Рішення

від 10.07.2022 по справі 420/4412/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4412/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого по справі судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВАЙТА АВТО» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови від 19.01.2022 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВАЙТА АВТО» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500100/2022/000009/2 від 19.01.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА500100/2022/000015 від 19.01.2022 року, прийняті Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що сумніви митного органу в правильності визначення позивачем митної вартості товарів мали характер припущень, а перелік наданих позивачем, у відповідь на запит митниці, документів був обґрунтованим і достатнім для підтвердження числових показників визначеної позивачем митної вартості. Оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, та прийнята на його підставі (похідна) картка відмови, винесені без урахування всіх обставин, що мають значення, тобто необґрунтовано та в порушення пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки Відповідачем не враховані описані вище фактичні відносини між KOREA MOTORS SP і TOB «АДВАЙТА АВТО».

Ухвалою суду від 10.05.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

03.06.2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими. Представник відповідача зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500100/2022/001744 від 18.01.2022 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Враховуючи положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500100/2022/000015 від 19.01.2022 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ТОВ «АДВАЙТА АВТО» є юридичною особою основним видом економічної діяльності якої є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.11).

05.11.2021 року між ТОВ «АДВАЙТА АВТО» та KOREA MOTORS SP (Республіка Корея) (продавець) укладено контракт № 051121, відповідно до предмету якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти у власність від продавця транспортні засоби, запчастини Товар (а.с.21).

Відповідно до п.2.3 контракту загальна сума даного контракту складає 5000000,00 доларів США (а.с.21). Мито, платежі, банківські та інші витрати, пов`язанні з виконанням даного контракту на території покупця, здійснюються за рахунок покупця, а на території продавця здійснюються за рахунок продавця (п.2.2).

Пунктом 3 контракту № 051121 визначено, що оплата кожної партії згідно специфікації товару, здійснюється за банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця. Умови та терміни оплати поставки товару визначаються у специфікаціях окремо по кожній партії поставки товару.

Умови поставки визначені п 4 вказаного контракту та передбачено, що продавець постачає товару покупцю на умовах CFR Україна, Чорноморськ, Одеса, Южне (Інкотермс-2010) (а.с.22).

08.11.2021 року сторонами контракту № 051121 укладено специфікацію № 0811/01 до контракту № 051121 від 05.11.2021 року щодо товару, який має бути поставлено, зокрема автомобілі марки КІА та HYUNDAI загальна вартість яких складає 141650,00 доларів США. Згідно специфікації оплат здійснюється в розмірі 100% від загальної вартості, що складає 141650,00 доларів США (а.с.25-26).

На виконання умов зазначеного контракту фірма KOREA MOTORS SP поставила в Україну товар, а саме наступні автомобілі:

КІА SPORTAGE, 2017 року виготовлення (виробництва), KNAPM813BJK400532, країна виробника South Korea, вартістю 5500 дол. США;

КІА STONIC, 2018 року виготовлення (виробництва), KNADC815GJS170745, країна виробника South Korea, вартістю 4500 дол. США;

HYUNDAI GENESIS G80; 2018 року виготовлення (виробництва), KMHGL41DDKU307858, країна виробника South Korea, вартістю 17600 дол. США;

КІА STONIC, 2018 року виготовлення (виробництва), KNADC815GJS170743, країна виробника South Korea, вартістю 4500 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення поставленого товару позивачем до Одеської митниці Держмитслужби 18.01.2022 року надано митну декларацію № UA500100/2022/001724, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом ціною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом до митного оформлення було надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (транспортних засобів) № 051121 від 05.11.2021 року; специфікацію № 0811/01 від 08.11.2021 року до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів (транспортних засобів) № 051121 від 05.11.2021 року; висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 3391/21 від 28.12.2021 року; висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 3393/21 від 28.12.2021 року; висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 3403/21 від 29.12.2021 року; висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 3452/21 від 31.12.2021 року; довідка № 2021-40494 від 28.12.2021 року; довідка № 2021-40499 від 28.12.2021 року; довідка № 2021-40536 від 29.12.2021 року; довідка № 2021-40927 від 31.12.2021 року; митна декларація країни відправлення № 2021179430135 від 10.11.2021 року; митна декларація країни відправлення № 2021179430136 від 10.11.2021року; митна декларація країни відправлення № 2021179430137 від 10.11.2021року; митна декларація країни відправлення № 2021179430142 від 10.11.2021 року; рахунок-фактуру (інвойс) № UA-170743 від 08.11.2021 року; рахунок-фактуру (інвойс) № UА-170745 від 08.11.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) № UA-307858 від 08.11.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) № UA-400532 від 08.11.2021 року; коносамент №HSNMASCHR211101 від 14.11.2021 року; домашній коносамент № CIGSMACR2111SP01 від 14.11.2021 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 2818-202110-023104 від 29.10.2021 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 04.11.2021 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.10.2021 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 22.10.2021 року.

Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) зовнішньоекономічним договором від 05.11.2021 №051121, передбачено розрахунок за товар, проте документи про оплату до митного оформлення не подано;

2) згідно до Контракту від 05.11.2021 № 051121 він набуває чинності з моменту його підписання сторонами, а Всі зміни і доповнення до Контракту повинні оформлятися в письмовому вигляді і підписуватися обома сторонами в формі Доповнень та/або Додаткових Угод до Контракту, проте у наданих до митного оформлення документах відсутній такий реквізит як «підпис продавця»;

3) згідно п.3.1. Контракту від 05.11.2021 року № 051121 оплата кожної партії відбувається згідно специфікації, проте в МД в гр.44 відсутні відомості про специфікацію;

4) в коносаменті від 14.11.2021 року № HSNMASCHR211101 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів з урахуванням банківських витрат на оплату доставки.

5) копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (стаття 254 Митного кодексу України).

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати: Специфікацію до Контракту від 05.11.2021 року № 051121; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом подано до митного органу лист, в якому зазначено, що додаткову документи надаватись не будуть (а.с.76).

Митним органом, за результатами розгляду наданих декларантом документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500100/2022/000009/2 від 19.01.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА500100/2022/000015 від 19.01.2022 року.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

Відповідач, в оскаржуваному рішенні, в якості розбіжностей, зазначив:

1) зовнішньоекономічним договором від 05.11.2021 року №051121, передбачено розрахунок за товар, проте документи про оплату до митного оформлення не подано;

2) згідно до Контракту від 05.11.2021 № 051121 він набуває чинності з моменту його підписання сторонами, а всі зміни і доповнення до Контракту повинні оформлятися в письмовому вигляді і підписуватися обома сторонами в формі Доповнень та/або Додаткових Угод до Контракту, проте у наданих до митного оформлення документах відсутній такий реквізит як «підпис продавця»;

3) згідно п.3.1. Контракту від 05.11.2021 року № 051121 оплата кожної партії відбувається згідно специфікації, проте в МД в гр.44 відсутні відомості про специфікацію;

4) в коносаменті від 14.11.2021 року № HSNMASCHR211101 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів з урахуванням банківських витрат на оплату доставки.

5) копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (стаття 254 Митного кодексу України).

Щодо п.1 зауважень митного органу, суд зазначає, що дійсно, п.3 контракту № 051121 визначено, що оплата кожної партії згідно специфікації товару, здійснюється за банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця, а умови та терміни оплати поставки товару визначаються у специфікаціях окремо по кожній партії поставки товару.

Згідно специфікації № 0811/01 від 08.11.2021 року оплата здійснюється в розмірі 100% від загальної вартості, що складає 141650,00 доларів США.

В свою чергу, листом фірми KOREA MOTORS SP від 15.02.2022 року на адресу позивача повідомлено, що TOB «АДВАЙТА АВТО» здійснюється оплата за відповідний товар протягом 180 днів з моменту завантаження товару на борт судна в Південній Кореї (а.с.82).

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Враховуючи, що митну декларацію № UA500100/2022/001724 позивачем подано до мутного органу 18.01.2022 року, а на момент розмитнення товару оплата за такий товар фактично ще не здійснена, надати документи про підтвердження оплати товару разом з декларацією було неможливим.

Щодо доводів стосовно того, що у наданих до митного оформлення документах відсутній такий реквізит як «підпис продавця» суд зазначає, що відповідачем не зазначено який саме, із поданих до митного оформлення, документ не містить такого реквізиту, як «підпис продавця» та яким чином дані обставини впливають на неможливість визначення митної вартості товару за заявленою декларантом.

Зауваження відповідача щодо відсутні відомостей про специфікацію в графі 44 митної декларації суд вважає необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають неможливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару.

До того ж, фактично специфікація № 0811/01 від 08.11.2021 року надана позивачем до митного органу, що підтверджується доданою відповідачем до відзиву на позовну заяву копією вказаної специфікації.

Також, суд зазначає, що умови поставки товару визначені п.4 контракту №051121 від 05.11.2021 року та передбачено, що продавець постачає товару покупцю на умовах CFR Україна, Чорноморськ, Одеса, Южне (Інкотермс-2010) (а.с.22).

Відповідно до Інкотермс 2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), CFR (Cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту.

Отже, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов`язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

Відповідно до п.2.2 контракту мито, платежі, банківські та інші витрати, пов`язанні з виконанням даного контракту на території покупця, здійснюються за рахунок покупця, а на території продавця здійснюються за рахунок продавця (п.2.2).

Як зауважив митний органу, в коносаменті від 14.11.2021 року № HSNMASCHR211101 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD», тобто фрахт сплачено в порту відправлення.

Враховуючи, що фрахт сплачено продавцем в порту відправлення, а згідно умов поставки передбачених контрактом продавець зобов`язує оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, суд вважає необґрунтованим посилання митного органу на ненадання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів з урахуванням банківських витрат на оплату доставки, як на підставу недоліків поданих декларантом документів для розмитнення товару. Даний обов`язок покладався на продавця і не може слугувати підставою для зобов`язання декларанта надати до митного органу такі документи.

Щодо копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів надано без перекладу українською мовою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, у такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Суд зазначає, що відповідачем не зазначено які саме відомості зазначені у копіях свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, що надані без перекладу українською мовою, можуть підтвердити або спростувати сумніви митного органу щодо визначеної декларантом митної вартості товару, у зв`язку із чим витребування митним органом перекладу даних документів є необґрунтованим.

Правилом 51 Правил процедури Генеральної Асамблеї ООН передбачено, що англійська, арабська, іспанська, китайська, російська і французька мови є Офіційними і робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів і її підкомітетів.

Тобто, Організацією Об`єднаних Націй визнано китайську мову мовою міжнародного спілкування.

Таким чином, слід дійти висновку, що надані декларантом свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, які були складені китайською мовою, не потребували перекладу за правилами ст. 254 МК України.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Отже, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митних декларацій від 12.01.2022 року №UA500100/2022/001072, від 30.12.2021 року № UA101020/2021/30594), від 14.07.2021 №UA500030/2021/204607, від 30.12.2021 №UA101020/2021/30594 є протиправним.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Як встановлено судом, декларантом до митного органу надано документи, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.

Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 20000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 15.02.2022 року № 127, додаткову угоду №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 15.02.2022 року п. 2 якої визначено розмір гонорару адвокатського об`єднання у сумі 20000,00 грн, та акт-рахунок №1 від 21.02.2022 року на суму 10000,00 грн. за звернення до Одеського окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВАЙТА АВТО» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови від 19.01.2022 року. Дана сума визначена як 50% вартості гонорару.

У акті-рахунку №1 від 21.02.2022 року зазначено, що даний акт-рахунок є одночасно актом приймання-передачі наданих послуг, який (у разі його оплати) свідчить про прийняття наданих адвокатським об`єднанням послуг (а.с.93).

У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зазначає, що при наданні адвокатським об`єднанням правничої допомоги позивачу на суму 20000,00 грн. не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов`язані з розглядом справи та взагалі не обґрунтовано, в чому саме полягає розмір винагороди Адвокатського об`єднання «СІ.ЕЛ.ЕС.» зокрема з урахуванням того, що справу розглянуто в порядку письмового провадження без виклику сторін.

З урахуванням зазначеного та критерію розумності розміру витрат на правничу допомогу, які позивач просить стягнути з відповідачів на його користь, суд вважає за можливе присудити до стягнення з відповідачів на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі у сумі 7000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 6193,49 грн., який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 257-262, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВАЙТА АВТО» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови від 19.01.2022 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500100/2022/000009/2 від 19.01.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА500100/2022/000015 від 19.01.2022 року, прийняті Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВАЙТА АВТО» суму сплаченого судового збору в розмірі 6193,49 грн.

Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВАЙТА АВТО» суму витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АДВАЙТА АВТО» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6 Б; код ЄДРПОУ 44427262).

Відповідач Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, місто Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, код ЄДРПОУ 44005631).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 11.07.2022 року з урахуванням перебування головуючого судді Бжассо Н.В. у щорічній відпустці з 20.06.2022 року по 08.07.2022 року.

Суддя Н.В. Бжассо