Рішення

від 10.07.2022 по справі 620/3006/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2022 року Чернігів Справа № 620/3006/22

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого суддіКлопота С.Л.,

за участю секретаряШевченко А.В.,

представника позивача Присенко О.О.

представника відповідача Коляди І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Китайсько-українська компанія "ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідолення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Китайсько-українська компанія "ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1214/25010700 від 28.01.2022 про застосування до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КИТАЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД (ІПН 41455100) пені в розмірі 522697,98 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що перевірка проводилась відповідачем без належних підстав, до ППР від 28.01.2022 не доданий розрахунок пені. Також позивач зазначає, що під час виконання зовнішньоекономічного контракту, стороною якого є позивач, мали місце форс-мажорні обставини, також, у зв`язку з постачанням неякісного товару, його контрактна вартість зменшена, що оформлено відповідної Додатковою угодою до зовнішньоекономічного договору №005 від 02.01.2019, а від так за контрактом відсутня дебіторська заборгованість покупця. Окрім того у зв`язку з впровадженням карантину за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції та пеня до платників не застосовуються.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 02.01.2019 по 31.12.2021 по зовнішньоекономічному контракту №005 від 02.01.2019 року, укладеному між ТОВ «КУК «ВУД ІНДАСТРІ ЛІМІТЕД» та нерезидентом - Фірмою DALIAN FINANCE AND TRADE CO., LTD (Китай).

Підставою для проведення перевірки був лист ДПС України від 08.07.2021 №15528/7/99- 00-07-07-02-07 з витягом податкової інформації від Національного банку України (від 22.06.2021 №25-0006/118/ДСК) щодо порушення ТОВ «КУК «ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД» (податковий номер 41455100) валютного законодавства при виконанні умов контракту №005 від 02.01.2019 року.

За результатами перевірки складений Акт від 31.12.2021 №9712/07/41455100 ( надалі Акт перевірки від 31.12.2021), в якому викладений висновок податкового органу про наступне:

-наявність простроченої дебіторської заборгованості в сумі 31 568,89 дол. США по зовнішньоекономічному договору №005 від 02.01.2019, укладеному позивачем з нерезидентом;

-порушення позивачем вимог частини 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473- VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (із змінами і доповненнями) у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту №005 від 02.01.2019, укладеному з нерезидентом DALIAN FINANCE AND TRADE CO., LTD (Китай), на загальну суму пені 522 697,98 грн.

Попереднім актом від 03.08.2021 №4621/07/41455100 позапланової виїзної перевірки позивача, що проводилась за період з 02.01.2019 по 27.07.2021, було встановлено, що між ТОВ «КУК «ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД» та нерезидентом DALIAN FINANCE AND TRADE CO LTD (Китай) укладений з контракт №005 від 02.01.2019 на експорт обрізних пиломатеріалів з ясеня. Валютою розрахунків за контрактом є долари США.

За період, що перевірявся на виконання умов контракту №005 від 02.01.2019 ТОВ «КУК «ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД» відвантажило товар нерезиденту, який в свою чергу валютні кошти перераховував з порушенням граничних строків розрахунків.

Так, в акті перевірки від 03.08.2021 вказується, що за перевіряємий період по зазначеному експортному контракту встановлена дебіторська заборгованість в загальній сумі 81 568,89 дол. США, де 58 327,17 дол. США прострочена дебіторська заборгованість, обсяг операції якої належить до валютного нагляду (станом на 27.07.2021), а саме:

- 12 876,46 дол. США (358 382,79 грн.) з граничним строком надходження валютної виручки 01.02.2021 року - обсяг операції не належить до валютного нагляду;

- 10 365,26 дол. США (287 675,35 грн.) з граничним строком надходження валютної виручки 01.04.2021 року - обсяг операції не належить до валютного нагляду;

- 58 327,17 дол. СшА (1 573 369,58 грн.) з граничним строком надходження валютної виручки 04.05.2021, обсяг операції належить до валютного нагляду.

Товар, обсяг операцій за яким підлягає валютному нагляду, відвантаження згідно ВМД 205483 від 05.05.2020.

В подальшому була здійснена перевірка проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 28.07.2021 по 31.12.2021, результати якої оформлені Актом перевірки від 31.12.2021.

Актом перевірки від 31.12. 2021 встановлено, що у перевіряємому періоді, на виконання умов контракту №005 від 02.01.2019, нерезидент перераховував на користь позивача валютну виручку за товар в загальній сумі 50 000,00 дол. США згідно меморіальних ордерів:

- №1008390239 від 10.08.2021 року на суму 20 000,00 дол. США;

- №2409381941 від 24.09.2021 року на суму 30 000,00 дол. США.

Станом на 23.12.2021 розрахунки, згідно контракту №005 від 02.01.2019, не завершені, значиться прострочена дебіторська заборгованість 31 568,89 дол. США.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №1214/25010700 від 28.01.2022 про застосування до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КИТАЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД пені в розмірі 522697,98 грн.

Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлення відповідальності за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України « Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (надалі Закон №2473).

Частиною 4 статті 11 Закону №2473 визнано, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

За приписами частин 1 та 2 статті 13 цього Закону НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, частина 1 статті 13), у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Крім того, частинами 6 та 7 статті 13 Закону «Про валюту та валютні операції» визначені умови, за яких перебіг строку нарахування пені зупиняється і пеня за порушення строку в цей період не нараховується, а саме: виникнення форс-мажорних обставин, що зупиняють виконання договору ( частина 6 ст.13); прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором ( частина 7 ст.13).

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було направлено запит до ТОВ «КУК «ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД» №2946/Ж 12/25-01-07-07-09 від 29.11.2021 щодо надання інформації, у разі звернення до судових органів з позовною заявою про стягнення боргу з нерезидента, та надання позовних заяв з підтвердженням про отримання судом, ухвал (рішень) суду та ін.

ТОВ «КУК «ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД» до перевірки не надавались відомості щодо звернення до судових органів з позовною заявою до нерезидента DALIAN FINANCE AND TRADE CO., LTD (Китай) про стягнення боргу по контракту №005 від 02.01.2019.

Також позивачем до перевірки не надавались підтверджуючі документи уповноважених органів, що засвідчують дію форс-мажорних обставин.

Суд зазначає, що позивач визнає той факт, що за контрактом різниця між вартістю відвантаженого товару та сумою отриманою валютної виручки становить в 31 568,89 дол. США, а також визнає відповідні дати відвантаження товару та надходження валютної виручки ( інформація визнається в Резюме до експортного контракту №005 від 02.01.2019.

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Висновок Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо продовження строків розрахунків за контракту №005 від 02.01.2019, укладений з нерезидентом DALIAN FINANCE AND TRADE CO., LTD (Китай), позивачем до перевірки не надавався.

За наведених обставин правомірним є висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем 365 - денного терміну розрахунку по контракту №005 від 02.01.2019 та нарахування пені в загальній сумі 522 697,98 грн. за період з 28.07.2021 по 23.12.2021 (149 календарних днів), у тому числі:

- сума пені 286 312,97 грн. за 59 днів за період з 28.07.2021 по 24.09.2021 за операцією на 58 327,17 дол. США ( оплата в розмірі 26 758,28 дол. США надійшла 24.09.2021);

- сума пені 236 385, 01 грн. за 90 днів за період з 25.09.2021 по 31.12.2021 за операцією на 31 568,89 дол. США ( оплата в розмірі 31 568,89 дол. США не надійшла).

Оскаржуване ППР надіслано позивачу з дотриманням встановлених вимог та вручено платнику 01.02.2022, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Щодо інших мотивів оскарження, викладених у позові, суд зазначає наступне.

Щодо особливостей проведення податковим органом перевірок дотримання вимог валютного законодавства.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VI1I ( надалі - Закон №2473, Закон про валютні операції) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є органом валютного нагляду та здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

За змістом частини 9 статті 11 Закону про валютні операції центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, як орган валютного нагляду має право проводити перевірки з питань дотримання резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Таким чином, перевірка дотримання позивачем валютного законодавства проводилась відповідачем в межах Закону України «Про валютну і валютні операції» і щодо зазначених перевірок відсутня заборона щодо їх проведення.

Специфіка валютного нагляду за дотриманням валютного законодавства при здійсненні експортних операцій полягає у тому, що такий нагляд здійснюється до моменту надходження валютної виручки у повному обсязі, що випливає з пункту 23 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 №5. Так, відповідно до вказаної норми розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів повинні здійснюватись не пізніше визначеного строку у повному обсязі.

Оскільки розрахунки за експортними операціями є триваючими у часі, то перевірка здійснюється за кожним відвантаження товару, строками надходженням валютної виручки, що припадають на період, за який проводиться така перевірки, при цьому:

- контроль здійснюється окремо за кожним відвантаженням товару згідно ВМД, на оплату якого надійшла валютна виручка (пункт 16 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ №7 від 02.01.2019);

- відлік установлених НБУ граничних строків розпочинається з дати оформлення ВМД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується ( підпункт 1 пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ №7 від 02.01.2019).

Так, предметом попередньої перевірки ( Акт від 03.08.2021) є дотриманням вимог валютного законодавства за період з 02.01.2019 ( дата укладення зовнішньоекономічного контракту) по 27.07.2021 ( дата закінчення перевірки відповідно до пункту 2.1 акту). Відповідно за наслідками перевірки нараховано пеню за період з 02.02.2021 ( дати прострочення оплати валютної виручки за відвантаження, що здійснено 03.02.2021) и по 27.07.2021 року ( дата закінчення перевірки).

Оскільки, на дату закінчення попередньою перевірки, встановлена прострочена та не сплачена заборгованість, тобто розрахунки не завершені і валютна операція не знята з контролю ( підпункту 1 пункту 6 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 №5 ), то предметом наступної перевірки ( Акт від 31.12.2021) стало надходження простроченої заборгованості з валютної виручки, що залишилась не сплаченою у попередньому періоді.

При цьому, в описовій частині акту перевірки 31.12.2021 №9712/07/41455100 зазначаються обставини, встановлені попередньою перевіркою у період з 02.02.2019 по 27.07.2021, і викладаються факти здійснення оплати, що мали місце у- наступному перевіряємому періоді з 28.07.2021 року ( наступний день після дати закінчення попередньої перевірки) по 23.12.2021 ( дата закінчення даної перевірки).

Тобто фактично було здійснено перевірку за наступний перевіряємий період з урахуванням висновків попереднього періоду щодо надходження валютної виручки та відвантаження товару на експорт.

Відповідно, за результатами перевірки, оформленої актом від 31.12.2021, нараховано пеню за період з 28.07.2021 по 23.12.2021, з урахуванням валютної виручки, отриманої в серпні - вересні 2021 року.

Оскільки розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом є триваючими у часі і для визначення заборгованості / встановлення факту остаточного розрахунку за контрактом враховуються всі відвантаження та оплати, що мали місце з дати укладення контракту до моменту зарахування валютної виручки на певну дату чи отримання виручки у повному обсязі, в актах правомірно зазначається, що здійснюється перевірка за період, починаючи з дати укладення контракту.

Таким чином, безпідставними є твердження позивача, що при здійсненні перевірки, оформленої актом від 31.12.2021, повторно перевірявся той самий період, що і при проведенні перевірки, оформленої актом від 03.08.2021.

Щодо надання платнику розрахунку пені.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що йому не був наданий розрахунок пені.

Розрахунок пені є додатком №4 до акту перевірки від 31.12.2021 №9712/07/41455100 і був надісланий позивачу разом з актом перевірки.

Щодо відсутності підстав для врахування форс-мажорних обставин.

За приписами частини 6 статті 13 Закону про валюту і валютні операції, у разі якщо виконання зовнішньоекономічного договору зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

До перевірки ТОВ «КУК «ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД» не надавались підтверджуючі документи уповноважених органів, що засвідчують дію форс-мажорних обставин, про що зазначено на стор. 4 акт перевірки від 31.12. 2021.

За таких обставин факт дії форс-мажорних обставин не підтверджено в порядку, встановленому чинним законодавством, що позбавляє позивача права посилатись на форс-мажорні обставини як на підстави, що призвели до несвоєчасного виконання умов договору щодо надходження валютної виручки.

Щодо відсутності підстав для зменшення валютної виручки внаслідок постачання неякісного товару.

На підтвердження своєї позиції щодо наявності підстав для зменшення вартості контракту позивач надав копію Акту про брак товару № 1/02 від 03.08.2020 щодо вартості неякісного товару на в розмірі 31 568,89 дол. США та копію Додаткової угоди від 03.05.2021 до контракту №005 від 02.01.2019 про зменшення вартості контракту, відповідно до якої вартість контракту становить 1 085 031, 32 дол. США, тобто зменшена на вартість поставленого неякісного товару.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ №7 від 02.01.2019, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором:

- відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору (підпункт 1 пункту 12);

- відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору ( підпункт 2 пункту 12).

Оскільки позивачем не надані документи, що належним чином підтверджують наявність підстав для перегляду ціни товару, у відповідача були відсутні законодавчо визначені умови для такого перегляду та зменшення суми валютної виручки, яка має надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару.

Щодо наявності підстав для нарахування пені.

Пунктом 52-1 розділу 10 Податкового кодексу України встановлена заборона щодо нарахування штрафних санкцій та пені за порушення податкового законодавства, тобто порушення у сфері справляння податків і зборів, визначних Податковим кодексом України.

Проте пеня за порушення граничних строків повернення валютної виручки застосована до позивача відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473- VIII, тобто за порушення у сфері здійснення валютних операцій.

Відтак обмеження щодо застосування штрафних санкцій і пені, встановлені Податковим кодексом України, не застосовуються до правовідносин, що виникають у сфері валютного регулювання та валютного нагляду, та до правопорушень мри здійсненні валютних операцій.

Викладені обставини нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД дозволяють дійти висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Зважаючи на наведене, судом встановлено, що виносячи податкове повідомлення-рішення №1214/25010700 від 28.01.2022 відповідач діяв підставно, правомірно та у медах своїх повноважень.

Враховуючи викладене вище, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Китайсько-українська компанія "ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД" необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Китайсько-українська компанія "ВУД ІНДУСТРІ ЛІМІТЕД" (вул. Шевченка, 115, с .Наумівка, Корюківський район, Чернігівська область,15314) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів,14000) про визнання протиправними та скасування податкового повідолення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 13 липня 2022 року.

Суддя С.Л. Клопот