Постанова

від 12.07.2022 по справі 820/401/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

справа №820/401/18

касаційне провадження № К/9901/64330/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Рєзнікова С.С., судді - Старостін В.В., Бегунц А.О.)

у справі № 820/401/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс С»

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс С» (далі - ТОВ «Альянс С»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 жовтня 2017 року № 0000551412, від 05 жовтня 2017 року № 0000561412, від 05 жовтня 2017 року № 0000571412.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 17 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовив, дійшовши висновку про удаваний характер оспорюваних господарських операцій.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення адміністративного позову.

ГУ ДФС у Харківській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на фіктивний характер господарських операцій, щодо яких виник спір.

Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Харківській області.

13 лютого 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

15 лютого 2022 року ГУ ДФС у Харківській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДФС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альянс С» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах із контрагентами -Фермерським господарством «Зерно ГМС» за лютий 2015 року, Приватним підприємством «Террастрой-Д» за вересень 2014 року, Приватним підприємством «Муксун» за вересень - листопад 2014 року, лютий 2015 року, Приватним підприємством «Веста Метаопт» за серпень 2016 року, Приватним підприємством «Крі Сталь» за вересень - грудень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Віндерра» за грудень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Сантана» за вересень - жовтень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейтопт ТЗ» за лютий 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Твінкам ТК» за лютий 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют СМК» за лютий 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Паритет» за лютий 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Страйк» за лютий 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Полі-Пласт» за квітень 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплект Стандарт Сервіс» за квітень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від 18 вересня 2017 року № 12743/20-40-14-12-11/34312449.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні: послуг із діагностики, калібрування та профілактики електротехнічних лабораторій ЕТЛ-10 (заводський номер 45) на базі автомобіля ГАЗ-3308 і ЕТЛ-35К (заводський номер 69) на базі автомобіля ПАЗ-3206-100 у Приватного підприємства «Террастрой-Д»; послуг із перевезення вантажів автомобільним транспортом у Приватного підприємства «Муксун»; продукції електротехнічного призначення в Приватного підприємства «Крі Сталь»; послуг (робіт) із переобладнання автомобіля Peugeot New Boxer FG L3H2 335 HDi 130 МКПГ, послуг (робіт) із діагностики та ремонту апарата високовольтного випробувального АВ-50/70, заводський номер 083, послуг (робіт) із діагностики, калібрування та профілактики електротехнічних лабораторій ЗТЛ-10 (заводський номер 45) на базі автомобіля ГАЗ-3308 і ЗТЛ-35К (заводський номер 69) на базі автомобіля ПАЗ-3206-100 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндерра»; продукції електротехнічного призначення в Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Сантана»; послуг з ремонту електротехнічної лабораторії (обладнання) в Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейтопт ТЗ»; послуг з діагностики, ремонту та монтажу додаткового обладнання (ИСКРА-ЗМ в комплекті з датчиком), з пошуку місць пошкодження кабельних ліній електротехнічної лабораторії ЗТЛ-35К на базі автомобіля «Газель», 2012 року випуску, заводський номер 166, продукції виробничо-технічного призначення в Товариства з обмеженою відповідальністю «Твінкам ТК»; комплексних хелатних мікродобрив «Наномікс» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют СМК»; комплексних хелатних мікродобрив «Наномікс» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Паритет»; послуг (робіт) із зміни в конструкції вантажного фургона малотоннажного CITROEN JUMPER з метою подальшого його використання як пересувної аварійної лабораторії з пошуку пошкоджень (витоків) ділянок теплових мереж у Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Полі-Пласт»; електротехнічного обладнання в Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект Стандарт Сервіс» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДФС у Харківській області посилалося на: недоліки представленої первинної документації; відсутність у постачальників позивача в достатній кількості виробничих потужностей та основних засобів, необхідних для виконання оспорюваних поставок; невідповідність номенклатури придбаних і реалізованих контрагентами платника активів; наявність кримінальних проваджень щодо деяких постачальників ТОВ «Альянс С».

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 05 жовтня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000551412, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 387162,00 грн за основним платежем та 96790,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000561412, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 2120,00 грн; № 0000571412, згідно з яким зменшено суму податкового зобов`язання в розмірі 278372,00 грн та зменшено суму податкового кредиту в розмірі 216988,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «Альянс С» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість.

Щодо твердження контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача в достатній кількості виробничих потужностей та основних засобів, необхідних для надання оспорюваних послуг, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Доводи відповідача про невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих постачальниками платника активів, колегія суддів також оцінює критично, з огляду на те, що вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо контрагентів ТОВ «Альянс С» та дослідження первинних документів, що суперечить приписам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727.

Посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень об`єктивно не прийнято до уваги судами, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Таким чином, висновок Харківського апеляційного адміністративного суду про необ`єктивність твердження контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача у справі - Головне управління ДФС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова