Рішення

від 23.06.2022 по справі 291/1157/19

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1157/19

2/291/10/22

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2022 року

24 червня 2022 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Герасимчук Н.П.,

представника позивача Карповича А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині цивільну справу за позовом

Дочірного підприємства «Агрофірма Немиринецька»

до Фермерського господарства «ОЛ.Агро-Світ», ОСОБА_1 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,-

в с т а н о в и в :

В вересні 2019 року позивач Дочірне підприємство Агрофірма`Немиринецька» звернувся в суд з позовом до відповідача Фермерського господарства «Ол. Агро-Світ», третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , в якому просив суд визнати недійсними договори оренди землі, №1/19-Б від 04.01.2019 р. та №2/19-Б від 04.01.2019 року укладені між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Ол. Агро-Світ. Свої позовні вимоги Дочірне підприємство Агрофірма`Немиринецька» мотивує тим, що у березні 2019 року стало відомо про укладення між Фермерським господарством «Ол. Агро-Світ» та ОСОБА_1 договору оренди землі №1/19-Б від 04.01.2019 р. та №2/19-Б від 04.01.2019 року. Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.03.2019 року, право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 1825284900:02:000:2237, та 1825284900:03:000:0904,що належать третій особі на правах власності, 08 січня 2019 року було зареєстроване на користь відповідача, строком на 49 років на підставі зазначених договорів оренди. Відповідно до договору оренди землі від 19.08.2015 року та договору оренди землі від 19.08.2015 року, що укладені між позивачем та ОСОБА_1 , останній передав, а позивач прийняв в строкове платне користування земельні ділянки (паї), а саме: рілля площею 3,1772 га, кадастровий номер 1825284900:03:000:0904 та сіножаті площею 0,2417 га, кадастровий номер 1825284900:02:000:2237 сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Немиринецької сільської ради, Ружинського району Житомирської області. 19 серпня 2015 року земельні ділянки були передані їх власником ОСОБА_1 у фактичне володіння та користування позивача, що безпосередньо підтверджується підписаними актами приймання-передачі земельних ділянок в оренду. Але Позивав не встиг зареєструвати своє речове право оренди на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, бо на сьогодні право оренди зареєстроване на користь відповідача. Оскільки договір оренди №1 та договір оренди №2 між позивачем та третьою особою були укладені раніше ніж спірні договори, що оскаржуються, то інтерес позивача в оренді земельних ділянок виник раніше, ніж право оренди у відповідача. А державна реєстрація права оренди на користь відповідача не є підставою для припинення інтересу позивача. Відтак інтерес позивача не припинився. На підтвердження досягнутої згоди між позивачем та третьою особою та їх зацікавленості у виниклих правовідносин згідно договору оренди №1 та договору оренди №2 - 19 лютого 2018 року сторони уклали додаткові договори, відповідно до яких сторони вкотре підтверджують свою принципову домовленість та демонструють своє волевиявлення щодо передачі третьою особою власних земельних ділянок в оренду на користь позивача. Крім того, в червні місяці 2019 року позивач отримує від третьої особи письмові пояснення, засвідчені головою Немиринецької сільської ради, де третя особа зазначає, що він Спірні договори підписав не читаючи, бо думав, що підписує документи про розірвання договорів оренди з відповідачем, а не нові договори, які надав йому директора ФГ «ОЛ.АГРО-СВІТ» (Відповідач) ОСОБА_2 .. Але як виявилось згодом, документи які привіз п. ОСОБА_2 для підпису стосувались не лише розірвання договорів оренди землі від 10.10.2017 р. (раніше укладених), а й заключення нових договорів оренди (на сьогодні Спірні договори), хоча такої домовленості між відповідачем та третьою особою не було. Позивач не погоджується із зазначеними подіями, вважає, що його права на користування земельними ділянками було грубо порушено відповідачем, а Спірні договори вчинені з порушенням норм закону. 11.11.2019 року ухвалою суду за клопотанням позивача в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позові та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час, місце розгляду справи. Відзив на позов до суду не подав.

Відповідач, третя особа в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає. Відзив на позов до суду не подав.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Судом встановлено, що 19.08.2015 року між Дочірнім підприємством «Агрофірма Немиринецька» та ОСОБА_1 були укладені договори оренди землі №1 та №2 б/н, останній передав, а позивач прийняв в строкове платне користування земельні ділянки (паї), а саме: рілля площею 3,1772 га, кадастровий номер 1825284900:03:000:0904 та сіножаті площею 0,2417 га, кадастровий номер 1825284900:02:000:2237 сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Немиринецької сільської ради, Ружинського району Житомирської області (а.с. 5-10).

Крім того між ОСОБА_1 та позивачем 19.02.2018 року було укладено додаткові договори до договору оренди №1, та договору оренди (а.с.13-14).

Даних про реєстрацію за Дочірнім підприємством «Агрофірма Немиринецька» права користування вказаними земельними ділянками на підставі договорів оренди землі від 19.05.2015р. та додаткових угод від 19.02.2018 року матеріали справи не містять.

04 січня 2019 року між ОСОБА_1 і Фермерським господарством «Ол. Агро-Світ» було укладено договори оренди землі №1/19-Б, та №2/19-Б, відповідно до яких ОСОБА_1 ці самі земельні ділянки передав в оренду іншому орендарю - Фермерському господарству «Ол. Агро-Світ» (а.с.156-163).

Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.03.2019 року, право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 1825284900:02:000:2237, та 1825284900:03:000:0904,що належать ОСОБА_1 на правах власності, 08 січня 2019 року було зареєстроване на користь відповідача, строком на 49 років на підставі зазначених договорів оренди (а.с.16-17).

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятого 20.03.1952р., гарантовано право на захист власності та передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з практики Європейського суду, Суд чітко зазначає, що не існує ніякого володіння власністю до тих пір, доки особа не може заявити про своє право власності. Іншими словами - право власності не містить у собі права на набуття власності.

Тобто, в даному випадку, для того щоб захищати своє право оренди необхідно набути таке право у встановленому законодавством порядку, вчинивши всі дії, необхідні для набуття такого права, а саме: укласти договір оренди та провести державну реєстрацію речового права (права оренди).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Так, відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а згідно з вимогами частини третьої цієї ж статті - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із частиною п`ятою ст.6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі була передбачена законодавством України до 31.12.2012р.(включно), а з 01.01.2013р. здійснюється державна реєстрація права оренди, а договір набирає чинності з моменту реєстрації такого права, що додатково визначено у ст.17 Закону України "Про оренду землі", яким передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Проте після підписання 19.08.2015р. договорів оренди землі Дочірнє підприємство Агрофірма`Немиринецька» до 08.01.2019р. не вчинило жодних дій щодо проведення державної реєстрації права оренди.

Оскільки за вказаним договором оренди землі не проведено державну реєстрацію прав, тому цей договір оренди землі не набрав чинності, Дочірнє підприємство Агрофірма`Немиринецька» не набуло прав орендаря за такими договором, внаслідок чого ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Ол. Агро-Світ», уклавши договора оренди землі від 04.01.2019р., не порушили права позивача.

Таким чином, укладаючи 04.01.2019р. договори оренди земельних ділянок, сторони цього договору - ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Ол. Агро-Світ», незважаючи на наявність договору оренди земельної ділянки від 19.08.2015р., однак за відсутності факту державної реєстрації права оренди земельної ділянки, виходили з того, що у Дочірнього підприємства Агрофірма`Немиринецька» станом на 04.01.2019р. відсутнє право користування спірною земельною ділянкою, а у ОСОБА_1 відсутні відповідні обов`язки за договором від 19.08.2015р., оскільки сторони цього договору не набули цивільних прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін під час укладення договору оренди від 04.01.2019р. , через відсутність державної реєстрації права оренди.

Будь-які домовленості між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством Агрофірма`Немиринецька», щодо користування спірними земельними ділянками, що передували правочину від 04.01.2019р. , у даному випадку, не є підставою для ствердження про порушення прав позивача на користування спірною земельною ділянкою з 19.08.2015р. і у подальшому, а також для визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки від 04.01.2019р..

Дочірнє підприємство Агрофірма`Немиринецька», заявляючи вимоги про визнання недійсними договори оренди землі №1/19-Б та №2/19-Б від 04.01.2019р. з підстав ст.215 ЦПК України , зазначав, що відповідач Фермерське господарство «Ол. Агро-Світ», та третя особа ОСОБА_1 порушили права та охоронювані законом інтереси позивача на користування спірною земельною ділянкою.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦПК України , зокрема: зміст правочину не може суперечити вимогам ЦК України і іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним і не може суперечити правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Суд вважає безпідставними доводи позивача викладені в позовній заяві про те, що внаслідок укладення між позивачем та ОСОБА_1 договорів оренди землі, право оренди по яких не має державної реєстрації, у позивача виник охоронюваний законом інтерес, в межах захисту якого слід визнати недійсним укладені пізніше договори оренди цієї ж земельної ділянки.

В абзаці 5 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 ЦПК України 2004 року та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Отже, за змістом рішення Конституційного Суду України інтерес перебуває під захистом об`єктивного права, зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Оскільки позивач не надав доказів про вчинення будь - яких дій, спрямованих на реєстрацію свого права користування спірною земельною ділянкою на підставі договорів оренди землі від 19 серпня 2015 року, його інтерес щодо визнання недійсними зареєстрованих 08.01. 2019 року в установленому законом порядку договорів оренди цієї ж земельної ділянки, укладеного її власником з іншим орендарем, не опосередкований наявністю речового права на землю, що підлягає захисту у спосіб визнання недійсним договору оренди землі від 04 січня 2019 року.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач Дочірнє підприємство Агрофірма» Немиринецька» на підставі укладених 19.08.2015р. з ОСОБА_1 договорів оренди землі не набуло права оренди зазначених в договорах земельної ділянки, а тому, відповідно, договори оренди землі цієї ж земельної ділянки, який був укладений 04.01.2019р. ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Ол. Агро-Світ», та на підставі яких за останнім було зареєстровано право оренди цих земельних ділянок, не порушує прав позивача, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 204 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі» №161-XIV від 6 жовтня 1998 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Дочірного підприємства «Агрофірма Немиринецька» до Фермерського господарства «ОЛ.Агро-Світ», ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок - відмовити.

Повне рішення по справі складено 04 липня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Дочірнє підприємство «Агрофірма Немиринецька», місце розташування:13643, с.Немиринці, Ружинського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 31826128;

Відповідач: Фермерське господарство «ОЛ. АГРО - СВІТ», місце розташування:13644, с.Княжики, вул.Зелена, 36, Ружинського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 41380732;

Відповідач,третя особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації:13643, с.Немиринці Ружинського району Житомирської області, і.к. НОМЕР_1 .

Суддя О. В. Митюк.