ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 540/4040/20 Суддя першої інстанції: Скочок Т.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос-Інвест Груп»</a> на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос-Інвест Груп»</a> про застосування заходів реагування, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2020 року Головне управління Держпраці у Херсонській області (далі - Позивач, ГУ Держпраці у Херсонській області) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос-Інвест Груп»</a> (далі - Відповідач, ТОВ «Кайрос-Інвест Груп») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «Кайрос-Інвест Груп», яке знаходиться за адресою: 01033, м. Київ, Голосіївський р-н., вул. Микільсько-Ботанічна, 6-8, приміщення 72, а саме:
- магістрального газопроводу «Каланчак-Скадовськ»;
- системи газопостачання природним газом, яка призначена на власні потреби - для газопостачання приміщення опалювальної будинку газорозподільної станції - до усунення порушень.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 справу передано на розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва за встановленою підсудністю.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2021 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що виявлені у ході перевірки порушення створюють небезпеку для життя і здоров`я людей, доказів їх усунення матеріали справи не містять, а застосована заборона стосується виключно ТОВ «Кайрос-Інвест Груп», а не експлуатації газопроводу «Каланчак-Скадовськ» іншими суб`єктами.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом залишено поза увагою відсутність належних і допустимих доказів порушення ТОВ «Кайрос-Інвест Груп» вимог чинного законодавства, а також факту повторного проведення перевірки одного й того самого предмету. Наголошує, що ГУ Держпраці у Херсонській області не було обстежено магістральний газопровід-відвід, а також не враховано, що Відповідач його експлуатацію не здійснює.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками ГУ Держпраці у Херсонській області на підставі наказу від 20.10.2020 №722 (а.с. 10-11) та направлення на проведення перевірки від 20.10.2020 №961 (а.с. 12) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною в частині усунення ТОВ «Кайрос-Інвест Груп» порушень вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці, зазначених у приписах №49-100, 50-100 і 51-100 від 16.07.2019 (а.с. 23-33), виданих за результатами проведення попереднього планового заходу органом державного нагляду (контролю).
Висновки перевірки зафіксовані в акті від 29.10.2020 №40-189 (а.с. 13-22).
У ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Кайрос-Інвест Груп»:
1) ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» та ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - не усунуті порушення вимог законодавства, про які вказано у приписі від 16.07.2019 №49-100, а саме, зокрема:
- підприємство не отримало ліцензію на ремонт та експлуатацію об`єктів трубопровідного транспорту;
- підприємство трубопровідного транспорту не забезпечує: дотримання діючих норм і правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів; діагностичний контроль за станом трубопроводів діючими засобами згідно з правилами технічної експлуатації та нормативними актами з діагностики; технічне перезасвідчення об`єктів трубопровідного транспорту після досягнення ними амортизаційного строку служби у разі передчасного старіння, спрацьованості і часткової втрати надійності та безпеки; створення спеціалізованих формувань для проведення ремонтно-відбудовчих робіт на випадок аварії чи катастрофи на трубопроводах; охорону об`єктів трубопровідного транспорту;
2) ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» та п. п. 1.6, 1.7 гл. 1 розд. V НПАОП 60.3-1.01-10 - не забезпечується надійна і безпечна робота лінійної частини магістрального газопроводу (далі - ЛЧМГ), а саме:
- не проводяться систематичні візуальні обстеження ЛЧМГ;
- не виконуються періодичні приладні обстеження ЛЧМГ;
- не виконується технічне обслуговування ЛЧМГ;
- не здійснюються необхідні ремонтно-профілактичні роботи;
- не здійснюється контроль за безпекою виконання робіт в охоронних зонах;
- не забезпечується і не контролюється ефективність та надійність роботи засобів активного захисту ЛЧМГ від корозії (установка катодного захисту);
- не забезпечується своєчасне попередження, локалізація та ліквідація аварій і надзвичайних ситуацій на ЛЧМГ та їх наслідків;
- та інше;
3) ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 1.14 гл. 1 розд. V НПАОП 60.3-1.01-10 - ЛЧМГ у процесі експлуатації не підлягає огляду шляхом обходу, обльоту чи об`їзду (означені огляди повинні виконуватися згідно з графіком - графік відсутній);
4) ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 1.17 гл. 1 розд. V НПАОП 60.3-1.01-10 - відсутні лінійно-експлуатаційна і диспетчерська служби, які повинні мати затверджений уповноваженою особою газотранспортного підприємства порядок повідомлення про аварію, порядок збору аварійної бригади та її виїзду до місця аварії (лінійно-експлуатаційна служба повинна бути укомплектована автотранспортом, спеціальною технікою, інструментами, приладами, засобами зв`язку та витратними матеріалами за затвердженими нормами);
5) ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 2.2 гл. 2 розд. V НПАОП 60.3-1.01-10 - не підлягають обстеженню не рідше одного разу на квартал із проведенням аналізу проб повітря з витяжних свічок переходи магістрального газопроводу через автомобільні дороги усіх категорій (3 од.);
6) ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 6 розд. Х НПАОП 60.3-1.01-10 - не проводяться перевірки електрохімічного захисту - забезпечення захищеності магістрального газопроводу по протяжності з потенціалами за абсолютним значенням не менше мінімального і не більше максимального згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003;
7) ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. п. 6, 15 розд. Х НПАОП 60.3-1.01-10 - система протикорозійного захисту магістрального газопроводу не підлягає систематичному контролю: експлуатаційному, комплексному та вибірковому. На установці електрохімічного захисту (перетворювач ПСК-М-3,0-48) не виконуються періодичні технічні огляди і обслуговування, контрольні вимірювання значень захисних потенціалів підземних споруд магістрального газопроводу, а також ремонтні роботи установок ЕХЗ та періодичну перевірку ефективності дії засобів ЕХЗ на весь період експлуатації підземних споруд магістрального газопроводу. Періодичність контролю та комплекс робіт повинні визначатися відомчими нормативними документами згідно ДСТУ 4219-2003 «Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії»;
8) ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 3.9 гл. 3 розд. V НПАОП 0.00-1.76-15 - допускається робота газопроводів і установки, що використовує газ (газовий опалювальний котел - 1 од.) без проведення технічних обслуговувань та поточних ремонтів (технічне обслуговування необхідно здійснювати не рідше ніж один раз на місяць, а поточний ремонт - не рідше ніж один раз на 12 місяців).
Акт перевірки було підписано Відповідачем 29.10.2020 із запереченням, в яких зазначено, що перевірка проведена з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у зв`язку з тим, що ТОВ «Кайрос-Інвест Груп» не є ліцензіатом з транспортування природного газу магістральними газопроводами, не є оператором Газотранспортної системи України, а відтак не може здійснювати повноваження, які покладаються чинним законодавством України на оператора Газотранспортної системи України, а саме - експлуатанта газопроводу «Каланчак-Скадовськ» та газорозподільної станції міста Скадовськ (а.с. 22).
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 4, 13, 21 38 Закону України «Про охорону праці), ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», прийшов до висновку, що виявлені у ході перевірки порушення є підставою для вжиття заходів реагування.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, прийнятим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Судовою колегією враховується, що згідно ч. 1 ст. 6 указаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Як було встановлено раніше, позапланова перевірка ТОВ «Кайрос-Інвест Груп» проведена ГУ Держпраці у Херсонській області з метою перевірки виконання вимог приписів від 16.07.2019 №49-100, №50-100 та №51-100. Відтак, всупереч доводів Апелянта, Позивач набув право на проведення позапланового заходу, а проведення перевірки з цих підстав не може вважатися повторною перевіркою одного й того ж самого предмета.
Крім того, судовою колегією відхиляються аргументи апеляційної скарги про те, що начальник відділу нагляду на об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_1 не брала участі у проведенні перевірки у липні 2019 року, оскільки відповідні обставини з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів оскарження згаданих вище приписів перебувають поза площиною предмету доказування у цій справі.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Приписи ст. 21 указаного Закону визначають, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За правилами ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу з питань праці (далі - Положення), пунктом 1 якого передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно п. 3 Положення одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Приписи пп. 16 п. 4 Положення визначають, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, видає в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про наявність правових підстав для вжиття заходів реагування у розрізі доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про трубопровідний транспорт» діяльність, пов`язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об`єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі ліцензії. Ліцензії видаються в порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 16 указаного Закону підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов`язані забезпечувати: постачання споживачам вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин відповідно до умов договорів; дотримання діючих норм і правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони навколишнього природного середовища; прийняття в експлуатацію об`єктів, побудованих (реконструйованих) без порушень будівельних норм і правил; діагностичний контроль за станом трубопроводів діючими засобами згідно з правилами технічної експлуатації та нормативними актами з діагностики; технічне перезасвідчення об`єктів трубопровідного транспорту після досягнення ними амортизаційного строку служби у разі передчасного старіння, спрацьованості і часткової втрати надійності та безпеки; консервацію трубопроводів, що з тих чи інших причин не функціонують більше одного року, із забезпеченням постійного технічного нагляду за станом трубопроводів з метою підтримки їх експлуатаційної придатності; передачу матеріалів виконавчої зйомки, оформлених у встановленому порядку будівельно-монтажними організаціями і замовником, місцевим органам державної виконавчої влади і органам місцевого самоврядування для нанесення їх на районні карти землекористування, які у встановленому порядку надають відомості про місцезнаходження трубопроводів заінтересованим підприємствам, установам та організаціям; створення спеціалізованих формувань для проведення ремонтно-відбудовчих робіт на випадок аварії чи катастрофи на трубопроводах; вжиття негайних заходів щодо ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій, які призвели до порушення роботи підприємств трубопровідного транспорту, і повідомлення про це відповідних органів державного нагляду та контролю, територіальних штабів Цивільної оборони України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, а також місцевих органів державної виконавчої влади, представницьких органів та органів місцевого самоврядування; відшкодування власникам землі і землекористувачам заподіяної шкоди під час ліквідації аварій і проведення ремонту; складання з місцевими органами державної виконавчої влади, представницькими органами та органами місцевого самоврядування спільних планів заходів, пов`язаних із виконанням робіт в умовах надзвичайного стану; охорону об`єктів трубопровідного транспорту.
Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 № 11 (далі - Правила №11), дія яких поширюється на суб`єктів господарювання, діяльність яких пов`язана з експлуатацією, ремонтом та реконструкцією об`єктів магістральних газопроводів або які здійснюють науково-дослідні, проектно-конструкторські, будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні та діагностичні роботи на цих об`єктах.
Відповідно до п. 1.6 гл. 1 розд. V Правил №11 для забезпечення надійної і безпечної роботи ЛЧМГ газотранспортні підприємства та їх підрозділи повинні:
а) забезпечувати будівництво, реконструкцію та ремонт ЛЧМГ спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями чи підрозділами згідно з проектом, що отримав позитивний експертний висновок відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об`єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 431-94-п;
б) здійснювати ефективний технічний нагляд за ходом спорудження, ремонту чи реконструкції ЛЧМГ;
в) забезпечувати прийняття об`єктів ЛЧМГ в експлуатацію згідно з вимогами чинних нормативних документів;
г) здійснювати систематичні візуальні обстеження ЛЧМГ;
ґ) виконувати періодичні приладні обстеження ЛЧМГ;
д) виконувати технічне обслуговування ЛЧМГ у встановлених обсягах та термінах;
е) своєчасно виконувати необхідні ремонтно-профілактичні роботи;
є) періодично інформувати землекористувачів та органи місцевого самоврядування про місцезнаходження ЛЧМГ та здійснювати контроль за безпекою виконання робіт в охоронних зонах;
ж) забезпечувати ефективну та надійну роботу засобів активного захисту ЛЧМГ від корозії;
з) забезпечувати своєчасне попередження, локалізацію та ліквідацію аварій і надзвичайних ситуацій на ЛЧМГ та їх наслідків.
Пунктом 1.7 указаної глави Правил №11 передбачено, що комплекси робіт з візуального огляду та обстеження ЛЧМГ із застосуванням технічних засобів, технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти повинні виконуватись згідно з вимогами нормативних документів.
Приписи п. 2.2 гл. 2 розд. V Правил №11 визначають, що переходи МГ через залізниці і автомобільні дороги усіх категорій підлягають обстеженню не рідше одного разу на квартал із проведенням аналізу проб повітря з витяжної свічки.
Положеннями п. п. 6, 15 розд. Х Правил №11 визначено, що електрохімічний захист повинен забезпечувати захищеність газопроводів по протяжності з потенціалами за абсолютним значенням не менше мінімального і не більше максимального згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003.
Система протикорозійного захисту газопроводів підлягає систематичному контролю: експлуатаційному, комплексному та вибірковому. Періодичність контролю та комплекс робіт визначаються відомчими нормативними документами.
Системний аналіз наведених норм у своїй сукупності свідчить, що підприємство, яке має на праві власності газорозподільну станцію з обладнанням (а.с. 77), а також газопровід-відвід «Каланчак-Скадовськ» довжиною 34,5 км (а.с. 75), і здійснює його експлуатацію, що встановлено у ході перевірок у 2019 та 2020 роках, зобов`язане отримати ліцензію на ремонт і експлуатацію об`єкта газопровідного транспорту (ст. 13 Закону України «Про трубопровідний транспорт») та, відповідно, забезпечити безпеку умов праці відповідно до вимог, які згадані вище норми законодавства висувають для такого виду господарської діяльності.
При цьому посилання Апелянта на те, що відповідний газопровід-відвід не експлуатується, а відтак у нього відсутній обов`язок із отримання відповідної ліцензії, судовою колегією оцінюється критично, оскільки факт експлуатації було встановлено ще під час проведеної перевірки у 2019 році, а доказів протилежного, зокрема, перекриття та опломбування крану №3 DN200, Відповідачем не надано. Крім іншого, судова колегія звертає увагу, що доказів оскарження приписів від 16.07.2019 №49-100, №50-100 та №51-100, виконання яких було предметом перевірки, ТОВ «Кайрос-Інвест Груп» не було надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції, що дає обґрунтовані підстави вважати, що підприємство погодилося із виявленими у ході перевірки, проведеної у липні 2019 року, порушеннями.
З урахуванням наведеного судовою колегією враховується, що, як було підкреслено раніше, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі №819/348/17, від 16.03.2020 у справі № 140/2323/19.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що незабезпечення Відповідачем, як підприємством, що здійснює, зокрема, експлуатацію магістрального газопроводу та системи газопостачання природним газом, вимог законодавства у сфері охорони праці, створює загрозу життю і здоров`ю людей при роботі з відповідним обладнанням, а тому погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос-Інвест Груп»</a> - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Н.М. Бужак
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено та підписано 13 липня 2022 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2022 |
Оприлюднено | 18.07.2022 |
Номер документу | 105245026 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони праці |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні