Постанова

від 12.07.2022 по справі 826/8414/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 826/8414/18

адміністративне провадження № К/9901/12157/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства «Гарні-строй» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ПП «Гарні-строй» (далі - Підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДФС у м. Києві, у подальшому заміненого на правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2018 року №1192615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 56 254,50 грн, та №1202615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 210 240,50 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 05 березня 2018 року №1202615147.

Прийнято в указаній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 05 березня 2018 року №1202615147 в частині донарахованого податкового зобов`язання в сумі 765 160,33 грн та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 382 580,16 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у січні-лютому 2018 року працівниками ГУ ДФС у м. Києві на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2017 року №757/68460/17-к на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, наказу від 29.01.2018 року №1412 та направлення від 30.01.2018 року №86/26-15-14-07-01-18 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Гарні-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Берегобуд» та ТОВ «Білд Брок» за період з 01.07.2015 року по 30.11.2017 року.

У ході перевірки встановлено порушення Позивачем:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на суму 37 503,00 грн за 2016 рік;

- п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 806 827,00 грн, у тому числі за жовтень 2016 року в сумі 41 669,00 грн, за січень 2017 року в сумі 598 688,00 грн, за лютий 2017 року в сумі 166 470,00 грн.

- п.85.2 ст.85 ПК України, а саме - не надано платником податків посадовій (службовій) особі контролюючого органу документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 12.02.2018 року №30/26-15-14-07-01-10/22795129.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 05.03.2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №1192615147, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 56 254,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 37 503,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 18 751,50 грн;

- форми «Р» №1202615147, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 210 240,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 806 827,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 403 413,50 грн.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що 30.01.2018 року Відповідачем вручено Позивачу запити про надання інформації щодо фінансового-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Берегобуд» та ТОВ «Білд Брок» за період з 01.07.2015 року по 30.11.2017 року у термін до 31.01.2018 року.

Листом від 31.01.2018 року №б/н ПП «Гарні-Строй» повідомило ГУ ДФС у м. Києві про відсутність запитуваних документів щодо ТОВ «Берегобуд», оскільки вони були вилучені на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Литвиновою І.В. від 17.05.2017 року у справі №757/27125/17-к. Щодо первинних документів з приводу господарських відносин з ТОВ «Білд Брок» зазначено, що останні в оригіналах були надані на вимогу Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/16780/17.

Також судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві було надіслано листи-запити №20/9/26-15-14-07-01-14 від 02.01.2018 року та №4434/9/26-15-14-07-01-14 від 23.01.2018 року до Генеральної прокуратури України щодо направлення наявної інформації та документів, що свідчать про факти ухилення від сплати податків і зборів ПП «Гарні-Строй» під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Білд Брок» або надати доступ до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та документами.

Листами-відповідями від 09.01.2018 року №26/3-33325-15 та від 02.02.2018 року №26/2-34252-18 Відповідача було повідомлено, що працівнику ГУ ДФС у м. Києві Бойку О.М. надано для ознайомлення інформацію та матеріали, які містяться в кримінальному провадженні.

Крім того, Окружним адміністративним судом міста Києва було витребувано ухвалою від 03.07.2018 року від Генеральної прокуратури України первинні документи, що стосуються розгляду цієї справи.

На виконання вимог останньої Генеральною прокуратурою України було надано суду витребувані документи, із змісту яких вбачається, таке.

14.08.2016 року між ПП «Гарні-Строй» та ТОВ «Берегобуд» був укладений договір субпідряду №14/08 відповідно до якого загальна вартість робіт становить 256 888,80 грн.

22.08.2016 року між ПП «Гарні-Строй» та ТОВ «Берегобуд» був укладений договір субпідряду №22/08 відповідно до якого загальна вартість робіт становить 1 026 708,00 грн.

02.09.2016 року між ПП «Гарні-Строй» та ТОВ «Берегобуд» був укладений договір субпідряду №02/09 відповідно до якого загальна вартість робіт становить 3 815 742,00 грн.

15.11.2016 року між ПП «Гарні-Строй» та ТОВ «Берегобуд» був укладений договір субпідряду №15/11 відповідно до якого вартість робіт становила 236 181,60 грн.

Виконання робіт за вказаними договорами, як зазначено судом першої інстанції, підтверджується: довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; актами приймання виконаних будівельних робіт; банківськими виписками; податковими накладними.

Окремо судом першої інстанції встановлено, що взаємовідносини ПП «Гарні-Строй» та ТОВ «Берегобуд» протягом 2016 року вже були предметом перевірки контролюючого органу, висновки якої зафіксовані в акті від 31.08.2017 року №138/26-15-14-07-01-10/22795129, на підставі якого ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.09.2017 року №2442615147, №2472615147, №2482615147, №2452615147, які в свою чергу були оскаржені в судовому порядку та скасовані, зокрема, в частині донарахування ПП «Гарні-Строй» грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 506 003,70 грн (у тому числі за основним платежем 404 803,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 101 200,70 грн), з податку на прибуток на суму 1 344 331,25 грн (у тому числі за основним платежем 1 075 465,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 268 866,25 грн) та в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 723 491,00 грн.

Крім іншого, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що в акті перевірки №30/26-15-14-07-01-10/22795129 від 12.02.2018 року зазначено, що директору ПП «Гарні-Строй» було вручено під розписку запит від 30.01.2018 року про надання документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Білд Брок». Проте, станом на час закінчення перевірки Позивачем не було подано витребуваних документі щодо взаємовідносин з ТОВ «Білд Брок» з період з 01.07.2015 року по 30.11.2017 року, що є порушенням ст. ст. 44, 85 ПК України.

В акті перевірки також зафіксовано, що відповідно до наданої Генеральною прокуратурою інформації, на розрахунковий рахунок ТОВ «Білд Брок» № НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-Банк» від ПП «Гарні-Строй» із розрахункового рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «УкрСиббанк», надходили наступні кошти: 14.11.2016 року в сумі 25 016,24 грн за будівельні роботи (зовнішнє освітлення), влаштування каналізаційної мережі К-2 по рах. від 12.10.2016 року №31, від 16.11.2016 року в сумі 382 364,40 грн з ПДВ за будівельні роботи по рах. від 17.10.2016 року №37 та в сумі 274 726,80 грн з ПДВ за будівельні роботи по рах. від 14.10.2016 року №34, від 17.11.2016 року в сумі 256 888,80 грн з ПДВ за будівельні роботи по рах. від 17.10.2016 року №41 та в сумі 236 181,00 грн з ПДВ за будівельні роботи по рах. від 19.10.2016 року №42. ТОВ «Білд Брок» відповідно до банківських виписок повернуло частину коштів на адресу ПП «Гарні-Строй», а саме 30.11.2016 року суму 657 091,20 грн з ПДВ - повернення помилково перерахованих коштів згідно листа №б/н від 25.11.2016 року, 01.12.2016 року суму 493 070,40 грн з ПДВ - повернення помилково перерахованих коштів згідно листа №б/н від 25.11.2016 року, 06.12.2016 року суму 551 175,64 грн. з ПДВ - повернення помилково перерахованих коштів згідно листа №б/н від 25.11.2016 року. Договорів, додатків до договорів, актів, рахунків, листування, платіжних доручень, кошторисів, довідок, товарно-транспортних накладних та іншого ПП «Гарні-Строй» до перевірки не додано.

Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За вказаних вимог КАС України, суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог.

За правилами п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 ЦК України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Приписи п.135.1 ст.135 ПК України визначають, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст.200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведеного вбачається, що не дають право на формування податкового обліку операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV), документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст.9 Закону №996-XIV визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно із п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі - Положення), первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, які стосуються господарських відносин ПП «Гарні-строй» і ТОВ «Берегобуд» за 2016 рік, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що останні містять всі обов`язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам. При цьому, відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не було доведено юридичної дефектності чи невідповідності первинних документів вимогам чинного законодавства.

До того ж, як встановлено судами, господарські відносини між указаними підприємствами у 2016 році були предметом перевірки контролюючого органу у серпні 2017 року (акт від 31.08.2017 року №138/26-15-14-07-01-10/22795129). Разом з тим, донарахування грошових зобов`язань позивачу за наслідками господарських відносин з ТОВ «Берегобуд» у 2016 році визнано протиправним рішенням суду у справі №826/16780/17, яке набрало законної сили 25.11.2019 року.

У постанові від 28.02.2018 року у справі №806/1033/17 Верховний Суд зазначив, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. У кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.

Надаючи оцінку посиланням відповідача на відсутність у ТОВ «Берегобуд» трудових та виробничих ресурсів, необхідних для здійснення задокументованих господарських операцій, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.

Доводи ГУ ДПС у м. Києві про те, що згідно відомостей кримінального провадження №42015000000002519 директор ТОВ «Берегобуд» ОСОБА_1 під час допиту в якості свідка 27.02.2017 року заперечувала свою участь у створенні та діяльності указаного підприємства, судами попередніх інстанцій обґрунтовано спростовано, оскільки відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Водночас, жодного з документів, передбачених ч.6 ст.78 КАС України, ГУ ДПС у м. Києві надано не було. Крім іншого, як вже було підкреслено вище, реальність господарських операцій між указаними контрагентами за 2016 рік була встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно із ст.1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому колегія суддів Верховного Суду погоджується із доводами судів першої та апеляційної інстанції про те, що приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб`єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. Тобто, невиконання такими особами податкових зобов`язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб`єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

Наведені висновки повністю узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 22.01.2009 року у справі «Булвес проти Болгарії», яке наголошує на принципі персональної відповідальності платника та неможливості втручання у право власності особи, яка, попри можливе порушення своїм контрагентом податкового законодавства, є належним отримувачем поставлених товарів чи послуг.

З урахуванням наведених вище обставин у своїй сукупності колегія суддів Верховного Суду погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для повторного донарахування ПП «Гарні-Строй» податкових зобов`язань з податку на додану вартість за наслідками господарських відносин з ТОВ «Берегобуд» за 2016 рік в сумі 723 491,33 грн та застосування за це штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 361 745,67 грн.

Щодо доводів контролюючого органу про ненадання ПП «Гарні-Строй» під час перевірки жодних первинних документів щодо взаємовідносин Підприємства з ТОВ «Білд Брок», колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, у відповідь на запит ГУ ДФС у м. Києві про надання документів ПП «Гарні-Строй» повідомило, що оригінали договору, кошторису, актів виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, а також підсумкову відомість ресурсів були надані Окружному адміністративному суду міста Києва на виконання вимог ухвали у справі №826/16780/17. Отже, підприємством було повідомлено посадових осіб податкового органу про об`єктивну неможливість надання таких документів під час перевірки.

Відповідно до абз.1-2 п.44.1 ст.44 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписи п.44.3 ст.44 ПК України встановлюють, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п.44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

При цьому, за правилами п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Згідно із п.85.4 ст.85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 85.9 ст.85 ПК України передбачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Отже, ГУ ДФС у м. Києві, встановивши, що оригінали первинних документів щодо взаємовідносин ПП «Гарні-Строй» з ТОВ «Білд Брок» перебувають у розпорядженні Окружного адміністративного суду міста Києва, мало передбачені ст.85 ПК України повноваження отримати доступ до указаних документів у межах справи №826/16780/17, шляхом, зокрема, ознайомлення з останніми, адже було відповідачем в указаній справі. І лише після цього відповідач в силу положень абз.3 п.85.9 ст.85 ПК України набував права завершити проведення перевірки.

За вказаних обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що за відсутності об`єктивної можливості ПП «Гарні-Строй» надати ГУ ДФС у м. Києві оригінали первинних документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Білд Брок» у зв`язку з їх поданням до Окружного адміністративного суду міста Києва у межах справи №826/16780/17, контролюючий орган був вправі застосувати до спірних правовідносин приписи п.85.9 ст.85 ПК України з метою забезпечення перевірки правомірності формування даних податкового обліку за наслідками господарських відносин Підприємства з указаним контрагентом. Водночас, завершення перевірки з висновком про те, що первинні документи щодо ТОВ «Білд Брок» позивачем надані не були, не узгоджується з вже неодноразово згаданими вище приписами абз.3 п.85.9 ст.85 ПК України та вказує на передчасність донарахування грошових зобов`язань за наслідками господарських відносин ПП «Гарні-Строй» з ТОВ «Білд Брок».

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, до позовної заяви позивачем додані копії договору субпідряду від 10.08.2016 року №63, локального кошторису, підсумкових відомостей ресурсів, актів приймання виконаних будівельних робіт, а матеріали справи містять також складену ТОВ «Білд Брок» на користь ПП «Гарні-Строй» податкову накладну і банківські виписки, які підтверджують як рух активів платника, так і реальність здійснення господарських операцій. У свою чергу доводи контролюючого органу щодо безтоварності указаних операцій засновані лише на відомостях ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.07.2017 року у справі №757/38914/17-к та від 30.11.2017 року у справі №757/68460-17-к, в яких із слів слідчих органів вбачаються ознаки фіктивності ТОВ «Білд Брок». Однак, як вже наголошувалися вище, жодного з документів, передбачених ч.6 ст.78 КАС України, ГУ ДПС у м. Києві на підтвердження фіктивного статусу указаного суб`єкта господарювання надано не було.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст.341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає..

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх