Рішення

від 07.07.2022 по справі 363/1670/20

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.07.2022 Справа № 363/1670/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря - Тищенко К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Тимофєєва Олександра Анатолійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київської області, третя особа Вишгородська районна державна адміністрація про визнання недійсним акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , Державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Тимофєєва Олександра Анатолійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київської області, третя особа Вишгородська районна державна адміністрація про визнання недійсним акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності на земельну ділянку, в обґрунтування якого вказав, що він є власником земельною ділянки площею 0,2400 гектара, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0165, цільове призначення - для введення колективного садівництва. Право приватної власності на земельну ділянку, у визначений законодавством спосіб, зареєстровано ним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (номер запису про право власності - 28256569; державний реєстратор - Шапошнікова Лілія Володимирівна, Виконавчий комітет Славутицької міської ради; підстава внесення запису - Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43370802 від 05.10.2018 року). У вересні 2018 року, від голови садівницького товариства «Зоря», позивачу стало відомо про те, що за його відсутності на земельну ділянку, яка перебуває в його власності, намагались потрапити ОСОБА_2 , разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_3 , які повідомили про те, що ніби отримали від фіскального органу повідомлення про необхідність сплати податку на землю, після чого знайшли в себе документи на дану земельну ділянку та заявили, що ОСОБА_2 є її власником. Голова садівницького товариства «Зоря» не надав доступу даним особам до земельної ділянки, мотивуючи свої дії тим, що вона належить на праві приватної власності позивачу. 23 травня 2019 року до позивача звернувся чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та повідомив про те, що ніби земельна ділянка, що належить позивачу на праві власності є власністю ОСОБА_2 та вона збирається виставити її на продаж. Враховуючи дані обставини, позивач розпочав процес збору інформаиії стосовно даних фактів, в результаті чого було встановлено, що ОСОБА_4 є колишнім власником земельної ділянки площею 0,1200 гектара, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря»; кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, цільове призначення - для введення підсобного сільського господарства, що підтверджується Державним Актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 025638 від 19 жовтня 2007 року. 06 листопада 2007 року ОСОБА_4 відчужила дану земельну ділянку на користь ОСОБА_5 , який після придбання земельної ділянки (кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070) здійснив об`єднання земельних ділянок (в тому числі стосовно земельної ділянки, що було придбано у ОСОБА_4 в результаті чого утворилась земельна ділянка площею 0,2400 гектара, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0165, цільове призначення - для введення колективного садівництва, що підтверджується Державним Актом на право власності на земельну ділянку, тобто, утворилась земельна ділянка з новим кадастровим номером. 07.04.2012 року, земельна ділянка площею 0,2400 гектара, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0165, цільове призначення - для введення колективного садівництва, була позивачем придбана у ОСОБА_5 та перейшла в приватну власність. Однак, отримавши довідку та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, було встановлено, що 13.05.2016 року Управлінням Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області зареєстровано земельну ділянку площею 0,1200 гектара, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, а державним реєстратором комунального підприємства Київської обласної ради «ГОТОВО» Тимофєєвим Олександром Анатолійовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46417639 від 11.04.2019 року; підстава виникнення права власності - державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЖ № 025638, виданий 19 жовтня 2007 року, видавник - Вишгородська райдержадміністрація; номер запису про право власності 31129089 відповідно до якого за ОСОБА_2 було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1201 гектара, цільове призначення - для введення підсобного сільського господарства, кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря». Відтак, ОСОБА_2 , не будучи насправді власником земельної ділянки, адже ще 06 листопада 2007 року відчужила дану земельну ділянку на користь ОСОБА_5 , неправомірно, фактично відновивши старий (нечинний) кадастровий номер земельної ділянки, зареєструвала спірну земельну ділянку та за допомогою державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради «ГОТОВО» Тимофєєва Олександра Анатолійовича внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень неправдиві відомості про те, що ніби вона є власником земельної ділянки площею 0,1201 гектара, частини земельної ділянки позивача, кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070. Такі дії призвели до порушення законних прав та інтересів позивача, як дійсного власника земельної ділянки, адже державна реєстрація спірної земельної ділянки та внесення недостовірних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про те, що відповідач є власником земельної ділянки площею 0,1201 гектара, кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070 призводить фактично до незаконного накладення земельної ділянки останньої на земельну ділянку позивача та подвійної державної реєстрації права власності на нерухоме майно позивача, що дає змогу відповідачу вчиняти неправомірні дії, направлені на заволодіння майном позивача, позбавлення законного власника своїх прав та їх обмеження. На підставі викладеного просив суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЖ № 025638, виданий 19 жовтня 2007 року, видавник - Вишгородська райдержадміністрація на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1201 гектара, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, скасувати державну реєстрацію даної земельної ділянки та скасувати рішення державного реєстратора, яким здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

В подальшому від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої зазначив, що стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року зазнала змін, а відтак враховуючи її нову редакцію вважає за доцільне позовні вимоги викласти в такій редакції: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЖ № 025638, виданий 19 жовтня 2007 року, видавник - Вишгородська райдержадміністрація на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1201 гектара, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, скасувати державну реєстрацію даної земельної ділянки та скасувати рішення державного реєстратора, яким здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,1201 гектара, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, номер запису про право власності - 31129089, з одночасним визнанням припиненим права власності ОСОБА_2 на дане нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1201 гектара, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, номер запису про право власності - 31129089.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.02.2021 року замінено неналежного відповідача Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області на належного відповідача Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.08.2021 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник будучи присутніми у судовому засіданні, позовні вимоги підтримував та просив про їх задоволення із викладених у позові підстав. В подальшому від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності на позовних вимогах наполягав.

Крім того, представником позивача було подано до суду заяву про розподіл судових витрат та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої просив стягнути з відповідачів на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50000, 00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 3430, 40 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про свідчать наявні в матеріалах справи зворотні поштові повідомлення. Про розгляд даної справи Вишгородським районним судом Київської області Титаренко С.Е. була обізнана, про що свідчить подана нею до суду заява про ознайомлення з матеріалами справи та відмітка про ознайомлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 223ЦПКУкраїни, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З матеріалів справи вбачається, що судові засідання у справі відкладалися неодноразово, у зв`язку із неявкою відповідачів. Водночас, на підтвердження поважності своїх неявок у судові засідання відповідачем ОСОБА_2 не надано жодного доказу. Своїм процесуальним правом подачі до суду відзиву не скористалася, також суду не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість відповідача прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи, а також неможливість забезпечить участь у судовому засіданні іншого уповноваженого представника.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, також того, що ОСОБА_2 неодноразово не з`являлися в судові засідання та суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, суд приходить до переконання та висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка (в даному випадку неодноразова) учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Державний реєстратор комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Тимофєєв Олександр Анатолійович в судові засідання не з`являвся, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Від генерального директора комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» до суду надійшла заява, в якій зазначила, що державний реєстратор Тимофєєв Олександр Анатолійович не перебуває у трудових відносинах з КП КОР «Готово», оскільки з 09.10.2019 року він був звільнений з КП КОР «Готово» за угодою сторін. Крім того, зазначила, що 31.07.2019 року наказом Міністерства юстиції України № 2364/5 акредитація КП КОР «Готово», як суб`єкта державної реєстрації була скасована. Вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності на земельну ділянку є похідною вимогою, а тому коли суд дійде до висновку про наявність підстав про визнання недійсним акту на право власності на земельну ділянку, то належним відповідачем у справі є фізична особа, право власності або будь-яке речове право якої порушено. Зазначила, що вимоги позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу та судового збору у тому числі з КП КОР «Готово» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки КП КОР «Готово» не є учасником даної справи та будь-які права позивача не порушував.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Київської області в судове засідання не з`явився, про місце день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат та відшкодуванні витрат на професійну правову допомогу у розмірі 50000, 00 гривень з підстав необґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу.

Представник Вишгородської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про місце день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Таким чином, суд враховуючи вимоги ст. 210 ЦПК України, щодо строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення представника позивача, які були надані у судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,1200 гектара, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря»; кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, цільове призначення - для введення підсобного сільського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 025638 від 19 жовтня 2007 року.

З договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 3155, вбачається, що 06 листопада 2007 року ОСОБА_4 відчужила належну їй земельну ділянку площею 0,1200 гектара, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря»; кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, цільове призначення - для введення підсобного сільського господарства на користь ОСОБА_5 .

З матеріалів справи вбачається, що після придбання земельної ділянки (кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070), ОСОБА_5 здійснив об`єднання земельних ділянок (в тому числі стосовно земельної ділянки, що було придбано у ОСОБА_4 ) в результаті чого утворилась земельна ділянка площею 0,2400 гектара, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0165, цільове призначення - для введення колективного садівництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯК № 207430 від 27 липня 2011 року.

З договору купівлі - продажу земельної ділянки від 07.04.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 328, вбачається, що земельна ділянка площею 0,2400 гектара, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0165, цільове призначення - для введення колективного садівництва, була відчужена ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 .

Відтак, ОСОБА_1 , є власником земельною ділянки площею 0,2400 гектара, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0165, цільове призначення - для введення колективного садівництва, що підтверджується договором купівлі - продажу земельної ділянки, серія та номер 328 від 07.04.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В та державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯК № 207430 від 27.07.2011 року з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 .

Право приватної власності на земельну ділянку, зареєстровано ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про право власності - 28256569; державний реєстратор - Шапошнікова Лілія Володимирівна, виконавчий комітет Славутицької міської ради; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43370802 від 05.10.2018 року.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що 13.05.2016 року Управлінням Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області зареєстровано земельну ділянку площею 0,1200 гектара, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, а державним реєстратором комунального підприємства Київської обласної ради «ГОТОВО» Тимофєєвим Олександром Анатолійовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46417639 від 11.04.2019 року; підстава виникнення права власності - державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЖ № 025638, виданий 19 жовтня 2007 року, видавник - Вишгородська райдержадміністрація; номер запису про право власності 31129089, відповідно до якого за ОСОБА_2 було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1201 гектара, цільове призначення - для введення підсобного сільського господарства, кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря».

Тобто, ОСОБА_2 , не будучи власником земельної ділянки, адже ще 06 листопада 2007 року відчужила дану земельну ділянку на користь ОСОБА_5 , зареєструвала спірну земельну ділянку за собою та звернувшись до державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради «ГОТОВО» Тимофєєва Олександра Анатолійовича, останнім до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відомості про те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1201 гектара, кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070.

Представник позивача зазначив, що такі дії призвели до порушення законних прав та інтересів позивача, як дійсного власника земельної ділянки, адже державна реєстрація спірної земельної ділянки та внесення недостовірних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1201 гектара, кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070 (старий та не чинний) призводить фактично до незаконного накладення земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку позивача та подвійної державної реєстрації права власності на нерухоме майно позивача, що дає змогу ОСОБА_2 вчиняти неправомірні дії, направлені на заволодіння майном позивача, позбавлення законного власника своїх прав та їх обмеження.

Таким чином, фактично предметом спору сторін у даній справі є право власності на одну й ту саму земельну ділянку, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру у різний час під різними кадастровими номерами.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Пунктом «д» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено можливість захисту права на земельні ділянки шляхом застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно абзацу 2 п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із ч.З ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

За змістом правової позиції Верховного суду України, викладеної по справі № 6-319цс 15, судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в Постановах від 22 травня 2013 року по справі № 6-33цс13, від 01 липня 2015 року по справі № 6-319цс15.

Спеціальним законом, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру є Закон України «Про Державний земельний кадастр»(далі - Закон). Відповідно дост. 1 Законудержавна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цимЗакономвідомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 6 Закону). За нормамист. 9 Законувнесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється (частина 7 статті 9 Закону). Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки відповідно до норм, встановлених частиною 8 статті 9 та частиною 2 статті 24 Закону. Згідно п. 8 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок, обтяжень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюється Державними земельними реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто обласного значення). Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051. Відповідно до частини 6 статті 16 Закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. За нормою частини 10 статті 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію: у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить пункт 114 Поряду ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

При цьому вказані правові норми не містять такої підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки як рішення суду.

Разом з тим, ч. 2ст. 39 Законупередбачено, що дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

У відповідності до п.1 ч.1ст.2 Закону України'' Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 11 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Форма і вимоги до заповнення заяв, що подаються до органу державної реєстрації прав, а також форма і вимоги до оформлення рішень державних реєстраторів, що приймаються за результатом їх розгляду, затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно з п.п. 1-2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно доп.3ч.3ст.10Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» підчас проведеннядержавної реєстраціїправ,що виниклив установленомузаконодавством порядкудо 1січня 2013року,обов`язковозапитує відорганів влади,підприємств,установ таорганізацій,які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (частина З вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити всю можливу інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації за різними особами.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11.06.2020 року № 92/138-20 наданого у відповідь на заяву ОСОБА_1 вбачається, що з 01.01.2013 року набрали чинності Закони України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про Державний земельний кадастр», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 3221882800:28:187:0070, 3221882800:28:187:0071 та 3221882800:28:187:0165 були перенесені до Державного земельного кадастру автоматично із Державного реєстру земель.

Відповідно до інформації отриманої в порядку інформаційної взаємодії між Державним реєстратором прав та Державним земельним кадастром 01.10.2018 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3221882800:28:187:0165 було зареєстровано право власності на ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації отриманої в порядку інформаційної взаємодії між Державним реєстратором прав та Державним земельним кадастром 09.04.2019 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3221882800:28:187:0070 було зареєстровано право власності на ОСОБА_2 .

Земельну ділянку з кадастровим номером 3221882800:28:187:0070 технічно не можливо перенести до архівного шару відомостей Державного земельного кадастру, оскільки необхідно скасувати її державну реєстрацію в державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

При цьому, за приписом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статей6,11 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цьогоЗаконуу разі прийняття відповідною радою такого рішення. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ч. 3ст. 26 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої УкраїноюЗаконом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно дост.9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

З огляду на вказані фундаментальні права і гарантії, серед яких основоположним є право приватної власності, які гарантуються кожній особі якосновним законом Українитак і міжнародним нормативним актом, суд зобов`язаний належним чином перевіряти докази, що надані сторонами та сприяти захисту такого права.

В той же час необхідно зауважити, що частина 10статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»прямо передбачає можливість скасування державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Згідно з частинами 5 та 6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказуванню не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, на момент реєстрації спірної земельної ділянки та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були відсутні правові підстави виникнення права власності у ОСОБА_2 щодо спірного нерухомого майна, самої земельної ділянки у визначених розмірах та межах, якої фізично не існувало, оскільки остання ще в листопаді 2007 року її відчужила на користь ОСОБА_5 та який в свою чергу відчужив на користь позивача, а отже державна реєстрація права власності спірного майна за ОСОБА_2 здійснена не у відповідності до вимог законодавства, що фактично призвело до подвійної державної реєстрації права власності на нерухоме майно, законним власником якого є позивач, який набув її у визначеному законом порядку. Державним реєстратором не перевірено інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації за різними особами.

За встановлених обставин, враховуючи вимоги законодавства, суд приходить до висновку, що, протиправні дії та рішення відповідачів призвели до порушення законних прав та інтересів позивача, як дійсного власника земельної ділянки, адже фактично призводять до незаконного накладення земельної ділянки ОСОБА_2 на частину земельної ділянки позивача та подвійної державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що є протиправним та неприпустимим, а тому порушені права позивача підлягають захисту, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Також позивач просить відшкодувати понесені ним судові витрати на правничу допомогу у цій справі в розмірі 50 000, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137ЦК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Захарчуком І.А. на підставі договору про надання правової допомоги від 20.07.2020 року та додаткової угоди № 1 від 25.01.2022 року до договору про надання правової допомоги від 20.07.2020 року . Відповідно до п. 1 вказаної угоди сторони домовились, що послуги по наданню правової допомоги адвокатом під час підготовки позовної заяви та розгляду даної справи у Вишгородському районному суді Київської області оцінюються в розмірі 50000, 00 гривень, відповідно до п. 2.4 договору про надання правової допомоги і є винагородою (гонораром) адвоката.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 25.01.2022 року до договору про надання правової допомоги від 20.07.2020 року, адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) в рамках надання правової допомоги щодо підготовки позовної заяви та представництва інтересів та захисту прав клієнта під час розгляду справи Вишгородським районним судом. Загальна вартість послуг адвоката за цим актом складає 50000, 00 гривень. Клієнт не має жодних претензій до якості наданих адвокатом послуг, а сторони підтверджують, що здійснення розрахунків та сплата клієнтом на користь адвоката вартості послуг в повному обсязі повинна відбутися протягом 30 днів з моменту укладання акту, у формі, що передбачена чинним законодавством.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»,від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене,суд приходитьдо висновкупро відшкодування понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 430 (три тисячі чотириста тридцять) гривень 40 копійок з ОСОБА_2 , оскільки саме дії останньої призвели до порушення прав позивача та звернення до суду з метою захисту своїх прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 88, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Тимофєєва Олександра Анатолійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київської області, третя особа Вишгородська районна державна адміністрація про визнання недійсним акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЖ № 025638, виданий 19 жовтня 2007 року, видавник - Вишгородська райдержадміністрація на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1201 гектара, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1201 гектара, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070.

Скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради «ГОТОВО» Тимофєєва Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46417639 від 11.04.2019 року, яким здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1201 гектара, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, номер запису про право власності - 31129089, з одночасним визнанням припиненим права власності ОСОБА_2 на дане нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1201 гектара, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, садівницьке товариство «Зоря», кадастровий номер - 3221882800:28:187:0070, номер запису про право власності - 31129089.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 430 (три тисячі чотириста тридцять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідачі: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), Державний реєстратор комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Тимофєєв Олександр Анатолійович (код ЄДРПОУ 36449839, адреса: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Матросова, буд. 11), Головне управління Держгеокадастру у Київської області (код ЄДРПОУ 39817550, адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14).

Третя особа: Вишгородська районна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 23569369, місцезнаходження: 07301, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1).

Суддя І.Ю. Котлярова