Рішення

від 13.07.2022 по справі 520/28133/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2022 року Справа №520/28133/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в приміщенні суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФІДЛАЙФ" (просп. Науки, буд. 27 А, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 40514620) до Головного Управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФІДЛАЙФ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області, виписані ТОВ "ВП "ФІДЛАЙФ" (код ЄДРПОУ 40514620) за №00303570702 та №00303540702 від 20.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ТОВ "ТД "Фідлайф" категорично не погоджується з висновками ДПС і вважає, що факти, викладені у акті перевірки не відповідають фактичному стану бухгалтерського та податкового обліку, наданим в ході перевірки первинним документам не надана належна оцінка, податковим ревізором помилково та поверхово застосовані положення діючих нормативно-правових актів, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення №00303570702 та №00303540702 від 20.12.2021 підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою суду від 14.07.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Керуючись приписами пункту 10 ч. 1 ст. 4 та ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У письмовому відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що контролюючим органом за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Фідлайф" встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ "ВП Північ", ТОВ "Ланс Трейд". За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.06.2021 №9856/20-40-07-02-08/40514620, на підставі якого Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.122021 №00303570702 та №00303540702. Вказані податкові повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними та такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши надані сторонами докази, встановив наступні обставини справи.

ТОВ "ТД "Фідлайф" зареєстровано як суб`єкта господарювання з податковим номером 2884509465. Дата державної реєстрації: 27.05.2016, номер запису: 203016097089. Перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Основним видом господарської діяльності Товариства є: 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 16.03.2021 №1736-п уповноваженими особами проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ТД "Фідлайф" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 31.12.2020, за результатами якої складено Акт від 09.06.2021 №9856/20-40-07-02-08/40514620.

За результатами перевірки встановлено наступні порушення платником податків:

1. п.п. 134.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 4 373 485 грн., у тому числі за 1 квартал 2018 року у сумі 292 087 грн., за 2 квартал 2018 року у сумі 343 868 грн., за 3 квартал 2018 року у сумі 903 507 грн., за 4 квартал 2018 року у сумі 558 319 грн., за 1 квартал 2019 року у сумі 588 791 грн., за 2 квартал 2019 року у сумі 369 093 грн., за 3 квартал 2019 року у сумі 242 679 грн., за 4 квартал 2019 року у сумі 15 453 грн.

2. п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 4 152 811 грн., у тому числі за липень 2018 року у сумі 596 525 грн., за серпень 2018 року у сумі 177 389 грн., за вересень 2018 року у сумі 229 983 грн., за жовтень 2018 року у сумі 198 268 грн., за листопад 2018 року у сумі 190 667 грн., за грудень 2018 року у сумі 231 419 грн., за січень 2019 року у сумі 55 362 грн., за лютий 2019 року у сумі 424 773 грн., за березень 2019 року у сумі 174 077 грн., за квітень 2019 року у сумі 262 088 грн., за травень 2019 року у сумі 148 015 грн., за липень 2019 року у сумі 134 680 грн., за вересень 2019 року у сумі 134 963 грн., за грудень 2019 року у сумі 17 170 грн., за січень 2020 року у сумі 1 177 432 грн.

3. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 із змінами і доповненнями, п. 1 розділу ІІІ "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого Наказом МФУ від 14.04.2015 №435, а саме: звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по строку - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду, надано несвоєчасно до ГУ ДПС у Харківській області звіт за січень 2020 (строк подачі 20.02.2020), фактично надано 11.03.2020 (№9047280638).

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ "ТД "Фідлайф" 24.06.2021 подало до ГУ ДПС у Харківській області заперечення №206 на акт перевірки від 09.06.2021 №9856/20-40-07-02-08/40514620.

09.07.2021 ГУ ДПС у Харківській області направило повідомлення №1243/Ж12/20-40-07-02-15, в якому зазначило, що комісією прийняте рішення щодо правомірності застосування порушень, передбачених у акті перевірки та викладення його висновків в новій редакції.

Зокрема, були змінені висновки акту перевірки від 09.06.2021 в частині збільшення суми заниження податку на прибуток у 3 кварталі 2018 року із 903 507 грн. на 1 073 730 грн., що привело до збільшення загальної суми донарахувань із податку на прибуток із 4 373 485 грн. до 4 543 708 грн.

На підставі акту перевірки від 09.06.2021 №9856/20-40-07-02-08/40514620 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Фідлайф" Головним управлінням ДПС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.07.2021 №00134740702, №00134820702 та №00134780702.

ТОВ "ТД Фідлайф" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

За результатами оскарження ДПС України винесло рішення №26589/6/99-00-06-01-01-06 та №26593/6/99-00-06-01-01-06, якими скасовані податкові повідомлення-рішення від 12.07.2021 №00134740702, №00134820702.

20.12.2021 ГУ ДПС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення №00303570702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 159 811 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 115 981,1 грн., та №00303540702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 753 280 грн. та нараховано санкції на суму 175 328 грн.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК України).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду, є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року по справі №420/3288/20.

Водночас, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2020 року у справі №816/5040/14.

При прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач поставив під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Виробниче підприємство "Північ", ТОВ "Ланс Трейд", ТОВ "Смартбек".

Як встановлено судом, у період з 01.10.2017 по 31.12.2020, що перевірявся податковим органом, ТОВ "ТД "Фідлайф" мало господарські взаємовідносини з контрагентом-постачальником ТОВ "ВП "Північ" на підставі договору постачання сировини для виробництва комбікорму №060818 від 06.08.2018.

Згідно вказаного договору ТОВ "ВП "Північ" у період з 08.08.2018 по 23.02.2019 здійснило постачання на адресу ТОВ "ТД "Фідлайф" пшениці фуражної на загальну суму 6 958 864,50 грн., у т.ч. ПДВ 1 159 810,75 грн.

На підтвердження доводів про відсутність пoдії вчинення податкового правопорушення позивачем ТОВ "ТД "Фідлайф" подано до суду документа по взаємовідносинам із ТОВ "ВП "Північ", які досліджені судом під час розгляду справи, а саме:

1) Договір постачання №060818 від 06.08.2018 із додатками №№1-10;

2) Видаткові накладні: PH-0000002 від 08.08.2018; PH-0000001 від 08.08.2018; PH-0000003 від 09.08.2018; PH-0000004 від 09.08.2018; PH-0000005 від 13.08.2018; PH-0000006 від 14.08.2018; PH-0000007 від 14.08.2018; PH-0000009 від 05.09.2018; PH-0000008 від 05.09.2018; PH-0000010 від 06.09.2018; PH-0000011 від 07.09.2018; PH-0000011 від 07.09.2018;PH-0000012 від 12.09.2018; PH-0000013 від 14.09.2018; PH-0000014 від 14.09.2018; PH-0000015 від 25.09.2018; PH-0000016 від 28.09.2018; PH-0000017 від 08.10.2018; PH-0000018 від 11.10.2018; PH-0000019 від 16.10.2018; PH-0000020 від 19.10.2018; PH-0000021 від 23.10.2018; PH-0000022 від 24.10.2018; PH-0000023 від 24.10.2018; PH-0000024 від 31.10.2018; PH-0000025 від 02.11.2018; PH-0000026 від 09.11.2018; PH-0000027 від 09.11.2,018; PH-0000028 від 15.11.2018; PH-0000029 від 16.11.2018;РН-0000030 від 21.11.2018; РН-0000031 від 06.12.2018; PH-0000032 від 07.12.2018; PH-0000034від 20.12.23018; PH-0000033 від 20.12.2018; PH-0000036 від 21.12.2018; PH-0000035 від 21.12.2018; PH-0000002 від 01.02.2019; PH-0000001 від 01.02.2019; PH-0000003 від 02.02.2019; PH-0000002 від 01.02.2019; PH-0000004 від 04.02.2019; PH-0000005 від 11.02.2019; PH-0000002 від 01.02.2019; PH-0000006 від 11.02.2019; PH-0000007 від 13.02.2019; PH-0000008 від 14.02.2019; PH-0000009 від 14.02.2019; PH-0000011 від 23.02.2019; PH-0000008 від 14.02.2019; PH-0000010 від 23.02.2019.

3) Товаротранспортні накладні за номерами: 00000002 від 08.08.2018; 00000001 від 08.08.2018; 0000003 від 09.08.2018; 0000004 від 09.08.2018; PH-0000005 від 13.08.2018; PH-0000006 від 14.08.2018; PH-0000007 від 14.08.2018; 18090009 від 05.09.2018; 181000008 від 05.09.2018; 18090010 від 06.09.2018; 18090011 від 07.09.2018; 18090012 від 07.09.2018; 18090013 від 14.09.2018; 18090014 від 14.09.2018; 18090015 від 25.09.2018; 18090009 від 28.09.2018; 18090010 від 08.10.2018; 18090016 від 11.10.2018; 18090017 від 16.10.2018; 18090021 від 19.10.2018; 18090022 від 23.10.2018; 18090023 від 24.10.2018; 18090024 від 24.10.2018; 18090025 від 31.10.2018; 18110001 від 02.11.2018; 18110002 від 09.11.2018; 18110003 від 09.11.2018; 18110006 від 15.11.2018; 18110007 від 16.11.2018; 18110008 від 21.11.2018; 181100012 від 06.12.2018; 181100013 від 07.12.2018; 18110015 від 20.12.2018; 18120015 від 20.12.2018; 18120014 від 21.12.2018; 18120017 від 21.12.2018; 18120016 від 21.12.2018; 19000006 від 01.02.2019; 19000005 від 01.02.2019; 19000007 від 02.02.2019; 19000008 від 04.02.2019; 19000009 від 11.02.2019; 19000010 від 11.02.2019; 19000011 від 13.02.2019; 19000024 від 14.02.2019; 19000006 від 14.02.2019; 19000018 від 14.02.2019; 19000023 від 23.02.2019; 19000022 від 23.02.2019.

4) Довідка по оборотом рахунку 631 за серпень 2018 р. - лютий 2019 р.

5) Реєстр платіжних документів ТОВ "ТД "Фідлайф" з 01.08.2018 по 21.12.2019.

6) Bипиcкa по рахунку №26008300726751(980) з 01.08.2018 по 31.12.2020.

7) Податкові накладні: №6 від 14.08.2018; №7 від 14.08.2018; №2 від 05.09.2018; №1 від 05.09.2018; №3 від 06.09.2018; №4 від 07.09.2018; №5 від 12.09.2018; №6 від 14.09.2018; №7 від 14.09.2018; №8 від 25.09.2018; №9 від 28.09.2018; №1 від 08.10.2018; №2 від 11.10.2018; №3 від 16.10.2018; №4 від 19.10.2018; №5 від 23.10.2018; №7 від 24.10.2018; №6 від 24.10.2018; №8 від 31.10.2018; №1 від 02.11.2018; №2 від 09.11.2018; №3 від 09.11.2018; №4 від 15.11.2018; №5 від 16.11.2018; №6 від 21.11.2018; №1 від 06.12.2018; №2 від 07.12.2018; №3 від 20.12.2018; №4 від 20.12.2018; №1 від 06.12.2018.

Вищевказані документи свідчать про те, що постачання товару між контрагентами підтверджується видатковими накладними на загальну суму 6 958 864,50 грн., транспортування товарно-матеріальних цінностей відбувалось на підставі товарно-транспортних документів, наданих ТОВ "ТД "Фідлайф" для перевірки. Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі на підставі платіжних доручень. Суми податку на додану вартість, які були включені до податкового кредиту, зазначені у податкових накладних, надані контролюючому органу для перевірки. Крім того, бухгалтерською документацією підприємства підтверджено факт використання ТОВ "ТД "Фідлайф" в своїй господарській діяльності отриманих товарно-матеріальних цінностей. Таким чином, у бухгалтерському обліку ТОВ "ТД "Фідлайф" взаємовідносини із ТОВ "ВП "Північ" відображені без порушень та підтверджують операції з постачання товару між сторонами угоди.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом вищезазначене також не заперечується, проте посилаючись на інформацію про наявне кримінальне провадження відносно ТОВ "Синельниківський молочний завод", який здійснював фінансово-господарські операції, в тому числі, з ТОВ "ВП "Північ", ГУ ДПС у Харківській області зроблено висновок про фіктивність ТОВ "ВП "Північ".

На підтвердження доводів про відсутність події вчинення податкового правопорушення позивачем ТОВ "ТД "Фідлайф" позивачем подані до суду наступні документи по взаємовідносинам із ТОВ "Ланс Трейд":

1) Договір постачання №324 від 30.10.2017, предметом якого є сировина для виробництва комбікорму із додатками у формі специфікацій №№6-29.

2) Видаткові накладні: №3 від 23.01.201,8; №4 від 26.01.2018; №5 від 30.01.2018; №6 від 02.02.2018; №7 від 02.02.2018; №8 від 06.02.2018; №10 від 07.02.2018; №12 від 09.02.2018; №13 від 16.02.2018; №14 від 16.02.2018; №15 від 23.02.2018; №18 від 02.03.2018; №19 від 20.03.2018; №20 від 21.03.2018; №21 від 22.03.2018; №22 від 12.04.2018; №24 від 20.04.2018; №23 від 20.04.2018; №25 від 23.04.2018; №26 від 25.04.2018; №27 від 26.04.2018; №28 від 15.05.2018; №29 від 17.05.2018; №30 від 19.05.2018; №3l від 24.05.2018; №32 від 31.05.2018; №33 від 02.06.2018; №34 від 08.06.2018; №35 від 14.06.2018; №36 від 14.06.2018; №38 від 21.06.2018; №40 від 22.06.2018; №39 від 22.06.2018; №37 від 18.06.2018; №41 від 25.06.2018; №38 від 27.06.2018.

3) Товарно-транспорті накладні: №1 від 23.01.2018; №2 від 26.01.2018; №3 від 30.01.2018; №5 від 02.02.2018; №4 від 02.02.2018; №6 від 06.02.2018; №7 від 02.02.2018; №8 від 02.02.2018; №16 від 16.02.2018; №07 від 16.02.2018; №9 від 23.02.2018; №10 від 02.03.2018; №8 від 21.03.2018; №12 від 22.03.2018; №13 від 12.04.2018; №15 від 20.04.2018; №316 від 20.04.2018; №17 від 23.04.2018; №17 від 25.04.2018; №18 від 26.04.2018; №151 від 15.05.2018; №15 від 17.05.2018 №17 від 19.05.2018; №18 від 24.05.2018; №19 від 31.05.2018; №20 від 02.06.2018; №21 від 08.06.2018; №22 від 14.06.2018; №23 від 14.06.2018; №25 від 21.06.2018; №26 від 22.06.2018; №27 від 22.06.2018; №24 від 18.06.2018; №28 від 25.06.2018; №29 від 27.06.2018.

4) Платіжні доручення: №640 від 11.06.20l8, №581 від 04.06.2018, №589 від 05.06.2018, №605 від 06.06.2018, №629 від 08.06.2018, №618 від 08.06.2018.

5) Реєстр документів за період із 01.10.2017 по 18.02.2019 по рахунку НОМЕР_1 у AT ОЩАДБАНК.

6) Виписки по рахунку № НОМЕР_2 за період із 10.08.2018 по 13.08.2018.

7) Платіжні доручення: №l 14 від 21.12.2017, №97 від 20.12.2017, №84 від 19.12.2017.

8) Реєстр документів AT "Райффайзен Банк Аваль" з 01.10.2017 по 19.10.2018.

9) Податкові накладні за номерами: 3 від 23.01.2018, 4 від 26.01.2018, 5 від 30.01.2018, 1 від 02.02.2018, 2 від 02.02.2018, 3 від 06.02.2018, 5 від 07.02.2018, 7 від 09.02.2018, 9 від 16.02.2018, 8 від 16.02.2018, 10 від 23.02.2018, 1 від 02.03.2018, 2 від 20.03.2018, 3 від 21.03.2018, 4 від 22.03.2018, 1 від 12.04.2018, 2 від 20.04.2018, 3 від 20.04.2018, 4 від 23.04.2018, 5 від 25.04.2018, 6 від 26.04.2018, 1 від 15.05.2018, 2 від 17.05.2018, 3 від 19.05.2018, 4 від 24.05.2018, 5 від 31.05.2018, 1 від 02.06.2018, 2 від 08.06.2018, 4 від 14.06.2018, 3 від 14.06.2018.

Вищезазначені документи підтверджують здійснення господарським операцій між ТОВ "ТД "Фідлайф" та ТОВ "Ланс Трейд".

ГУ ДПС у Харківській області, приходячи до висновку про нереальність господарської операції з постачання на користь позивача товару, посилалось на попередній акт перевірки від 17.01.2019 №14/20-40-14-11-10/40514620, в якому містяться висновки про відсутність можливості достовірно ідентифікувати реальне призначення платежів , оскільки перерахунок грошових коштів ТОВ "ТД "Фідлайф" здійснено на підставі платіжних доручень з недостовірним зазначенням даних у реквізитах призначення платежу. Вказаний висновок зроблено на підставі податкової інформації від оперативного управління ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, а саме пояснення гр. ОСОБА_1 про його непричетність до господарської діяльності ТОВ "Ланс Трейд".

По взаємовідносинам між ТОВ "ТД "Фідлайф" та ТОВ "Смартбек" позивачем подані до суду наступні документи:

1) Договір постачання товару №147 від 02.07.2018, предметом якого є постачання сировини для виробництва комбікорму із додатком у формі специфікації №1;

2) Видаткові накладні: №1 від 02.07.2018, №2 від 03.07.2018, №3 від 04.07.2018; №4 від 05.07.2018, №5 від 06.07.2018;

3) Товарно-транспортні накладні: №1800006 від 02.07.2018, №800004 від 03.07.2018, №800005 від 04.07.2018, №800006 від 05.07.2017, №800007 від 06.07.2018.

4) Податкові накладні: №1 від 02.07.2018, №2 від 03.07.2018, №3 від 04.07.2018; №4 від 05.07.2018, №5 від 06.07.2018;

5) Довідка по обороти рахунку 631 за січень 2018 р. - грудень 2021 р.

6) Виписка по рахунку UA 323808050000000026009522242 із 01.01.2018 по 31.12.2021.

ГУ ДПС в Харківській області не наведено, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи доводів щодо порушень податкового законодавства у відносинах між ТОВ "ТД "Фідлайф" та ТОВ "Смартбек", будь-які докази в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на думку суду, подані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

При цьому, в акті перевірки контролюючим органом не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків податкового органу про нереальність господарських операцій.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

Суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Суд зауважує, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні відсутність сертифікатів якості, ні наявність податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання, самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, за наявності об`єктивних сумнівів щодо реальності господарських операцій, в тому числі, з огляду на дефектність первинних документів, наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Оцінюючи доводи податкового органу суд зазначає, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2021 року по справі №826/5762/15.

Тому помилковими є доводи відповідача про відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Також платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому і не має нести за це відповідальність.

Суд, з урахуванням вищенаведених висновків, зазначає про помилковість посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів трудових ресурсів для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів певної кількості персоналу не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

Також, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Виконання контрагентом податкового обов`язку, зокрема щодо подання документів податкової звітності, його відсутність за місцезнаходженням не є критеріями правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року по справі №805/521/18-а.

Також, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо не підтвердження поставки товарно-матеріальних цінностей та ресурсів для здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2019 у справі №826/6245/18, не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що надані позивачем документи сумнівів у їх достовірності не викликають, будь-які дійсні розбіжності стосовно задекларованої суми оплати за договорами, розміру податку, обсягів виконаних робіт тощо судом не виявлені, а відповідачем не доведені, також відсутні дефекти форми або змісту первинних (бухгалтерських) документів з тих, які були надані платником. Одночасно з цим, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на належних доказах, які спростовують факти поставок, не надані належні докази на підтвердження того, що відомості, які містяться в документах позивача, неповні, недостовірні або суперечливі.

Вказані в акті перевірки висновки стосовно формування штучних показників податкового обліку з метою отримання незаконної податкової вигоди, є припущеннями за відсутності належних та допустимих доказів, які надаються в передбаченому законодавством порядку. Встановлені судом обставини та реальність здійснення вищевказаних господарських операцій не спростовані податковим органом належними та допустимими доказами.

Податковим органом в акті перевірки не зазначено про порушення норм податкового законодавства безпосередньо позивачем та всі висновки зроблені виходячи з порушення норм податкового законодавства контрагентами позивача, які не декларували об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, які не мають достатньої кількості трудових ресурсів, тощо, а всі ці дані отримані податковим органом з інформаційних баз податкового органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак суд вважає, що відповідач не довів порушення позивачем норм податкового законодавства, не довів обізнаність позивача про можливі порушення його контрагентом податкового законодавства.

Жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця товару/послуг бути обізнаним про джерело походження товару, джерело походження основних засобів, тощо, та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування, позивач не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару, техніки, тощо.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи Проте, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Разом з цим, сам факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагента до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булавес» АД проти Болгарії».

Навіть в разі порушення зазначеними контрагентами податкового законодавства позивач не може нести відповідальність за дії цього підприємства, якщо податковий орган не доведе обізнаності позивача про такі дії контрагента, узгодженості дій з контрагентом для отримання податкової вигоди, тощо, проте таких доказів відповідачем до суду не надано.

Відповідно до положень ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі БУЛВЕСАД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо посилань відповідача на пояснення посадових осіб контрагентів позивача, отримані правоохоронними органами в межах кримінальних проваджень, то протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Однак на момент прийняття судом рішення по справі в рамках жодного кримінального провадження не винесено вирок відносно посадових осіб контрагентів позивача. Кримінальні провадження, на які посилається відповідач, або не стосуються безпосередньо контрагентів позивача, або не впливають на реальність здійснення ними господарських операцій.

Як неодноразово підкреслювалось Верховним Судом (постанова від 20.02.2018 по справі №826/6280/13-а; від 06.11.2018 по справі №822/551/18, від 30.09.2021 по справі №826/12528/17) в силу приписів ч. 6 ст. 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними факт порушення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження зі звільненням особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті Головним Управлінням ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача, є необґрунтованими, незаконними та такими, що не підтверджені відповідними доказами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідачем не доказано правомірності спірних рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 252, 255, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФІДЛАЙФ" (просп. Науки, буд. 27 А, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 40514620) до Головного Управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00303570702 та №00303540702 від 20.12.2021.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФІДЛАЙФ" (просп. Науки, буд. 27 А, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 40514620) судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14 липня 2022 року.

Суддя О.М. Шляхова