Рішення

від 12.07.2022 по справі 140/17116/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/17116/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Інтернешенл груп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Інтернешенл груп» (далі ТзОВ «777 Інтернешенл груп», позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2021 №0000084/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та громадянами на суму 588241,68 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 275543,09 грн., та від 06.12.2021 №0000085/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на митну територію України на суму 117648,37 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 58824,241 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до зовнішньоекономічних контрактів від 24.09.2019 № 24/09/19, від 30.01.2019 №03/19-S/EE, від 14.01.2019 № 01/01, від 15.02.2019 № 02/02, укладених з MAN Trusk Bus France (Франція), OU SOLIFINANCE (Естонія), Sp.z.o.o. «ACTANAX», ANDRIYLILIYA SP Z.O.O.(Польша), було поставлено 13 транспортних засобів автобусів (далі - товар), країна походження Європейський Союз, митне оформлення яких було проведено згідно електронних митних декларацій (далі МД): №UA205040/2019/011852 від 21.02.2019, №UA205040/2019/017202 від 02.04.2019, №UA205040/2019/018699 від 11.04.2019; №UA205040/2019/017209 від 02.04.2019, №UA205040/2019/014922 від 18.03.2019, №UA205040/2019/014522 від 14.03.2019, №UA205040/2019/014516 від 14.03.2019, №UA205050/2020/012737 від 27.02.2020, №UA205050/2020/014689 від 05.03.2020, №UA205050/2020/014688 від 05.03.2020, №UA205050/2020/012734 від 27.02.2020, №UA205040/2019/052754 від 08.11.2019, №UA205050/2020/015718 від 11.03.2020. При цьому, для підтвердження преференційного походження вказаних товарів та застосування преференційної ставки ввізного мита позивачем до митного оформлення були подані сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.l від 19.02.2019 №PL/MF/AN0033506; від 01.04.2019 № PL/MF/AN0033547; від 10.04.2019 №PL/MF/AN0036511; від 01.04.2019 №PL/MF/AN0033548; від 14.03.2019 №PL/MF/AN0033529; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033525; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033526; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270141; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270174; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270142; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270175; від 30.10.2019 №PL/MF/AP0008962; від 06.03.2020 № PL/MF/AR0270185.

Позивач вказує, посадовими особами Волинської митниці при митному оформленні було проведено перевірку наданих ТзОВ «777 Інтернешенл груп» документів та зазначених відомостей, а також підстав для здійснення митного оформлення товару із застосуванням преференційного режиму та зменшеної ставки мита, будь-яких порушень на неточностей виявлено не було; зауважень щодо форми та змісту сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 вимогам Протоколу І чи його достовірності в митного органу не виникало. Митне оформлення за вказаними вище митними деклараціями завершене, в тому числі, митним органом визнано країну походження, нарахування і сплату митних платежів; результати митного оформлення не оспорені у встановленому порядку і не скасовані митним органом. Наведене вище свідчить про відсутність будь-яких сумнівів у митного органу на момент митного оформлення з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи країну походження товару. При цьому, зазначає, що надані вище сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1, видані польськими митними органами під відповідальність експортерів іноземних контрагентів позивача, в яких зазначено, що країною походження товару є Європейський союз і на сьогоднішній день не скасовані та не визнані недійсними, а тому підтверджують пільги зі сплати митних платежів.

В подальшому, з невідомих підстав митними органами України зроблено запит до уповноваженого органу Республіки Польща, у відповідь на яке уповноваженими органами Республіки Польща повідомлено, що вказані вище сертифікати з перевезення (походження) товарів форми EUR.1 є автентичними, проте експортер не надав достатніх доказів, що підтверджують преференційне походження товарів. У зв`язку з наведеним відповідачем проведено невиїзну перевірку ТзОВ «777 Інтернешенл груп» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару за вище наведеними митними деклараціями та складено акт перевірки від 09.11.2021 №0028/7.3-19/09/41355989, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.12.2021 №0000084/7.3-19 та №0000085/7.3-19.

Разом з тим позивач зауважує, що 01.12.2021 ним на адресу Волинської митниці рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено заперечення на вказаний акт перевірки, які вручені відповідачу 03.12.2021, однак такі заперечення не лише були залишені митним органом без задоволення, а у винесених податкових повідомленнях-рішення зазначено, що заперечення до акту не надавались.

Позивач не погоджується оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та стверджує, що висновки митного органу, які викладені у акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи і нормам права, є помилковими, сформованими на припущеннях, відтак є безпідставними та необґрунтованими. При цьому, також зазначає, що акт перевірки не відповідає основним вимогам щодо форми та змісту визначених Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі Порядок №727), оскільки він не містить автентичний текст копій листів уповноважених органів Республіки Польща від 19.05.2021 №2601-ІОА.4331.23.2020 та від 09.03.2021 №0601-IGC.4331.25.2020.KD щодо перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товарів, відсутній їх офіційний переклад на українську мову, що у свою чергу, обґрунтовано виключає можливість використання змісту зазначених документів під час перевірки; з його змісту не вбачається посилань на конкретні підстави проведення верифікації сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 та митницею не надано до матеріалів справи копій листів, на які йде посилання у акті; в ньому відсутня будь-яка інформація, яка б підтверджувала факт офіційного звернення уповноваженого органу Республіки Польща до експортера за наданням доказів чи відповіді експортера. Щодо самих виявлених порушень, то зазначає, що всі подані ним сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1. за формою і змістом відповідали зразку, який наведений у Додатку III Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, що визнається та не заперечується митним органом ні на момент митного оформлення, ні на момент проведення перевірки; у вказаних сертифікатах зазначено, що країною походження товару, який був ввезений позивачем за поданими митними деклараціями, є Європейський Союз. При цьому, вказує, що відповідальність за оформлення та видачу сертифікату і правдивість інформації, що в ньому зазначена, лежить виключно на експортерові (продавцеві), а вжиття всіх заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов протоколу на митних органах, які видають сертифікат. Водночас в акті відсутні докази про визнання недійсними сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1. чи про притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів, а дії чи бездіяльність експортерів, на яких поширюється Угода про асоціацію, щодо подачі на вимогу митних органів документів, не можуть свідчити про порушення ТзОВ «777 Інтернешенл груп» - імпортером товару, який діючи добросовісно надав усі необхідні документи та відомості для митного оформлення та правомірно застосував тарифну преференцію за імпортованими товарами з країни Європейського Союзу, що підтверджується відповідними сертифікатами про походження форми EUR.1., виданими уповноваженими органами, на підставі яких митний орган України здійснив митне оформлення товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено у даній справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позивних вимог не визнав, посилаючись на те, що згідно із пунктом 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до наказу відповідно до наказу Волинської митниці від 21.10.2021 №305 проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ «777 Інтернешенл груп» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості тазаконності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за МД: №UA205040/2019/011852 від 21.02.2019, №UA205040/2019/017202 від 02.04.2019, №UA205040/2019/018699 від 11.04.2019; №UA205040/2019/017209 від 02.04.2019, №UA205040/2019/014922 від 18.03.2019, №UA205040/2019/014522 від 14.03.2019, №UA205040/2019/014516 від 14.03.2019, №UA205050/2020/012737 від 27.02.2020, №UA205050/2020/014689 від 05.03.2020, №UA205050/2020/014688 від 05.03.2020, №UA205050/2020/012734 від 27.02.2020, №UA205040/2019/052754 від 08.11.2019, №UA205050/2020/015718 від 11.03.2020.

Вказана перевірка була розпочата у зв`язку з тим, що на адресу митниці листами Держмитслужби від 16.06.2021 №15/15-03/7.3/2195 та від 25.05.2021 №15/15-03/7.3/1669 доведено відповіді уповноважених органів Республіки Польща від 19.05.2021 №2601-IOA.4331.23.2020 та від 09.03.2021 №0601-IGC.4331.25.2020.KD про результати перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1: від 19.02.2019 №PL/MF/AN0033506; від 01.04.2019 № PL/MF/AN0033547; від 10.04.2019 №PL/MF/AN0036511; від 01.04.2019 №PL/MF/AN0033548; від 14.03.2019 №PL/MF/AN0033529; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033525; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033526; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270141; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270174; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270142; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270175; від 30.10.2019 №PL/MF/AP0008962; від 06.03.2020 № PL/MF/AR0270185. У відповідях зазначено, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 є автентичними, проте експортер не надав достатніх доказів, що підтверджують преференційне походження товарів, зазначених у вищевказаних сертифікатах відповідно до вимог Доповнення 1 «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження». Разом з тим, уповноваженим органом Республіки Польща додані зазначені сертифікати EUR.1 з відміткою (графа14), що цей сертифікат «не відповідає вимогам щодо автентичності та точності». Тобто, компетентним органом Республіки Польща, за результатом процесу перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, письмово наведено обґрунтування причин, з яких товари, що ввезенні ТзОВ «777 Інтернешенл груп» не відповідають вимогам положень Протоколу І та Доповнення І щодо «преференційного походження товарів» в рамках Угоди. Таким чином, згідно офіційно надісланої та документально підтвердженої відповіді від уповноваженого органу Республіки Польща щодо не підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у вищезазначених сертифікатах з перевезення товарів EUR.1 до задекларованих на адресу ТзОВ «777 Інтернешенл груп» товарів за МД, що підлягали перевірці, не можуть бути застосовані умови преференційного режиму оподаткування товарів в рамках Угоди та відповідно відсутні підстави для оподаткування ввезених товарів при здійсненні митного оформлення в Україні за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита за преференцією «410». Враховуючи викладене, зазначені сертифікати з перевезення товару EUR.1 не можуть бути визнаними достатнім документом, який у відповідності до пункту 1 статті 15 Доповнення І, засвідчує, що товари за вказаними у акті перевірки митними деклараціями підпадають під дію Угоди.

За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільги по ввізному миту за преференцією 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС та сплатою ввізного мита за зниженим (тарифна преференція) ставками ввізного мита на підставі інформації та копій документів, отриманих від уповноваженихорганівіноземних держав країни експортера про непідтвердження«преференційного походження товарів в рамках Протоколу І», контролюючим органом, відповідно до частини 14 статті 354 МК України встановлено неправомірність зазначеної у митних деклараціях підстави для надання преференції по ввізному миту «410» при здійсненні митного оформлення товарів за вищевказаними МД, відтак оподаткування товарів за МД повинно здійснюватися зі сплатою ввізного мита за ставкою на дату здійснення митного оформлення. При цьому, аналіз інших товаросупровідних документів, поданих разом з вищевказаними МД показав, що серед них відсутні інші документи, визначені статтею 43 МК України як документи, що підтверджують країну походження товару, тобто згідно поданих до митного контролю та митного оформлення документів інформація про країну походження відсутня (не підтверджується).

Також зазначає, що позивачу митницею направлено лист від 22.10.2021 №7.3- 19/4515 про надання додаткових документів, що стосуються предмета перевірки або пов`язані з ним. Інші документи та інформація від позивача, які б підтверджували дотримання вимог законодавства України з питань митної справи під час декларування товарів за вищезазначеними МД на дату складання акту перевірки до Волинської митниці не надходили, тобто, платником податків в ході проведення перевірки не надано достатніх доказів в обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин і виконання зовнішньоекономічних операцій, перевірки ділової репутації контрагента, та достовірності інформації даних, що міститься в наданих ним документах. При цьому, у зазначених зовнішньоекономічних відносинах обов`язок з декларування та визначення і сплати мита та податків згідно вимог українського законодавства і ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України має саме платник податків, а тому саме він, а не продавець товару, несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

Таким чином, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації та копій документів, отриманих від уповноважених органів іноземних держав країни експортера не підтверджено походження товару з Європейського Союзу, що призвело до безпідставного застосування преференційних ставок ввізного мита та, як наслідок до несвоєчасного, неповного нарахування та сплати митних платежів, чим порушено вимоги частин 4, 5 статті 280, частини 1 статті 281 МК України.

При цьому, зауважує, що у митниці не було жодних підстав для сумнівів в достовірності наданих уповноваженими органами Республіки Польща інформації щодо перевірки вищевказаних сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, в яких не підтверджено преференційного походження товарів, зазначених у таких сертифікатах, при цьому, уповноваженим органом Республіки Польща за результатами проведеної перевірки надіслано копії самих сертифікатів з перевезення товару EUR.1 з відміткою «не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності» у графі 14 сертифіката; вказана відмітка належним чином засвідчена уповноваженим органом Республіки Польща, а тому вищевказані сертифікати з перевезення товару EUR.1 не можуть бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до таких товарів.

Додатково зазначає, що 03.12.2021 на адресу Волинської митниці надійшло заперечення позивача до акту перевірки від 09.11.2021 №0028/7.3-19/09/41355989. Так як 03.12.2021 був останнім робочим днем тижня на дане заперечення 06.12.2021 №7.3-19/6645 Волинською митницею була надана лист відповідь позивачу, в якій чітко було роз`яснено причини залишення заперечення без задоволення, водночас оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.12.2021 були на підписі у начальника митниці, тому в них не було зазначено про заперечення, яке надійшло 03.12.2021 та було взято до опрацювання 06.12.2021.

З огляду на вище зазначене, вважає, що проведена документальна невиїзна перевірка та, як результат, прийняті податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, а тому у задоволенні позову просив відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що ні на момент митного оформлення, ні на момент проведення перевірки Волинською митницею не було встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у сертифікатах з перевезення (походження) товару форми EUR.1, які надані ТзОВ «777 Інтернешенл груп». Водночас уповноважений орган Польщі підтвердив факт видачі сертифікатів EUR.1 та автентичність (справжність) їх походження, та не спростував відомості зазначені в них, а також не підтвердив походження товару іншого, ніж ЄС. В ході проведення перевірки відповідачем також не здобуто прямих доказів того, що товар не має преференційного походження з ЄС у розумінні Угоди про асоціацію. Оскільки сертифікати є офіційними документами у відповідності до яких настають чітко визначені законом юридичні наслідки, а тому такі документи потребують встановлення їх у відповідності до закону не чинними, підробленими, недійсними чи ін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 13.07.2022 учасники справи своїх представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Суд, враховуючи наявність у справі заяв по суті справи та доказів, необхідних для її вирішення, з урахуванням положень частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, дійшов висновку про здійснення судового розгляду справи на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування технічними засобами в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що за МД №UA205040/2019/011852 від 21.02.2019 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус пасажирський міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником- VAN HOOL, модель згідно з довідником - TD927 ASTROM EGA, кузов № НОМЕР_1 , загальна к-сть місць, включаючи водія - 82, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення 2008, країна виробництва BE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД № UA205040/2019/017202 від 02.04.2019 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус пасажирський міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником - T916 ACRON, кузов № НОМЕР_2 , загальна к-сть місць, включаючи водія -59, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, календарний рік виготовлення - 2007, модельний рік виготовлення - 2007, країна виробництва ВЕ…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД №UA205040/2019/018699 від 11.04.2019 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус пасажирський міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником- VAN HOOL, модель згідно з довідником - T911 ALICRON, кузов № НОМЕР_3 , загальна к-сть місць, включаючи водія - 38, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, календарний рік виготовлення - 2006, модельний рік виготовлення 2006; країна виробництва BE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД №UA205040/2019/017209 від 02.04.2019 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус пасажирський міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником- VAN HOOL модель згідно з довідником - T916 ACRON, кузов № НОМЕР_4 , загальна к-сть місць, включаючи водія -57, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення 2009, країна виробництва BE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД №UA205040/2019/014922 від 18.03.2019 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус пасажирський міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником - T916 ALICRON, кузов № НОМЕР_5 , загальна к-сть місць, включаючи водія - 69, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення 2010, країна виробництва BE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД №UA205040/2019/014522 від 14.03.2019 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус пасажирський міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником - NEOPLAN, модель згідно з довідником - CITYLINER, кузов № НОМЕР_6 , загальна к-сть місць, включаючи водія - 51, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення 2013, країна виробництва DE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.За МД №UA205040/2019/014516 від 14.03.2019 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус пасажирський міжміський, що був у використанні: марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ, модель згідно з довідником - TRAVEGO 15SHD, кузов № НОМЕР_7 , загальна к-сть місць, включаючи водія - 52, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення 2012, країна виробництва DE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД №UA205050/2020/012737 від 27.02.2020 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус міський, з низьким розташуванням підлоги, що був у використанні: марка згідно з довідником - MAN, модель згідно з довідником - NL243GPL, кузов (шасі, рама) № НОМЕР_8 , включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 32 місця, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, загальна к-сть стоячих - 54 місця, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення 2009, країна виробництва DE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД №UA205050/2020/014689 від 05.03.2020 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус міський, з низьким розташуванням підлоги, що був у використанні: марка згідно з довідником - MAN, модель згідно з довідником - NL243GPL, кузов (шасі, рама) № НОМЕР_9 , загальна к-сть сидячих, включаючи водія - 32 місця, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, загальна к-сть стоячих - 54 місця, календарний рік виготовлення - 2007, модельний рік виготовлення - 2007, країна виробництва DE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД №UA205050/2020/012734 від 27.02.2020 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус міський, з низьким розташуванням підлоги, що був у використанні: марка згідно з довідником - MAN, модель згідно з довідником - NL243GPL, кузов (шасі, рама) № НОМЕР_10 , включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 32 місця, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, загальна к-сть стоячих - 54 місця, календарний рік виготовлення - 2007, модельний рік виготовлення 2008, країна виробництва DE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД № UA205050/2020/014688 від 05.03.2020 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус міський, з низьким розташуванням підлоги, що був у використанні: марка згідно з довідником - MAN, модель згідно з довідником - NL243GPL, кузов (шасі, рама) № НОМЕР_11 , включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 32 місця, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, загальна к-сть стоячих - 54 місця, календарний рік виготовлення - 2007, модельний рік виготовлення 200, країна виробництва DE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження EU.

За МД №UA205040/2019/052754 від 08.11.2019 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус пасажирський міський, з низьким розташуванням підлоги, що був у використанні: марка згідно з довідником - MAN, модель згідно з довідником - NL243GPL, кузов № НОМЕР_12 , загальна к- сть сидячих місць, включаючи водія та місце для інвалідів - 35, загальна к-сть стоячих місць - 66, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення 2009, країна виробництва DE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

За МД №UA205050/2020/015718 від 11.03.2020 ТзОВ «777 Інтернешенл груп» здійснено митне оформлення товару: «Автобус міський, з низьким розташуванням підлоги, що був у використанні: марка згідно з довідником - MAN, модель згідно з довідником - NL243GPL, кузов (шасі, рама) № НОМЕР_13 - включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 32 місця, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, загальна к-сть стоячих - 54 місця, календарний рік виготовлення - 2007, модельний рік виготовлення 2007, країна виробництва DE…», при цьому у графі 34 вказаної МД зазначено країна походження - EU.

Вказані товари декларувалися платником податків із застосуванням преференції за кодом410, і як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості. При цьому, для підтвердження преференційного походження таких товарів до митного оформлення було надано сертифікати з перевезення товарів EUR.1: від 19.02.2019 №PL/MF/AN0033506; від 01.04.2019 № PL/MF/AN0033547; від 10.04.2019 №PL/MF/AN0036511; від 01.04.2019 №PL/MF/AN0033548; від 14.03.2019 №PL/MF/AN0033529; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033525; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033526; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270141; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270174; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270142; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270175; від 30.10.2019 №PL/MF/AP0008962; від 06.03.2020 № PL/MF/AR0270185.

На звернення Волинської митниці Держмитслужби України від 28.07.2020 №6798-7.3-15 щодо перевірки вищевказаних сертифікатів з перевезення товарів листами від 25.05.2021 №15/15-03/7.3/1669 та від 16.06.2021 №15/15-03/7.3/2195 Державна митна служба України направила відповідачу листи уповноваженого органу Республіки Польща від 19.05.2021 №2601-IOA.4331.23.2020 та від 09.03.2021 №0601-IGC.4331.25.2020.KD з результатами перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1: від 19.02.2019 №PL/MF/AN0033506; від 01.04.2019 № PL/MF/AN0033547; від 10.04.2019 №PL/MF/AN0036511; від 01.04.2019 №PL/MF/AN0033548; від 14.03.2019 №PL/MF/AN0033529; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033525; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033526; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270141; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270174; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270142; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270175; від 30.10.2019 №PL/MF/AP0008962; від 06.03.2020 № PL/MF/AR0270185.

На підставі наказу Волинської митниці від 21.10.2021 №305 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «777 Інтернешенл груп» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за МД: №UA205040/2019/011852 від 21.02.2019, №UA205040/2019/017202 від 02.04.2019, №UA205040/2019/018699 від 11.04.2019; №UA205040/2019/017209 від 02.04.2019, №UA205040/2019/014922 від 18.03.2019, №UA205040/2019/014522 від 14.03.2019, №UA205040/2019/014516 від 14.03.2019, №UA205050/2020/012737 від 27.02.2020, №UA205050/2020/014689 від 05.03.2020, №UA205050/2020/014688 від 05.03.2020, №UA205050/2020/012734 від 27.02.2020, №UA205040/2019/052754 від 08.11.2019, №UA205050/2020/015718 від 11.03.2020.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 09.11.2021 №0028/7.3-19/09/41355989, яким встановлено порушення ТзОВ «777 Інтернешенл груп»:

пункту 1 статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження» ратифікованої Законом України від 08.11.2017 №2187-VIII в частині відсутності підтвердження статусу походження товарів ввезених за сертифікатами перевезення товару EUR.1, як такими, що походять з певної країни в розумінні Протоколу I і Доповнення І та підпадають під дію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII, частини 7 статті 36, частини 2 статті 48, частини 1 статті 257, пункту 1,5,6 частини 8 статті 257, частини 1 статті 270, частини 4, 5 статті 280, частини 1 статті 281 МК України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті мита за вищезазначеними МД, на загальну суму 588241,68 грн;

пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 117648,37 грн.

На підставі акта перевірки від 09.11.2021 №0028/7.3-19/09/41355989 Волинською митницею винесено податкові повідомлення-рішення від 06.12.2021 №0000084/7.3-19, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та громадянами на загальну суму 863804,77 грн., з яких 588241,68 грн. - за податковими зобов`язаннями та 275543,09 грн. - штрафні санкції, та від 06.12.2021 №0000085/7.3-19, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 176472,58 грн., з яких 117648,37 грн. - за податковими зобов`язаннями та 58824,21 грн. - штрафні санкції.

Водночас судом також встановлено, що 03.12.2021 за вх. №10083/7.3-19 до Волинської митниці надійшли заперечення позивача на акт перевірки від 09.11.2021 №0028/7.3-19/09/41355989, за результатами розгляду яких відповідач листом від 06.12.2021 №7.3-19/6645 заперечення залишив без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням, суд враховує наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, якКонституцією, так і Законами України.

Як передбачено підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язанийсплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 271 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) мито - це загальнодержавний податок, встановленийПодатковим кодексом Українита цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, одним із видів мита є ввізне мито (пункт 1 частини 2статті 271 МК України), яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначенихМитним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України (стаття 272 МК України).

Пунктом 1 частини 1статті 276 МК Українивизначено, що платниками мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 278 МК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів (пункт 1 частини 1 статті 279 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України

Відповідно до частин 4, 5статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановленіМитним тарифом України.

Статтею 281 МК України передбачені тарифні пільги (тарифні преференції), зокрема, опускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставокМитного тарифу Україниу вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Поряд із цим, слід вказати, що відповідно до частин 1-3 статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Частинами 1-3 статті 43 МК Українивизначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Як передбачено частинами 8, 9статті 43 МК України,у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до пункту 1 частини 3статті 44 МК Україниу разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановленіМК України.

Згідно з частиною 1статті 45 МК Україниу разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Відповідно до пункту 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчиненої 21.03.2014 та 27.06.2014 в м.Брюсселі та ратифікованоїЗаконом України від 16.09.2014 № 1678-VII (далі - Угода), кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

Згідно пункту 2 статті 26 Угоди для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва») (далі - Протокол I).

Законом України від 08.11.2017 № 2187-УІІІ «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження»Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі Конвенція), яка набрала чинності для України з 01.02.2018.

21.11.2018 Підкомітетом Україна - ЄЄ з питань митного співробітництва прийнято Рішення № 1/2018 про заміну Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Вказані зміни почали діяти з 01.01.2019.

Відповідно до статті 1 вказаного Рішення Протокол Iдо Угоди замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення.

У статті 1 заміненого Протоколу І зазначено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення І і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Доповнення І товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;

(b) сертифікат з перевезення товару EUR-МЕD, зразок якого наведений у Додатку III b;

(c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-МЕD»), надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Пунктом 2 статті 31 Доповнення І передбачено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD», декларацій про походження і декларацій про походження EUR-МЕD» та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Відповідно до пункту 1 статті 32 Доповнення І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обгрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

За приписами пунктів 3, 5 статті 32 Доповнення І перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

З аналізу вищенаведеного слідує, що митним органом імпортера може бути надіслано митному органу Договірної сторони - експортера запит на перевірку достовірності поданих до митного оформлення документів, зокрема, сертифіката з перевезення товару EUR.1 з метою перевірки, зазначеної в ньому інформації та підтвердження походження імпортованого товару. Таку перевірку може бути здійснено як у довільному порядку (вибіркова перевірка) так і за наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності таких документів. При цьому, «наявність обґрунтованих сумнівів» не є визначальною умовою чи єдиною підставою щодо початку проведення такої перевірки та направлення запитів, оскільки перевірка може бути проведена взагалі в довільному порядку, без наявності будь-яких сумнівів.

Судом встановлено, що за МД: №UA205040/2019/011852 від 21.02.2019, №UA205040/2019/017202 від 02.04.2019, №UA205040/2019/018699 від 11.04.2019; №UA205040/2019/017209 від 02.04.2019, №UA205040/2019/014922 від 18.03.2019, №UA205040/2019/014522 від 14.03.2019, №UA205040/2019/014516 від 14.03.2019, №UA205050/2020/012737 від 27.02.2020, №UA205050/2020/014689 від 05.03.2020, №UA205050/2020/014688 від 05.03.2020, №UA205050/2020/012734 від 27.02.2020, №UA205040/2019/052754 від 08.11.2019, №UA205050/2020/015718 від 11.03.2020 позивачем задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення товару (вище перелічені у вказаних МД транспортні засоби) з поданням до митного оформлення сертифікатів з перевезення товару EUR.1: від 19.02.2019 №PL/MF/AN0033506; від 01.04.2019 № PL/MF/AN0033547; від 10.04.2019 №PL/MF/AN0036511; від 01.04.2019 №PL/MF/AN0033548; від 14.03.2019 №PL/MF/AN0033529; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033525; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033526; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270141; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270174; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270142; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270175; від 30.10.2019 №PL/MF/AP0008962; від 06.03.2020 № PL/MF/AR0270185 та із застосуванням преференційної (зниженої) ставки ввізного мита щодо товарів, які імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита, передбачених пунктом 1 статті 29 розділу IV Угоди.

Керуючись статтею 32 Доповнення І Волинською митницею ініційовано направлення запитів до уповноважених органів Республіки Польща щодо перевірки вищевказаних сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1.

У відповідь на звернення Волинської митниці в частині перевірки сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 на адресу митниці листами Державної митної служби України від 25.05.2021 №15/15-03/7.3/1669 та від 16.06.2021 №15/15-03/7.3/2195 доведено відповіді уповноважених органів Республіки Польща від 19.05.2021 №2601-IOA.4331.23.2020 та від 09.03.2021 №0601-IGC.4331.25.2020.KD про результатами перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1: від 19.02.2019 №PL/MF/AN0033506; від 01.04.2019 № PL/MF/AN0033547; від 10.04.2019 №PL/MF/AN0036511; від 01.04.2019 №PL/MF/AN0033548; від 14.03.2019 №PL/MF/AN0033529; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033525; від 13.03.2019 №PL/MF/AN0033526; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270141; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270174; від 20.02.2020 №PL/MF/AR0270142; від 02.03.2020 №PL/MF/AR0270175; від 30.10.2019 №PL/MF/AP0008962; від 06.03.2020 № PL/MF/AR0270185. У відповідях зазначено, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 є автентичними, проте експортер не надав достатніх доказів, що підтверджують преференційне походження товарів, зазначених у вищевказаних сертифікатах відповідно до вимог Доповнення 1. Разом з тим, уповноваженим органом Республіки Польща додані зазначені сертифікати EUR.1 з відміткою (графа14), що цей сертифікат «не відповідає вимогам щодо автентичності та точності».

Тобто, компетентним органом Республіки Польща, за результатом процесу перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, письмово наведено обґрунтування причин, з яких товари, що ввезенні ТзОВ «777 Інтернешенл груп» не відповідають вимогам положень Протоколу І та Доповнення І щодо «преференційного походження товарів» в рамках Угоди.

Враховуючи зазначене, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації та копій документів, отриманих від уповноважених органів іноземних держав країни експортера не підтверджено походження товару з Європейського Союзу, що призвело до безпідставного застосування преференційних ставок ввізного мита та, як наслідок до несвоєчасного, неповного нарахування та сплати митних платежів, чим порушено вимоги частин 4, 5 статті 280, частини 1 статті 281 МК України, у зв`язку з чим митницею розраховано суму заниження податкових зобов`язань позивача на загальну суму 705890,05 грн., в тому числі: - ввізне мито588241,68 грн.; - податок на додану вартість117648,37 грн.

Водночас позивач, обґрунтовуючи свою позицію, наголошує на тому, що посадовими особами Волинської митниці при митному оформленні було проведено перевірку наданих ТзОВ «777 Інтернешенл груп» документів та зазначених відомостей, а також підстав для здійснення митного оформлення товару із застосуванням преференційного режиму та зменшеної ставки мита, будь-яких порушень на неточностей виявлено не було; зауважень щодо форми та змісту сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 вимогам Протоколу І чи його достовірності в митного органу не виникало. Митне оформлення за вказаними вище митними деклараціями завершене, в тому числі, митним органом визнано країну походження, нарахування і сплату митних платежів; результати митного оформлення не оспорені у встановленому порядку і не скасовані митним органом. Наведене вище свідчить про відсутність будь-яких сумнівів у митного органу на момент митного оформлення з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи країну походження товару

З даного приводу, суд звертає увагу, що відповідно до положень Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у редакції протоколу від 26.06.1999, до якого Україна приєдналасяЗаконом України від 05.10.2006 № 227-V) основними принципами митного оформлення є мінімізація процедур митного контролю для випуску товарів.

Таким чином, на міжнародному та національному рівні закріплено принцип мінімального та вибіркового митного втручання на етапі пропуску та під час здійснення митного оформлення для скорочення часу на митні формальності з метою сприяння міжнародному товарообігу та суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Угоди про застосування статті 7 ГАТТ ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

Тому, разом з принципом мінімального втручання на етапі пропуску та митного оформлення в системному та логічному зв`язку для забезпечення повноти нарахування та сплати податків і зборів закріплено право митних органів здійснювати контрольні функції після операцій митного контролю та митного оформлення.

Так, відповідно до пункту 4.14 Розділу 4 Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур у випадках, коли митна служба виявляє, що помилки, допущені в декларації на товари або при нарахуванні мита та податків, призведуть або призвели до стягнення чи призначення суми мита та податків меншої, ніж це встановлено законодавством, вона виправляє помилки та стягує недоплачені суми.

Статтею 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За приписамичастини 1 статті 345 МК Українидокументальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Пунктами 1, 2 частини 3 статті 345 МК України передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (частина 6 статті 345 МК України).

Пунктом 2 частини 2 статті 351 МК України передбачено, щодокументальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що в даному випадку підставою для проведення перевірки було надходження на адресу митниці листів уповноважених органів Договірної сторониекспортера Республіки Польща від 19.05.2021 №2601-IOA.4331.23.2020 та від 09.03.2021 №0601-IGC.4331.25.2020.KD, згідно з якими сертифікати з перевезення товару EUR.1, які перевірялися, є автентичними, проте експортер не надав достатніх доказів, що підтверджують преференційне походження товарів, зазначених у вищевказаних сертифікатах відповідно до вимог Доповнення 1. При цьому, уповноваженим органом Республіки Польща додані зазначені сертифікати EUR.1 з відміткою (графа14), що цей сертифікат «не відповідає вимогам щодо автентичності та точності». Вказані відмітки засвідчені уповноваженим органом Республіки Польща.

Тобто, компетентними органами Республіки Польща листами від 19.05.2021 №2601-IOA.4331.23.2020 та від 09.03.2021 №0601-IGC.4331.25.2020.KD та вище наведеними сертифікатами з перевезення товару EUR.1 з проставленими відповідними відмітками письмово наведено обґрунтування причин, з яких товари, що експортовані з території Європейського Союзу на адресу українського підприємства ТзОВ «777 Інтернешенл груп», не відповідають вимогам положень Протоколу І та Доповнення І щодо «преференційного походження товарів» в рамках Угоди.

З системного аналізу встановлених обставин справи та враховуючи наведені вище приписи пункту 2 частини 2 статті 351 МК України, суд дійшов висновку, що у відповідача були правові підстави для проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «777 Інтернешенл груп» після завершення митного оформлення товарів.

Суд також звертає увагу на те, що, у даному випадку, суттю цього спору є не підтвердження саме походження товару як такого, а також правильність та наявність документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів та її складових, а є правомірність надання позивачеві саме преференції, яке встановлюється шляхом перевірки преференційного походження товарів.

Відповідно до частини 6 статті 32 Доповнення І якщо у випадку обгрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

При цьому, суд наголошує на тому, що митний орган країни імпортера не повинен спростовувати походження товарів не з Європейського Союзу і не повинен доводити інше походження товарів, він лише приймає до уваги відомості уповноваженого органу країни експорту, вивезення та надалі вчиняє дії, передбачені Угодою, а саме - приймає рішення щодо правомірності надання суб`єкту господарювання певної преференції.

Чинним митним законодавством України та міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу, у випадку отримання відповіді компетентного органу, за результатами перевірки документів про преференційне походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Митному органу не надається повноважень, права діяти на власний розсуд за вказаних обставин, не надається право перевіряти додатково надану йому інформацію, не надано право здійснювати будь-які інші дії з цього приводу, не надано право оцінювати надану інформацію з будь-якого боку. Вказаний алгоритм дій контролюючого органу не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару.

У випадку отримання від вказаних органів відомостей щодо не підтвердження преференційного походження товару з Європейського Союзу, митний орган саме зобов`язаний за відсутності виняткових обставин, а не має права, відмовити у наданні права на преференції. Таке ж рішення він повинен прийняти і у разі, якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

Суд також вказує на те, що у випадку прийняття такого рішення, митний орган не повинен приймати до уваги навіть правомірність поведінки суб`єкта господарювання, якому надана преференція, оскільки ані національне законодавство, ані міжнародний договір не зазначають про необхідність її врахування або наявність будь-яких поважних причин, за наявності яких митний орган може прийняти інше рішення за таких обставин. У такому випадку мова не йдеться про умисне чи неумисне надання таким суб`єктом господарювання недостовірних документів чи недостовірної інформації, вчинення ним будь-яких протиправних дій, про обов`язок декларанта перевіряти дані, зазначені в товаросупровідних документах тощо. І мова не йдеться про те, що сертифікати EUR.1 скасовані чи ні, що вони визнані недійсними чи ні, що вказані документи містять повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, чи є в них будь-які розбіжності чи ні, оскільки в даному випадку уповноваженим митним органом країни експортера справді підтверджено їх автентичність.

Під час здійснення вказаної перевірки мова йдеться лише про те, що експортер повинен надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів. Він повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту чи вивезення вчинити такі дії.

Так, відповідно до вимог пункту 3 статті 17 Протоколу І саме експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Аналогічна норма і закріплена в пункті 3 статті 16 Доповнення І, якою передбачено, що експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Відповідно до частини 6статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Враховуючи те, що іноземними контрагентами позивача - експортерами MAN Trusk Bus France (Франція), OU SOLIFINANCE (Естонія), Sp.z.o.o. «ACTANAX», ANDRIYLILIYA SP Z.O.O.(Польша) в порушення вимог статті 16 Доповнення І не надано компетентному органу країни експорту відповідних документів на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, тому суд погоджується з висновками митного органу про те, що зазначені вище сертифікати з перевезення товару EUR.1 не можуть бути визнані достатніми документами, які у відповідності до пункту 1 статті 15 Доповнення І засвідчують, що товари за вказаними у акті митними деклараціями підпадають під дію Угоди.

При цьому, суд звертає увагу на те, що алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами 8, 9 статті 43 МК України, тому митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №240/7093/19, від 11.04.2022 у справі № 260/2805/20.

Щодо посилань позивача на те, що 01.12.2021 ним на адресу Волинської митниці рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено заперечення на акт перевірки від 09.11.2021 №0028/7.3-19/09/41355989, які вручені відповідачу 03.12.2021, однак такі заперечення не лише були залишені митним органом без задоволення, а у винесених податкових повідомленнях-рішення зазначено, що заперечення до акту не надавались, суд зазначає.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 350 МК України посадові особи підприємства, що перевіряється, мають право подавати письмові зауваження або заперечення до акта перевірки у разі незгоди з викладеними в ньому фактами та обставинами, вимагати розгляду цих зауважень або заперечень посадовими особами митного органу по суті та долучати їх до акта, що складається за результатами перевірки.

З наданих у відзиві на позовну заяву пояснень представника відповідача слідує, що 03.12.2021 на адресу Волинської митниці надійшло заперечення позивача до акту перевірки від 09.11.2021 №0028/7.3-19/09/41355989, оскільки 03.12.2021 був останній робочий день тижня на дане заперечення 06.12.2021 (тобто в перший робочий день наступного тижня) за вих. №7.3-19/6645 Волинською митницею була надана лист відповідь позивачу, водночас оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.12.2021 були на підписі у начальника митниці, тому з цих підстав в них не було зазначено про заперечення, яке надійшло 03.12.2021 та було взято до опрацювання 06.12.2021.

Суд звертає увагу на те, що відповідач - Волинська митниця належним чином розглянула письмові заперечення позивача на акт перевірки від 09.11.2021 №0028/7.3-19/09/41355989 та долучила такі заперечення та відповідь на них до акту перевірки, про що свідчить лист Волинської митниці від 06.12.2021 №7.3-19/6645, разом з тим, той факт, що про подання заперечень не зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, не впливає на правомірність їх прийняття.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Всі інші аргументи наведені позивачем не спростовують висновків суду, зроблених в даному судовому розгляді, та не потребують дачі відповіді судом на кожне з них.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 06.12.2021 №0000084/7.3-19 та №0000085/7.3-19 прийняті відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 229, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. О. Андрусенко