ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.07.2022Справа № 910/21549/21
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/21549/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛЕМЕНТ» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 10, кім. 47; ідентифікаційний код: 39659989)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПРАЙМ ТРАСТ» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г; ідентифікаційний код: 43415185)
Про стягнення 82 261,04 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛЕМЕНТ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПРАЙМ ТРАСТ» (далі - відповідач) про стягнення 82 261,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.06.2020 між сторонами укладено договір поставки №2/06 (далі - Договір), у відповідності до якого позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 201 037, 64 грн.
В період з 04.06.2020 по 12.06.2020 відповідачем було здійснена часткова оплата товару на загальну суму 118 776, 60 грн.
Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 82 261, 04 грн.
У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача не оплачену суму за поставлений товар в розмірі 82 261, 04 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 720, 00 грн.
13.01.2022 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали, шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням найменування суду відповідно до інформації з ЄДР;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням всіх відомих номерів засобу зв`язку позивача відповідно до інформації з ЄДР;
- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї копій документів засвідчених належним чином у відповідності до ст. 91 ГПК України;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення, накладну на відправку та фіскальний (розрахунковий) чек).
04.02.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивач долучив позовну заяву з усунутими недоліками.
13.04.2022 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/21549/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
1.Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
04.06.2020 між ТОВ «ТД ЕЛЕМЕНТ» (позивач) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРАЙМ ТРАНС» (відповідач) було укладено договір поставки № 2/06 (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язується поставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки товар, а відповідач зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).
Ціна товару визначається у рахунках та видаткових накладних (п. 2.1. Договору). Загальна вартість даного Договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього Договору та визначається сукупністю всіх сум, вказаних у видаткових накладних (п. 2.3. Договору).
Позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму - 201 037, 64 грн.
В подальшому в період з 04.06.2020 по 12.06.2020 відповідач здійснив часткову оплату товару на загальну суму - 118 776, 60 грн, на підтвердження чого позивач надає копії банкових виписок за: 04.06.2020; 05.06.2020; 09.06.2020; 12.06.2020.
Таким чином сума боргу відповідача перед позивачем становить 82 261, 04 грн, що підтверджується видатковими накладними (далі - ВН), копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме:
- ВН №1224 від 16.06.2020 - 20 840, 00 грн;
- ВН №1230 від 17.06.2020 - 19 072, 80 грн;
- ВН №1241 від 17.06.2020 - 8 143, 20 грн;
- ВН №1436 від 06.07.2020 - 34 205, 04 грн.
Відповідно до п. 2.2. та 2.3. Договору, розрахунки за товар (окрему партію товару) здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок позивача протягом 7-ми календарних днів з моменту відвантаження товару, згідно оформленої видаткової накладної (п. 2.2.). Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п. 2.3.).
Згідно з п. 3.4. Договору, позивач зобов`язується поставити товар протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту оплати товару відповідно до п. 2.2. та 2.3. цього Договору своїми силами.
В пунктах 3.7. - 3.9. Договору передбачено, що оформлення приймання - передачі товару (партії товару) здійснюється шляхом підписання представниками сторін ВН під час приймання - передачі товару (п. 3.7.). У випадку розбіжності у рахунках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній накладній, перевагу має видаткова накладна (п. 3.8.). Датою продажу товару вважається дата зазначена у видаткових накладних, підписаних уповноваженим представником покупця (відповідача) (п. 3.9.).
Пунктами 3.10. та 3.11. сторони погодили, що право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання сторонами ВН на товар на підставі оформленої належним чином довіреності (п. 3.10.). Повноваження представників відповідача на здійснення та оформлення здачі - прийняття товару в пункті поставки мають підтверджуватися відповідною довіреністю, яка оформлюється на фірмовому бланку покупця. Вказана довіреність повинна містити наступні реквізити: 1) дата видачі довіреності, термін дії та вихідний номер; 2) посаду, ПІБ уповноваженої покупцем (відповідач) особи, її паспортні дані та зразок підпису; 3) перелік товарів, які належать отримати, та у відповідності до яких документів (договір чи рахунок); 4) підпис директора покупця; відтиски основної печатки покупця (п. 3.11.).
Згідно з п. 5.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його не виконання або не належне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Розділом 6 Договору сторони погодили підстави для звільнення від відповідальності (обставини непереборної сили/форс-мажорні обставини).
Згідно з п. 7.1. Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2020 року, при цьому, у разі наявності невиконаних зобов`язань на дату припинення дії Договору, термін дії цього Договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому.
Відповідно до п. 7.4. Договору спори, що виникнуть за цим Договором, вирішуються шляхом переговорів. У разі, якщо сторони не дійшли згоди, спірне питання передається на розгляд суду за юридичною адресою постачальника.
Позивач стверджує, що Представник позивача адвокат Самойленко П.М. 03.07.2021 направив відповідачу претензію вих. №30/06 від 01.07.2021 (копія знаходиться в матеріалах справи) в якій просив протягом 7-ми денного строку з моменту отримання даної претензії перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості в розмірі 82 261, 04 грн, втім позивач надав суду лише розрахунковий документ з якого не можлмиво встановити кореспонденція якого змісту направллась на адресу відповідача.
Позивач зазначає, що відповідач в свою чергу ніяких дій з приводу повернення коштів не провів. Як доказ надсилання претензії, позивач надає лише копію фіскального чеку.
II. Предмет позову.
Предметом позову є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього основного боргу за поставр за ВН №1224, №1230, №1241, №1436 в загальній сумі - 82 261, 04 грн.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Так згідно з доводами позивача, викладеними в позовній заяві:
1. На виконання умов договору поставки № 2/06 від 04.06.2020 позивач за весь час поставив відповідачу товар на загальну суму 201 037, 64 грн;
2. Відповідач в період з 04.06.2020 по 12.06.2020 здійснив оплату за поставлений товар в розмірі 118 776, 60 грн, тобто частково, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворився борг в розмірі 82 261, 04 грн;
3. 03.07.2021 представник позивача звернувся до відповідача з претензією в якій просив протягом 7-ми днів з моменту отримання претензії перерахувати на рахунок позивача суму боргу;
4. Відповідач свої зобов`язання з приводу повної оплати за поставлений товар за договором поставки № 2/06 від 04.06.2020 в розмірі 82 261, 04 грн не виконав, тому позивач звернувся до суду для стягнення з відповідача суми основного боргу в судовому порядку.
IV.Обґрунтування слухання справи за наявними матеріалами.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.04.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г.
Як вбачається з трекінгу відстеження (сайт Укрпошти) ухвала суду за поштовою накладною 0105491870237 станом на 08.06.2022 не вручена відповідачу під час доставки з зазначенням «інші причини» (до суду поштове повернення не повернулося).
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Крім того, Суд зазначає, що 20.06.2022 Державна судова адміністрація України, яка відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» та п. 1 розділу 1 «Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» є володільцем єдиного державного реєстру судових рішень та забезпечує його ведення відновило доступ до даного реєстру судових рішень. Доступ до якого було закрито з 24.02.2022 в зв`язку з початком повномасштабної збройної агресії росії проти України.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/21549/21 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/21549/21, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку (чотири місяці з моменту відкриття провадження у справі), а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань з повної оплати вартості поставленого товару за ВН №1224 від 16.06.2020, ВН №1230 від 07.06.2020, ВН №1241 від 17.06.2020, ВН №1436 від 06.07.2020 в загальній сумі 82 261, 04 грн.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на питання, що мають значення для вирішення спору:
(1) чи підтверджений факт укладання між сторонами Договору поставки;
(2) чи мало місце передання позивачем відповідачеві товару за спірними видатковими накладними №1224, 1230, 1241, 1436;
(3) чи настав строк виконання відповідачем зобов`язань по договору з оплати поставленого товару;
(4) чи підтверджена сума виниклої заборгованості, а відтак, чи підлягають позовні вимоги задоволенню.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладено Договір поставки №2/06 від 04.06.2020, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. 11, 202, 509, 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В ч. 1 ст. 265 ГК України зазначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 6 ст. 265 ГК України внормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - зі ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних, що підписані та скріплені печатками сторін без зауважень з боку відповідача щодо кількості та якості отримано товару, позивач поставив відповідачеві впродовж червня-липня 2020 року товар на загальну суму 82 261, 04 грн за видатковими накладними:
- ВН №1224 від 16.06.2020 - 20 840, 00 грн;
- ВН №1230 від 17.06.2020 - 19 072, 80 грн;
- ВН №1241 від 17.06.2020 - 8 143, 20 грн;
- ВН №1436 від 06.07.2020 - 34 205, 04 грн.
Відповідно до п. 2.2. Договору, розрахунки за товар (окрему партію товару) здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок позивача протягом 7-ми календарних днів з моменту відвантаження товару, згідно оформленої видаткової накладної.
Таким чином, Судом встановлено, що відповідач у відповідності до вимог п. 2.2. Договору повинен був сплатити кошти за поставлений товар за:
- ВН №1224 до 23.06.2020 (включно);
- ВН №1230 до 24.06.2020 (включно);
- ВН №1241 до 24.06.2020 (включно);
- ВН №1436 до 13.07.2020 (включно).
Згідно з п. 3.7. Договору оформлення приймання - передачі товару (партії товару) здійснюється шляхом підписання представниками сторін ВН під час приймання - передачі товару.
Відповідно до п. 3.10. та 3.11. Договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання сторонами ВН на товар на підставі оформленої належним чином довіреності (п. 3.10.). Повноваження представників відповідача на здійснення та оформлення здачі - прийняття товару в пункті поставки мають підтверджуватися відповідною довіреністю, яка оформлюється на фірмовому бланку покупця. Вказана довіреність повинна містити наступні реквізити: 1) дата видачі довіреності, термін дії та вихідний номер; 2) посаду, ПІБ уповноваженої покупцем (відповідач) особи, її паспортні дані та зразок підпису; 3) перелік товарів, які належать отримати, та у відповідності до яких документів (договір чи рахунок); 4) підпис директора покупця; відтиски основної печатки покупця (п. 3.11.).
З ВН №1224, №1230, №1241, №1436 вбачається, що зі сторони відповідача наявні лише підпис та печатка ТОВ «Будівельна компанія «ПРАЙМ ТРАСТ», проте не зазначені посада особи, яка підписала ВН, ПІБ (лише в ВН №1436 вказано ПІБ особи, яка підписала накладну - Столяр Ю.В.) на підставі якої довіреності, яка передбачається в п. 3.10. та 3.11. Договору особа вчиняє дії з прийняття товару.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Поряд з цим п. 2.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно п. 2.5. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Відповідно до ст. 58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.12.2018 у справі 910/19702/17 дійшов наступного правового висновку: «Відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видатковій накладній є свідченням участі суб`єкта господарювання, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною. Відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію».
З огляду на все вище сказане з приводу видаткових накладних, Суд зазначає, що ВН, які надав позивач хоча і не містять посади, ПІБ (крім ВН №1436) особи яка прийняла товар, реквізитів довіреності яка передбачена умовами Договору, проте є належним доказом, оскільки зазначені ВН містять: відомості про дату складання документа; назви підприємств; зміст та обсяг господарської операції; на підставі, якого договору ці операції були здійсненні; підписи сторін, які скріплені печатками підприємств.
Окремо, Суд зазначає, що в ВН №1436 вказано ПІБ особи, яка здійснювала господарську операцію - Столяр Ю.В.
В договорі №2/06 від 04.06.2020 Столяр Ю.В. вказаний, як директор ТОВ «ПРАЙМ ТРАНС» (відповідач), це також підтверджується і даними зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином в Суду відсутні сумніви, що господарські операції за видатковими накладними № 1224 від 16.06.2020; №1230 від 17.06.2020; №1241 від 17.06.2020; №1436 від 06.07.2020 дійсно здійснювалися та доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідач зі своєї сторони не заперечував щодо відсутності факту поставки позивачем товару у зазначеному в накладних розмірі, не надав докази оплати за поставлений товар або докази, що передбачені розділом 6 Договору та підтверджують наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності (обстаивни непереборної сили/форс-мажорні обставини).
Позивач до матеріалів позовної заяви додав акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 12.05.2021 з якого вбачається, що складений він був позивачем в односторонньому порядку (підпис, печатка лише позивача) та в якому зазначено, що станом на 12.05.2021 заборгованість відповідача перед позивачем складає - 82 261, 04 грн.
Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 82 261, 04 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до ст. 530 ЦК України настав, а тому позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 82 261, 04 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо акта звірки взаєморозрахунків, який наявний в матеріалах справи та яким позивач обгрунтовує позовні вимоги, Суд зазначає, що він не є належним та допустимим доказом, з огляду на те, що він підписаний лише з боку позивача.
Щодо судових витрат позивача, суд зазначає, що в позовній заяві при зазначенні попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позивач повідомляє суд про те, що ним понесено витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 грн та витрати на отримання правничої допомоги у розмірі 9 720, 00 грн.
Згідно ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд покладає сплачений судовий збір на відповідача.
Щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 9 720, 00 грн представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 23/09/21 від 23.09.2021, копію додаткової угоди № 01 до договору про надання правової допомоги № 23/09/21 від 23.09.2021, копію акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги № 23/09/21 від 23.09.2021, копію платіжного доручення № 1366 від 24.09.2021 (7 824, 60 грн), копію платіжного доручення № 1368 від 24.09.2021 (145, 80 грн), копію платіжного доручення № 1373 від 24.09.2021 (1 749, 60 грн).
Згідно з ч. 2 - 5 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Дослідивши подані докази щодо стягнення з відповідача на користь позивача 9 720, 00 грн за професійну правничу допомогу, Суд зазначає наступне.
В акті здачі-прийняття робіт (надання) послуг зазначено, що всього витрачено адвокатом часу на надання послуг 09 год. 20 хв та загальна вартість робіт (наданих послух) становить 7 120, 00 грн, в зазначеному акті наводиться перелік послуг, кількість витраченого часу та вартість послуг. Окремо в акті зазначено, що клієнтом було здійснено авансування послуг адвоката для здійснення супроводу та контролю судової справи в розмірі 2 600, 00 грн.
Таким чином загальна сума понесених судових витрат позивача на надання правової допомоги становить - 9 720, 00 грн (7 120, 00 + 2 600, 00).
В п. 4.1. договору про надання правової допомоги №23/09/21 від 23.09.2021 сторони дійшли згоди, що детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом адвокату гонорару та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного договору, погоджується за взаємною згодою сторін та оформлюється додатковою угодою (угодами) до цього договору.
В п. 4 додаткової угоди №01 до договору про надання правової допомоги №23/09/21 від 23.09.2021 зазначено, що клієнт здійснює оплату гонорару адвоката у безготівковій формі за наступними реквізитами: отримувач: Самойленко Петро Миколайович , ІПН: НОМЕР_1 , р/р: НОМЕР_2 відкритий в ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК»; ЄДРПОУ: 14360570; МФО: 305299, номер карткового рахунку: НОМЕР_3 призначення платежу: оплата згідно Договору № 23/09/21 від 23.09.2021 року.
На підтвердження оплати ТОВ «ТД ЕЛЕМЕНТ» (клієнт; позивач) адвокату Самойленку П.М. за надання послуг професійної правничої допомоги в розмірі 9 720, 00 грн, позивачем надано платіжні доручення: №1366 від 24.09.2021 - 7 824, 60 грн; №1368 від 24.09.2021 - 145, 80 грн; №1373 від 24.09.2021 - 1 749, 60 грн.
Проте, Судом встановлено, що лише в платіжному дорученні №1366 від 24.09.2021 на суму 7 824, 60 грн отримувачем вказаний Самойленко Петро Миколайович (3115017798).
В платіжному доручення №1368 від 24.09.2021 на суму 145, 80 грн та №1373 від 24.09.2021 на суму 1 749, 60 грн отримувачем вказаний УДКСУ у Печерському р-ні ГУДКСУ у м. Києві (38004897).
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами оплати за надані послуги адвокату в загальній сумі 1 895, 40 грн за платіжними дорученнями №1368 від 24.09.2021 та №1373 від 24.09.2021.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 7 824, 60 грн, а отже суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в підтвердженому розмірі розмірі, що становить 7 824, 60 грн.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛЕМЕНТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПРАЙМ ТРАСТ» про стягнення 82 261, 04 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ПРАЙМ ТРАСТ» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г; ідентифікаційний код: 43415185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛЕМЕНТ» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 10, кім. 47; ідентифікаційний код: 39659989) суму боргу в розмірі 82 261 (вісімдесят дві тисячі двісті шістдесят одна) грн 04 коп., судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 824 (сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 60 коп.
3. Витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 1 895, 40 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛЕМЕНТ».
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2022 |
Оприлюднено | 18.07.2022 |
Номер документу | 105232200 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко-Легких Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні