Рішення

від 12.07.2022 по справі 189/216/22

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/216/22

2/189/174/22

РІШЕННЯ

Іменем України

13.07.2022 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покровське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за попереднім договором оренди, -

встановив:

ТОВ «Маяк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за попереднім договором оренди зазначивши, що 28.12.2018 року між ТОВ «Маяк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений попередній договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п. 1.1 договору сторона-1 та сторона-2 зобов`язуються протягом строку і на умовах, встановлених цим договором, укласти договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п. 1.3 договору ОСОБА_1 зобов`язується з 01.10.2021 року по 06.10.2021 рік з`явитися за місцезнаходженням позивача ТОВ «Маяк» та укласти Основний договір оренди земельної ділянки, на умовах, визначених у п. 1.5 цього попереднього договору. Сторони договору дійшли згоди щодо наступних умов Основного договору: В оренду строком на 10 років за Основним договором передається земельна ділянка загальною площею - 2,800 га, кадастровий номер 1224255100:01:005:0116, що належить відповідачкі ОСОБА_1 на праві приватної власності. На виконання п. 1.4 договору позивачем було перераховано відповідачкі платіж в розмірі 8960,00 гривень. Відповідно до п. 2.1 договору, цей попередній договір діє до моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки за стороною 2 (позивачем) відповідно до Основного договору. Відповідно до п. 2.2 договору сторони зобов`язуються укласти Основний договір у строк, зазначений у п. 1.3 попереднього договору. Протягом строку дії цього договору сторона 1 (відповідач) зобов`язується не укладати договори оренди або інші правочини, що передбачають надання права володіння та/або користування земельною ділянкою, визначеною в п. 1.5.1 договору, третій особі (не стороні 2). Відповідно до п. 2.8 договору, у разі не укладення Основного договору у строк, встановлений попереднім договором, сторона 1 зобов`язана повернути стороні 2 грошові кошти, що були нею отримані відповідно до п. 1.4 цього попереднього договору. Відповідно до п. 3.2 договору, у разі порушення стороною 1 зобов`язання щодо укладення основного договору у строки, що встановлені у п. 1.3 попереднього договору (в тому числі у разі нез`явлення у встановлені в п. 1.3 строки за місцезнаходженням сторони 2 без поважних причин, підтверджених документально, для укладення Основного договору, або укладення протягом строку дії цього договору стороною 1 договору оренди або іншого правочину, що передбачає надання права володіння та/або користування земельною ділянкою, визначеною в п. 1.5.1 цього договору, третій особі (тобто не стороні 2), сторона 1 зобов`язана сплатити стороні 2 неустойку у десятикратному розмірі від суми, зазначеної у п. 1.4 цього попереднього договору. Відповідачка не виконала, покладені на неї обов`язки по договору, передбачені п. 1.3 цього Попереднього договору. Таким чином, основний договір не був укладений внаслідок недобросовісних дій відповідачки, що суперечить умовам договору, які в силу ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами договорів, та наслідками зазначених дій є зобов`язання відповідачки сплатити позивачу неустойку у десятикратному розмірі від суми, зазначеної у п. 1.4 цього попереднього договору, а саме: 89600,00 гривень. У зв`язку з чим, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Маяк» 89600,00 грн. неустойки за попереднім договором оренди земельної ділянки від 28.12.2018 року та 2481 грн. судового збору.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача ТОВ «Маяк» - Кубрак В.В. надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву не надала, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно. Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачкі ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, загальною площею - 2,800 га, кадастровий номер 1224255100:01:005:0116.

28.12.2018 року між сторонами був укладений попередній договір оренди земельної ділянки (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору сторона-1 та сторона-2 зобов`язуються протягом строку і на умовах, встановлених цим договором, укласти договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.3 договору ОСОБА_1 зобов`язується з 01.10.2021 року по 06.10.2021 рік з`явитися за місцезнаходженням позивача ТОВ «Маяк» та укласти Основний договір оренди земельної ділянки, на умовах, визначених у п. 1.5 цього попереднього договору.

Згідно п. п. 1.5.1 в оренду за основним договором передається земельна ділянка загальною площею - 2,800 га, кадастровий номер 1224255100:01:005:0116, що належить відповідачкі ОСОБА_1 на праві приватної власності.

На підставі вказаного договору, на виконання п. 1.4 договору відповідачкі ОСОБА_1 було виплачено одноразову додаткову орендну плату за заключення договору оренди в розмірі 8960, 00 грн. (а.с. 14-16).

Так, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства (ч. 4 ст. 635 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст.213 ЦК України. У ч.3,4 ст.213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Тлумачення положень ч. 1 ст. 549 ЦК України дозволяє стверджувати, що за допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечуватися виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі. Не виключається забезпечення зобов`язань, які виникли на підставі організаційного договору (зокрема, попереднього); недоговірних зобов`язань, що не характерно, проте положеннями ст. 549 ЦК не виключається; позитивних та негативних зобов`язань. Як правило, неустойка встановлюється для забезпечення позитивних зобов`язань, які передбачають вчинення певних дій (передача речі, сплата грошовитих коштів та ін.). Сутність негативних зобов`язань полягає в тому, що предметом виконання є утримання від дій, і зобов`язання виконується протягом усього часу його існування. Негативні зобов`язання можуть бути забезпечені тільки за допомогою штрафу, адже після порушення такого зобов`язання необхідність стимулювати його виконання шляхом нарахування пені, як це може мати місце при позитивних зобов`язаннях, не призведе до очікуваного результату, тобто його виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (абзац 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачка не виконала, покладені на неї обов`язки по договору, передбачені п. 1.3 цього Попереднього договору. Таким чином, основний договір не був укладений внаслідок недобросовісних дій відповідачки, що суперечить умовам договору, які в силу ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами договорів, та наслідками зазначених дій є зобов`язання відповідачки сплатити позивачу неустойку у десятикратному розмірі від суми, зазначеної у п. 1.4 цього попереднього договору, а саме: 89600,00 гривень. Доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення неустойки за попереднім договором оренди є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того,згідно п.6ч.1ст.264ЦПК Українипід часухвалення рішеннясуд вирішуєпитання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 549,625,628,629 ЦК України, ст.ст.1,2,13,21,24,141 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст.4,11,76,81,133,137,141,263,264,265-269,280-282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за попереднім договором оренди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк», код ЄДРПОУ 30888328, неустойку за попереднім договором оренди земельної ділянки від 28.12.2018 року в розмірі 89600,00 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк», код ЄДРПОУ - 30888328, судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 2481,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

13.07.2022