Рішення

від 13.07.2022 по справі 905/2029/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.2022р. Справа №905/2029/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Парахотіна Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (код ЄДРПОУ 14307831, адреса: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, 1),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплота Плюс" (код ЄДРПОУ 38380418, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 116-А),

про стягнення 607434,98 грн.

представники сторін не з`явились

ХІД СПРАВИ:

Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплота Плюс" заборгованості в розмірі 607434,98 грн., крім того сплачений судовий збір за розгляд справи в розмірі 9111,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язків щодо оплати поставленого товару за накладною №7 від 13.01.2021 на суму 316249,99 грн. та №29 від 25.01.2021 на суму 291184,99 грн.

На підтвердження вимог надано суду: видаткову накладну № 7 від 13.01.2021, видаткову накладну № 29 від 25.01.2021, вимогу від 07.10.2021 № 72-18/868, накладну Укрпошти, фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 07.10.2021, правовстановлюючі документи позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 11.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2029/21, постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Підготовче засідання у цій справі неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження було продовжено судом на тридцять днів.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, про причини суд не повідомлено.

Процесуальні документи суду, надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплота Плюс" на адресу, вказану у позові і яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 116-А) повертаються на адресу суду з відміткою поштового відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

В матеріалах справи відсутні відомості про зміну відповідачем адреси місцезнаходження.

Разом з тим, всі процесуальні акти суду оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Ухвалою від 10.02.2022 підготовче провадження у справі № 905/2029/21 закрито, призначено розгляд справи по суті на 10.03.2022, визнано явку уповноважених представників сторін у судове засідання необов`язковою.

Судове засідання по справі № 905/2029/21, призначене на 10.03.2022, не відбулось у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Верховною Радою України, веденням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Ухвалою від 14.06.2022 відкладено розгляд справи № 905/2029/21, визначено сторонам у строк до 30.06.2022 висловити актуальну позицію по справі в умовах воєнного стану, постановлено про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи повідомити додатково відповідною ухвалою.

Ухвалою від 01.07.2022 призначено розгляд справи № 905/2029/21 на 14.07.2022, визнано явку представників сторін не обов`язковою, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 ГПК України.

У зв`язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, Господарський суд Донецької області не має можливості з 22.02.2022 здійснювати відправку вихідної кореспонденції (розпорядження від 21.02.2022р.), тому про хід справи повідомлено сторін з використанням альтернативних способів, зокрема: шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи, а також розміщено відповідне оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України».

Відповідно до ч.ч. 3,7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, сторони вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

16.06.2022 до суду від Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" надійшов лист № 72-18/458 з актуальною позицією по справі, за змістом якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, клопоче здійснювати розгляд справи без участі його представника.

24.06.2022 до суду позивачем разом з листом № 72-18/495 подано для долучення до матеріалів справи подорожні листи вантажного автомобіля № 443747 від 14.01.2021 та № 231104 від 25.01.2021, податкові накладні № 8 від 13.01.2021 та № 32 від 25.01.2021, договір № 28-87 від 21.01.2019.

При цьому позивач вказує, що у видаткових накладних №7 від 13.01.2021 на суму 316249,99 грн. та №29 від 25.01.2021 на суму 291184,99 грн. помилково міститься посилання на договір № 28-87 від 21.01.2019, оскільки вказаний договір припинив свою дію 31.12.2019 і додаткові угоди про продовження строку дії цього договору між сторонами не укладались.

Як передбачено в ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Суд враховує, що завдання та основні засади господарського судочинства визначені ст. 2 ГПК України, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з ч.2 цієї статті Кодексу суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Розглянувши поданий позивачем лист № 72-18/495 від 24.04.2022, наведені ним аргументи та подані докази, суд, з метою дотримання загальних принципів судочинства, з урахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, користуючись правом на поновлення пропущеного строку згідно ст. 119 ГПК України, задовольняє клопотання позивача. Відповідний строк згідно ч.1 ст.119 ГПК України поновлено, подані Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" додаткові докази (подорожні листи вантажного автомобіля № 443747 від 14.01.2021 та № 231104 від 25.01.2021, податкові накладні № 8 від 13.01.2021 та № 32 від 25.01.2021, договір № 28-87 від 21.01.2019) прийнято судом та долучено до справи.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано, актуальну позицію по справі в умовах воєнного стану не висловлено.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України). Така ж норма закріплена у ч.2 ст.178 ГПК України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

За видатковою накладною № 7 від 13.01.2021 Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" як постачальником поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплота Плюс" як покупцем прийнято товар всього 22 найменування на загальну суму 316249,99 грн. з ПДВ.

За видатковою накладною №29 від 25.01.2021 Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" як постачальником поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплота Плюс" як покупцем прийнято товар всього 11 найменувань на загальну суму 291184,99 грн. з ПДВ.

Факт передачі такого товару відповідачу також підтверджується наданими подорожніми листами вантажного автомобіля № 443747 від 14.01.2021, № 231104 від 25.01.2021, податковими накладними № 8 від 13.01.2021 та № 32 від 25.01.2021.

Доказів пред`явлення відповідачем позивачу претензій щодо якості, кількості, комплектності товару чи товаросупровідних документів матеріали справи не містять, як не містять і доказів повернення відповідачем повністю чи частково позивачу такого товару.

Державне підприємство «Красилівський агрегатний завод» надсилав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплота Плюс» вимогу від 07.10.2021 № 72-18/868 про сплату боргу за видатковими накладними №7 від 13.01.2021 та №29 від 25.01.2021 на загальну суму 607434,98 грн. впродовж семи днів з дня пред`явлення вимоги. Факт надсилання цієї вимоги підтверджується накладною Укрпошти, фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 07.10.2021.

Доказів реагування на цю вимогу з боку відповідача матеріали справи не містять.

Посилаючись на те, що відповідач не розрахувався за отриманий товар за видатковими накладними №7 від 13.01.2021 на суму 316249,99 грн. та №29 від 25.01.2021 на суму 291184,99 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі ГК України).

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною другою статті 184 ГК України встановлено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2 ст.207 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи відомо, що видаткові накладні №7 від 13.01.2021 та №29 від 25.01.2021 підписано обома сторонами та скріплено їх печатками, сторонами погоджено найменування товару, його кількість, ціну за одиницю та загальну вартість.

Як зазначає позивач, а відповідач не спростовує, що у видаткових накладних №7 від 13.01.2021 на суму 316249,99 грн. та №29 від 25.01.2021 на суму 291184,99 грн. помилково міститься посилання на договір № 28-87 від 21.01.2019, оскільки вказаний договір припинив свою дію 31.12.2019 і додаткові угоди про продовження строку дії цього договору між сторонами не укладались.

Зі змісту поданого договору № 28-87 від 21.01.2019 судом встановлено, що такий договір укладено на строк до 31.12.2019. Доказів внесення змін до вказаного договору у порядку, обумовленому у п.11.1 договору, матеріали справи не містять.

Відтак, між сторонами укладено договір у спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних № 7 від 13.01.2021 та № 29 від 25.01.2021.

Позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 607434,98 грн. відповідно до цих видаткових накладних, а відповідач такий товар прийняв без заперечень.

Між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Видаткові накладні №7 від 13.01.2021 на суму 316249,99 грн. та №29 від 25.01.2021 на суму 291184,99 грн. є тими первинними документами, на підставі яких у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Сукупність поданих доказів свідчить, що строк виконання зобов`язань з оплати товару отриманого за видатковою накладною №7 від 13.01.2021 на суму 316249,99 грн. та №29 від 25.01.2021 на суму 291184,99 грн. у відповідача настав.

Як вже встановлено, позивачем 07.10.2021 пред`явлено відповідачу вимогу про сплату боргу за отриманий товар.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Доказів здійснення відповідачем повних чи часткових розрахунків за отриманий товар до матеріалів справи не надано, як не подано і доказів пред`явлення відповідачем позивачу претензій щодо якості, кількості, комплектності товару чи товаросупровідних документів, повернення відповідачем повністю чи частково позивачу такого товару. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 607434,98 грн. є обгрунтованими. Відповідачем аргументів позивача не спростовано.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження аргументів докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем виконаний, оскільки ним доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

За таких обставин, оскільки відповідачем належними доказами не спростовано доводів позивача, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі з покладенням судових витрат за розгляд цієї справи на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплота Плюс" (код ЄДРПОУ 38380418, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 116-А) на користь Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (код ЄДРПОУ 14307831, адреса: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, 1) основний борг у розмірі 607434,98 грн. (шістсот сім тисяч чотириста тридцять чотири гривні, 98 коп.), а також відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у розмірі 9111,53 грн. (дев`ять тисяч сто одинадцять гривень, 53 коп.).

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 14.07.2022.

Суддя Н.В. Величко