Постанова

від 11.07.2022 по справі 815/6945/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 815/6945/17Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Насарая А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооператива "ДНІСТРОВЕЦЬ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 по справі № 815/6945/17 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооператива "ДНІСТРОВЕЦЬ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2017 Сільськогосподарський виробничий кооператив "ДНІСТРОВЕЦЬ" звернувся з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2017 року № 0046661407, згідно якого визначена сума грошового зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дністровець» з податку на додану вартість - за податковими зобов`язаннями: 165 588,00 (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот вiсiмдесят вісім) гривень, - за штрафними санкціями: 41 397,00 (сорок одна тисяча триста дев`яносто сiм) гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що на підставі Наказу начальника ГУ ДФС в Одеській області від 01 листопада 2017 року за № 5549 головними державними ревізорами-інспекторами відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Лошаком - І.В. та Кацалап В.М. проведено документальну виїзну перевірку СВК «Дністровець» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Апекс-Інвест» за період з 01 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки СВК «Дністровець», код ЄДРПОУ 03768701, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Апекс -Інвест», код ЄДРПОУ 40171207, за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 вiд 22.11.2017 № 1678/15-32-14-07/03768701. На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2017 року № 0046661407, згідно якого визначена сума грошового зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дністровець» з податку на додану вартість - за податковими зобов`язаннями: 165 588,00 (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) гривень, - за штрафними санкціями: 41 397,00 (сорок одна тисяча триста дев`яносто сiм) гривень.

Позивач вважає, що прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення здійснено з порушенням норм матеріального права та визначених законом процедур, і як наслідок має бути скасовано судом.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що 01.11.2017 ГУ ДФС в Одеській області було прийнято наказ № 5549 на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СВК «Дністровець» ЄДРПОУ 03768701, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Апекс-Інвест» (код ЄДРПОУ 40171207) за період з 01.09.2016 по 30.09.2016.

Під час проведення перевірки встановлено, що продавець ТОВ «Апекс-Інвест» (40171207) в силу відсутності необхідних трудових та виробничих ресурсів, основних засобiв, об`єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей тa транспорту (зокрема, вантажного та iншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання добрив (нітроамофоски та аміачно-нітратних), не міг самостійно займатися виробництвом добрив. А враховуючи, що відповідні товари і сторонні послуги з експлуатації основних засобів тa обладнання для виробництва/зберiгання/транспортування не придбавалися продавцем у резидентів/нерезидентів України, вбачається відсутність реального здійснення господарських операцій задокументованих між СВК «Дністровець» та ТОВ «Апекс- Інвест» з придбання нітроамофоски та аміачно-нітратних добрив. Враховуючи проведений аналіз «Ймовірного» ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, ТОВ «Апекс-Інвест» реалізував товари вiдмiннi вiд тих, які були ним придбані по ланцюгy постачання. Товар номенклатури реалізації на СВК «Дністровець» не придбавався, наявна підміна (фіктивне введення в обіг) товару, що свідчить про нереальність господарської операції по придбанню добрив у ТОВ "Апекс -Інвест".

Враховуючи вищенаведене, товар, оформлення якого за номенклатурою «нітроамофоска та аміачно-нітратні добрива» здійснено на адресу СВК «Дністровець», та який згідно первинних документів (наряди на відрядну роботу, акти витрат засобів захисту рослин та добрив, звіт про рух матеріальних цінностей по рах 208) був використаний господарством, має невідоме джерело походження.

В зв`язку з цим, вищезазначені підприємства не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, мiсцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Виходячи із вищевикладеного, недоведенiсть реальності здійснення СВК «Дністровець» господарських операцій з ТОВ «Апекс-Інвест» свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі.

СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ» не могло придбати у ТОВ «Апекс-Інвест» нітроамофоску та добрива аміачно-нітратні. Оскільки у постачальника відсутні необхідні умови для досягнення результатiв вiдповiдно підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності достатньої кількості трудових та виробничих активів, та відсутності придбання заявлених товарів у інших виконавців для наступної реалізації СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ», що в свою чергу підтверджується відсутністю правомірно складених первинних документів та дефектністю наданих до перевірки, перелік яких наведено вище.

Отже, СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ» порушено: - п. 44.1 ст. 44, п198.1, п198.3, ст.198. Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI iз змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за вересень 2016 року у розмірі 165 588 грн. та занижено значення рядка 18 та 18.1 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) (рядок 9 (позитивне значення), яке: сплачується до державного бюджету» в сумі 165 588 грн за цей же період.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 листопада 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції при розгляді справи не згадав обставини справи № 815/243/18, на підставі якого було зупинено провадження у справі, та яке має безпосереднє значення для розгляду даної справи;

- суд першої інстанції не врахував, що висновки про нереальність господарських операцій зроблено на підставі припущень співробітників ГУ ДФС, які не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи;

- суд першої інстанції безпідставно погодився із висновками податкової про неможливість перевезення міндобрив, оскільки такі висновки зроблені на основі припущень та інформації, отриманою інспекторами з аматорських сайтів в мережі інтернет;

- суд першої інстанції не врахував, що позич не несе відповідальність за діяльність третіх осіб та своїх контрагентів;

- суд першої інстанції не надав оцінки доказам, наданим СВК «Дністровець» (окрім первинної документації безпосередньо по угоді, це акти витрат засобів захисту рослин та добри, звіти про рух матеріальних цінностей, довідки про основні засоби позивача, договір транспортного перевезення, виписки, рахунки, подорожні листи тракторів, наряди на відрядну роботу, акти здачі-приймання виконаних робіт-наданих послуг, заявки тощо).

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені, неодноразово повідомлялись про дату розгляду справи, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно зі статтею 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що 01.11.2017 ГУ ДФС в Одеській області було прийнято наказ № 5549 на підставі п.п. 20.1.4п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СВК «Дністровець» ЄДРПОУ 03768701, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АПЕКС - ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40171207) за період з 01.09.2016 по 30.09.2016.

Направлення та копія наказу ГУ ДФС в Одеській області вручено 09.11.2017 особисто під підпис представнику СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ» Філліпову Юрію Григоровичу, який діє на підставі договору № 1-2017 про надання юридичних послуг від 01.02.2017. Перевірка проводилась з відома директора СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ» Коєва М.М. Журнал обліку перевірок платника податків до перевірки надано та вчинено запис під номером 2.

Для проведення перевірки дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ» з ТОВ «АПЕКС - ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40171207) за період грудень 2016 року ГУ ДФС в Одеській області суб`єкту господарювання було надано запит від 29.05.2017 № 4706/10/15-32-14-07-12 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження» на який листом № 48 від 14.06.2017 (вх. №3094/10/15-32 вiд 21.06.17) відмовлено у наданні запитуваних документів.

Також контролюючим органом надано запит вiд 13.11.2017 для отримання документів від позивача, щодо взаємовідносинах СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ» з ТОВ «АПЕКС - ІНВЕСТ».

Під час проведення перевірки надано запит на отримання додаткових пояснень та документів від 13.11.2017 щодо встановлених порушень. Платником податків надано відповiдь вiд 15.11.2017 №15/11/17-1.

Про не надання інших документів складено акт № 758/15-32-14-07/03768701 від 17.11.2017, за повноту та достовірність наданої інформації та її документального підтвердження для проведення перевірки відповідальність несе керівник СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ».

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки СВК «Дністровець», код ЄДРПОУ 03768701, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Апекс- Інвест», код ЄДРПОУ 40171207, за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 від 22.11.2017 № 1678/15-32-14 07/03768701.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ»: п. 44.1 ст. 44. п198.1, п198.3, ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI iз змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за вересень 2016 року у розмірі 165 588,00 грн. та занижено значення рядка 18 та 18.1 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) рядок 17 (позитивне значення), яке: сплачується до державного бюджету» в сумі 165 588,00 грн за цей же період.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки СВК «Дністровець», код ЄДРПОУ 03768701, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Апекс Інвест», код ЄДРПОУ 40171207, за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 вiд 22.11.2017 №1678/15-32-14-07/03768701. На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2017 року № 0046661407, згідно якого визначена сума грошового зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дністровець» з податку на додану вартість - за податковими зобов`язаннями: 165 588,00 (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) гривень, - за штрафними санкціями: 41 397,00 (сорок одна тисяча триста дев`яносто сiм) гривень.

Позивач вважає, що прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення здійснено з порушенням норм матеріального права та визначених законом процедур, і як наслідок має бути скасовано судом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ»: п. 44.1 ст. 44. п198.1, п198.3, ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI iз змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за вересень 2016 року у розмірі 165 588 грн. та занижено значення рядка 18 та 18.1 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) рядок 17 (позитивне значення), яке: сплачується до державного бюджету» в сумі 165 588 грн за цей же період є обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) , для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, колегія суддів зазначає, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, відповідно наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 01.11.2017 № 5549, який відповідає вимогам, що передбачені до його змісту абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України було проведено документальну виїзну перевірку СВК «Дністровець» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Апекс-Інвест» за період з 01 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року.

Суд першої інстанції встановив, що наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 01.11.2017 року № 5549 відповідає вимогам, що передбачені до його змісту абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а також підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.

Підставою для проведення перевірки в даному випадку зазначено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, iз змінами та доповненнями, та на підставі доповідної записки в.о. заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області Білоус М. А. від 19.10.2017 № 535/11/15-32-14-07-12.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно пункту 200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Матеріалами справи підтверджено, що СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ» (Покупець) було укладено Договір №21/09 від 21.09.2016 з ТОВ «АПЕКС - ІНВЕСТ» та Договір № б/н від 25.09.2016 з ТОВ «АПЕКС - ІНВЕСТ» (Постачальник), щодо поставки мінеральних дорив, а саме нітроамофоски, та аміачно-нітратного добрива (а.с.78-83,т.1).

У договорах зазначено юридичнi адреси сторiн:

- ТОВ «АПЕКС - ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 40171207:08133, Київська обл., м. Вишневе, вул.Балукова, 23;

- СВК «Дністровець»,код ЄДРПОУ 03768701:67751, Одеська Білгород-Дністровський р-н, с. Молога, вул. Кишинівська, 271.

Договори підписані директорами Ткаченко В.М та ОСОБА_1 і скріплені печатками. Згідно підпунктів 1.1., 2.1 зазначених договорів ТОВ «АПЕКС - ІНВЕСТ» має власними силами і за свій рахунок, дотримуючись правил перевезень небезпечних вантажів, доставити товар до с. Молога Білгород-Дністровського р-ну Одеської області (згідно тлумачення Інкотермс-2010). До товару має бути наданий сертифікат якості/відповідності (пп.2.3.2 п.2.3).

Так, на підтвердження виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «АПЕКС - ІНВЕСТ» та включення до складу податкового кредиту за вересень 2016 року 993 528,00 грн позивачем надано до суду першої інстанції:

- видаткові накладні (а.с.66-71, т.1);

- товарно-транспортні накладні від 26.09.16 № 26/09/16, від 05.10.2016 № 05/10/16 , від06.10.2016 № 06/10/16 (а.с.60,62,64,т.1); від 2209.2016 №22/09/16, івд 26.09.2016 № 26/09/16, від 27.09.2016 №327/09/16 (а.с.72,74,76,т.1)

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.10.2016, 05.10.2016, 26.09.2016, 27.09.2016, 26.09.2016 та від 22.09.2016 про те, що ФОП ОСОБА_2 (виконавцем) були проведені для СВК «Дністровець» (замовник) роботи (надані послуги) згідно договорів транспортного перевезення № 01082016 від 01.08.2016, та № 01092016 від 01.09.2016 а саме: товарно-експедиційні послуги по маршруту: м.Харків Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с.Бикоза 13 290 грн за кожне перевезення (а.с.108-113,т.1).

Згідно вказаного акту перевезення здійснювалось автомобілем RENAULT Magnum530 держ № НОМЕР_1 , причеп Feber 35NWB1 держ НОМЕР_2 .

Також, судом першої інстанції встановлено, що перевезення здiйснював один автомобiль, один причеп та один і той же водій. Місцем навантаження є м. Харків, вул.. Морозова, 13. Замовником та відповідальним за перевезення є СВК «Дністровець».

Водночас, згідно задекларованих ТОВ «Апекс-Інвест» даних у інформаційних базах ДФС продавець не має складiв чи будь-яких інших приміщень у м.Харків.

Контраргументів з приводу наявності у ТОВ «Апекс-Інвест» складiв чи будь-яких інших приміщень у м.Харкові апелянт не надав.

Як вбачається із акту перевірки та не заперечується сторонами, що у зареєстрованих податкових накладних № 59 від 22.09.16 та №70 від 26.09.16 відсутні коди УКТ ЗЕД.

Колегія суддів погоджується з тим, що у зв`язку із відсутністю кодів УКТ ЗЕД у зареєстрованих податкових накладних, можна дійти висновку, що продавець ТОВ «Апекс-Інвест» зазначив, що товар за номенклатурою у виписаній податковій накладнiй на адресу СВК «Дністровець» не є підакцизним товаром та не ввезений на митну територію України.

Щодо наданих до суду видаткових накладних, колегія суддів зазначає, що усі надані позивачем видаткові накладні не відповідають вимогам первинного документу, а саме видаткові накладні, які надані до суду не містять:

- даних про осіб, які отримали товар (їх прізвища, посади, документи, які підтверджують повноваження відповідної особи, яка його отримала).

Також у видаткових накладних зазначена лише юридична адреса постачальника, натомість товар доставлявся із м.Харкова, у той час , як вже зазначалось, відомостей про наявність у ТОВ «Апекс-Інвест» складів у м.Харкові ані до перевірки, ані до суду не надано.

В той же час, вищевказані недоліки видаткових накладних не можуть вважатися неістотними, оскільки вони перешкоджають можливості ідентифікувати осіб які брали участь у її здійсненні.

Суд зазначає, що згідно із пунктом 2.5 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Так, як вбачається з наданих до суду позивачем документів, постачання товару повинно було бути здійснене у м.Харкові (місцезнаходження складу постачальника не відомо).

Усі видаткові накладні містять печатку підприємства позивача.

В той же час, для постачання товару до с.Бикоза, позивач використовував транспортно-експедиційні послуги, які йому були надані ФОП ОСОБА_2 .

Позивачем не надано пояснення, яким чином (якою особою, на підставі яких документів) було проставлено штамп підприємства у видаткових накладних, зважаючи на те, що позивач особисто не приймав участь у транспортуванні товару, придбаного на підставі договорів №21/09 від 21.09.2016,№ б/н від 25.09.2016, а послуги надані ФОП ОСОБА_2 прийняті на підставі актів б/н від 22.09.2016, 26.09.2016, 27.09.2016, 05.10.2016, 06.10.2016 і вказаними послугами є надання саме транспортно-експедиційних послуг, тобто послуг з організації та забезпечення перевезень.

Колегія суддів зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дана правова позиція суду відповідає, зокрема, висновкам Верховного Суду яка викладена у постановах від 28 травня 2021 року по справі 819/357/16, від 31.05.2021 року по справі № 802/2103/15-а.

Щодо наданих до суду товарно-транспортних накладених, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом підпунктів 11.4 та 11.6 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.

Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 29 квітня 2021 року по справі №810/3713/16.

Як вже вказано судом:

- на підтвердження виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Апекс-Інвест» та включення до складу податкового кредиту за вересень 2016 року 993 528,00 грн позивачем надано до суду першої інстанції зокрема, товарно-транспортні накладні від 26.09.16 № 26/09/16, від 05.10.2016 № 05/10/16 , від06.10.2016 № 06/10/16 (а.с.60,62,64,т.1); від 2209.2016 №22/09/16, від 26.09.2016 № 26/09/16, від 27.09.2016 №327/09/16 (а.с.72,74,76,т.1)

Згідно зазначених товарно-транспортних накладних водієм при здійсненні вказаних перевезень був ОСОБА_2 .

Саме вказаний водій два дні поспіль 25,26 вересня 2016 року та 05,06 жовтня 2016 року здійснював начебто перевезення вантажу на адресу позивача від ТОВ «Апекс-Інвест».

Суд зазначає, що відстань від м.Харкова до м.Одеса становить близько 674 кв.м.

Відповідно до п.5.1 Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 10 послідовних годин.

З урахуванням часу необхідного на навантаження та розвантаження товару, відстані від м.Харкова до м.Одеса, законодавчо встановлених обмежень у швидкості транспортних засобів під час руху та часу для відпочинку водіїв, суд критично оцінює вищевказані товарно-транспортні накладні, як докази на підтвердження фактичного отримання товару від ТОВ «Апекс-Інвест» на виконання умов договорів №21/09 від 21.09.2016,№ б/н від 25.09.2016.

В акті перевірки зазначено, що аналізом можливості перевезення за зазначеними параметрами встановлено:

- TTH № 26/09/16 від 26.09.2016 - перевезення добрива аміачно - нітратного 22 т та TTH №26/09/16 від 26.09.2016 - перевезення 21 т нітроамофоски NRK 16:16:16, водієм ОСОБА_2 , з міста Харків до Пункту розвантаження Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, с.Бикоза, не є можливим у зв`язку з віддаленістю Пункту навантаження та Пункту розвантаження.

- TTH № 27/09/16 від 27.09.2016-нітроамофоска 21т, №05/10/16 вiд 05.10.16-добриво 22 т та №06/10/16 вiд 06.10.16-добриво 21 т, водієм ОСОБА_2 , з м.Харків до Пункту розвантаження Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, с.Бикоза, не є можливим у зв`язку з віддаленістю Пункту навантаження та Пункту розвантаження.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам суд першої інстанції виходив із такого.

Так, згідно даних інформаційних баз ДФС та поданої звітності, ОСОБА_2 є:

1) фізичною особою-підприємцем, з міста Білгород-Дністровський (ДП 1505), має основний вид діяльності 46.75-оптова торгівля хiмiчними продуктами, не має найманих осіб та перебуває на спрощеній системі оподаткування, у відомостях про наявність об`єктiB оподаткування земельні ділянки до 2,25 га.

2) Директором ТОВ "УКРАВІТ ТРАНС ЛОГІСТИК" (ЄДРПОУ 38018559, ДПI-1551), основний вид діяльності 46.75-оптова торгівля хімічними продуктами, у 3 кварталі 2016 року працювало2 наймані особи( директор та бухгалтер) 2 особи за цивільно-правовими договорами, балансова вартість основних засобів 1,4 тис.грн.

тa одночасно є водієм, що згідно оформлених TTH, здійснював перевезення небезпечного вантажу.

Згідно наданих банківських виписок за вересень-жовтень 2016 року, оплата СВК «Дністровець» за вище перелічені транспортні послуги на адресу ФОП ОСОБА_2 не здійснювалась (а.с.95-101,т.1).

Не наведено жодних важливих аргументів з цього приводу і в апеляційній скарзі.

Крім того актом перевірки встановлено, що ТОВ «АПЕКС-ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 40171207) перебуває на обліку у Києво-Святошенській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, 1013. Дата реєстрації юридичної особи - 10.12.2015. Реєстрація платником ПДВ 05.05.2016. Статутний капітал 500 гривень. Основний вид діяльності 41.20- будівництво житлових і нежитлових будівель. Серед 23-х видів діяльності зареєстровано: різновиди оптової торгівлі (від продуктів харчування, хімічних продуктів, тютюнових виробів, торгівлі електронним устаткуванням до офісних машин та водопровідного устаткування); надання в оренду с/х техніки, установлення та монтаж и устаткування, будівництво доріг, автострад, i мостів та тунелів; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Згідно поданої інформації щодо наявних об`єктів оподаткування (форма 20-ОПП), платник зареєстрував 1 об`єкт господарювання: магазин за адресою реєстрації у м. Вишневе на правах довгострокової оренди.

Суб`єкт господарювання вiв господарську діяльність з червня по жовтень 2016 року. Остання звітність з ПДВ подана за вересень 2016 року. Згідно відомостей про нарахування заробітної плати (доходу застрахованим особам) у вересні 2016 року працювало 10 осіб яким нараховано по 1500 грн заробітної платні.

За весь період діяльності суб`єкт господарювання не здійснював імпортні операції. Аналізом у ЄРПН номенклатури товарів (робіт, послуг) придбаних ТОВ «Апекс Інвест» за весь період діяльності, в т.ч. за вересень 2016 року, встановлено повну відсутність придбання добрив або складових для їх виробництва від інших постачальників.

ТОВ «Апекс-Інвест» було придбано : продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби, а у жовтні ще придбано пристрої безперебійного живлення.

Як зазначено у правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року по справі № 819/357/16:

…Для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню підхід превалювання суті над формою та з`ясування справжньої сутності правовідносин, дослідження фактичних відносини, що існували…

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, вирішальною ознакою для з`ясування правомірності формування Товариством податкового кредиту є з`ясування обставин щодо фактичного вчинення позивачем відповідних господарських операцій з метою їх подальшого використання у своїй господарській діяльності.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 480/3371/19 - щодо оцінки доказів у спорах щодо визнання недійсними та скасування ППР:

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд дійшов до того, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальнi змiни майнового стану платника податку. Сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб суб`єктів господарської діяльності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи позивачем не надано доказів, які у сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що відповідають дійсності.

В той же час, зважаючи на вищевказані висновки суду щодо наданих до суду видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, докази, які містяться в матеріалах справи не підтверджують наявність реальних правових наслідків господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами.

У зв`язку з наведеним контролюючий орган дійшов правильного висновку, з яким погодився суд першої інстанції, що ТОВ «Апекс-Інвест» (40171207) в силу відсутності необхідних трудових та виробничих ресурсів, основних засобiв, об`єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей тa транспорту (зокрема, вантажного та iншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання добрив (нітроамофоски та аміачно-нітратних), не міг самостійно займатися виробництвом добрив. А враховуючи, що відповідні товари і сторонні послуги з експлуатації основних засобів тa обладнання для виробництва/зберiгання/транспортування не придбавалися продавцем у резидентів/нерезидентів України, вбачається відсутність реального здійснення господарських операцій задокументованих між СВК «Дністровець» та ТОВ «Апекс -Інвест» з придбання нітроамофоски та аміачно-нітратних добрив.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу про порушення СВК «ДНІСТРОВЕЦЬ»: - п. 44.1 ст. 44. п198.1, п198.3, ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI iз змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за вересень 2016 року у розмірі 165 588 грн. та занижено значення рядка 18 та 18.1 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) рядок 17 (позитивне значення), яке: сплачується до державного бюджету» в сумі 165 588 грн за цей же період є обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд погоджується з висновками контролюючого органу про порушення позивачем п.44.1,ст. 44, п.198.1, 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого Сільськогосподарським виробничим кооперативом «ДНІСТРОВЕЦЬ» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 165 588 грн, у декларації з податку на додану вартість за період вересень 2016 року.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не суперечить встановленим у справі обставинам.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

При цьому сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (постанова від 24.01.2018 №К /9901/554/18).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 26.06.2018 по справі №816/1422/17 від 31.03.2020 по справі № 804/16516/15, виклав позицію, відповідно до якої платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Між тим, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічний висновок міститься в рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року, у справі № 2а-4259/12/1070.

В постанові Верховного Суду від 10.04.2020 справа № 816/4409/15 зазначено про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених т зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Щодо посилання апелянта на те, що суд першої інстанції при розгляді справи не згадав обставини справи № 815/243/18, на підставі якого було зупинено провадження у справі, та яке має безпосереднє значення для розгляду даної справи колегія суддів зазначає , що обставини згаданої справи не є тотожніми тим, які розглядаються у цій справі.

Так, у справи № 815/243/18 оскаржуються податкові повідомлення-рішення, які складені за результатами перевірки TOB «ВТК» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Апекс Інвест» щодо нереальності продажу ТОВ «Апекс- Інвест» послуг з зачистки вагонів , в той час у справі,що розглядається ТОВ «Апекс-Інвест» є продавцем мінеральних добрив.

Колегія суддів зазначає, що доведеність реальності надання послуг із зачистки вагонів, про що зазначено у справі № 815/243/18 ніяк не співвідноситься та не доводить реальність можливості постачання мінеральних добрив у справі що розглядається.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооператива "ДНІСТРОВЕЦЬ" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооператива "ДНІСТРОВЕЦЬ" залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 по справі № 815/6945/17 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 13 липня 2022 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.