Постанова

від 11.07.2022 по справі 640/3180/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3180/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Василенка Я.М., Парінова А.Б.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства про застосування заходів реагування, за апеляційною скаргою Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, 26 в Дніпровському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Крім того, Київський державний коледж туризму та готельного господарства подав зустрічний позов до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, в якому останній просив:

- скасувати пункти № 10, 13, 16, 18, 21, 25, 26, 27, 41, 43 припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Київ про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 581 від 27.12.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2020 позов задоволено повністю. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 у Дніпровському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства. Зустрічний адміністративний позов Київського державного коледжу туризму та готельного господарства задоволено частково. Скасовано пункти № 10, 16 Припису Дніпровського районного управління Головного управління ДСНС України у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 581 від 27.12.2019. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 апеляційну скаргу Київського державного коледжу туризму та готельного господарства залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.06.2021 касаційну скаргу Київського державного коледжу туризму та готельного господарства задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року скасовано, а справу № 640/3180/20 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2021 позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 у Дніпровському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 05.10.2021 № 839 шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покладено на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покладено на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, апелянт просив задовольнити зустрічні позовні вимоги, визнавши протиправним та скасувавши пункт 26 Припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 581 від 27.12.2019.

Апелянт вважає, що наведені позивачем порушення не є підставою для застосування крайнього заходу у вигляді зупинення експлуатації приміщень гуртожитку, та призведе до порушення конституційного права на житло, адже в гуртожитку проживає 400 здобувачів освіти.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в застосуванні заходів реагування.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказавши на його обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Головного управління було проведено позапланову перевірку Київського коледжу туризму та готельного господарства (гуртожиток) щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт від 27.12.2019 № 962, у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) п. 8 Розділ 11 Правила Пожежної Безпеки в Україні (ППБУ): приміщення не повністю забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (І8О 6309:1987, ГОТ) та ТОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

2) п. 1.4 Розділ V п.22 Розділ II ППБУ п. 7.2.22 ДБН В. 2.5-56:2014 «Системи протипожежної о захисту»: не обладнано приміщення всіх будівель підприємства системою протипожежного захисту, доручивши проведення проектних та монтажних робіт суб`єкту господарської діяльності, який має ліцензію на надання послуг з виконання таких робіт: на об`єкті відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих;

3) п. 2.2. підпункт 6 Розділ V, п. 22 Розділ 11 ППБУ: пожежні кран-комплекти розміщені у навісних шафах, які не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;

4) п. 2.23 Розділу III, п. 22 Розділ II ППБУ: стіни на шляху евакуації з 5-го поверху (тамбур виходу на сходову клітину) оздоблені горючим матеріалом (вагонка) (вимога п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»);

5) п. 1.1 Розділ V, її. 1.4 Розділ V, п. 22 Розділ II ППБУ: допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, а саме експлуатування та технічне обслуговування систем протипожежного захисту змонтованих в приміщеннях готелю, не проводиться у відповідності до вимог п. 5.2 Державних будівельних норм ДБН В.2.5- 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» (не наданий договір на технічне обслуговування та спостереження за СПЗ);

6) п. 1.6 Розділ IV ППБУ: з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів на сходовій клітині гуртожитку, кімнатах для проживання студентів, підвалі, технічному поверсі та у загальних коридорах не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

7) п. 2.3 Розділ III, п. 1.24 Розділ IV ППБУ: двері до пожежонебезпечних приміщень (складські приміщення, підсобні для зберігання матеріальних цінностей) не виконані протипожежними, з межею вогнестійкості Е1--30 хвилин;

8) п. 9.1 п.п.8 Розділ VI ППБУ: приміщення які розташовані у підвальному поверсі не обладнані системою димовидалення, або вікнами з приямками розміром 0,9 х 1,2 м.;

9) пункт 2.33, Розділ III ППБУ: не проведено розрахунки (з врахуванням перепланувань, зміни функційного призначення тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі;

10) п. 21 Розділ II ППБУ: не надано проекту документацію на технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень (приміщення актової зали яка переобладнана у навчальні класи);

11) п. 2.4 Розділу III, п. 22 Розділ II ППБУ: комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інших комунікаційних отворах) не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення;

12) п. 2.37 Розділ III, п. 22 Розділ II ППБУ: допускається фіксування самозакривних дверей сходових клітин у відкритому положенні;

13) п. 2.37 Розділ III ППБУ: двері з приміщень, що відчиняються у загальний коридор та сходову клітину зменшують нормативну ширину евакуаційного проходу;

14) п.1.8. глава 1. розділ IV ППБУ: в приміщеннях гуртожитку допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

15) п. 1.17 Розділ IV ППБУ: допускається встановлення електровимикачів та розеток на горючій основі без підкладання під них негорючого матеріалу, що виступає за габарити приладу на 0,01 м. з кожного боку приладу;

16) п. 2.3, Розділ III п. 2.22 Розділ IV ППБУ: не надано підтверджуючі документи, щодо встановлення протипожежних клапанів у місцях проходження інженерних мереж (повітроводів системи витяжної вентиляції) через протипожежні перешкоди - стіни та перегородки;

17) п. 2.23 Розділ III ППБУ: не надано підтвердження, щодо визначення показника пожежної небезпеки покриття (лінолеуму) елементів шляхів евакуації на поверхах гуртожитку;

18) п. 2.12 Розділ III ППБУ: допускається влаштування робочих місць працівників в технічних приміщення підвального поверху та захаращення їх сторонніми матеріалами;

19) п. 2.37 Розділ III ППБУ: не всі двері сходових клітин та коридорів забезпечені пристроями для самозачинення;

20) п. 2.16 Розділ III ППБУ: Ґрати на вікнах де перебувають люди, на першому та другому поверсі, не в повному обсязі виконані розпашними або легкоз`ємними;

21) ст. 57 Кодекс Цивільного Захисту України: в приміщеннях які здані в оренду (ТОВ «ТФ КУТЕП ТУР», ФОП ОСОБА_1 ) здійснюється використання приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта;

22) п. 3,6,9, 10, п. 4.3 ПКМУ №1200: не проведено розрахунки потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

23) п. 4.2.3, 4.2.4, п. 4 ПКМУ №775: не складено та не погоджено номенклатуру та обсяги накопичення матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт;

24) п. 1.18 Розділ IV ПКМУ № 775: в приміщеннях гуртожитку допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіюваними);

25) п. 2.37 Розділ III ППБУ: допускається розміщення у холі першого поверху буфету з продажу харчових продуктів та розміщення автоматів з продажу кави;

26) п. 1.2 Розділ V ППБУ п. 2.1 додаток А ДБН В2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»: гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації;

27) п. 1.2 Розділ V ППБУ п. 13.1 додаток А таблиця А.2 ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»: приміщення де розміщені електронно- обчислювальні машини для обробки даних (серверна) не обладнані автоматичною системою пожежогасіння;

28) п. 2.3 Розділ V ППБУ: в приміщенні насосної станції не вивішена загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів;

29) п. 2.3 Розділ V ППБУ: біля входу в приміщення насосної станції не розміщений напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі;

30) п. 1.1 п.1.4 Розділу V ППБУ: система протидимного захисту (система димовидалення з поверхів будівлі) знаходиться в не працездатному стані.

31) п. 2.12 Розділ III ППБУ: на дверях горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів не вказано місце зберігання ключів;

32) п. 2.37 Розділ III ППБУ: допускається захаращення евакуаційних виходів на поверхах гуртожитку, меблями та сміттям;

33) п. 1.18 Розділ IV ППБУ: на першому поверсі та в кімнатах студентів допускається користування пошкодженими розетками;

34) п. 2.3 (2) Розділ V ППБУ: в приміщені насосної станції допускається зберігання сторонніх предметів;

35) п. 1.4 Розділ III ППБУ: відстань від відкритої автостоянки до будівлі гуртожитку, при кількості легкових автомобілів від 11 до 50, менше 10 м;

36) п. 1.1, п. 1.4. Розділ III, п. 22 Розділ II ППБУ: дороги, проїзди й проходи до будівлі гуртожитку, використовуються для стоянки транспортних засобів;

37) п. 1.19 Розділ III ППБУ: допускається куріння на території гуртожитку та безпосередньо у гуртожитку;

38) п. 2.23 Розділ ПІ ППБУ: не усі евакуаційні виходи з поверхів гуртожитку позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

39) п. 2.27 Розділ III ППБУ: двері евакуаційного виходу з навчальних аудиторій першого поверху не перенавішені з урахуванням їх відчинення в напрямку виходу;

40) п. 2.23, п. 2.28 Розділ III ППБУ: на шляхах евакуації в коридорі 1-го поверху (біля приміщень ТОВ «ТФ КУТЕП ТУР»), допускається застосування матеріалів (килимів та ковроліну) для покриття підлог, без надання на них відповідних результатів протоколів іспитів стосовно таких показників. як горючість, займистість, токсичність та поширення полум`я поверхнею;

41) пункт 1.12 глава 1 Розділ IV ППБУ: не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями гуртожитку;

42) пункт 2.2, глава 2, підпункт 9 Розділ V ППБУ: пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

43) пункт 2.37, глава 2, Розділ III ППБУ: на поверхах евакуаційної сходової клітині у вікнах не має пристрою для його відчинення з рівня сходової площадки, порушення п. 7.3.26 ДБН В. 1.1-7 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

44) п.4 Розділу І п. 1 та п. 3 Розділу II ППБУ: на об`єкті не встановлений відповідний протипожежний режим щодо забезпечення пожежної безпеки шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж;

45) п. 1.16 Розділ IV ППБУ: електрощити, групові електрощитки не оснащуються схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

46) п. 2.1 Розділ V ППБУ: біля місця розташування пожежного гідранту не встановлено покажчик (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на ньому літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

47) п. 2.2 Розділ V ППБУ: не проведено випробування на тиск та витрату води пожежного гідранту;

48) п. 8 Розділ II ППБУ: приміщення гуртожитку не повністю забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (180 6309:1987, ГОТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

49) п. 4 Розділ II ППБУ: для кожного приміщення не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки;

50) п. 1.1 Розділ V. п. 3 Розділ II ППБУ: ліфти гуртожитку не працюють у режимі «Пожежна небезпека» (п. 5.3 ДСТУ ЕN 81-73:2010 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів», частина 73 «Режим роботи ліфтів у разі пожежі»).

На підставі складеного акту видано припис від 27.12.2019 №581 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким запропоновано вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою.

Під час розгляду справи №640/3180/20 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві проведено позапланові перевірки Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства та складено наступні акти:

- акт від 11.06.2020 № 358, в якому зафіксовано наявність 25 порушень;

- акт від 11.02.2021 № 65, в якому зафіксовано наявність 16 порушень;

- акт від 18.03.2021 № 181, в якому зафіксовано наявність 7 порушень;

- акт від 05.10.2021 №839, в якому зафіксовано наявність 5 порушень.

Так, акт від 05.10.2021 №839 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до акта від 05.10.2021 №839 позивачем зафіксовані порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, які у своїй сукупності сприяють виникненню та швидкому розповсюдженню пожежі, перешкодять успішній евакуації людей з приміщення та будуть ускладнювати оперативну ліквідацію пожежі пожежно-рятувальними підрозділами, а також створюватимуть загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають, працюють та навчаються в приміщенні Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства, а саме:

1) п. 2.23 Розділ ІІІ Правила пожежної безпеки в Україні (ППБУ) (п. 17 Акта від 27.12.2019 № 962): не надано підтвердження щодо визначення показника пожежної безпеки, покриття (лінолеуму) елементів шляхів евакуації на усіх поверхах гуртожитку;

2) п. 1.2 Розділ V ППБУ п. 2.1 додаток А ДБН В2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 26 Акта від 27.12.2019 №962): гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації;

3) п. 1.1, п. 1.4 Розділу V ППБУ (п. 30 Акта від 27.12.2019 №962): Система протидимного захисту (система димовидалення з поверхів будівлі) знаходиться в не працездатному стані;

4) п. 1.1 Розділ V, п. 3 Розділ ІІ ППБУ(п. 50 Акта від 27.12.2019 №962): ліфти гуртожитку не працюють у режимі «Пожежна небезпека» (п. 5.3 ДСТУ ЕN 81-73:2010 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів», частина 73 «Режим роботи ліфтів у разі пожежі»);

5) п. 2.4 Розділу ІІІ, п. 22 Розділу ІІ ППБУ (п. 11 Акта від 27.12.2019 №962): не надано підтверджуючі документи щодо зашпарування наглухо негорючим матеріалом отворів в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інші комунікаційні отвори), які забезпечують межу вогнестійкості та димогазонепроникнення.

Вважаючи вказані порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту, такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації гуртожитку Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 в Дніпровському р-ні м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до ч. 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Водночас у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Судом було встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в установі.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Крім того, відповідачем повідомлено суд апеляційної інстанції, що ним здійснюються заходи, які спрямовані на усунення порушень правил пожежної безпеки власними силами і засобами.

Також зазначено, що серед виявлених порушень є ті, усунення яких об`єктивно потребує часу та залучення третіх осіб з необхідною технічно-матеріальною базою.

Таким чином, станом на час апеляційного розгляду справи, матеріали справи не містять доказів усунення позивачем усіх порушень техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів зазначає, що порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, встановлені в акті перевірки, відповідач не усунув в повному обсязі, що ним і не заперечується, та не спростував документально відсутність фактів допущення таких порушень.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд зазначає, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної чи часткової зупинки експлуатації будівель та приміщень.

Виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей. Відтак, посилання апелянта на те, що застосовані заходи реагування не співмірні з виявленими порушеннями, не заслуговують на увагу.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відтак, враховуючи наявність таких порушень, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в будівлі, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення усіх порушень, а застосування заходів реагування буде співмірним з виявленими та неусуненими відповідачем порушеннями.

Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

В частині тверджень апелянта про наявність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви Київського державного коледжу туризму та готельного господарства шляхом визнання протиправним та скасування пункту 26 Припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №581 від 27.12.2019, колегія суддів зазначає таке.

Стосовно порушення п. 1.2 Розділ V ППБУ п. 2.1 додаток А ДБН В2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації), суд першої інстанції вірно вказав, що Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства не заперечує наявність зазначеного порушення, а вимоги зустрічного позову обґрунтовано тим, що ДБН В.2.5-56:2014 «Система протипожежного захисту» не можуть бути застосовані до приміщення, яке введено в експлуатацію в 1976-1978 роках, та в якому не здійснюються роботи з капітального ремонту, реконструкцій тощо.

Поряд з цим, приписами пункту 1.2 Розділу V ППБУ передбачено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Суд першої інстанції вірно вказав, що Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено необхідність обладнання усіх будинків, приміщень та споруд системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». При цьому, Правила не ставлять обладнання такими системами в залежність від проведення капітальних ремонтів, реконструкцій тощо.

Твердження апелянта стосовно неможливості застосування до спірних правовідносин норм ДБН В.2.5-56:2014, які вступили в силу 01.07.2015, з огляду на те, що будівля гуртожитку збудована та введена в експлуатацію в 1976-1978 роках, вірно відхилено судом першої інстанції з посиланням на те, що дія нормативного акту в часі починається з моменту набрання ним чинності.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що апелянтом не вказано жодних правових підстав, які б свідчили про неправомірність вимог пункту 26 припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 581 від 27.12.2019, адже вони спрямовані на усунення виникнення можливої небезпеки життю і здоров`ю, та на дотримання вимог пожежної безпеки.

Відтак, судова колегія погоджується з тим, що підстави для задоволення зустрічного позову - відсутні.

Суд першої інстанції доречно вказав, що неусунуті порушення не є формальними, а стосуються відсутності у позивача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, що є істотним порушенням, яке впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 815/140/18.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апелянтом в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція щодо порядку та можливості скасування заходів реагування викладено в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства про застосування заходів реагування - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Б. Парінов

Повний текст постанови складено 12.07.2022.