, а також військовим збором за ставкою 1,5%.

З урахуванням наданих відповідачем видаткових касових ордерів, судом встановлено, що за період з 2018 року по 2021 рік відповідачем було виплачену позивачу орендну плату в розмірі 24077,00 грн., при тому, що відповідно до умов укладеного між ними Договору, відповідач повинен був виплатити за вказаний період орендну плату в розмірі 25795,56 грн. без урахування податків та зборів. Також, у позивача ОСОБА_1 станом на 01.01.2018 рік існувала переплата в розмірі 4599,00 грн. Тобто, станом на день звернення з цим позовом до суду у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем по орендній платі за землю за вказаний у позові період, натомість існує переплата відповідача на користь позивача ОСОБА_1 у розмірі 2880,44 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводиапеляційних скарг,Черкаський апеляційнийсуд дійшоввисновку,що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвокатаСтамбули ВіталіяМихайловича підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що представник позивача адвокат Стамбула В.М. в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду 1 інстанції в частині відмови у розірванні договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення та просить суд апеляційної інстанції розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення та стягнути заборгованість по сплаті орендної плати, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду 1 інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 1718,56грн., адже, згідно ч. 1 ст.13, ч. 1 ст.367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

Зазначеним вимогам закону в частині оскарження рішення суду 1 інстанції не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті «б» ч. 1 ст. 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1-4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Водночас у пункті д) ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме виконання обов`язків по сплаті орендної плати з порушенням стоків сплати також є порушення умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 25/306/20.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1 інстанції, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧР № 043806 від 06.03.2003 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 7124389200:02:000:0321, площею 3,44 га, з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка знаходиться на території Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

01 січня 2016 року між ОСОБА_1 як орендодавцем, та СВК «Черповоди», як орендарем, було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років. При укладені вказаного Договору сторони погодили та прийняли його умови, в тому числі п. 7 Договору оренди землі, з якого вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн. Крім того, відповідно до п. 8 вказаного Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексації інфляції.

Згідно п.2 Договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,44 га. Пунктом 3 вказаного Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 106813,92 гривень.

Встановлено, що сторони Договору оренди землі погодили, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн. без урахування індексів інфляції.

На підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань по виплаті орендної плати відповідачем надано копії видаткових касових ордерів.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 10 січня 2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 4500,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 28.03.2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 5360,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 04.11.2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 3700,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 16.09.2020 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 1080,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 150,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 15 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 1287,00 грн., що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 30 червня 2021 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 8000,00 грн., що підтверджується її підписом.

Тобто, позивач ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в загальній сумі 24077,00 грн.

Відповідно до довідки про видачу орендної плати за 2018-2020 роки станом на 01.01.2018 року заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складає 4599,00 грн. Сума нарахованого доходу (без врахування податків) становить 25795,56 грн., а сума виплаченого доходу становить 24077,00 грн., тобто станом на 01.07.2021 заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складає 2880,44 грн.

Суд першоїінстанції,відмовляючи взадоволені позовувиходив зтого,що зурахуванням наданихвідповідачем видатковихкасових ордерів,судом встановлено,що заперіод з2018року по2021рік відповідачембуло виплаченупозивачу оренднуплату врозмірі 24077,00грн.,при тому,що відповіднодо умовукладеного міжними Договору,відповідач повиненбув виплатитиза вказанийперіод оренднуплату врозмірі 25795,56грн.без урахуванняподатків тазборів.Також,у позивача ОСОБА_1 станом на01.01.2018рік існувалапереплата врозмірі 4599,00грн. Тобто,станом надень зверненняз цимпозовом досуду увідповідача відсутнязаборгованість передпозивачем поорендній платіза землюза вказанийу позовіперіод,натомість існуєпереплата відповідачана користьпозивача ОСОБА_1 у розмірі2880,44грн.Таким чином,як вбачаєтьсяіз наданихвідповідачем документів,позивач отримувалаорендну платута станомна деньзвернення зцим позовомдо судуу відповідачавідсутня заборгованістьперед позивачемпо оренднійплаті заземлю завказаний упозові період,при цьомусистематичного порушенняДоговору орендиземельної ділянкине встановлено,тому підставдля йогодострокового розірваннясуд невбачає. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції, оскільки судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що п. 7 спірного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10 681 грн. 39 коп. Відповідно до п. 9 спірного договору, орендна плата вноситься у такі строки: в кінці с/г року.

Сума орендної плати, яка підлягає до сплати за умовами договору без урахування податків та зборів, становить 8 598 грн. 52 коп. в рік, оскільки відраховується 18 % від розміру орендної плати встановленої договором податок на доходи фізичних осіб та 1,5% - військовий збір, а за період 2018-2020 роки становить 25 795 грн. 56 коп.

В свою чергу, згідно довідки СВК «Черповоди» про видачу орендної плати за 2018-2020 роки (а. с. 54), станом на 01 січня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складала 4599 грн. 00 коп. Сума нарахованого доходу (без врахування податків) становила 25 795 грн. 56 коп., а сума виплаченого доходу становила 24077 грн. 00 коп. Крім того, в довідці зазначено, що станом на 01 липня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складала 2 880 грн 44 коп.

Згідно до видаткових касових ордерів від: 10 січня 2019 року, 28 березня 2019 року, 04 листопада 2019 року, 16 вересня 2020 року, 15 жовтня 2020 року, 15 грудня 2020 року та 30 червня 2021 року, ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 4500,00 грн., 5360,00 грн., 3700,00 грн., 1080,00 грн., 150,00 грн., 1287,00 грн., 8000,00 грн., відповідно.

В той же час наявність заборгованості ОСОБА_1 перед СВК «Черповоди» станом на 01 січня 2018 року, як зазначено у вище приведеній довідці, не підтверджено позивачем первинними бухгалтерськими документами (фіскальними чеками, касовими ордерами), на що слушно наголошує скаржник в апеляційній скарзі і з його аргументами погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того, умови спірного договору вказують на те, що орендна плата сплачується один раз у рік, зокрема в кінці сільськогосподарського року. Будь-яких заяв ОСОБА_1 про виплату орендареві коштів за умовами спірного договору наперед, з зазначенням сум виплати та періоду за який вони виплачуються, матеріали справи не містять. За наведеного апеляційний суд інформацію зазначену в наведеній довідці про наявність заборгованості ОСОБА_1 , як неналежний доказ не приймає та не бере її до уваги.

У відповідності до норм ст. 12 ЦПК України, на позивача як сторону у справі, покладено обов`язок довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема первинних бухгалтерських документів, договору оренди земельної ділянки, що є предметом даного спору вбачається, що СВК «Черповоди» систематично порушувало свої зобов`язання щодо сплати орендної плати позивачеві. Так, зокрема за 2018 рік СВК «Черповоди» взагалі не сплачувало орендну плату ОСОБА_1 . В 2019 році СВК «Черповоди» сплатило орендну плату за 2018-2019 рік в розмірі 13560,00 грн., тобто виплатило орендну плату не в повному обсязі, а саме недоплатило 3 637,04 грн. (8598,52грн.+8598,52грн.) 13 560,00грн.). За 2020 рік СВК «Черповоди» сплатило орендну плату в розмірі 2517 грн. 00 коп., тобто виплатили оренду плату не в повному обсязі, а саме не доплатило 6081,52 грн. (8598,52 грн. 2517,00 грн.). Таким чином, станом на кінець сільськогосподарського 2020 року в СВК «Черповоди» виникла заборгованість перед ОСОБА_1 по сплаті орендної плати в розмірі 9718,56грн.

Також, 30 червня 2021 року, тобто після подачі позову ОСОБА_1 до суду першої інстанції (вхідний номер Уманського міськрайонного суду Черкаської області №13129 від 18.06.2021) СВК «Черповоди» сплатило орендну плату в розмірі 8000грн. 00 коп., тобто сплатило заборгованість по орендній платі за 2018-2020 роки, однак, не в повному обсязі, а саме не доплатило 1718,56грн. (9718,56грн. 8000,00грн.).

Згідно зі статтями 13,15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного, установивши, що СВК «Черповоди» не виконувало істотної умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично не сплачувало орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, а саме, за 2018 рік орендна плата не була виплачена взагалі, за 2019 та 2020 роки існувала недоплата, розмір якої суд зазначав вище, отже відповідно до положень ст. 651 ЦК України, ст. 141 ЦК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі», колегія суддів прийшла до висновку, що наведене є підставою для його розірвання, оскільки носить системний характер та наявні істотні порушення умов договору.

Також, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки СВК «Черповоди» на час звернення позивача до суду не здійснило повну виплату орендної плати, у зазначений в позовній заві період, і мало заборгованість перед останнім в розмірі 1718,56грн., а тому вимоги апеляційної скарги щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 1718,56грн. підлягають до задоволення.

Щодо посилання представника ОСОБА_1 адвоката Стамбули В. М. в апеляційній скарзі на стягнення судових витрат, які поніс та очікує понести позивач у зв`язку із складанням та поданням апеляційної скарги у розмірі 22724,00 грн., з них: 20000,00 грн. витрати на правову допомогу, з яких 15000,00грн. сплата правової допомоги щодо складення та подання апеляційної скарги, 5000,00грн. участь адвоката у 1 судовому засіданні по справі, та 2724,00 грн. витрати на судовий збір, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 22724,00грн., а саме, відсутній договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт, квитанції або платіжні доручення, тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги в цій частині.

Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 934 грн. 66 коп., сплачені за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в тій частині вимог, які були задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та з порушенням норм процесуального права при вирішенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду в цій частині до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, розірвання спірного договору оренди землі, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за період з 2018 по 2020 роки в розмірі 1718 грн. 56 коп. та судових витрат у розмірі 3 934 грн. 66 коп.

Керуючись ст.ст.367,368,374,376,381,382,383,384ЦПК України,апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стамбула Віталія Михайловича задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2022 року в частині позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,44 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0321, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, укладений 01 січня 2016 року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Черповоди».

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати за період з 2018 по 2020 роки в розмірі 1718 (одна тисяча сімсот вісімнадцять) гривень 56 копійок.

В іншій частині рішення суду не переглядалося.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 934 грн. 66 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2022 року.

Головуючий: В.Г. Бородійчук

Судді : Л.І. Василенко

О.В. Карпенко