Постанова

від 04.07.2022 по справі 378/572/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 758/15070/20 Головуючий у І-й інстанції - Скороход Т.Н.

апеляційне провадження № 22-ц/824/821/2022 Доповідач Заришняк Г.М

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.

при секретарі - Діденку А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Перникози Дмитра Олеговича, діючого в інтересах Приватного Підприємства «Чумацький Шлях», на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 серпня 2021 року в справі за позовом Приватного підприємства «Чумацький шлях» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області та Київська обласна державна адміністрація про визнання протиправними та скасування наказу, визнання незаконним та скасування запису і рішення про державну реєстрацію земельної ділянки та витребування земельної ділянки із незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року ПП «Чумацький шлях» звернулось в суд з позовом до ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області та Київська обласна державна адміністрація про визнання протиправними та скасування наказу, визнання незаконним та скасування запису і рішення про державну реєстрацію земельної ділянки та витребування земельної ділянки із незаконного володіння.

В обґрунтування позову позивач вказував, що що розпорядженням № 308, виданим 11 червня 2003 року Ставищенською РДА, затверджено проект відведення земельних ділянок та їх передачу в довгострокову оренду ПП „Чумацький шлях" під розміщення об`єктів торгівлі на території Винарівської сільської ради. Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року, зареєстрованого у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 5/2, посвідчений 23 червня 2003 року державним нотаріусом Ставищенської районної державної нотаріальної контори за реєстром № 1580, ПП „Чумацький шлях" є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,1657 га, в тому числі і спірною земельною ділянкою площею 0,0893 га. В кінці грудня 2018 року ОСОБА_2 на спірній земельній ділянці встановила тимчасові споруди, посилаючись на те, що вона є власником даної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В., відповідно до якого остання набула у власність земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, яка накладається на орендовану ПП „Чумацький шлях" земельну ділянку. Спірна земельна ділянка площею 0,12 га, з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055 для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташована на території Винарівської сільської ради, була надана ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-7972/36-15-СГ від 23 листопада 2015 року „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ".

З огляду на те, що інформація про вилучення земельної ділянки, наданої позивачу в оренду на підставі договору оренди, у відповідача відсутня, беручи до уваги факт відсутності будь-якого рішення органу державної влади, яким би припинялось право користування ПП «Чумацький шлях» оспорюваною ділянкою, з врахуванням своєчасно сплачуваних встановлених державою податків, представник позивача вважав вищезазначений наказ незаконним, прийнятим з перевищенням меж службових обов`язків органом, який не уповноважений приймати такі рішення та розпоряджатися земельною ділянкою, оскільки дана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1 на підставі її клопотання, однак, жодного підтвердження наявності та подачі останньою письмової згоди землекористувача відповідач не надав.

Відсутність такої згоди свідчить про пряме порушення відповідачем процедури передачі у власність оспорюваної земельної ділянки. Відповідачем видано оскаржуваний наказ всупереч вимогам законодавства України, а саме з порушенням, ст. 116 ч. 5, ст. 123 ч. 2 ЗК України, оскільки, вказана земельна ділянка у позивача у встановленому законом порядку не вилучалась, а нотаріально оформлена відмова від права користування останнім не надавалась. У ГУ Держгеокадасту у Київській області відсутні повноваження розпоряджатися оспорюваною ділянкою, оскільки вона не відноситься до земель сільськогосподарського призначення. На підставі даного наказу в подальшому було оформлено право власності на земельну ділянку на ОСОБА_1 , з подальшим продажем за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 . Позивач вважає, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки відповідно до ст. 152 ЗК України є нікчемним, оскільки ОСОБА_1 на час вчинення правочину не мала необхідного обсягу прав на дану земельну ділянку.

Посилаючись на викладене, а також з урахуванням неодноразового уточнення позовних, позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-7972/36-15-СГ від 23 листопада 2015 року „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 "; визнати незаконним та скасувати запис Відділу Держземагенства у Ставищенському районі Київської області від 12 листопада 2015 року про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, що розташована на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 808020632242; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44628705 від 14 грудня 2018 року, на підставі якого було внесено запис про право власності № 29462361 від 14 грудня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, що розташована на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 808020632242; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0893 га, що належить ПП „Чумацький шлях" на праві користування за договором оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року та, на яку накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, й стягнути судові витрати.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 03 серпня 2021 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі адвокат Перникоза Д.О., діючий в інтересах ПП «Чумацький Шлях», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін як таке, що відповідає вимогам закону.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Статтею 2 ч. 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до п.б ст.5 ЗК України земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Згідно із частинами 2 та 3 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно із частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства не більше - 2, 0 га.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що головою Ставищенської районної державної адміністрацієї листом від 22 квітня 2002 року за №134/06-27 було надано згоду на розробку проекту відведення трьох земельних ділянок ПП „Чумацький шлях" смт. Ставище під розміщення об`єктів торгівлі на території Винарівської сільської ради, на підставі якого були розроблені прект відведення земельних ділянок (т. 1 а. с. 41-136, т. 2 а.с. 246-247).

Розпорядженням Ставищенської РДА від 11 червня 2003 року за № 308 «Про затвердження проекту відведення земельних ділянок та їх передачу в довгострокову оренду ПП „Чумацький шлях" (селище Ставище) під розміщення об`єктів торгівлі на території Винарівської сільської ради Ставищенського райну» затверджено проект відведення земельних ділянок, розроблений ТОВ «Київський регіональний інститут земельних ресурсів», та передано в довгострокову оренду ПП „Чумацький шлях" терміном на 50 років під розміщення об`єктів торгівлі три земельні ділянки площею - 0,1657 га, в тому числі земельну ділянку площею 0,0893 га (т. 1 а.с. 36).

Відповідно до копій договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року, зареєстрованого у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 5/2 ,та посвідченого 23 червня 2003 року державним нотаріусом Ставищенської районної державної нотаріальної контори за реєстром № 1580 (т. 1 а.с. 13-20), додаткової угоди № 1 від 21 липня 2008 року до вказаного договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року (т. 1 а.с. 21-23) та державної реєстраційної справи № 5/2 по укладенню договору оренди земельних ділянок, наданих в довгострокову оренду терміном на 50 років ПП „Чумацький шлях" під розміщення об`єктів торгівлі на території Винарівської сільської ради Ставищенського району (т. 1 а.с. 137-152), ПП „Чумацький шлях" є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,1657 га, з яких перша ділянка площею 0,0893 га, (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса); друга земельна ділянка площею 0,0302 (територія виробничої бази ШЕД-624); третя ділянка площею 0,0462 га (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса).

ПП „Чумацький шлях" за оренду вказаної земельної ділянки сплачує орендну плату та земельний податок (т. 1 а.с. 153-159, т. 2 а.с. 121-136).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" № 10-7972/36-15-СГ від 26 листопада 2015 року (т. 1 а.с. 161, т. 3 а.с. 32) затверджено „Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_1 на території Винарівської сільської ради та надано у власність останній земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 3224282000:02:001:0055 для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Винарівської сільської ради (т. 3 а.с. 2-29).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 грудня 2018 року (т. 1 а.с. 162-163), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 1 а.с. 164-169) та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2 а.с. 23) власником земельної ділянки кадастровий номер 3224282000:02:001:0055 є ОСОБА_2 .

Заперечуючи проти позову, ГУ Держгеокадастру у Київській області вказувало, що позивачем був укладений нотаріальний Договір оренди земельної ділянки від 23.06.2003 року, що зареєстрований у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, вчинено запис № 5/2 від 23.06.2003 року, за умовами якого позивачу було передано в оренду земельна ділянка загальною площею - 0,1657га, в тому числі забудованих земель під дорогами - 0,1657га, з них: перша ділянка площею 0,0893га, в тому числі забудованих земель під дорогами - 0,0893га (придорожня смута відведення автошляху Київ-Одеса). Договір укладений строком на 50 років. Однак, відомості про надані в орендне користування позивачу земельні ділянки не внесені до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка, надана в оренду позивачу є сформованими, однак її державна реєстрація та внесення у базу Державного земельного кадастру відбувається на підставі відповідно технічної документації. Що ж стосується Наказу ГУ від 26.11.2015 року за № 10-7972/36-15-сг про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055 площею 0,1200 га, що розташована на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області, відповідач вказував, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Законних підстав відмовити ОСОБА_1 в наданні вищезазначеного Наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність у Головного управління відсутні.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10 лютого 2020 року (т. 4 а.с. 56-57, 63-64), витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 4 а.с. 58-62, 65-69) приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу зареєстровано за ПП „Чумацький шлях" право оренди земельних ділянок: кадастровий номер 3224282000:01:002:0802, площею 0,0462 га та кадастровий номер 3224282000:01:002:0801, площею 0,0302.

Відповідно до відомостей офіційного порталу Держгеокадастру України - публічна Кадастрова карта України на земельну ділянку площею 0,0893 га накладається земельна ділянка площею 0,1200 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055 (т. 2 а.с. 226, 227).

На підставі договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки № 547 від 19 листопада 2019 року ФОП ОСОБА_3 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0893 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ПП „Чумацький шлях" на території Винарівської сільської ради (т. 3 а.с.74-75, 76-105). Проте, державним кадастровим реєстратором відділу у Ставищенському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області відмовлено у внесенні відомостей про дану земельну ділянку до Державного земельного кадастру, оскільки вона перетинається з земельною ділянкою з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055. Площа співпадає на 61,7173%.

На підставі договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки № 547 від 11 грудня 2019 року ФОП ОСОБА_3 повторно розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0893 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ПП „Чумацький шлях" на території Винарівської сільської ради (т. 3 а.с. 184-243). Проте, державним кадастровим реєстратором відділу у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області повторно відмовлено у внесенні відомостей про дану земельну ділянку до Державного земельного кадастру, оскільки відповідно до протоколу № ПП-3201048492019 „Про проведення перевірки електронного документа" від 18 грудня 2019 року, вона перетинається з земельною ділянкою з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055. Площа співпадає на 61,7173%.

Ухвалою Ставищенського районного суду від 18 лютого 2020 року за клопотанням представника позивача Перникози Д.О. призначена земельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ТОВ «Експертно-дослідна служба України» (т. 2 а. с. 204-207).

Згідно висновку експертів за результатами земельно-технічної експертизи від 12 квітня 2021 року № 687/04/2021 (т. 6 а.с. 3-43) слідує, що оскільки на дату проведення натурного обстеження на території в межах Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області (за межами населеного пункту), де розташовуються досліджувані земельні ділянки відсутні (не влаштовані) матеріальні лінійні рубежі та межові знаки, а також відсутні умовні межі (доріжки, дерева, чагарники та ін.), за якими можливо визначити фактичне землекористування, в т.ч. координати кутів поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,0893 га, яка надана в оренду ПП «Чумацький Шлях» на підставі договору оренди від 26 червня 2003 року, та земельної ділянки з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, площею 0.1200 га, що перебуває у власності ОСОБА_2 , встановити (визначити) фактичні межі землекористування не вбачається за можливе, що унеможливлює визначити: чи відповідають координати фактичного землекористування ділянкою площею 0,0893 га, яка перебуває в оренді ПП «Чумацький Шлях», зазначеним в проекті відведення земельних ділянок в оренду ПП «Чумацький шлях» для будівництва трьох підприємств торгівлі (кафе-бар) в межах Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області, складений ТОВ «Київський регіональний інститут земельної реформи» станом на 2002 рік (т. 1 а.с. 41-136); технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0893 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ПП «Чумацький шлях» на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області, складеної ФОП ОСОБА_3 станом на 2019 рік (т. 3 а.с. 76-104); відповідність координат фактичного землекористування ділянкою площею 0,1200 га з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, що перебуває у власності ОСОБА_2 , зазначеним в проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області) на території Винарівської сільської ради (за межами населеного пункту) Ставищенського району Київської області, складеного ПП «Кадастр» станом на 2015 рік (т.3 а.с.2-29). Разом із тим, виходячи із обсягу наданих матеріалів, встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, площею 0,1200 га, яка перебуває у власності ОСОБА_2 , перетинаються в площині із межами ділянки площею 0,0893 га, яка перебуває в оренді ПП «Чумацький шлях» на підставі договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року, про що детально описано в дослідницькій частині висновку.

Звертаючись в суд з даним позовом, позивач вказував, що договір оренди земельної ділянки, в тому числі і спірної, є чинним, спірна земельна ділянка у позивача не вилучалася, нотаріально посвідченої згоди на вилучення земельної ділянки представником підприємства не надавалось, право користування нею позивачем, з урахуванням своєчасно сплачуваних встановлених державою податків, не припинялося, договір купівлі-продажу є нікчемним, оскільки ОСОБА_1 на час вчинення правочину не мала необхідного обсягу прав на дану земельну ділянку, та наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області №10-7972/36-15-СГ від 23 листопада 2015 року „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 " прийнятий з перевищенням меж службових обов`язків органом, який не уповноважений приймати такі рішення та розпоряджатися даною земельною ділянкою, що незаконно позбавляє позивача належним чином оформленого права користування нею на підставі вищезазначеного договору оренди.

Частиною 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України) .

Пунктом 2.2 Договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року (т. 1 а.с. 13-19) та п. 1.2. додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року від 21 липня 2008 року (т.1 а. с.21-23) передбачено, що договір укладається на термін 50 років, починаючи з дати його державної реєстрації. По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за один рік до його закінчення. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. При зміні орендаря договір оренди втрачає чинність.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічна позиція закріплена в ст.ст.15,16 ЦК України

Так, згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що, на підставі вищевказаних договору оренди від 23 червня 2003 року та додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року від 21 липня 2008 року, ПП «Чумацький шлях» набуло право оренди земельної ділянки загальною площею 0,1657 га, з яких перша ділянка площею 0,0893 га, (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса); друга земельна ділянка площею 0,0302 (територія виробничої бази ШЕД-624); третя ділянка площею 0,0462 га (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса), яка розташована на території Винарівської сільської ради (т. 1 а.с. 13-22), кадастровий номер якій не присвоєний, за межами населеного пункту, зі строком дії 50 років (п. 2.2) з умовами використання земельної ділянки - для провадження підприємницької діяльності під розміщення об`єктів торгівлі та з зазначенням у ньому умови, що при перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. При зміні орендаря договір оренди втрачає чинність (п.1.2. Додаткової угоди №1).

Вказаний договір в установленому законом порядку не визнано недійсним або таким, термін дії якого закінчився.

Отже, земельна ділянка, що є предметом спору, перебуває у користуванні на правах оренди ПП «Чумацький шлях». Вказане підприємство в разі порушення його права на орендовану земельну ділянку має право реалізувати своє право на його захист відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі».

Проте, вказаною нормою не встановлено право орендаря щодо оспорювання права власності на земельну ділянку.

Так, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

У частині четвертій статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічні умови визначені у вищевказаному договорі оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року та додатковій угоді №1 до Договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року від 21 липня 2008 року укладених між Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області та ПП «Чумацький шлях» (т. 1 а. с. 13-23).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Посилання представника позивача на порушення вимог земельного законодавства при передачі ГУ Держземагентства у Київській області спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та на відсутність ГУ Держземагентства у Київській області повноважень розпоряджатися оспорюванню земельною ділянкою, не заслуговують на увагу.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Дані повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Київської області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Київській області. області.

Також набрали чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр» та Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження ведення Державного земельного кадастру» та зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Наказом від 03.03.2015 № 24 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області. Підпунктом 13 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному законодавством.

Земельна ділянка, отримана у власність ОСОБА_1 , яка в подальшому придбана ОСОБА_2 , має цільове призначення: «для індивідуального садівництва», тобто, відноситься до земель сільськогосподарського призначення, тому Головне управління Держгеокадастру у Київській області мало законні підстави розпоряджатися вказаною земельною ділянкою. Окрім того, Головне управління Держгеокадастру у Київській, відповідно до вимог ст.ст. 116, 118, 121, зобов`язане було видати оспорюваний наказ, оскільки згідно з ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно о проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , наявного в матеріалах справи, цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (для індивідуального садівництва), і перебувала вона у складі земель запасу.

На даний час земельна ділянка, яка набута у власність ОСОБА_1 , а потім продана ОСОБА_2 , має аналогічне цільове призначення, цільове призначення земельної ділянки не змінювалося.

Згідно кадастрового плану земельної ділянки, що входить до проекту землеустрою, земельна ділянка, що надавалася у власність ОСОБА_1 , межує з наступними земельними ділянками: від А до Б - землі загального користування (дорога), від Б до А - землі загального користування (землі запасу).

Відповідно акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків гр. ОСОБА_1 , що входить до проекту землеустрою: зазначені межі на місцевості проходять по існуючій межі; ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі не заявлено; межі погоджено і не викликають спірних питань.

За таких обставин, земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1 з дотриманням вимог чинного законодавства, тому відсутні будь-які підстави для скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання спірної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Доводи представника позивача не те, що при виданні ГУ Держземагентства у Київській області вказаного наказу про затвердження документації із землеустрою та надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , земельна ділянка у позивача не вилучалася, а нотаріально посвідчена згода позивача на її вилучення не видавалася, не заслуговують на увагу, оскільки при передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , її вилучення у позивача не є обов`язковим й нотаріально посвідчена згода користувача земельної ділянки при передачі її у власність не передбачена Земельним кодексом України.

Твердження позивача на те, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є нікчемним в силу ст.152 ЗК України, оскільки ОСОБА_1 на час вчинення правочину не мала необхідного обсягу прав на дану земельну ділянку, є безпідставними.

Однак ст.152 ЗК України не встановлює нікчемність будь-якого договору, а лише передбачає те, що власник може захистити своє порушене право шляхом визнання договору недійсним.

Оскільки спірна земельна ділянка надана ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, тому вона розпорядилася нею на свій розсуд, продавши землю ОСОБА_2 . Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.12.2018 р. , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є чинним.

За таких обставин, колегія судів не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44628705 від 14 грудня 2018 року, на підставі якого було внесено запис про право власності № 29462361 від 14 грудня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, та витребування із володіння ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки на користь ПП „Чумацький шлях".

Поряд з цим, позивачем не доведено, що зміна власника земельної ділянки, порушує його права як орендаря за вищевказаним договором оренди земельної ділянки та унеможливлює користування землею на умовах, передбачених договором.

Також, позивачем не доведено, з посиланням на належні та допустимі докази, що в кінці грудня 2018 року ОСОБА_2 встановила тимчасові споруди, які зображені на фото (т. 1 а.с. 197-199), на орендованій позивачем земельній ділянці площею 0,0893 га, а судом даних обставин не встановлено.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ПП «Чумацький шлях», обґрунтовано відмовивши у задоволенні позову у зв`язку з його недоведеністю.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилом ч.ч.1,2,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції під час розгляду не було зазначено про необхідність доведення встановлення відповідачем ОСОБА_2 тимчасових споруд на спірній земельній ділянці іншими доказами, не можуть бути підставою для скасування законного судового рішення, оскільки не ґрунтуються на вимогах ст.ст.12,13 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановлення судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Перникози Дмитра Олеговича, діючого в інтересах Приватного Підприємства «Чумацький Шлях», - залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня виготовлення повної постанови.

Повний текст постанови виготовлений 12 липня 2022 року.

Головуючий

Судді: