Рішення

від 13.07.2022 по справі 460/17913/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2022 року м. Рівне№460/17913/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, в якому просив:

-визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області щодо не правильного нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 01.12.2017, з встановленням базового місяця - січень 2008 року;

-зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 01.12.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Позов мотивовано неправильним нарахуванням та виплатою відповідачем в період з 01.01.2014 по 01.12.2017 індексації грошового забезпечення - без встановлення базового місяця січень 2008 року. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 19.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено 15-денний строк для подачі відповідачем відзиву на позов. Також вказаною ухвалою суду у відповідача витребувано додаткові докази по справі, а саме: належним чином засвідчені копії документів, що стосуються нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 01.12.2017 із зазначенням застосованого базового місяця.

Ухвалою суду від 17.03.2022 клопотання відповідача від 04.03.2022 задоволено. Продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву у справі №460/17913/21. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву разом з витребовуваними доказами протягом 2-ох днів з дати припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Ухвалою суду від 26.04.2022 у задоволенні клопотання відповідача, - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, про зупинення провадження у справі - відмовлено.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позовну заяву від 07.06.2022, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення, з підстав необґрунтованості та безпідставності таких вимог. Зазначав, що в спірний період проходження служби позивач не був військовослужбовцем, оскільки його статус визначався нормативно-правовими актами в сфері цивільного захисту. При цьому, повідомляв, що з 01.01.2014 індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена позивачеві у відповідності до вимог чинного законодавства з врахуванням як базового місяця прийняття на роботу позивача, тобто червня 2013 року. Просив повністю відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не є спірним у справі, що протягом 2012-2017 років, ОСОБА_1 проходив службу в підрозділах Територіального управління МНС у Рівненській області та Головного управління ДСНС України у Рівненській області.

Так, відповідно до наказу Територіального управління МНС у Рівненській областi вiд 09.04.2012 №2 (по o/c) позивач призначений помічником начальника Територіального управління з питань взаємодії з органами державної влади, засобами масової інформації та зав`язків з громадськістю Територіального управління МНС у Рівненський області.

Наказом Головного управління ДСНС України у Рівненській області від 30.04.2013 №4 (по o/c) колишнього помічника начальника Територіального управління з питань взаємодії з органами державної влади, засобами масової інформації та зв`язків з громадськістю Територіального управління МНС у Рівненській області, призначено начальником сектора зв`язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю Головного управління ДСНС України у Рівненській області.

Наказом Головного управління вiд 23.11.2017 № 292 (по o/c) пiдполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 помічника начальника Головного управління із зв`язкiв iз засобами масової інформації та роботи з громадськістю Головного управління ДСНС України у Рівненській області звiльнено у відставку за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення з 01.12.2017 .

Тобто, у спірний період з 01.01.2014 по 01.12.2017 позивач проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.

Згідно з наданою на виконання ухвали суду від 19.01.2022 відповідачем Інформацією про нарахування та фактично виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, у період з 01.01.2014 по 31.12.2015 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в загальній сумі 4051,35 грн., з урахуванням червня 2013 року як базового місяця.

Доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2017 відповідачем надано не було.

У відповідь на подану позивачем заяву від 20.08.2021, Головне управління ДСНС України у Рівненській області листом від 15.09.2021 №6202-4871/6208 повідомило його про необхідність додаткового часу для опрацювання заяви.

Листом від 07.12.2021 за №6202-6490/6208 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що, починаючи з січня 2014 року йому нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення з урахуванням червня 2013 року, як базового (в зв`язку із призначенням на посаду в ГУ ДСНС). Крім того, відповідач зазначив, що за періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.12.2017 індексація грошового забезпечення позивача не проводилась, оскільки кошти на виплату індексації не були передбачені у кошторисах ГУ ДСНС України у Рівненській області на 2016 та 2017 роки.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Предметом судового розгляду даної справи є можливість встановлення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача - січень 2008 року, за період з 01.01.2014 по 07.12.2017.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Правовий статус позивача, як особи начальницького складу служби цивільного захисту, визначений Кодексом цивільного захисту України (далі - Кодекс ЦЗ), Законом України "Про затвердження Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту", Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2013 № 593 (далі - Постанова № 593).

Частиною 2 статті 125 Кодексу ЦЗ визначено, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11 2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказом МНС України від 10.06.2008 № 447 та наказом МВС України від 23.04.2015 № 475, затверджені Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 447, Інструкція № 475, відповідно).

Отже, позивач, при проходженні служби був особою, статус якої визначено та регулюється відповідно до положень Кодексу ЦЗ та інших спеціальних нормативно-правових актів в сфері цивільного захисту.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п.1.4. Інструкції № 447 (п.4 Інструкції № 475) грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами, зокрема в територіальних органах, державних пожежно-рятувальних підрозділах (частинах).

Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби (п.1.6 Інструкції № 477 та п.10 Інструкції № 475).

Пунктами 1.2, 1.3. Інструкції № 447 та пунктами 2, 3 Інструкції № 475 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Положеннями ст.1 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями ст.4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

У відповідності до вимог ст.6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 № 1013 (далі - Постанова №1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (п.5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Наведене підтверджується роз`ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом від 08.08.2017 № 78/о/66-17.

Водночас, слід зазначити, що відповідні зміни до Порядку № 1078 були внесені Постановою № 1013.

Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулася лише з 01.03.2018, у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

До 15.12.2015 абзаци 1- 4 пункту 5 Порядку № 1078 були викладені в наступній редакції.

У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.

Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Тобто, в чинній редакції Порядку № 1078, на відміну від редакції до 15.12.2015, відсутнє таке поняття як базовий місяць для розрахунку індексації.

Відповідно, зобов`язання відповідача при розрахунку індексації за період з січня 2014 року по грудень 2015 року застосувати січень 2008 року як базовий місяць, з огляду на підвищення посадових окладів військовослужбовців в січні 2008 року, в будь-якому випадку є безпідставним, оскільки до 15.12.2015 діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації.

Аналіз редакції пункту 5 Порядку № 1078, а особливо його абзаців 1-5 свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 15.12.2015 або після цієї дати.

Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 15.12.2015, за 1 або 100 відсотків порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням частини першої статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294)).

Такий же склад грошового забезпечення для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначений Інструкціями № 447 та № 475.

Відповідно до Постанови № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008, визначався базовий місяць індексації за новими складовими грошового забезпечення, зокрема посадовими окладами, окладами за військові (спеціальні) звання, щомісячними надбавками, доплатами, винагородами, які мають постійний характер, преміями.

Як вказано вище по тесту рішення, протягом 2012-2017 років позивач проходив службу в підрозділах двох різних юридичних осіб - Територіального управління МНС у Рівненській області та Головного управління ДСНС України у Рівненській області.

Указом Президента України від 24.12.2012 № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації центральних органів виконавчої влади", утворено Державну службу України з надзвичайних ситуацій, реорганізувавши Міністерство надзвичайних ситуацій України та Державну інспекцію техногенної безпеки України.

Відповідно до постанови Кабінетів Міністрів України від 21.01.2013 № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі Постанова № 33), утворено, як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, реорганізувавши територіальні органи Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техногенної безпеки в Автономній республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Зокрема, Територіальне управління МНС у Рівненській області та Управління Держтехногенбезпеки у Рівненській області реорганізовано в новоутворене Головне управління ДСНС у Рівненській області.

Наказом МНС України від 13.02.2013 № 71 "Про припинення Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Рівненській області", призначено голову з припинення юридичної особи Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Рівненській області (код ЄДРПОУ 38116820) з відповідними повноваженнями щодо проведення процедури припинення юридичної особи, зокрема "Повідомити про наступне вивільнення працівників та осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту ТУ МНС України у Рівненській області" - пункт 2. 3 Наказу № 71.

Так, у зв`язку з проведенням реорганізації МНС України, позивач був звільнений із займаної посади, виключений з кадрів МНС України та направлений для подальшого проходження служби до ДСНС України, про свідчить рапорт позивача.

Разом з тим, відповідно до Постанови № 33, 26.02.2013 зареєстровано Головне управління ДСНС України у Рівненській області, як юридичну особу публічного права з організаційно-правовою формою "орган державної влади" (код ЄДРПОУ 3810634).

В подальшому, наказами новоствореної юридичної особи - Головного управління ДСНС України у Рівненській області особовий склад, котрий був зарахований в кадри ДСНС, призначався на запропоновані посади у підрозділи Головного управління ДСНС України у Рівненській області, зокрема і позивач, що також засвідчується рапортом позивача на ім`я начальника Головного управління про призначення останнього на посаду у новоутвореному Головному управлінні.

Згідно із листом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2016 № 263/10/136-16, "У випадку, якщо працівника прийнято на новостворену посаду, на нашу думку, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись з наступного після створення посади місяця".

Пунктом 10-2 Порядку № 1078 встановлено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Абзацом 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Враховуючи наведене, суд погоджується із доводами відповідача про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.01.2014 по 31.12.2015 має бути саме червень 2013 року.

Щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2017, із урахуванням січня 2008 року як базового місяця, то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, у зазначений період індексація ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась відповідачем, у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів на таку мету.

У рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України Конституційний Суд України зазначив про те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 (справа № 825/1987/17), від 20.11.2019 (справа № 620/1892/19), від 05.02.2020 (справа № 825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Суд також враховує і рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013, в якому зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.

Тобто, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 12.12.2018 у справі № 825/874/17, від 19.06.2019 у справі №825/1987/17.

Суд встановив, що в період з 01.01.2016 по 01.12.2017 позивач проходив службу та перебував на грошовому забезпеченні у відповідача.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, що у зазначений період позивачу здійснювалися нарахування та виплата індексації його грошового забезпечення.

Тому, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача слід визнати протиправною бездіяльність відповідача, а також зобов`язати його нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 01.12.2017.

Щодо нарахування належної позивачеві індексації із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2008 року, то слід зазначити наступне.

Насамперед суд зауважує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Рішенням суду поновлено порушене право позивача та визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а також зобов`язано відповідача провести такі перерахунок та виплату.

Суд зазначає, що саме в процесі виконання даного рішення суду відповідачем, в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.

Відповідачем, станом на час виникнення спірних правовідносин не вчинялося будь-яких протиправних дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача, тому відсутні підстави вважати, що має місце порушення прав позивача, пов`язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації.

Суд зазначає, що захисту підлягає лише вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

Питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Зважаючи на те, що вимоги позивача про встановлення базового місяця з якого проводиться індексація грошового забезпечення є передчасними, то такі задоволенню не підлягають.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними в постанові від 15.10.2020 по справі № 240/11882/19.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі, то суд зазначає таке.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем сплачено 908,00 грн. судового збору.

Відповідно до вимог ч.1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з тим, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.06.2022 в справі 420/2566/20, позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у справі про стягнення індексації грошового забезпечення за п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

Тому, підстави для стягнення на користь позивача судового збору на підставі ст.139 КАС України у суду відсутні.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оригінал квитанції про сплату судового збору від 12.01.2022 №24 знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2017.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2017.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 липня 2022 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул. Гетьмана Полуботка, 37,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610634)

Суддя С.А. Борискін