Справа №333/3749/20
Провадження №2-з/333/87/22
УХВАЛА
Іменем України
05 липня 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Холода Р.С., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання послуг, -
ВСТАНОВИВ:
04.07.2022 року на адресу Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа по цивільній справі №333/3749/20.
Свою заяву ОСОБА_2 обґрунтовує тим, заочним рішенням Комунарського району м. Запоріжжя від 26.11.2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 103472 грн. та судовий збір у розмірі 1034,73 коп.
23.03.2021 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчі листи №333/3749/20, на підставі яких державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавчі провадження №65876882 та №67877194.
22.12.2021 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.
У зв`язку з тривалим розглядом зазначеної заяви, пов`язаним з введенням в Україні воєнного стану, в рамках зазначених виконавчих проваджень державним виконавцем можуть вчинятись дії, спрямовані на арешт рахунків ОСОБА_1 та перерахування грошових коштів ОСОБА_3 , на підставі заочного рішення, яке підлягає скасуванню.
Зазначені обставини можуть призвести до безпідставного відчуження майна ОСОБА_1 та вимагатимуть додаткових заходів, спрямованих на відновлення його порушених прав на майбутнє.
З цих підстав, представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа від 23.03.2021 року №333/3749/20, в тому числі зупинити розшук майна та вчинення інших виконавчих дій за виконавчим провадженням, яке проводиться Комунарським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до розгляду заяви.
Розглянувши заявупредставника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого.
За змістом ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.3 ЦПК України).
Однією із засад, на якій ґрунтується цивільне процесуальне законодавство, є обов`язковість виконання судового рішення (п. 7, ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
За змістом ст. ст. 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, заява про забезпечення позову може бути подана як одночасно із пред`явленням позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Перелік заходів забезпечення позову наведений у ст. 150 ЦПК України.
Пунктом 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа. Таким чином, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судом як захід забезпечення позову при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Тобто, такий вид забезпечення може бути застосований для забезпечення позову лише при оскарженні виконавчого документа, а не оскарження заочного рішення суду.
Водночас, згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є доведена наявність реальної загрози невиконання (утруднення виконання) чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому застосування таких заходів не повинно порушувати прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запроваджувати тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що забезпечення позову можливе на будь-якій стадії розгляду справи. Однак, застосування заходів забезпечення позову після ухвалення заочного рішення у справі, не є можливим, оскільки саме по собі забезпечення позову покликано створити належні умови для виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог, на стадіях судового розгляду, а не в процесі виконання рішення суду, що набрало законної сили.
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Отже, вказана Постанова Пленуму ВСУ містить пряму заборону забезпечення позову після ухвалення судового рішення.
На думку суду, у даному спорі зупинення стягнення на підставі виконавчого документу фактично призведе до зупинення виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2020 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання послуг, яким з останнього на користь позивача було стягнуто 103472 грн. 50 коп. та судовий збір у сумі 1034 грн. 73 коп.
29.06.2021 року на підставі виконавчого документу було відкрито виконавче провадження, в якому ОСОБА_1 є боржником, а ОСОБА_3 стягувачем.
22.12.2021 року на адресу суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Комунарського районного суду від 04.12.2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання послуг.
Ухвалою Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя від23.12.2021року булоприйнято допровадження вказанузаяву ОСОБА_5 .
Станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову, не вирішено питання про скасування заочного рішення Комунарського районного суду від 04.12.2020 року суду, воно набуло законної сили і наразі звернуто до примусового виконання, тому вживати заходи забезпечення позову не є можливим.
На думку суду, у даному випадку неможливо застосувати аналогію закону до цих відносин, як прохає представник відповідача, оскільки норми, які врегульовують питання забезпечення позову та перегляду заочного рішення не передбачають можливість забезпечення заяви відповідача про перегляд заочного рішення, оскільки така заява не містить і не може містити жодних позовних вимог, які могли б бути забезпечені в порядку забезпечення позову, а право відповідача на відновлення судового розгляду забезпечується переглядом судом заочного рішення.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач по справі не позбавлений можливості звернутись до державного (приватного) виконавця із заявою про відкладення проведення виконавчих дій, надавши останньому докази прийняття судом до розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Таким чином, суд констатує, що заява представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, є необґрунтованою, оскільки взагалі суперечить главі 10 Цивільного процесуального кодексу України, направлена не на вжиття заходів забезпечення позову, а на зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили, і не може вважатись законним. Тому суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви.
Керуючись ст. ст. 4, 149-153, 260 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання послуг - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому текст ухвали не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.07.2022 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С.Холод
Суд | Комунарський районний суд м.Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2022 |
Оприлюднено | 15.07.2022 |
Номер документу | 105226172 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Комунарський районний суд м.Запоріжжя
Холод Р. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні