Рішення

від 05.07.2022 по справі 144/181/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/181/21

Провадження № 2/144/87/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2022 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді - Довгалюк Л.В.,

за участю секретарів судового засідання - Грушовенко О.В., Ковтун Ю.В.,

представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ТОВ «Теплик-Агро» Шандурського Б.В.,

представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - адвоката Банара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та заборону вчиняти певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію), -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні на правах оренди ТОВ «Теплик - Агро» (далі - Товариство) земельною ділянкою з кадастровим номером 0523781800:01:000:0238, площею 2,7170 га, що розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, які чиняться ОСОБА_1 , шляхом зобов`язання відповідача забезпечити вільний доступ Товариству до землельного паю та заборонити останній, або іншим особам за її наймом, проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці на період дії договору оренди.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що 27 лютого 2014 між ТОВ «Теплик - Агро» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачу строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 0523781800:01:000:0238, загальною площею 2,7170 га, що розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області. 26 квітня 2014 на підставі даного договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за Товариством зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки.

01.09.2020 відповідачем направлено до ТОВ «Теплик - Агро» заяву - попередження про намір самостійно обробляти свій земельний пай без наведення мотивів своїх майбутніх дій, при тому, що договір оренди не розірвано та не визнано судом недійсним.

Позивач за первісним позовом зазначив, що не має можливості використовувати земельну ділянку за призначенням та здійснювати її обробіток, оскільки фактично земелею користується ОСОБА_1 , яка з осені 2020 всупереч встановленому законом порядку, за наявності чинного договору оренди, чинить перешкоди у користуванні орендованою земельною ділянкою, обробляє її як самостійно, так і за допомогою найманих осіб.

На вимогу посадових осіб Товариства про припинення чинення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відповідач відмовилась припинити свої протиправні дії, тому з метою захисту свого порушеного права, позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні орендованою землею.

16 лютого 2021 судом постановлено ухвалу відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.

У відзиві на первісний позов відповідач ОСОБА_1 вказала, що жодних дій, направлених на перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Теплик - Агро» на її земельній ділянці, як особисто нею, так і за її дорученням іншими особами не вчинено, твердження про це, наведені у позовній заяві Товариства, не відповідають дійсності. Разом з тим, Позивачем за первісним позовом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, окрім посилання на показання свідків, які є працівниками ТОВ «Теплик - Агро», прямо підпорядкованими особами директору Товариства ОСОБА_2 , тому їх свідчення не заслуговують на увагу при ухваленні рішення суду.

Не погоджуючись із позовними вимогами ТОВ «Теплик-Агро», ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила скасувати державну реєстрацію договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію) від 26.04.2014 № 5483478, проведену відділом реєстрації Теплицького відділу юстиції щодо належної їй земельної ділянки площею 2,7170 га з кадастровим номером 0523781800:01:000:0238, що розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В обгрунтування вимог позову ОСОБА_1 вказала, що договір оренди землі не підписувала, відповідно не погоджувала його істотні умови, що свідчить про відсутність її волевиявлення на укладення даної угоди.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ «Теплик - Агро».

Клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи від 24 березня 2021 не було підтримано її представником під час підготовчого судового засідання, тому експертиза у даній справі судом не призначалась.

21 липня 2021 представником відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - адвокатом Банаром В.В. в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про зміну підстав зустрічного позову, яку ухвалою суду від 21 липня 2021 прийнято та постановлено у подальшому розглядати справу з урахуванням зустрічної позовної заяви із зміненими підставами.

Підставами зустрічного позову зазначено, що реєстрація договору оренди проведена за заявою неповноважної особи Товариства, всупереч положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

На зустрічну позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, Товариством подано відзив, в якому останній вказав на відсутність підстав для його задоволення, з огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом не вказано, які її права та охоронювані інтереси порушено записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, на думку відповідача за зустрічним позовом, такий позов не може бути розглянуто у порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративного суду, до того ж позивачем при зверненні до суду із зустрічним позовом не повністю сплачено судовий збір, а також обрано неналежний спосіб захисту - скасування запису про проведену державну реєстрацію.

Крім того, ТОВ «Теплик - Агро» подано до суду заяву про застосування строку позовної давності при вирішенні судом зустрічного позову, оскільки ОСОБА_1 мала можливість дізнатися про порушення своїх прав, починаючи з дати державної реєстрації права оренди - 26.04.2014, отже, строк позовної давності щодо вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію) сплинув 27.04.2017, тоді як із зустрічним позовом вона звернулась до суду 24.03.2021, тобто з пропуском строку позовної давності.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 11 листопада 2021.

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити. Вказав на безпідставність зустрічного позову, просив відмовити у його задоволенні та взяти до уваги доводи, викладені ним у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом адвокат Банар В.В. заперечував щодо задоволення позовних вимог за первісним позовом, вимоги зустрічного позову зі зміненими підставами підтримав у повному обсязі, посилаючись на зазначені у ньому обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що вимоги первісного та зустрічного позову не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 716127 від 20 квітня 2007 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,7170 га, що розташована на території Завадівської сільської ради, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 44).

27 лютого 2014 між ТОВ «Теплик - Агро» в особі директора Анченка В.Г. та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивачу строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 0523781800:01:000:0238 загальною площею 2,7170 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Завадівської сільської ради, що належить орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 716127, виданого 20.04.2007. Даний договір зареєстрований у службі Теплицького районного управління юстиції, про що 26 квітня 2014 у Державному реєстрі вчинено запис № 5483478 (а.с. 6-7).

Положеннями ч. 1 ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) ділянки регулюються спеціальним законом.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є закон «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі Закон).

У статті 1 Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до змісту ст. 27 Закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави дійти висновку, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування орендованою земельною ділянкою орендар має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов).

У статті 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, зокрема: докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми, тобто такими, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час її розгляду, позивачем за первісним позовом не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів,які беззаперечнодоводять фактчинення ОСОБА_1 перешкод укористуванні спірноюземельною ділянкою,а такожне доведеноте,що Товариствомвчинено будь-які дії,направлені наусунення перешкоду користуванніспірною земельноюділянкою відповідачему досудовомупорядку (зокрема, направляв вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про які зазначено в позовній заяві).

До позовноїзаяви Товариствомдолучено заяву-попередження відповідачаза первіснимпозовом ОСОБА_1 від 01.09.2020, адресовану директору ТОВ «Теплик - Агро» Анченку В.Г., в якій остання просить не проводити жодних сільськогосподарських робіт на її земельній ділянці з кадастровим номером 0523781800:01:000:0238, що розташована на території Завадівської сільської ради, оскільки вона має намір обробляти свій пай самостійно. На вказану заяву позивач за первісним позовом посилається як на підставу своїх вимог (а.с. 9).

Варто зазначити, що вказана заява не містить відмітки про її реєстрацію ТОВ «Теплик - Агро» (відсутній вхідний номер) та свідчить лише про наміри ОСОБА_1 у майбутньому самостійно обробляти свій пай, однак, не є беззаперечним доказом чинення відповідачем за первісним позовом перешкод у користуванні орендованою Товариством земельною ділянкою.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що працює в ТОВ «Теплик - Агро» на посаді керуючого відділом у с. Завадівка. Зазначив, що на початку вересня 2020 чоловік ОСОБА_1 приніс до Товариства її заяву про намір самостійно обробляти земельну ділянку. У жовтні 2020 відповідачем відбито межі паю, забиті коли на земельній ділянці, яка перебуває в оренді Товариства. Свідок вказав, що у жовтні бачив, як ОСОБА_5 здійснював за допомогою трактора обробіток даного паю. Також на полі бачив зятя відповідача ОСОБА_6 на земельній ділянці він не бачив. Чи давала вона комусь вказівки щодо обробітку її земельної ділянки свідку невідомо. До органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів вони не зверталися.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який працював агрономом у ТОВ «Теплик - Агро», показав, що під час збирання врожаю у жовтні 2020 року керуючий ОСОБА_4 повідомив про те, що ОСОБА_1 відбила межі своєї земельної ділянки, яка перебувала в оренді у Товариства. Вони виїхали на місце та встановили по карті чий це пай. Свідок вказав, що ОСОБА_8 особисто не чинила перешкод у користуванні земельною ділянкою, на полі він бачив ОСОБА_5 , який на тракторі здійснював обробіток землі. У поліцію з цього приводу вони не зверталися, сторонніх осіб для фіксації чинення перешкод не залучали, відповідача не повідомляли.

Свідок ОСОБА_5 надав суду показання про те, що у вересні - жовтні 2020 та у подальшому він не здійснював обробіток земельної ділянки, що належить ОСОБА_8 , де знаходиться її пай йому невідомо. Остання не зверталася до нього по допомогу. Власного трактора він не має, хоча користуватися технікою вміє.

Положеннями частини другої статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на наведене, суд критично оцінює показання свідків, надані у судовому засіданні, оскільки вони є працівниками ТОВ «Теплик-Агро», підлеглими особами директора Товариства ОСОБА_2 . Їх показання є суперечливими, нелогічними та не узгоджуються з іншими матеріалами справи, тому викликають сумніви у їх правдивості та достовірності.

Згідно ст. 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом ст. 190 ЗК України громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що вчинення орендодавцем перешкод у користуванні земельною ділянкою може прийматись до уваги тільки у разі наявності первинних та похідних доказів, що встановлені та зафіксовані сторонніми особами (незалежними спостерігачами), органами місцевого самоврядування, відповідними органами державної влади, правоохоронними органами за зверненням орендаря.

Натомість, у матеріалах справи відсутні беззаперечні та достатні докази звернення Позивача до вище зазначених органів задля фіксації порушень із боку відповідача та перевірки правомірності його дій.

До того ж, на підтвердження факту вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою суду повинні бути надані первинні (прямі або непрямі) докази, які відтворюють низку неправомірних дій відповідача (триваючого порушення, що є підставою подачі негаторного позову), і як наслідок порушення права орендаря на користування земельною ділянкою, а саме доповідні (пояснення) відповідальних осіб по здійсненню господарської діяльності підприємства.

У подальшому, як наслідок, у порядку захисту свого порушеного права на користування, звернення Товариства до правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, фіксування протиправних дій за допомогою фото або відеозйомки (речові докази).

Усі ці дії у своїй сукупності є необхідними для встановлення об`єктивної істини у справі, та як наслідок, підтвердження обставин, викладених у первісній позовній заяві.

Отже, у даній категорії справ важливим питанням, що підлягає встановленню та дослідженню у судовому порядку є доведення позивачем належними та допустимими доказами порушення його прав як користувача земельної ділянки.

З огляду на наведене, встановлено, що Товариством належним чином не доведено факту та обставин чинення відповідачем перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв`язку з чим первісний позов задоволенню не підлягає.

При вирішенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик - Агро» про скасуваннядержавної реєстраціїдоговору орендиземлі (записупро проведенудержавну реєстрацію) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою зустрічного позову, яка була змінена під час підготовчого провадження у справі, ОСОБА_1 вказує, що під час здійснення реєстрації права оренди за ТОВ «Теплик - Агро» державним реєстратором порушено приписи нормативно-правових актів, які регламентують процедуру прийняття документів, їх перевірки та реєстрації права оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що 26.04.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області Шаблевським В.І. на підставі заяви ОСОБА_9 та поданих нею документів прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого проведена державна реєстрація іншого речового права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 20994998.

У заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.04.2014 у розділі «Відомості про уповноважену особу» документом, що підтверджує повноваження особи, яка звернулась із заявою, вказано довіреність № 184 від 20.09.2013, видану на ім`я ОСОБА_9 Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» (а.с. 84).

Вказане свідчить про те, що державний реєстратор Шаблевський В.І. при прийнятті заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з документами здійснив перевірку повноважень ОСОБА_9 , як представника ТОВ «Теплик - Агро», після чого провів реєстрацію цієї заяви за № 6409132 (графа «Реєстраційний номер заяви») шляхом її внесення до ДРРПНМ (графа «Дата, час державної реєстрації» Розділу «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» Витягу з ДРРПНМ від 26.04.2014 індексний № 20994998) (а.с. 87).

На підставі поданої заяви та доданих до неї документів, державний реєстратор 26.04.2014 о 10 год. 18 хв. 04 сек. прийняв рішення з індексним номером 12694850.

На час виникнення спірних правовідносин основними нормативно-правовими актами, які регламентували процедуру здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно станом на час виникнення спірних правовідносин є: Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанова Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», якою було затверджено «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі ПКМУ № 868), Постанова Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі ПКМУ № 1141).

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 18 вище вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться у наступному порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

У пункті 5 Постанови КМУ № 868 передбачено, що подання документів для проведення державної реєстрації прав здійснюється особисто заявником.

Пункт 8 даної Постанови вказує на те, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органу державної реєстрації заяву.

Відповідно до п. 9 Постанови орган державної реєстрації прав приймає заяви у порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації.

Моментом прийняття заяви вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

У разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзацах другому - четвертому цього пункту, пред`являється документ, що підтверджує її повноваження (абзац 6 п. 10 ПКМУ № 868).

Пункт 13 Постанови КМУ № 868 визначає, що Заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв. Під час прийняття заяви в паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування оригіналів та копій документів, що пред`являються заявником для проведення державної реєстрації прав з подальшим розміщенням їх у Державному реєстрі прав (частина 1 статті 16 Закону).

Вказане вище спростовує твердження та доводи сторони позивача за зустрічним позовом про те, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подана неповноважною особою, оскільки державним реєстратором Шаблевським В.І. перевірено повноваження ОСОБА_9 , про що зазначено у заяві, а відсутність довіреності в документах, пред`явлених для проведення державної реєстрації, не є порушенням процедури самої реєстрації. Заявник подає документи, що стали підставою для проведення реєстрації заявлених прав, а не ті, що підтверджують повноваження особи, яка подає заяву, оскільки такі повноваження встановлені раніше.

Враховуючи той факт, що довіреність від юридичної особи на представлення її інтересів не підтверджує виникнення, або припинення речових прав на нерухоме майно, та жодним із вказаних нормативно - правових актів не передбачає обов`язку її сканування, чи наявність її копії у матеріалах реєстраційної справи, тому її відсутність у матеріалах реєстраційної справи, не може свідчити та бути підставою для визнання оспорюваного запису, вчиненого на підставі поданих документів, незаконним та як наслідок його скасування.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь - який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить записи до Державного реєстру прав. Датою і часом державної реєстрації речових прав вважаються дата і час реєстрації заяви в базі даних про реєстрацію заяв і запитів (пункти 22 та 23 ПКМУ № 868).

При дослідженні судом обставин, викладених у зустрічному позові, судом, у першу чергу, перевірено підстави, на яких відповідач за первісним позовом набув право оренди земельної ділянки.

Так, договір оренди від 27.02.2014, на підставі якого виникло речове право ТОВ «Теплик - Агро» - право оренди земельної ділянки, є чинним, а тому державний реєстратор не порушив вимог законодавства, оскільки встановив існування та законність підстав для проведення державної реєстрації.

Аналізуючи зміст вказаних вище норм законодавства, суд дійшов висновку, що відсутність у матеріалах реєстраційної справи довіреності особи, яка звернулась із заявою про державну реєстрацію, не є підставами для скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, позивачем не надано будь - яких належних, достовірних та достатніх доказів того, що державна реєстрація договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію) від 26.04.2014 № 5483478 порушує якимось чином його право, тому зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає.

Щодо заявленої відповідачем за зустрічним позовом вимоги про застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору оренди землі, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Оскільки стороною позивача за зустрічним позовом не доведено порушення його права, суд не вбачає підстав для вирішення питання про застосування строків позовної давності.

Твердження представника Товариства про те, що підставами зустрічного позову є неправомірні дії державного реєстратора, а тому у даному випадку наявний публічно-правовий спір, який не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, спростовуються наступним.

Згідно висновків, викладених у Постанові КГС ВС від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно - правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства (Постанова ВП ВС від 04.12.2019 у справі № 823/588/16).

Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010).

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення первісного та зустрічного позовів, судові витрати слід залишити за сторонами, що відповідає положенню ст. 141 ЦПК України.

На підставівикладеного такеруючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову ТОВ «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та заборону вчиняти певні дії відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про про скасування державної реєстрації договору оренди (запису впро проведену державну реєстрацію) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «Теплик-Агро», адреса: вул. Незалежності, 30 с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 35737530.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - адвокат Банар Валерій Васильович, адреса: м. Умань, вул. Комарова, 12/21, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001196 від 16.09.2019.

Повне судове рішення складено та підписано 15.07.2022.

Суддя