Рішення

від 11.07.2022 по справі 754/17119/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1838/22

Справа №754/17119/21

РІШЕННЯ

Іменем України

12 липня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галась І.А.

при секретарі Париста А.С.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» (м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6А) про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва. Ціна позову - 368475 гривень.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ІПН НОМЕР_1 , ТОВ «Континентбуд» код ЄДРПОУ 32920223 було укладено попередній Договір, посвідчений приватним нотаріусом Басенко К.О. зареєстрований в реєстрі за № 962. Відповідно до умов договору ТОВ «Континентбуд» зобов`язалось укласти договір купівлі-продажу (Основний договір) квартири АДРЕСА_2 , а позивач зобов`язалася прийняти та належним чином оплатити її вартість. Відповідно до п.1.3 Сторони зобов`язуються укласти Основний договір протягом І кварталу 2013 року, але в будь-якому разі не раніше отримання Стороною-І правовстановлюючих документів на Об`єкт та надання Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно» документів, що є необхідним для належного укладання та оформлення Основного договору. Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30(тридцяти) календарних днів з моменту отримання Стороною-2 відповідного повідомлення від Сторони-1.

Відповідно до п.1.1 Договору про забезпечення виконання зобов`язань №1/1/22 від 06 жовтня 2011 року для підтвердження зобов`язань, що виникли у Сторін згідно з Попереднім договором, укладеним 06 жовтня 2011 року, між ТОВ « Континентбуд» та ОСОБА_2 , щодо укладання та нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу квартири, та забезпечення виконання таких зобов`язань, Сторона 2 сплачує Стороні 1 грошові кошти, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 Договору.

Всього сума за договором складає 280950 грн. ОСОБА_2 умови договорів було виконано в повному обсязі, кошти в сумі 280950 грн. сплачено в повному обсязі, про що свідчать платіжні документи.

В подальшому, між ТОВ « Континентбуд» та ОСОБА_2 було підписано Доповнення від 27.10.2012 року до Договору про забезпечення виконання зобов`язань №1/1/22 від 06.10.2011 року, згідно якого проведено розірвання Договору з правом переуступки оплати до Договору Забезпечення виконання зобов`язань №1/2/146 від 27 жовтня 2012 року за ОСОБА_1 (мати ОСОБА_2 ) в сумі 280950,00 грн.

Попередній Договір від 06.10.2011 року було розірвано Договором про розірвання попереднього договору від 27.10.2012 року.

Переуступивши право оплати Договору Забезпечення виконання зобов`язань №1/2/146 від 27 жовтня 2012 року на користь матері ОСОБА_1 , між ТОВ «Континентбуд» код ЄДРПОУ 32920223 та ОСОБА_1 було укладено Договір від 27.10.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Дерев`янко В.В. зареєстрований в реєстрі №4399. Відповідно до умов договору ТОВ «Континентбуд» зобов`язалось укласти договір купівлі-продажу (Основний договір) квартири АДРЕСА_2 , а позивач зобов`язалася прийняти та належним чином оплатити її вартість.

Відповідно до п.1.1 Договору про забезпечення виконання зобов`язань №1/2/146 від 27 жовтня 2012 року для підтвердження зобов`язань, що виникли у Сторін згідно з Попереднім договором, укладеним 27 жовтня 2012 року, між ТОВ «Континентбуд» та ОСОБА_1 , щодо укладання та нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу квартири, та забезпечення виконання зобов`язань, Сторона 2 сплачує Стороні 1 грошові кошти, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 Договору, зокрема очікувана частина суми, вказаної в підпункті 2.2.1 пункту 2.2. розділу 2 Договору-87525,00 грн.

Всього сума за договором з урахуванням доплати складає 368475 грн. ОСОБА_1 умови договорів було виконано в повному обсязі, кошти в сумі 368475 грн. сплачено в повному обсязі, про що свідчать платіжні документи.

Як зазначає позивач, із засобів масової інформації позивачу відомо, що будівництво житлового комплексу «Перлина Троєщини», зупинено, оскільки забудовник самовільно вів будівництво комплексу за відсутності дозвільних документів на будівництво, відкрито кримінальне провадження. Позивач вказує, що ним в повному обсязі виконано взяті зобов`язання за Договором та вправі вимагати виконання з боку Відповідача. Факт невизнання за ним майнових прав порушує його права як добросовісного покупця майнових прав.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд визнати за ним майнове (речове) право на однокімнатну квартиру

АДРЕСА_3 , на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:017:0010.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 15.11.2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено її підготовчий розгляд.

Ухвалою суду від 25.05.2022 року закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті.

23.05.2022 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

06.06.2022 року представником позивача ОСОБА_3 подано заяву на ознайомлення з матеріалами справи..

Представники відповідача в судове засідання не з`явилися, доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями. Відзиву на позов ані відповідачем, ані третьою особою не надано.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін по справі на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ІПН НОМЕР_1 , ТОВ «Континентбуд» код ЄДРПОУ 32920223 було укладено попередній Договір, посвідчений приватним нотаріусом Басенко К.О. зареєстрований в реєстрі за № 962. Відповідно до умов договору ТОВ «Континентбуд» зобов`язалось укласти договір купівлі-продажу (Основний договір) квартири АДРЕСА_2 , а позивач зобов`язалася прийняти та належним чином оплатити її вартість. Відповідно до п.1.3 Сторони зобов`язуються укласти Основний договір протягом І кварталу 2013 року, але в будь-якому разі не раніше отримання Стороною-І правовстановлюючих документів на Об`єкт та надання Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно» документів, що є необхідним для належного укладання та оформлення Основного договору. Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30(тридцяти) календарних днів з моменту отримання Стороною-2 відповідного повідомлення від Сторони-1.

Відповідно до п.1.1 Договору про забезпечення виконання зобов`язань №1/1/22 від 06 жовтня 2011 року для підтвердження зобов`язань, що виникли у Сторін згідно з Попереднім договором, укладеним 06 жовтня 2011 року, між ТОВ « Континентбуд» та ОСОБА_2 , щодо укладання та нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу квартири, та забезпечення виконання таких зобов`язань, Сторона 2 сплачує Стороні 1 грошові кошти, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 Договору.

Всього сума за договором складає 280950 грн. ОСОБА_2 умови договорів було виконано в повному обсязі, кошти в сумі 280950 грн. сплачено в повному обсязі, про що свідчать платіжні документи.

В подальшому, між ТОВ « Континентбуд» та ОСОБА_2 було підписано Доповнення від 27.10.2012 року до Договору про забезпечення виконання зобов`язань №1/1/22 від 06.10.2011 року, згідно якого проведено розірвання Договору з правом переуступки оплати до Договору Забезпечення виконання зобов`язань №1/2/146 від 27 жовтня 2012 року за ОСОБА_1 (мати ОСОБА_2 ) в сумі 280950,00 грн.

Попередній Договір від 06.10.2011 року було розірвано Договором про розірвання попереднього договору від 27.10.2012 року.

Як зазначає позивач, він вчасно не отримав те, на що розраховував, укладаючи Договір. Окрім того немає впевненості в тому, що на об`єкт інвестування не претендує жодна інша особа, оскільки на державному рівні права Позивача як покупця саме цієї квартири, ніде не відображено і не визнано.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (частина друга стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Виходячи з приписів статті 190 ЦК України, частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та умов укладених між сторонами договорів, суд визнає позивача таким, що набув майнових прав на квартиру, оскільки він в повному обсязі виконав умови договору в будівництві.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 11 ЦК України, встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 202, 204 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням того, що згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість, спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов`язків, укладення з позивачем Договору купівлі-продажу майнових прав є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки квартира є оплаченою позивачем об`єктом, який після завершення будівництва стає окремим майном, то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира, та прийняття його до експлуатації - позивачу належить не право власності на квартиру, а майнове право на неї.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4645,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, Конституцією України, ст. 11, 12, 16, 177, 178, 190, 328, 525, 526, 876 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_2 , майнове (речове) право на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:62:017:0010.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя