Рішення

від 12.07.2022 по справі 460/9148/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2022 року м. Рівне№460/9148/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ф» про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2020 рік №0062667-2408-1701, №0062668-2408-1701 від 05.03.2021

Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець та займається підприємницькою діяльністю по виробництву та торгівлі хімічними продуктами для сільського господарства. Станом на 2020 рік він був власником об`єкгів нерухомості - споруд і приміщень за адресою АДРЕСА_1 , зокрема будівля свинарника, загальною площею 499,8 кв.м та склад N 3, загальною площею 806,6 кв.м, які використовував безпосередньо у своїй підприємницькій діяльності, а саме для виробництва та зберігання хімічних добрив «Українські гумати» для сільськогосподарських рослин, зберігання зернових культур, а також для вирощування свиней. Зазначив, що ці об`єкти є нежитловими та призначені для здійснення промислової діяльності та сільськогосподарського виробництва, тобто є будівлями промисловості. Вказав, що відповідно до пп. "є" та абзацу ж) пп.266.2.2. п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) означені об`єкти не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, а тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 13.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач не погодився з доводами позивача щодо розповсюдження на нього пільги, встановленої пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2. статті 266 ПК України, оскільки буквальний аналіз цієї норми свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як «будівлі промисловості промислових підприємств».

При вирішенні судового спору просить врахувати висновок Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 по справі № 819/314/18, що застосування пункту «є» підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств. Також відповідач зазначив, що надані позивачем докази не підтверджують безпосередню участь позивача у промисловому виробництві, а також здійснення сільськогосподарської діяльності з використанням у ній безпосередньо спірних об`єктів нерухомості. За наведеного, відповідач просив відмовити в позові повністю.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, встановивши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог закону, суд встановив та врахував таке.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 з 18.05.2011 зареєстрований як фізична особа-підприємець; види економічної діяльності відповідно до внесених до ЄДР відомостей: діяльність страхових агентів і брокерів (основний); надання інших допоміжних комерційних послуг; оптова торгівля хімічними продуктами; надання інших інформаційних послуг; консультування з питань комерційної діяльності й керування; рекламні агентства; дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; неспеціалізована оптова торгівля; розведення свиней; розведення свійської птиці; виробництво інших основних органічних хімічних речовин.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 09.12.2016 зареєстроване право приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: будівля свинарника, загальною площею 499,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім цього, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 121297575 від 19.04.2018, 19.04.2018 зареєстроване право приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: будівля складу № 3, загальною площею 806,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер земельної ділянки за місцем розташування об`єкта: 5620410100:01:006:0356, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площа 0,2389 га.

Суд встановив, що ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 05.03.2021 №0062667-2408-1701, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2020 рік в сумі 17310,74 грн;

від 05.03.2021 №0062668-2408-1701, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2020 рік в сумі 27936,86 грн.

Як встановлено з відзиву відповідача та наданого відповідачем розрахунку, такі податкові зобов`язання визначені у зв`язку з тим, що на праві власності ОСОБА_1 належать два об`єкти нерухомого майна (нежитлова нерухомість) площею 499,8 кв.м та 806,6 кв.м.

Вважаючи відсутніми підстави для оподаткування таких об`єктів нежитлової нерухомості, позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Крім того, у відзиві відповідачем заявлене клопотання про допущення процесуального правонаступництва у справі щодо відповідача, а саме заміни Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449) на Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166). Заява обґрунтована тим, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Рівненській області. Натомість, 30 вересня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про проведення державної реєстрації створення Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, яке є правонаступником майна, прав та обов`язків ліквідованого Головного управління ДПС у Рівненській області.

Щодо заяви відповідача про допущення процесуального правонаступництва сторони у справі, то суд виходить з такого.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого, у тому числі, включене Головне управління ДПС у Рівненській області.

Абзацами 3 та 4 пункту 2 вказаної Постанови установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом ДПС України від 30 вересня 2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Рівненській області.

30 вересня 2020 року проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44070166) юридичної особи ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321.

Наказом ДПС України від 12 листопада 2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС», затверджено Положення про Головне управління ДПС у Рівненській області (Положення доступне для перегляду в мережі Інтернет за посиланням: https://rv.tax.gov.ua/data/files/253986.pdf).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 вказаного Положення, Головне управління ДПС у Рівненській області як відокремлений підрозділ ДПС України є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449).

Наказом ДПС України від 24 грудня 2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби".

За правилами частини першої статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд зазначає, що функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи публічного права (крім випадку повної відмови держави від виконання певних функцій, що потребуватиме відповідних змін у законодавстві), а тому, у будь-якому випадку, враховуючи принцип безперервності влади, має бути вирішено питання про «функціональне» правонаступництво юридичної особи публічного права, щодо якої не існує запису в ЄДР про припинення.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для заміни відповідача у справі на правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166).

При вирішенні судового спору суд виходить з такого.

Згідно з підпунктом 266.1.1. пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування, згідно з положеннями підпункту 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Нормами підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлена податкова пільга (звільнення від оподаткування) щодо визначених в цих нормах об`єктів нерухомості.

Так, пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК).

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у пункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

В силу вимог пп.14.1.1291 п.14.1 ст.14 ПК України, у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом в1д 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості»).

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 «Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади» належить клас (код 1251) «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо.

Обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм «будівлі промисловості», лише об`єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), за суб`єктним складом не може бути застосоване, оскільки положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Разом з тим, cама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме: статусу будівлі промисловості - не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, нормою пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків, зменшення податкового навантаження на тих платників податків (фізичних та юридичних осіб), які є власниками певних об`єктів нерухомості, з метою стимулювання їх використовувати ці об`єкти за функціональним призначенням.

Отже, застосування пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі, якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови використання таких об`єктів за функціональним призначенням (з урахуванням виду їх діяльності), тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №820/3556/17.

У цій постанові Судова палата частково відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 травня 2018 року (справа № 806/2676/17), а саме в частині, що застосування пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20.02.2020 у справі № 805/4114/17-а зауважив, що сам по собі факт реєстрації зазначених об`єктів нерухомості на фізичну особу, а не на фізичну особу-підприємця, не позбавляє останнього права на віднесення приміщень, що використовуються в його господарській діяльності, до об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування в розумінні пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, оскільки норми податкового законодавства України визначають одинакові права та обов`язки як для юридичних, так і для фізичних осіб, платників податку (в тому числі і фізичних осіб-підприємців).

Як вбачається з правовстановлюючих документів, позивач є власником нежитлових будівель (будівля свинарника та склад № 3), які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу код 1251 «Будівлі промислові».

Водночас, суд встановив, що зазначені будівлі використовуються позивачем у підприємницькій діяльності, а саме: для виробництва, зберігання хімічних продуктів (добрив) для сільського господарства, зберігання зернових культур та вирощування свиней, з метою їх подальшої реалізації, що відповідає зареєстрованим в ЄДР видам економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 . Зазначені обставини підтверджується: посвідченням про державну реєстрацію серія НОМЕР_1 від 03.03.2017, виданим ФОП ОСОБА_1 . Міністерством екології та природних ресурсів України, терміном до 31.12.2026, на препарат "українські гумати", яким стверджено, що ФОП ОСОБА_1 є виробником препаративної форми та виробником діючої речовини; договорами купівлі-продажу, видатковими накладними на реалізацію ФОП ОСОБА_1 органічних добрив "українські гумати".

Зазначені обставини відповідач жодним чином не спростував та не надав суду належних та допустимих доказів, що виробництво таких добрив було здійснене не позивачем, а іншою особою.

Окрім цього, суд зауважує, що відповідно до абзацу ж) пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Отже, суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність доказів використання позивачем належного об`єкта нежитлової нерухомості у сільськогосподарському виробництві, позаяк відповідач жодним чином не спростував фактичне використання належного позивачу свинарника в сільськогосподарській діяльності з вирощування свиней, про вид здійснення якої позивачем внесено відомості до ЄДР.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень. Натомість, позовні вимоги ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0062667-2408-1701, №0062668-2408-1701 від 05.03.2021.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 липня 2022 року.

Учасники справи:

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Суддя В.В. Щербаков