Рішення

від 28.06.2022 по справі 715/2723/21

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/2723/21

Провадження № 2/715/44/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернiвецької областi

в складi: головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретаря судового засідання Затолошної Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Голобородько Вікторія Олександрівна, про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02.10.2013 року заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області ухвалено рішення, згідно якого в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договорами про відкриття відновлювальних кредитних ліній в розмірі 1 999 246,37 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,1593 га., кадастровий номер №7321087900:01:004:0435, яка розташована в с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 на праві власності, шляхом продажу з прилюдних торгів.

Вказує на те, що 27.03.2015 року відбулися електронні торги із реалізації вищевказаного житлового будинку, за результатами торгів майно було реалізовано, а переможцем торгів визнано її. Посилається на те, що в подальшому вона отримала свідоцтво про право власності, видане 24.09.2015 року приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Чернівецької області. На підставі свідоцтва про право власності від 24.09.2015 року за нею у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на житловий будинок. Зазначає, що після придбання нерухомого майна в силу законодавчих норм право власності на земельну ділянку за кадастровим номером №7321087900:01:004:0435 також перейшло до неї.

Однак, їх стало відомо, що 04.05.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №7321087900:01:004:0435, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Голобородько Вікторією Олександрівною.

У подальшому ОСОБА_3 здійснив відчуження належної йому земельної ділянки, кадастровий номер 7321087900:01:004:0435, придбаної у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 44 від 11.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Голобородько Вікторією Олександрівною.

Із публічної кадастрової карти України їй стало відомо, що у зв`язку із неодноразовим поділом земельної ділянки з кадастровим номером 7321087900:01:004:0435 утворились наступні земельні ділянки: із кадастровим номером 7321087900:01:004:1549, цільовим призначенням - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею - 0,055 га., власниця ОСОБА_4 ; із кадастровим номером 7321087900:01:004:1652, цільовим призначенням - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею - 0,08 га., власник ОСОБА_5 ; із кадастровим номером 7321087900:01:004:1653, цільовим призначенням - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею - 0,0243 га., власниця ОСОБА_4 .

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04 травня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Голобородько В.О. Витребувати у ОСОБА_4 та передати ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку із кадастровим номером 7321087900:01:004:1549 та належну їй на праві власності земельну ділянку із кадастровим номером 7321087900:01:004:1653. Витребувати у ОСОБА_5 та передати ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку із кадастровим номером 7321087900:01:004:1652.

02 лютого 2022 року ОСОБА_5 направив до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю у зв`язку із його не обґрунтованістю та безпідставністю.

15 лютого 2022 року ОСОБА_4 направила до суду заяву в якій просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю, застосувати строки позовної давності.

29 червня 2022 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 направив до суду заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про витребування у ОСОБА_5 та передання ОСОБА_1 земельної ділянки із кадастровим номером 7321087900:01:004:1652.

29 червня 2022 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області прийнята відмова ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 від позовних вимог у частині про витребування у ОСОБА_5 та передання ОСОБА_1 земельної ділянки із кадастровим номером 7321087900:01:004:1652 провадження по справі у частині закрити, відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку із відмовою позивача від позову.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 не з`явилися, проте направили до суду заяву в якій підтвердили обставини викладені в позові, просять позов задовольнити, справу розглядати без їх участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляли.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, проте направила до суду заяву в якій просила суд відмовити у задоволенні позову, застосувати строк позовної давності.

Третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Голобородько В.О. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляла.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що 02.10.2013 року заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі №715/2085/13-ц, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договорами про відкриття відновлювальних кредитних ліній за № 1673 від 21 лютого 2008 року, № 1680 від 25 лютого 2008 року, № 1676 від 22 лютого 2008 року, № 1679 від 25 лютого 2008 року та № 1677 від 22 лютого 2008 року в розмірі 1 999 246,37 грн. звергнуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,1593 га., кадастровий номер №7321087900:01:004:0435, яка розташована в с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 на праві власності, шляхом продажу з прилюдних торгів.

27.03.2015 року відбулися електронні торги із реалізації житлового будинку загальною площею 280,3 кв.м., в тому числі житловою площею 114,5 кв.м. та господарських будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані приміщення належали ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 10.07.2006 року виконавчим комітетом Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, серії НОМЕР_1 , зареєстрованого Глибоцьким комунальним районним бюро технічної інвентаризації 19.07.2006 року, реєстраційний номер 15336051.

За результатами проведених торгів майно було реалізовано, а переможцем торгів визнано ОСОБА_1 , надалі було внесено визначену під час проведення торгів суму на відповідний рахунок та після проведення повної оплати за ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право власності, видане 24.09.2015 року приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Чернівецької області.

На підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕКА №021600 від 24.09.2015 року за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Власником земельної ділянки із кадастровим номером №7321087900:01:004:0435 до придбання на електронних торгах житлового будинку загальною площею 280,3 кв.м., в тому числі житловою площею 114,5 кв. м., та господарських будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 була ОСОБА_2 . В подальшому, 04.05.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №7321087900:01:004:0435, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Голобородько В.О.

У подальшому ОСОБА_3 здійснив відчуження належної йому земельної ділянки, кадастровий номер 7321087900:01:004:0435, придбаної у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 44 від 11.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Голобородько В.О.

Таким чином, за договором купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 44, виданий 11.05.2017 року, видавник: приватний нотаріус Голобородько В.О., ОСОБА_4 придбала земельну ділянку, на якій знаходиться нерухомість, придбана ОСОБА_1 на прилюдних торгах, кадастровий номер: 7321087900:01:004:0435, цільове призначення: Для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа: 0.1593 га.

Станом на сьогодні, відповідно до інформації з публічної кадастрової карти України земельна ділянка із кадастровим номером 7321087900:01:004:0435, яка розташована в с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд є архівною, датою перенесення в архів є 19 серпня 2017 року.

Із публічної кадастрової карти України стало відомо, що у зв`язку із неодноразовим поділом земельної ділянки з кадастровим номером 7321087900:01:004:0435 утворились наступні земельні ділянки: із кадастровим номером 7321087900:01:004:1549, цільовим призначенням - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею - 0,055 га. (зареєстрована відділом у Глибоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 19.08.2017 року);

- із кадастровим номером 7321087900:01:004:1652, цільовим призначенням - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею - 0,08 га.;

- із кадастровим номером 7321087900:01:004:1653, цільовим призначенням - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею - 0,0243 га.

Відповідно до інформаційної довідки 278453087 від 06.10.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки із кадастровим номером 7321087900:01:004:1549 зазначена ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Підставою для державної реєстрації права власності є - договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 44, виданий 11.05.2017 року, видавник: приватний нотаріус Голобородько В.О.; витяг з ДРРПНМ про реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер: 86763186, виданий 11.05.2017 року, видавник: приватний нотаріус Голобородько В.О.; проект поділу земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 07.08.2017 року, видавник: ПП «Кайлас-К»; витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-7302146102017, виданий 19.08.2017 року, видавник: відділ у Глибоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Згідно інформаційної довідки 278453582 від 06.10.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки із кадастровим номером 7321087900:01:004:1653 зазначена ОСОБА_4 .

Суд відхиляє клопотання ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності виходячи з наступного.

Початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна. Відповідно висновки зроблено у постанові ВС/КЦС по справі №186/599/17 від 27.01.2021 року.

Таким чином, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 стало відомо про те, що її права порушено тільки 06.10.2021 року (коли було отримано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) строк звернення до суду із позовною заявою не пропущено.

Земельна ділянка разом із розташованим на ній житловим будинком є нерухомою річчю (нерухомим майном) у розумінні ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України, становлять єдине ціле, порушення такої цілісності тягне відповідні порушення у здійсненні права власності щодо відповідного майнового об`єкта.

Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 120 Земельного кодексу України та статтею 377 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного) іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право приватної власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта нерухомого майна, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об`єктів до набувача таких об`єктів, без зміни її цільового призначення.

Згідно вимог ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Відповідна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 04 лютого 2019 року по справі № 463/1696/15-ц, з якої вбачається, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, і яка фактично є його частиною, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Виходячи з положень статті 377 ЦК України, статей 120, 125 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

Окрім того, пунктом «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, з 24.09.2015 року ОСОБА_1 належало право власності на земельну ділянку, на якій розташований жилий будинок, який є її приватною власністю, архівна земельна ділянка із кадастровим номером - 7321087900:01:004:0435.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Частиною 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Продавцем за оспорюваним договором є ОСОБА_2 , яка на момент укладення договору не була власником відчужуваної земельної ділянки. Право власності на цю земельну ділянку належало ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки №7321087900:01:004:0435 від 04.05.2017 року, що є підставою визнання недійсності правочину.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності, зокрема статтею 387 цього Кодексу власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки застосування правового механізму, передбаченого статтею 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 року у справі № 56/68.

У той же час права власника майна не підлягають захисту шляхом подання позову про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року Справа № 183/1617/16 погоджується з цим висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 зроблено висновок, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. (Зазначені висновки зроблено у постанові ВП ВС, 14.11.18 року, справа № 183/1617/16 (провадження №° 14-208цс18), та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі № 914/3224/16 (12-128 гс 19).

Земельна ділянка, що на належить ОСОБА_1 була неодноразово відчужена поза волею власника, що згідно до ст. 388 ЦКУ, є підставою для витребування майна навіть у добросовісного набувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 317, ч. ч. 1, 2 і 3 ст. 319 та ч. 1 ст. 321 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь- які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Стаття 41 Конституції України передбачає непорушність права приватної власності. Непорушність права власності полягає в його недоторканності, а водночас і в недоторканості самого майна власника. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.

Відповідно до положень норм ст. ст. 16, 391, 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Норми ст. ст. 15, 16, 386, 391 ЦК гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд, дійшов висновку про те, що позов обґрунтований, повністю підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 184, 387 ЦК України, керуючись ст. ст.3,8,10, 11,15, 60,61, 79, 84, 88, 179, 212,213, 214, 215,224 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим №7321087900:01:004:0435 від 04 травня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Голобородько Вікторією Олександрівною.

Витребувати у ОСОБА_4 та передати ОСОБА_1 належні їй на праві власності земельні ділянки із кадастровим номером 7321087900:01:004:1549 та 7321087900:01:004:1653.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: