Ухвала

від 12.07.2022 по справі 640/7591/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7591/19

УХВАЛА

13 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО» до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2021 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач 1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення (в цілому) та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2022 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути зазначені у ній недокіли протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн.

Згідно зворотного повідомлення копію вказаної ухвали апелянтом отримано 08.06.22 року, натомість, докази усунення недоліків апеляційної скарги станом на 13.07.22р. апелянт не надав.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції апелянтом до суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю фінансування, введенням воєнного стану в Україні, неможливістю обмеження доступу до правосуддя необхідністю сплати судового збору.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано Головному управлінню ДПС у Київській області максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.

Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано, адже додані до клопотання копії службової записки від 02.05.2022 №421/26-15-10-04-11 не можуть свідчити про вчинення Головним управлінням ДПС у м. Києві активних дій, спрямованих на сплату судового збору, зокрема, після отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 13 липня 2022 року недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на те, що апелянтом у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху не було надано документ про сплату судового збору, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 296, 298 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ з усіма доданими до неї матеріалами повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан