Рішення

від 10.07.2022 по справі 159/1221/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/1221/22

Провадження № 2/159/694/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

представника позивача Романюк Н.М.,

представника позивача Дяківа Б.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого,

В С Т А Н О В И В:

28.03.2022 року до суду надійшов позов керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 15503 грн 03 коп.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.02.2022 у справі №159/7416/21 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України (далі КК України) у зв`язку із відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення. При цьому, потерпілою у даному кримінальному провадженні відповідною постановою від 11.10.2021 визнано ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації, наданої Ковельським міськрайонним територіальним медичним об`єднанням Ковельської міської ради Волинської області, ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ЦРЛ Ковельського МТМО з 10.11.2021 по 24.11.2021 (14 ліжкоднів), вартість її лікування становить 15503 грн. 01 коп.

Керуючись частиною першою статті 1206, частиною першою статті 1179 ЦК України, пунктами 1,4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради просить стягнути суму, витрачену на лікування потерпілої від злочину, з винної особи.

1.2. Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

2. Рух справи у суді.

Позовна заява надійшла до суду 28.03.2022; провадження у справі за вказаним позовом відкрите 26.04.2022, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; розгляд справи по суті призначено на 25.05.2022, відкладено на 11.07.2022.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Слідчим відділом Ковельського РУГУНП у Волинській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12021030550001221 від 10.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України.

За результатами досудового розслідування кримінального провадження установлено, що ОСОБА_1 06.11.2021 близько 20:00 год., перебуваючи на вулиці, поряд з магазином "Домашній" в селі Облапи Ковельського району Волинської області, поблизу зупинки маршрутного таксі, в ході конфлікту, який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, з метою завдання тілесних ушкоджень, наніс не менше шести ударів ногою в ділянку лівої руки, тулуба та не менше двох ударів кулаком в ділянку обличчя ОСОБА_2 , чим спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини лівої ліктьової кістки з вивихом головки лівої променевої кістки (переломовивих Монтеджа), яке відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я та тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа із зміщенням та викривленням барабанної перетинки, множинних забоїв, гематом обличчя, живота, попереково-крижової ділянки, стегон, саден попереково-крижової ділянки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Обсяг отриманих потерпілою ОСОБА_2 тілесних ушкоджень підтверджено копією висновку експерта № 347 від 30.11.2021

За результатами даного кримінального провадження 06.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою статті 122 КК України; ОСОБА_2 визнано потерпілою. 10.12.2021 обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні подано до суду.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.02.2022 у справі №159/7416/21 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України у зв`язку із відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявні ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною першою статті 122 КК України, а саме заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілій.

Питання відшкодування витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення у ході досудового розслідування та судового розгляду не вирішувалося.

Як випливає із наданої Ковельським МТМО інформації про розмір витрат на лікування, вартість лікування, ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ЦРЛ Ковельського МТМО з 10.11.2021 по 24.11.2021 (14 ліжкоднів), вартість її лікування становить 15503 грн. 01 коп.

4. Норми права, які застосував суд. Висновки та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно достатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спір між сторонами за позовом виник з приводу того, що відповідач не відшкодував витрат на лікування ОСОБА_2 , яка є потерпілою від неправомірних дій ОСОБА_3 . Такі неправомірні дії відповідача стали наслідком отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, та викликали потребу у лікуванні останньої, яке вона отримувала уКовельському міськрайонному територіальному медичному об`єднанні Ковельської міської ради Волинської області.

Відповідно до частини другої статті 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Згідно із статтею 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ №14«Просудове рішенняу цивільнійсправі» від18.12.2009року розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Частина шоста статті 82ЦПК України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

В пункті 3Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995року «Про відшкодування витратна стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,та судових витрат» зазначено, що обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно з пунктом 2 «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Орган прокуратури у даному випадку наділений повноваженнями для захисту інтересів держави у силу статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18).

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що факти викладені прокурором у позовній заяві знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, не викликають сумнів у суду та вважаються судом доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Приймаючи до уваги вимоги частини шостої статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 992 грн 40 коп.

Керуючись статями 12,13,81,141,258,259,263-265,280-284 ЦПК України, статями 999,1191,1195,1206 ЦК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради 15503 грн 01 коп. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот три грн 01 коп.), витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 992 грн 40 коп. (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Найменування, імена сторін та інших учасників справи:

позивач - Ковельська окружна прокуратура, вулиця Шевченка, 7, місто Ковель, Волинська область;

позивач Фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, вулиця Степана Бандери, 5, місто Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 02317913;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 15.07.2022.

Суддя : Ю.Ф. Волкова