Ухвала

від 11.07.2022 по справі 320/5467/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 липня 2022 року Київ№ 320/5467/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області до акціонерного товариства «Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання» про стягнення капіталізованих платежів,

у с т а н о в и в:

управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області звернулось до суду з вимогами до АТ «Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання» про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 2 243 120,99 грн..

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання положень ст.ст.160, 161, 123 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність її повернення, ураховуючи таке

згідно із ч.1 ст.57 КАС України, представником у суді можуть бути лише адвокат або законний представник.

За приписами ст. 131-2 Конституції України представництво іншої особи в суді здійснює виключно адвокат.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Аналогічна правова норма закріплена також у пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України якою визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно адвокатами з 1 січня 2020 року.

Нормами пп.19 п.1 розділу VII "Перехідні положення КАС України" встановлено, що дія цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення Конституції України", а згідно вимог ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що з 01 січня 2020 року суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.

За відсутності у представника юридичної особи та/або суб`єкта владних повноважень відповідного акта, закону, статуту, положення, договору, якими він уповноважений на здійснення представницьких функцій, така особа не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи, тобто представник юридичної особи не має права на здійснення представницьких функцій без документального підтверження такого права. Вказана позиція суду повністю узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у справі №904/8549/17 від 11.07.2018.

Прецедентним рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 Судом вкотре було підкреслено, що право на суд не є абсолютним та вказано, що "якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду".Така правова позиція підтримана і рішеннями Верховного Суду у справах №№ 705/3875/17 та 705/5060/18.

У рішенні у справі «Жоффр де ла Прадель проти Франції», звертаючи увагу на недопущення надмірного формалізму, Європейський суд разом з цим вказав на необхідність додержання процедурних передумов звернення до суду. Суд підкреслив, що "згідно Конвенції кожна держава-учасниця має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух".

Ця справа була покладена в основу рішень Верховного Суду у справах №№ 705/3875/17 та 705/5060/18. Внесеними до КАС Законом №309-IX змінами розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

Як вказав Верховний Суд у правових висновках справа №160/6823/19 «…для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження. "З аналізу цієї норми закону вбачається",- зазначив Верховний Суд, "...що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАСУ процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності обох цих умов", тобто зазначення у відповідному законі, положенні, статуті, договорі права діяти від імені юридичної особи без додаткового уповноваження та доказ зайняття відповідної посади, яка наділяє відповідним правом. Правові висновки Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин ураховуються судом, - ч.5 ст.242 КАС України.

Як вбачається із матеріалів справи позовна заява від імені управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області підписана в.о. начальника управління Г.Галицем на підтвердження повноважень якого на підписання позовної заяви надана копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана копія посвідчена заст. начальника юридичного відділу Горбоконь В.Ю., з огляду на що, суд звертає увагу, що копія витягу з ЄДРПОУ не відповідає жодним визначеним процесуальним законом критеріям для підтвердження права представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі, і шляхом підписання позовної заяви, у зв`язку з чим такий доказ на підтвердження повноважень підписанта не може розглядатися судом у якості належного доказу.

Статус відомостей ЄДРПОУ визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", де у ч.4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень представника на підписання позовної заяви.

У зв`язку вищенаведеним варто додатково зазначити, що адміністративно-процесуальна правосуб`єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб`єкта мати права і обов`язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.

Спосіб реалізації адміністративної правосуб`єктності визначає і зміст поняття «форма участі в адміністративних правовідносинах» та вказує, через який суб`єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність.

Формою реалізації адміністративної правосуб`єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов`язків, в межах визначеного обсягу правосуб`єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб`єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин.

Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб`єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.

За відсутності у представника юридичної особи-суб`єкта владних повноважень відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку самопредставництва, така особа не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи, тобто Г.Галиць на підставі наданих суду документів (копія виписки з ЄДРПОУ) не має права на реалізацію правосуб`єктності управління Фонду соціального страхування України у Київській області.

До того, копія виписки із ЄДРПОУ засвідчена не уповноваженою не це особою, що порушує положення ч.4-5 ст.94 КАСУ, відтак цей доказ не може вважатися судом допустимим.

Керуючись статтями 55 Конституції України, статтями 55, 94, 160, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (код ЄДРПОУ 41316012, м.Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд.2) до акціонерного товариства «Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання»( код ЄДРПОУ 00222261, Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул.Білоцерківська, 1, кімн.5/6) про стягнення капіталізованих платежів, -повернути позивачеві з усіма долученими до позову документами.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.