ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4244/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 р. (суддя Киселя Р.В.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп» до ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, податкової вимоги
В С Т А Н О В И В:
26.06.2020 р. ТОВ «Ан-Автогруп» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, податкової вимоги, де просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 04.03.2019 р. № 0002741402, від 27.02.2020 р. № 0018945404, від 22.05.2020 р. № 0085855404 та податкову вимогу від 05.02.2020 р. № 35773-54.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 р. адміністративний позов задоволений повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що висновки акту документальної перевірки в частині заниження податкових зобов`язань по податку на прибуток є необгрунтованими та безпідставними.
Не погодившись з рішенням суду ГУ ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, де просили замінити відповідача ГУ ДПС у Запорізькій області на належного відповідача ГУ ДПС у Запорізькій області та скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 р., прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не правильно та не повністю досліджені обставини справи.
Крім того, судом встановлено, що Постановою КМ України № 893 від 30.09.2020 р. «Деякі питання територіальних органів ДПС» - територіальні органи ДПС як юридичні особи публічного права ліквідовані, їх права та обов`язки перейшли до ДПС та її територіальних органів в межах, визначених положеннями про ДПС та її територіальні органи.
Наказом ДПС України від 30.09.2020 р. № 529 «Про утворення територіальних органів ДПС» утворені територіальні органи ДПС як відокремлені підрозділи, зокрема, ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно наказу ДПС України від 24.12.2020 р. № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01.01.2021 р. розпочали здійснення повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та замінити первісного відповідача ГУ ДПС у Запорізькій області на правонаступника належного відповідача ГУ ДПС у Запорізькій області як відокремленого підрозділу ДПС України.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та вислухавши учасників процесу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін в зв`язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ан-Автогруп» згідно з даними ЄДР перебуває на обліку в Маріупольському управлінні ГУ ДПС у Донецькій області.
Основним видом економічної діяльності позивача є: 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Судом встановлено, що в період 30.08.2017 р. по 12.09.2017 р. посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Ан-Автогруп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.12.2014 р. по 30.06.2017 р., за результатами чого 26.09.2017 р. складений акт № 540/08-01-14-02/59550356, де зафіксовані виявлені порушення:
1.п.п.14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.134.1,1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 ПК України, за підсумками чого встановлене заниження податку на прибуток на суму 1 953 039 грн, в т.ч. за 2015 р. на суму 276 404 грн та за 2016 р. на суму 1 676 635 грн.
Як слідує з акту перевірки відповідачем зроблений висновок про нереальність господарських операцій в межах укладених договорів від 18.05.2016 р. № 18/05-16 з ТОВ «Лівайз Груп», від 07.04.2016 р. № 07-04/16 з ТОВ «Компанія Мегатрейд Солюшн» та від 01.03.2016 р. № 01-03/16 з ТОВ «ЦентрТорг Компані».
На підставі висновків акту перевірки 04.03.2019 р. ГУ ДФС у Запорізькій області прийняте податкове повідомлення рішення № 0002741402, чим збільшена сума податкового зобов`язання з податку на прибуток на 1 806 387,50 грн, в т.ч. 1 44 110 грн за податковими зобов`язаннями та 361 277,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Крім того, судом встановлено, що 05.02.2020 р. ГУ ДПС у Донецькій області оформило податкову вимогу форми «Ю» № 35773-54 на суму 2 286 245,57 грн
13.02.2020 р. ГУ ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Ан Автогруп» узгоджених сум податкового зобов`язання по податковому повідомленню рішенню форми «Р» № 0002741402 від 04.03.2019 р. з податку на прибуток, та за наслідками перевірки 13.02.2020 р. складений акт № 731/05-99-54-04-19/39530356.
Як слідує з акту перевірки судом встановлено, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ан-Автогруп» складений акт № 852/1020/18 від 01.03.2019 р. та ППР форми Р № 002741402 від 04.03.2019 р., чим донарахований податок на прибуток в сумі 1 445 110 грн та штрафні санкції на суму 361 277,50 грн., в зв`язку з чим виник податковий борг на суму 1 806 386,50 грн.
За висновками ГУ ДПС у Донецькій області ТОВ «Ан-Автогруп» порушило приписи п.57.3 ст.57 ПК України щодо терміну сплати грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом з податку на прибуток та 27.02.2020 р. на підставі акту перевірки складене ППР № 0018945404, чим зобов`язане ТОВ «Ан-Автогруп» сплатити штраф в розмірі 16 292 грн.
15.05.200 р. ГУ ДПС у Донецькій області проведена камеральна перевірка своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов`язання по ППР форми Р № 0002741402 від 04.03.2019 р. з податку на прибуток та за наслідками перевірки складений акт № 2994/05-99-54-04-19/39530356.
З даного акту перевірки слідує, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ан-Автогруп» складений акт № 852/1020/18 від 01.03.2019 р. та ППР форми Р № 002741402 від 04.03.2019 р., чим донарахований податок на прибуток в сумі 1 445 110 грн та штрафні санкції на суму 361 277,50 грн., в зв`язку з чим виник податковий борг на суму 1 806 386,50 грн.
За висновками ГУ ДПС у Донецькій області ТОВ «Ан-Автогруп» порушило приписи п.57.3 ст.57 ПК України щодо терміну сплати грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом з податку на прибуток та 22.05.2020 р. на підставі акту перевірки складене ППР № 0085855404, чим зобов`язане ТОВ «Ан-Автогруп» сплатити штраф в розмірі 4 180 грн.
Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України «фінансова допомога фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога це:
сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
Основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
Поворотна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
Як слідує з акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області, в ході перевірки встановлено, що на час перевірки контрагенти позивача: ТОВ «Лівайз груп», ТОВ «Компанія Мегатрейд Солюшн» та ТОВ «Центр Торг Компані» за адресою реєстрацій не знаходяться, не звітують, документи до перевірки не надають, підтвердження на фактичне отримання ними товару від ТОВ «Ан-Автогруп» відсутнє, в зв`язку з чим кошти, отримані ТОВ «Ан-Автогруп» та які не будуть повернені, вважаються безповоротною фінансовою допомогою.
Однак, висновком судово економічної експертизи № 109 від 28.08.2019 р. встановлено, що «отримані грошові безготівкові кошти на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ» неможливо кваліфікувати згідно визначення платежу як отримана безвідсоткова фінансова допомога.
Дослідженням наданих документів, отримані на розрахунковий рахунок кошти від ТОВ «Лівайз Груп», ТОВ «Компанія Мегатрейд Солюшн» та ТОВ «Цент Торг Компані» є коштами, які перераховані на підставі договорів з цими контрагентами в оплату на запасні частини.
Як слідує з матеріалів справи підставою для висновків перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області про нереальність господарських операцій стали вироки:
Подільського районного суду від 07.04.2017 р. по справі № 758/3894/17, чим 15.03.2017 р. затверджена угода між прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Бабошиною Юлією Вікторівною та підозрюваним ОСОБА_1 про визнання винуватості у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України;
Подільського районного суду від 04.04.2017 р. по справі № 758/2819/17, чим 24.02.207 р. затверджена угода між прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Бабошиною Юлією Вікторівною та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України;
Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2017 р. по справі № 755/3289/17, чим 27.02.2017 р. затверджена угода між прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Бабошиною Ю.В. та підозрюваним ОСОБА_3 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України та призначення покарання у вигляді 1 р. обмеження волі.
Однак, судом встановлено, що 22.11.2019 р. Київський апеляційний суд скасував вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2017 р. по справі № 755/3289/17 відносно ОСОБА_3 , який обіймав посаду директора ТОВ «ЦентрТорг Компані».
Крім того, судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ТОВ «Лівайз Груп», «ТОВ «Компанія Мегатрейд Солюшн» та ТОВ «ЦнтрТорг Компані» при прийнятті вироків не досліджувалися, доказів, що свідчили б про здійснення незаконних господарських операцій позивачем не встановлено, а обставини діянь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , встановлені вироками судів по кримінальних справах не можливо вважати обов`язковими при оцінюванні правомірності вчинення господарських операцій по даній справі.
Крім того, встановлено, що вироки датовані відповідно 07.04.2017 р. та 04.04.2017 р., при цьому правовідносини між позивачем та контрагентами ТОВ «Лівайз Груп», «ТОВ «Компанія Мегатрейд Солюшн» та ТОВ «ЦнтрТорг Компані» здійснювалися в період з 05.12.2014 р. по 30.06.2017 р. і матеріали справи не містять доказів, що позивач міг знати про протиправність дій своїх контрагентів, оскільки вказані контрагенти були зареєстровані як суб`єкти господарювання та на період здійснення господарських операцій будь яких вироків щодо них не було.
Також судом встановлено, що зазначені вироки не містять даних, що контрагенти ТОВ «Лівайз Груп», «ТОВ «Компанія Мегатрейд Солюшн» та ТОВ «ЦнтрТорг Компані» утворювалися в інтересах позивача та, саме, з позивачем укладені фіктивні договори.
Матеріали справи підтверджують, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «Лівайз Груп», ТОВ «Компанія Мегатрейд Солюшн» та ТОВ «ЦнтрТорг Компані» здійснювалися, про що свідчать первинні документи і матеріали справи не містять підтверджень, що під час укладання договорів та здійснення господарських операцій позивач міг знати про можливі порушення вказаними контрагентами податкового законодавства.
Також суд зазначає, що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальних провадженнях, не дають підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, що набрали законної сили.
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду від 31.07.2018 р. по справі № 808/1507/16.
Статтею 90 КАС України передбачено, що « 1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. 2. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. 3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності».
Згідно статті 9 ч.4. КАС України встановлено, що «Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи».
А відповідно статті 90 КАС України « 4. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Крім того, статтею 242 КАС Укораїни передбачено, що « 1. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи».
Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що судом першої інстанції досліджувався та перевірявся фактичний рух активів між позивачем та його контрагентами, перевірялася реальність здійснення господарських операцій, в зв`язку з чим грунтування висновку, лише, на наявності вироків щодо контрагентів не є правомірним та обгрунтованим.
Також відповідачем не надано доказів, що підтверджували б факт, що вчинення правочинів позивачем з його контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо висновку у відносинах між позивачем та його контрагентами ТОВ «Лівайз Груп», ТОВ «Компанія Мегатрейд Солюшн» та ТОВ «ЦнтрТорг Компані».
Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджена первинними документами: договорами поставок, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями.
Крім того, висновком судово економічної експертизи № 109 від 28.08.2019 р. встановлено, що «документально не підтверджується заниження в 2016 р. ТОВ «Ан-Автогруп» суми податку на прибуток в розмірі 1 445 110 грн у період з 05.12.2014 р. по 30.06.2017 р. при фінансово господарських взаємовідносинах з ТОВ «Лівайз Груп», ТОВ «Компані Мегатрейд Солюшн» та ТОВ «Центр Торг Компані» що встановлене в акті № 540/08-01-14-02/39530356 від 26.03.2017 р.»
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості та безпідставності висновків документальної перевірки в частині заниження податкових зобов`язань по податку на прибуток, що є підставою для скасування ППР від 04.03.2019 р. № 0002741402.
Також судом встановлено, що ППР від 27.02.2020 р. № 0018945404 та від 22.05.2020 р. № 0085855404 і податкова вимога від 05.02.2020 р. № 35773-54, прийняті ГУ ДПС у Донецькій області, що є похідними від прийнятого ГУ ДПС у Запорізькій області ППР від 04.03.2019 р. № 0002741402, також підлягають скасуванню.
Стосовно неврахування висновків суду по справі № 808/156/18 суд апеляційної інстанції зазначає, що в зазначеній справі та даній справі не є одними і тими ж самими сторони по справах та відмінні предмети позовів. Крім того, судом встановлено, що в справі № 808/156/18 не досліджувалися первинні документи, а судами надавалася оцінка виключно стосовно правових наслідків відповідних вироків у кримінальних справах, в зв`язку з чим така оцінка по даній справі не є обов`язковою для врахування при прийнятті рішення.
Крім того, суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані, лише, про фактично здійснені господарські операції.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ст.77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а (К/9901/4022/18).
Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані, саме, до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та той факт, що відповідачем, всупереч ст. 77 ч.2 КАС України, не доведено правомірність своїх рішень, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись статтями ст.ст. 315,316, 321,322,325 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 р. залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту.
Головуючий - суддяЛ.А. Божко
суддяО.М. Лукманова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2022 |
Оприлюднено | 18.07.2022 |
Номер документу | 105244480 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Божко Л.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні