Постанова

від 04.07.2022 по справі 909/479/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 909/479/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

позивача - Вівчарівського В. П.,

відповідачів - Тарновської І. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮНІТЕК"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 (судді: Плотніцький Б. Д. - головуючий, Кордюк Г. Т., Марко Р. І.) і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2021 (суддя Шкіндер П. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮНІТЕК"

до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ"

про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ЮНІТЕК" (далі - ТОВ "ЮНІТЕК") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - виконком Івано-Франківської міськради) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" (далі - ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ") про визнання недійсними результатів аукціону № UA-PS-2021-02-03-000018-1, оформлених протоколом від 09.04.2021, затвердженим виконкомом Івано-Франківської міськради 15.04.2021; та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 12.05.2021 № 4077 (далі - договір оренди від 12.05.2021), укладеного між виконкомом Івано-Франківської міськради, Департаментом інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міськради та ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ".

На обґрунтування позову ТОВ "ЮНІТЕК" послалося на те, що позивач мав право на продовження договору оренди від 01.10.2010, укладеного між ним і виконкомом Івано-Франківської міськради, без проведення аукціону; ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" як орендар спірного нерухомого майна за оспорюваним договором не відповідає вимогам закону до особи орендаря, визначеним у частині 4 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки інформація про його бенефіціарних власників не розкрита всупереч Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; до того ж вказане товариство не сплатило в повному обсязі суму авансового внеску орендної плати та компенсацію вартості здійснених попереднім орендарем невід`ємних поліпшень.

1.2. Від виконкому Івано-Франківської міськради надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними, просив залишити без розгляду позов в частині визнання недійсними результатів аукціону, оскільки в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та відмовити у решті позову, наголошуючи, зокрема, на тому, що у зв`язку із непідписанням позивачем як чинним орендарем, який реалізував переважне право на продовження договору оренди, проекту угоди про продовження договору оренди спірного нерухомого майна та несплатою авансового внеску відповідно до положень Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок передачі майна в оренду), переможцем аукціону було визнано учасника, що подав найвищу цінову пропозицію за лот - ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ"; в пакеті документів, поданих на участь в електронному аукціоні, ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ", серед іншого, подало інформацію про кінцевого бенефіціарного власника товариства; на час проведення аукціону та укладення оспорюваного договору строк подання державному реєстратору інформації про кінцевих бенефіціарних власників товариства не настав, тому порушень вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у наведеному випадку допущено не було; ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" сплатило авансовий внесок та компенсацію вартості здійснених попереднім орендарем невід`ємних поліпшень в розмірах, які передбачені умовами проекту договору оренди, опублікованого в оголошенні про проведення аукціону, тобто виконало визначені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядком передачі майна в оренду умови, необхідні для укладення договору оренди за наслідками проведеного аукціону.

1.3. ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" у відзиві на позов також заперечило проти його задоволення, посилаючись на те, що товариство сплатило авансовий внесок та компенсацію вартості здійснених попереднім орендарем невід`ємних поліпшень, що підтверджується матеріалами справи, та не порушило вимог статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Відповідач також зауважив на тому, що в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/327/21, предметом позову в якій є така ж сама вимога, що заявлена у цій справі - визнання недійсними результатів аукціону, тому відповідач вважав наявними підстави для залишення позову у цій справі у зазначеній частині без розгляду.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022, у позові відмовлено.

2.2. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про непорушення прав та інтересів позивача внаслідок укладення між відповідачами оспорюваного договору оренди та виходив із того, що позивач брав участь у спірному аукціоні, реалізувавши у такий спосіб своє переважне право як чинного орендаря під час проведення аукціону щодо продовження договору оренди від 01.10.2010, проте у подальшому відмовився від підписання угоди про продовження дії договору оренди від 01.10.2010 та сплати авансового внеску, а тому в силу вимог закону позивач позбавлений права на участь у наступних аукціонах з передачі в оренду цього ж самого майна. Суд також зазначив, що, зважаючи на вимоги законодавства, відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевих бенефіціарних власників відповідача - ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" не становило порушень вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" дотрималось вимог законодавства щодо сплати авансового внеску та вартості невід`ємних поліпшень у розмірі, зазначеному в оголошенні про проведення аукціону, та який відповідав розміру, поданої ним під час електронних торгів цінової пропозиції.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням і постановою, ТОВ "ЮНІТЕК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2021 у справі, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Скаржник вважає оскаржені судові рішення ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права; на обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пунктів 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, по-перше, відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування положень абзацу 3 частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 76 Порядку передачі майна в оренду; а, по-друге, недослідження судами наявних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, що інформація про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" на час проведення електронного аукціону повинна була би бути розкрита в Єдиному державному реєстрі юридичних фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чого проте в порушення вимог закону зроблено не було, отже, відповідач не може бути орендарем спірного нерухомого майна; ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" здійснило лише часткову сплату авансового внеску та вартості невід`ємних поліпшень орендованого майна до укладення оспорюваного договору оренди, що, на думку скаржника, зумовлює обов`язок прийняття орендодавцем - виконкомом Івано-Франківської міськради рішення про відмову від укладення договору оренди з ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ". Скаржник вважає, що участь в аукціоні ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" із ціновою пропозицією 177 950,00 грн за оренду нежитлових приміщень площею 86,25 м2 у місяць є антиконкурентними діями з метою усунення ТОВ "ЮНІТЕК" з ринку послуг м. Івано-Франківська; у проекті угоди орендодавцем було помилково визначено розмір орендної плати на місяць у сумі 177 950,00 грн замість 45 000,00 грн.

3.2. Виконком Івано-Франківської міськради у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначає, що рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права при дослідженні судами всіх обставин справи, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що оспорюваним договором права та інтереси позивача не порушені.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

4.2. Як свідчать матеріали справи та установив суд апеляційної інстанції, за договором оренди нежитлових приміщень від 01.10.2010 ТОВ "ЮНІТЕК" орендувало у виконкому Івано-Франківської міськради нежитлові приміщення площею 87,0 м2, розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7, який перебуває на балансі управління житлово-комунального господарства виконкому Івано-Франківської міськради.

Строк дії вказаного договору було визначено до 11.06.2012; у подальшому такий строк неодноразово продовжувався сторонами згідно з відповідними угодами. Зокрема, угодою від 10.05.2018 № УО-3433-4 цей договір було продовжено на період до 31.03.2021.

ТОВ "ЮНІТЕК" у листі від 30.12.2020 № 161 звернулося до відповідача із заявою про продовження договору від 01.10.2010, в якій просило продовжити вказаний договір оренди на той самий строк та прийняти акт виконаних робіт щодо здійснення невід`ємних поліпшень орендованих приміщень.

21.01.2021 за результатами розгляду, зокрема заяви позивача, виконком Івано-Франківської міськради прийняв рішення № 67 "Про використання об`єктів комунальної власності Івано-Франківської міської територіальної громади", яким, серед іншого, вирішив оголосити аукціон на продовження договору оренди, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжено з існуючим орендарем або укладено з новим орендарем, на нежитлові приміщення площею 86,25 м2, які перебувають в оренді на підставі договору оренди від 01.10.2010 та розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7, на період до 31.12.2025 для використання за будь-яким цільовим призначенням. У рішенні зазначено про те, що в разі укладення орендодавцем за результатами проведення аукціону договору оренди з новим орендарем, вартість здійснених діючим орендарем невід`ємних поліпшень у розмірі 651 260,00 грн без ПДВ підлягає компенсації в порядку, визначеному чинним законодавством.

02.02.2021 заступник міського голови затвердив оголошення про проведення аукціону щодо продовження договору оренди вказаного нерухомого майна. В цьому оголошенні зазначена інформація про чинний договір оренди, в тому числі вказано як орендаря ТОВ "ЮНІТЕК", вартість здійснених чинним орендарем невід`ємних поліпшень у сумі 651 260,00 грн без ПДВ, а також передбачено право чинного орендаря на продовження договору оренди, яке реалізується шляхом участі чинного орендаря в аукціоні на продовження договору оренди.

Суди установили та це підтверджено матеріалами справи, що електронний аукціон на продовження договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 86,25 м2 в будівлі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7, відбувся 05.03.2021.

Згідно з протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-02-03-000018-1, сформованого 05.03.2021, підписаного 09.03.2021, участь в аукціоні взяло два учасники: ТОВ "ЮНІТЕК" (як чинний орендар, який має право на реалізацію переважного права на продовження договору оренди) та ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ". Сторонами подано наступні остаточні цінові пропозиції місячної орендної плати: ТОВ "ЮНІТЕК" - 45 000,00 грн, ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" - 177 950,00 грн. Переможцем аукціону визначено чинного орендаря, який реалізує своє переважне право на продовження договору оренди - ТОВ "ЮНІТЕК"; сума, що підлягає перерахуванню чинним орендарем, який реалізує своє переважне право на продовження договору оренди - 54 806,64 грн; сума, яка підлягає сплаті чинним орендарем, який реалізує своє переважне право на продовження договору оренди, яку необхідно сплачувати щомісячно - 177 950,00 грн без ПДВ.

09.03.2021 позивач подав заяву щодо використання переважного права чинним орендарем під час проведення аукціону на продовження договору оренди (форма № 1), за змістом якої позивач надав згоду на сплату орендної плати, що є рівною ціновій пропозиції учасника аукціону ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ", який надав найвищу цінову пропозицію за лот, а саме 177 950,00 грн, за договором, який продовжується за результатом аукціону.

Разом з листом від 19.03.2021 № 191/34.2-02/18в Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міськради направив ТОВ "ЮНІТЕК" для підписання і скріплення печаткою проект угоди № УО-3433-5 про продовження терміну дії договору від 01.10.2010 та акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

Згідно з проектом вказаної угоди про продовження терміну дії договору оренди від 01.10.2010 орендарем мав виступати позивач, при цьому визначена за результатами аукціону місячна орендна плата становила 177 950,00 грн без ПДВ, розмір авансового внеску орендної плати становив 2 (дві) місячні орендні плати без податку на додану вартість - 355 900,00 грн, сума забезпечувального депозиту - 355 900,00 грн.

Відповідно до акта від 08.04.2021 про непідписання переможцем електронного аукціону № UA-PS-2021-02-03-000018-1 у встановлені строки договору оренди станом на 08.04.2021 чинним орендарем ТОВ "ЮНІТЕК" не було сплачено авансовий внесок та не було передано ні виконавчому комітету Івано-Франківської міськради, ні Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міськради підписану додаткову угоду про продовження договору оренди від 01.10.2010. В акті зазначено, що цим актом підтверджується те, що переможець електронного аукціону № UA-PS-2021-02-03-000018-1 - чинний орендар ТОВ "ЮНІТЕК" не підписав договір оренди у строки, встановлені законодавством.

Протоколом про проведення аукціону № UA-PS-2021-02-03-000018-1 від 12.04.2021, затвердженому заступником міського голови, ТОВ "ЮНІТЕК" вказано як учасника, якого дискваліфіковано відповідно до пункту 76 Порядку передачі майна в оренду; переможцем електронного аукціону визначено ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ", сума орендної плати, яку необхідно сплачувати на місяць - 177 950,00 грн без ПДВ.

Згідно з платіжним дорученням від 12.05.2021 № 4 ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" сплатило 1 067 700,00 грн, призначення платежу: "авансовий внесок, аукціон UA-PS-2021-02-03-000018-1", а за платіжним дорученням від 12.05.2021 № 6 ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕНРНЯ ІФ" сплатило 651 260,00 грн, призначення платежу: "вартість невід`ємних поліпшень, вул. Незалежності, 7 (UA-PS-2021-02-03-000018-1)".

12.05.2021 між виконкомом Івано-Франківської міськради (орендодавець) і ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" укладено договір № 4077 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, згідно з яким об`єктом оренди є нежитлові приміщення площею 86,25 м2, розташовані на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7.

Відповідно до пункту 9.1 цього договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 177 950,00 грн без ПДВ.

Розмір авансового внеску орендної плати становить 6 (шість) місячних орендних плат, визначених за результатами проведення аукціону - 1 067 700,00 грн (пункт 10.1 договору).

За змістом пункту 14 цього договору орендар зобов`язується компенсувати вартість здійснених попереднім орендарем невід`ємних поліпшень у сумі 651 260,00 грн без ПДВ у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 17.05.2021 ТОВ "ЮНІТЕК" повернуло Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міськради (представник орендодавця) та Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міськради (балансоутримувачу) надані в оренду згідно з договором оренди від 01.10.2010 нежитлові приміщення площею 87,0 м2 у м. Івано-Франківську, на вул. Незалежності, 7.

Попередні судові інстанції також установили, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" було зареєстровано 02.08.2016. У розділі "Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу", зазначено: відомості відсутні. В той же час, у розділі "Перелік засновників (учасників) юридичної особи" зазначена інформація: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), країна громадянства: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; розмір внеску до статутного фонду (грн): 300 000,00 грн.

З наведених у витягу даних про хронологію реєстраційних дій вбачається, що остання реєстраційна дія щодо ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" проведена 07.11.2018 (проведена державна реєстрація зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою).

Господарські суди попередніх інстанцій установили та це підтверджено матеріалами справи, що серед документів, які ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" подавало для участі в електронному аукціоні на продовження договору оренди комунального майна, був лист від 04.03.2021 № 4/03, у якому директор ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" повідомляв про те, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ", код ЄДРПОУ: 40705578 є фізична особа ОСОБА_1 , юридична адреса засновника: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягу із протоколу засідання комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації та проведення аукціонів щодо передачі в оренду державного та комунального майна, у тому числі електронних аукціонів, за результатами розгляду скарги ТОВ "ЮНІТЕК" від 27.04.2021 комісія дійшла висновку про наявність порушення в частині розкриття інформації про бенефіціарних власників ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" відповідно до вимог частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

4.3. Як установили суди, предметом позову у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсними результатів аукціону, оформлених протоколом від 09.04.2021, та визнання недійсним договору оренди від 12.05.2021, стороною якого позивач не є.

4.4. Ухвалюючи судові рішення у справі, попередні судові інстанції дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, зважаючи на непорушення прав позивача у наведеному випадку та виходили із того, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Оскільки станом на 01.07.2020 строк оренди за договором оренди від 01.10.2010 не закінчився, то такий договір мав продовжуватися в порядку, передбаченому від 03.10.2019 № 157-ІХ.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 18 зазначеного Закону продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною 1 статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною 2 статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами 11 та 12 частини 2 статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

У частині 9 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ визначено, що після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

У пункті 149 Порядку передачі майна в оренду передбачено, що чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди в ході аукціону на продовження договору оренди за умови, що він бере участь в такому аукціоні та зробив закриту цінову пропозицію, яка є не меншою, ніж розмір стартової орендної плати. У випадках, передбачених пунктом 152 цього Порядку, чинний орендар втрачає своє переважне право на продовження договору оренди. Для реалізації переважного права чинний орендар надає згоду сплачувати орендну плату, що є рівною ціновій пропозиції учасника, який подав найвищу цінову пропозицію за лот відповідно до пункту 75 цього Порядку, після чого чинний орендар набуває статусу переможця аукціону на продовження договору оренди. У разі відмови чинного орендаря сплачувати таку орендну плату він може надати попередню згоду сплачувати орендну плату, що є рівною ціновій пропозицій учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією відповідно до абзацу 2 пункту 76 цього Порядку. Згода надається в ході спеціального етапу аукціону шляхом натискання відповідної кнопки в електронній торговій системі.

Суди установили, що за обставин цієї справи, з урахуванням наведених положень вказаного Порядку, переможцем електронного аукціону спершу було визначено позивача (ТОВ "ЮНІТЕК") як чинного орендаря, який реалізує своє переважне право на продовження договору оренди від 01.10.2010 і надав згоду на сплату орендної плати, що є рівною ціновій пропозиції учасника аукціону - ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ", який надав найвищу цінову пропозицію, а саме 177 950,00 грн, про що сформовано протокол електронного аукціону № UA-PS-2021-02-03-000018-1 від 09.03.2021. Оскільки у встановлений строк позивач не сплатив авансового внеску та не уклав із виконкомом Івано-Франківської міськради договір оренди, то електронною торговою системою було сформовано новий протокол про проведення аукціону № UA-PS-2021-02-03-000018-1, згідно з яким переможцем електронного аукціону визначено відповідача - ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" відповідно до пункту 76 Порядку передачі майна в оренду.

За змістом пункту 76 Порядку передачі майна в оренду орендодавець завантажує рішення про відмову від укладення договору оренди також у разі, коли переможець електронного аукціону не сплатив авансовий внесок та вартість невід`ємних поліпшень відповідно до пункту 80 цього Порядку (у разі проведення електронного аукціону на продовження договору оренди). Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору оренди чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орендодавець складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему. У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та в разі відсутності звернення від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті. Переможець електронного аукціону, який відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору оренди, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з передачі в оренду того самого об`єкта.

Надаючи оцінку діям ТОВ "ЮНІТЕК" у спірних правовідносинах, попередні судові інстанції установили, що позивач згідно з протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-02-03-000018-1 від 09.03.2021 був визнаний переможцем електронного аукціону; сума орендної плати для ТОВ "ЮНІТЕК" відповідала ціновій пропозиції ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" та умовам оскаржуваного договору оренди, укладеного в подальшому з ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ", а окремі умови оренди для ТОВ "ЮНІТЕК" були навіть більш сприятливі, ніж для ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ". Зокрема, на позивача як на чинного орендаря не покладався обов`язок зі сплати вартості невід`ємних поліпшень, а сума авансового внеску дорівнювала розміру двомісячної, а не шестимісячної (як для ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ") орендної плати. Однак, позивач хоча спершу подав заяву від 09.03.2021, у якій надав згоду на сплату орендної плати, що є рівною ціновій пропозиції учасника аукціону - ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ", а саме 177 950,00 грн, та підписав протокол електронного аукціону № UA-PS-2021-02-03-000018-1 від 09.03.2021, проте в подальшому не сплатив суми авансового внеску зі сплати орендної плати та не уклав з виконкомом Івано-Франківської міськради угоду про продовження терміну дії договору оренди на умовах, які відповідали результатам електронного аукціону.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відмовляючись від сплати авансового внеску та від укладення угоди про продовження терміну дії договору оренди на умовах, визначених за результатами проведення електронного аукціону, позивач, фактично діяв всупереч своїй попередній поведінці, що є недопустимим; заявлений позов у цій справі, спрямований на одержання в оренду комунального майна за орендну плату, істотно нижчу, ніж та, що визначена за результатами відкритого електронного аукціону, що суперечить вимогам добросовісності.

Зважаючи на викладене, господарські суди дійшли висновку про те, що права та інтереси позивача не порушені укладенням оспорюваного договору оренди.

Суди констатували, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним договором є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію також викладено в постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/6393/20, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

4.5. Як уже зазначалося, ТОВ "ЮНІТЕК" оскаржило судові рішення у цій справі про відмову у позові до суду касаційної інстанції, у поданій касаційній скарзі просило їх скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі скаржник обґрунтував наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених у пунктах 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, і таке обґрунтування полягає у відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та недослідженні судами зібраних у справі доказів.

Отже, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних скаржником судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Скаржник у касаційній скарзі зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), а саме частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 76 Порядку передачі майна в оренду.

Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 76 Порядку передачі майна в оренду у подібних правовідносинах у наведеному випадку не є таким, що потребує вирішення в межах спірних правовідносин, що виникли у цій справі, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, наявні у справі докази та не впливає на вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, оскільки за результатом розгляду позовних вимог ТОВ "ЮНІТЕК" суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що права та інтереси позивача оспорюваним договором не порушуються, позаяк позивач брав участь у спірному аукціоні, реалізувавши у такий спосіб своє переважне право як чинного орендаря під час проведення аукціону на продовження договору оренди від 01.10.2010, подав заяву щодо використання переважного права чинним орендарем під час проведення аукціону на продовження договору оренди, у якій надав згоду на сплату орендної плати, що є рівною ціновій пропозиції учасника аукціону ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" (177 950,00 грн), проте сам же у подальшому відмовився від підписання угоди про продовження дії договору оренди від 01.10.2010, проект якої було йому скеровано орендодавцем, та від сплати авансового внеску, а тому, зважаючи на вимоги законодавства, позивач позбавлений права на участь у наступних аукціонах з передачі в оренду цього ж самого майна. Водночас суди дійшли висновку про те, що поведінку позивача не можна вважати добросовісною, оскільки відмовляючись від сплати авансового внеску та від укладення угоди про продовження терміну дії договору оренди на умовах, визначених за наслідками проведення спірного електронного аукціону, позивач фактично діяв всупереч своїй попередній поведінці; позовні вимоги ТОВ "ЮНІТЕК" спрямовані на отримання в оренду комунального майна зі сплатою орендної плати у розмірі істотно нижчому (45 000,00 грн), ніж той, що було визначено за результатами відкритого електронного аукціону (177 950,00 грн). Поза тим, суди зазначили, що відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевих бенефіціарних власників відповідача - ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" не становило порушень вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ІФ" дотрималось вимог законодавства щодо сплати авансового внеску та вартості невід`ємних поліпшень у розмірі, зазначеному в оголошенні про проведення аукціону, та який відповідав розміру, поданої ним під час електронних торгів цінової пропозиції, а належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного позивач не надав.

При цьому колегія суддів звертає увагу на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

Отже, зважаючи на викладене, підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у контексті спірних правовідносин немає.

Крім того, як уже зазначалося, як на підставу касаційного оскарження скаржник також послався на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права, що полягало у недослідженні судами зібраних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про недослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови необґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, саме тільки посилання скаржника на те, що господарський суд не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судове рішення; доводи касаційної скарги, які стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, не можуть бути враховані судом касаційної інстанції з огляду на положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. Ураховуючи викладене та беручи до уваги наведені положення законодавства і те, що підстави касаційного оскарження, зазначені скаржником у касаційній скарзі не отримали підтвердження, ухвалені у справі рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за її подання слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮНІТЕК" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2021 у справі № 909/479/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

І. С. Берднік