Ухвала

від 06.07.2022 по справі 757/664/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1395/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/664/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням систем відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів у системі EasyCon, апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 січня 2022 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_8

представника власника майна ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.01.2022 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: банківські картки у кількості 11 штук; грошові кошти в сумі 800 (вісімсот) Євро; грошові кошти в сумі 2840000 (два мільйони вісімсот сорок тисяч) гривень.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.01.2022 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання прокурора здійснювався без повідомлення власника майна та жодних повісток про виклик останній не отримував, а з копією оскаржуваної ухвали ознайомився 24.01.2022 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник зазначає, що проведення обшуку в приміщенні ТОВ «Торгова трубна компанія» здійснено без ухвали слідчого судді. Арештовані грошові кошти належать на праві приватної власності ОСОБА_6 , дане підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які стверджують, що надавали кошти в позику ОСОБА_6 . Слідчий суддя розглянув клопотання без участі представника чи власника майна чим позбавив сторону провадження можливості користуватися процесуальними правами, подавати докази на підтвердження власності грошових коштів.

Власник майна та ТОВ «Торгова трубна компанія» не є особами, щодо яких здійснюється досудове розслідування та не мають відношення до діяльності юридичних осіб, перелічених у витягу з ЄРДР. ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні має статус свідка, підозра йому не вручалась. Крім того, постанова прокурора про визнання речовими доказами грошових коштів є формальною, яка не підтверджується жодними доказами.

На дане майно вже накладався арешт, але ще 16.12.2021 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва арешт був скасований.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, та прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що у провадженні слідчого відділу ГСУ НП України перебувають матеріали за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження №32020100110000021 від 05.05.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Орган досудового розслідування зазначає, що службові особи органів, які здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з невстановленими особами, які контролюють фінансово-господарську діяльність суб`єктів підприємницької діяльності TOB «ХОСТЕР ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 42777068), ТОВ «АККОРД ОПТ» (код ЄДРПОУ 43219652), TOB «ТЕХНОГОЛД» (код ЄДРПОУ 43167924), TOB «ПРОДУКТОВА ЯРМАРКА» (код ЄДРПОУ 40917414), TOB «ТЕХЦЕНТР НТК» (код ЄДРПОУ 37540006), TOB «ТРЮН ЕНЕРГОХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ 41709065), TOB «ТОП СТОР» (код ЄДРПОУ 41618110), TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАНІ» ФАКТОРІ» (код ЄДРПОУ 41966394), ТОВ «ЛІНУКС» (код ЄДРПОУ 43608449), ТОВ «АЛЬФА ОПТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42609394), TOB «АРІСТОН - Д» (код ЄДРПОУ 42677726), ТОВ «ФІРМА ГЕФЕСТ - ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41582136), ТОВ «ЄВРОСТАР ГРУП» (код ЄДРПОУ 43182387), ТОВ «ЄІАЛ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43609987), ТОВ «ЄОЛГАРД» (код ЄДРПОУ 43604575), ТОВ «АЛЬВІН» (код ЄДРПОУ 43160321), ТОВ «БУД-АГРО-ХІМ» (код ЄДРПОУ 41930200), ТОВ «ЄАНІЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 41736078), ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМ ІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 42216818), ТОВ «ІНЄІГНУМ» (код ЄДРПОУ 41573467), ТОВ «ФОРЄ - РЕЙ» (код ЄДРПОУ 41075012), ТОВ «ДІ-ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 40889010), ТОВ «ГЛОБІТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40023070), ТОВ «ДОРІНГТОН» (код ЄДРПОУ 40007955), ТОВ «ФОРГЛОРІ» (код ЄДРПОУ 42727305), ТОВ «ТРАНЄФОРМ ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42942657), ТОВ «СТІЛ ГЛОБАЛ ФАДО» (код ЄДРПОУ 41438420), ТОВ «СТІЛ ГЛОБАЛ РУБІН» (код ЄДРПОУ 43297222), ТОВ «СТІЛ ГЛОБАЛ МКЛ» (код ЄДРПОУ 41953411), ТОВ «СТІЛ ГЛОБАЛ КВАРТА» (код ЄДРПОУ 43296868), ТОВ «СТІЛ ГЛОБАЛ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 43222031), ТОВ «СТІЛ ГЛОБАЛ ПРИНТ» (код ЄДРПОУ 43218690), ТОВ «АЛРОСА ГРУП» (код ЄДРПОУ 43765975), ТОВ «РЕСУРС ОПТ» (код ЄДРПОУ 43121900), ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 42669139), ТОВ «БУД КОНСАЛТИНГ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43636869), ТОВ «СТІЛ ГЛОБАЛ РЕТРО» (код ЄДРПОУ 43182387), ТОВ «МАКСІ ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43553327), ТОВ «ХАРЧОВА СІМ`Я» (код ЄДРПОУ 43990607), ТОВ «ЛАЙН ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41297854) та інших, здійснили умисні заходи з метою одержання неправомірної вигоди, в супереч інтересам служби, які полягали в створенні протиправного механізму спрямованого на сприяння в незаконному формуванні сум податкового кредиту з ПДВ «ризиковими» та «транзитними» підприємствами і підприємствами реального сектору економіки, у зв`язку з проведенням безтоварних операцій та підміни номенклатури товарів/послуг, що спричинило тяжкі наслідки, чим завдали збитки Державному бюджету України на суму понад 1 млрд. грн.

Вказані вище суб`єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) були придбані (створені) групою осіб з метою прикриття незаконної діяльності. Так, встановивши контроль над вище вказаними підприємствами, невстановлені досудовим розслідуванням особи здобули у володіння установчі, реєстраційні документи, документи про відкриття банківських рахунків, ключі доступу до системи електронних платежів «Клієнт-Банк« та кліше круглих печаток, внаслідок чого отримали можливість складати та видавати від їх імені первинні фінансово-господарські документи про безтоварні операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг в адресу суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, отримувати від даних суб`єктів безготівкові кошти в рахунок сплати за начебто реалізовані товари, виконані роботи, наданні послуги та переводити їх в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування.

Відповідно до попередньо отриманих відомостей фактичний контроль над здійсненням протиправної діяльності указаних підприємств здійснюють ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , TOB «ІНКО ПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 30775227), ТОВ «НАФТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32233161), TOB «ІМЕКСМЕТ» (код ЄДРПОУ 41180938), ТОВ «НАФТО СЕРВІС ДП» (код ЄДРПОУ 43138301), ТОВ «ІНКО ПРОФІТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43138668), а також інші невстановлені особи.

Заходами оперативного характеру встановлено, що для зберігання речей і документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні використовуються нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Дніпро, вулиця Європейська, буд. 7а.

17.03.2021 року на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2021року по справі № 757/10635/21-к проведено обшук нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Дніпро, вулиця Європейська, буд. 7а, які на праві власності зареєстровані за зареєстровані за ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ТОВ «БІЗНЕС- ЦЕНТР «КОЗЕРОГ» (код ЄДРПОУ 34883346) та фактично використовується службовими особами ТОВ «ІНКО ПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 30775227), ТОВ «НАФТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32233161), ТОВ «ІМЕКСМЕТ» (код ЄДРПОУ 41180938), ТОВ «НАФТО СЕРВІС ДП» (код ЄДРПОУ 43138301), ТОВ «ІНКО ПРОФІТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43138668), ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також іншими невстановленими особами. Під час проведення обшуку, серед іншого виявлено та вилучено: банківські картки у кількості 11 штук; грошові кошти в сумі 800 (вісімсот) Євро; грошові кошти в сумі 2 840 000 (два мільйони вісімсот сорок тисяч) гривень.

Орган досудового розслідування зазначає, що відповідно до отриманих відомостей, що також підтверджується зібраними в ході досудового розслідуваннями доказами, указані об`єкти можуть бути використані як докази під час подальшого досудового розслідування, оскільки зберегли відомості щодо фактів та обставин, які встановлюються.

18.03.2021 року постановою прокурора ОСОБА_8 вказані грошові кошти визнані речовими доказами.

11.01.2022 року прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся з клопотанням про арешт майна: банківські картки у кількості 11 штук; грошові кошти в сумі 800 (вісімсот) Євро; грошові кошти в сумі 2 840 000 (два мільйони вісімсот сорок тисяч) гривень до Печерського районного суду м. Києва.

11.01.2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме: банківські картки у кількості 11 штук; грошові кошти в сумі 800 (вісімсот) Євро; грошові кошти в сумі 2840000 (два мільйони вісімсот сорок тисяч) гривень.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 32020100110000021 про накладення арешту на майно, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існує сукупність розумних підозр вважати, що майно, вилучене за адресою: м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 7а, може бути використано як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів з таким рішенням слідчого судді погодитись не може з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні про арешт майна, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є збереження речових доказів.

З матеріалів вбачається, що в рамках даного кримінального провадження вже було накладено арешт на майно, вилучене 26.03.2021 року під час обшуку нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Дніпро, вулиця Європейська, буд. 7а

03.03.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва накладено арешт на вказане майно, який 16.12.2021 року скасовано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва (т.1, а.с. 54-56).

Відповідно до ч. 4 ст. 169 КПК України, у разі скасування арешту, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

В рамках розгляду поданої апеляційної скарги колегія суддів не вповноважена вирішувати питання щодо бездіяльності органу досудового розслідування стосовно неповернення майна, стосовно якого скасовано арешт.

Однак колегія суддів враховує наведені обставини і приходить до висновку, що чинний кримінальний процесуальний закон не передбачає повноваження слідчого щодо повторного накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене і арешт якого був скасований. Імперативна норма ст. 169 КПК України чітко визначає процесуальну поведінку слідчого щодо тимчасово вилученого майна, арешт на яке було скасовано, а саме зобов`язує орган досудового розслідування повернути таке майно особі, в якої його було вилучено. Повторне звернення з клопотанням про накладення арешту на таке майно у разі його неповернення лише підтверджує бездіяльність слідчого в частині виконання вимог ст. 169 КПК України.

Однак як вбачається зі змісту наданих до суду матеріалів, прокурор замість того, щоб здійснювати процесуальний нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування всупереч вимогам ст. 169 КПК України не сприяв поверненню такого майна особам, в яких його було вилучено, а натомість 11.01.2022 року повторно звернувся з клопотанням про арешт майна,

Що стосується дотримання слідчим суддею та прокурором процесуальних строків повторного звернення з таким клопотанням, колегія суддів вважає, що це взагалі не може бути предметом перевірки в суді апеляційної інстанції, оскільки сам факт повторного звернення з клопотанням про арешт майна, яке не було повернуте, але підлягало поверненню та розгляд такого клопотання слідчим суддею Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено та суперечить вимогам ст. 169 КПК України.

Крім того, з метою належної ідентифікації, забезпечення належності, допустимості та збереження речових доказів, орган досудового розслідування зобов`язаний оглянути та описати банківські картки у кількості 11 штук, грошові кошти в сумі 800 (вісімсот) Євро, грошові кошти в сумі 2840000 (два мільйони вісімсот сорок тисяч) грн. таким чином, щоб кожну індивідуально визначену картку та грошові кошти можливо було ідентифікувати як речові докази.

З наведеного слід зробити висновок, що вилучені банківські картки та грошові кошти, не оглянуто належним чином, а відтак вони не можуть відповідати критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Отже, як вважає колегія суддів, у даному кримінальному провадженні відсутні визначені законом правові підстави для накладення арешту на майно, в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки прокурором у клопотанні не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Виходячи зі змісту поданого до слідчого судді клопотання про арешт майна, прокурор, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів також не вбачає.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, а також про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 січня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: банківські картки у кількості 11 штук; грошові кошти в сумі 800 (вісімсот) Євро; грошові кошти в сумі 2840000 (два мільйони вісімсот сорок тисяч) гривень, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, а саме на: банківські картки у кількості 11 штук; грошові кошти в сумі 800 (вісімсот) Євро; грошові кошти в сумі 2840000 (два мільйони вісімсот сорок тисяч) гривень, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4